ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ
27 травня 2020 рокуСправа № 280/3427/20 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову у справі
про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов Житлово-будівельного (експлуатаційного) кооперативу "Вілюй-2" (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №ЗП 236/581/АВ/П/ТД-ФС від 07.02.2019 про накладення штрафу.
Одночасно із позовною заявою 25.05.2020 позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим документом - оскаржуваною постановою.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником зазначено про те, що лише 28.04.2020 року позивач дізнався про існування постанови про застосування штрафних санкцій за результатами даної перевірки. Заявник вказав, що ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження та зробивши фотокопію постанови, позивач звертається до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування вищезазначеної постанови. Факт судового оскарження постанови Головного Управління Держпраці у Запорізькій області області від 07.02.2019 року не зупиняє її дію та виконання у межах виконавчих проваджень. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій. Крім того, заявник просить вважати недопустимою ситуацію, при якій одночасно здійснюється судовий розгляд справи про оскарження постанови про накладення штрафу та її примусове виконання органами ДВС з відповідними негативними наслідками для позивача, які можуть мати місце. Подальше вчинення державним виконавцем будь-яких дій в рамках виконавчих проваджень може істотно ускладнити або унеможливити поновлення його порушених прав у випадку задоволення заявленого ним позову про визнання протиправними та скасування оскаржуваної постанови Головного Управління Держпраці у Запорізькій області. Крім того, виконання стягнення до судового рішення спричинить порушення конституційного права позивача володіти і розпоряджатись власністю, яка йому належить. Тобто, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі за заявленим позовом, а також, оскільки, в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що намір заявника захистити свої права та інтереси, які позивач вважає порушеними, в даному провадженні не буде реалізовано, у разі реалізації його майна з метою стягнення відповідних коштів, що не відповідатиме завданню адміністративного судочинства та порушить право позивача на судовий захист. Також, наявність відкритого виконавчого провадження та загроза можливості проведення державним виконавцем виконавчих дій, створює реальну очевидну небезпеку та складність у подальшому, без вжиття таких заходів, відновити права, свободи та інтереси позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 154 КАС України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
У зв`язку з відсутністю виняткових обставини, які унеможливлюють розгляд заяви про забезпечення позову без участі сторін, суд вважає за можливе розглянути її без проведення судового засідання в порядку письмового провадження.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд керується таким.
За приписами частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 стітті 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Судом встановлено, що постановою Головного управління Держпраці у Запоізькій області №ЗП 236/581/АВ/П/ТД-ФС від 07.02.2019 на позивача накладено штраф у сумі 652 950,00 грн.
Оскаржувану постанову прийнято за наслідками встановлення порушення законодавства про працю, на підставі ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України, а отже, згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України Про виконавче провадження , така є виконавчим документом і пред`являється до виконання органам державної виконавчої служби в порядку встановленому законом.
З матеріалів справи судом з`ясовано, що заступником начальника Енергодарського мського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиці (м. Дніпро) Пеліхом М.О. 16.04.2020 року відкрито виконавче провадження №61850533, з виконання постанови №ЗП 236/581/АВ/П/ТД-ФС, виданої від 07.02.2019 року Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області про стягнення штрафу 652 950,00 грн.
Суд враховує, що подання позову та відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють, згідно з ч.4 ст.150 КАС України, дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Норми статті 34 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404-VIII не містять підстав для зупинення виконавцем виконавчих дій у разі оскарження боржником постанови про накладення штрафу у судовому порядку, а тому звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду, враховуючи початок здійснення примусового виконання оскаржених постанов, не гарантує захист його прав та інтересів до вирішення даної справи по суті.
Разом з тим, згідно ст.34 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, що також узгоджується з передбаченим п.5 ч.1 ст.151 КАС України видом засобів забезпечення позову.
З аналізу наведеного слідує, що після відкриття виконавчого провадження зупинення виконавчих дій можливе лише на підставі рішення суду. У разі відсутності такого, арештовані кошти підлягають зарахуванню на рахунки, відкриті головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування. У разі недостатності коштів звертається стягнення на майно боржника та в подальшому здійснюється його реалізація.
Таким чином, примусове виконання оскаржуваної постанови про накладення штрафу може призвести до завдання значної шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, майно тощо, накладення заборони розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності. При цьому, без вжиття заходів забезпечення позову усунути негативні наслідки буде неможливо або для цього необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
З позиції суду вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач не порушить прав та законних інтересів стягувача (відповідача) чи інших осіб.
Викладені обставини також свідчать про те, що у разі задоволення позовних вимог для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
На переконання суду, суттю інституту забезпечення позову є тимчасовий захист позивача в адміністративному процесі, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, заборони відповідачу вчиняти певні дії, встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії, заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди при здійсненні судочинства застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі по тексту - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Так, зокрема, у рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП 236/581/АВ/П/ТД-ФС від 07.02.2019, до набрання законної сили рішенням суду в дані справі.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
УХВАЛИВ:
Заяву Житлово-будівельного (експлуатаційного) кооперативу "Вілюй-2" про забезпечення позову, - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП 236/581/АВ/П/ТД-ФС від 07.02.2019, до набрання законної сили рішенням суду в дані справі.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Запорізький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 27.05.2020.
Суддя А.В. Сіпака
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2020 |
Оприлюднено | 28.05.2020 |
Номер документу | 89457555 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сіпака Андрій Васильович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сіпака Андрій Васильович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сіпака Андрій Васильович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сіпака Андрій Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні