Постанова

від 27.05.2020 по справі 420/2077/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/2077/20 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравця О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу адвоката Доніної Людмили Анатоліївни в інтересах Підприємства Союз у вигляді приватного підприємства на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову по справі за позовом Підприємства Союз у вигляді приватного підприємства до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

01 березня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Підприємства Союз у вигляді приватного підприємства до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення від 14 лютого 2020 року № 1092-VII п'ятдесят третьої сесії Крижанівської сільської ради VII скликання Про затвердження генерального плану села Крижанівка Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, поєднаного з детальним планом території села Крижанівка .

Разом з тим, 19.03.2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява Підприємства Союз у вигляді приватного підприємства про забезпечення позову, в якій заявник просив суд застосувати заходи забезпечення позову, у вигляді заборони відповідачу та будь-яким іншим юридичним та/або фізичним особам вчиняти певні дії щодо майна позивача:

- дії із проведення підготовчих та/або будівельних робіт на земельних ділянках із кадастровими номерами 5122783200:01:002:0395, 5122783200:01:002:1971, розташованих на території Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, які пов'язані із забудовою бульвару (двох автомобільних доріг із зонами озеленення) згідно Генерального плану, затвердженого рішенням № 1092-VІІ від 14.02.2020 п'ятдесят третьої сесії Крижанівської сільської ради VII скликання Про затвердження генерального плану села Крижанівка Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, поєднаного з детальним планом території села Крижанівка ;

- дії щодо знесення існуючих споруд та об'єктів нерухомого майна, які належать позивачу на праві приватної власності та розташовані за адресою: Одеська область, Лиманський район, село Крижанівка, вулиця Семена Палія, 125а, 125А/1.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року у задоволенні заяви позивача про забезпечення судом адміністративного позову Підприємства Союз у вигляді приватного підприємства до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, адвокат Доніна Людмила Анатоліївна звернулась до суду з апеляційною скаргою в інтересах Підприємства Союз у вигляді приватного підприємства, в якій вказує, що місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення по справі, тому просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 у справі №420/2077/20 та ухвалити нове рішення, яким застосувати заходи забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що обов'язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Апелянт зазначає, що враховуючи, що позивач є власником нерухомого майна розташованого на території Крижанівської сільської ради, рішення (дії, бездіяльність) відповідача, як органу місцевого самоврядування на відповідній території безпосередньою впливають (стосуються) на його права та законні інтереси. Апелянт вказує, що правова позиція Підприємства СОЮЗ ґрунтується на судових рішеннях по справам №504/4314/13-а, №504/2797/16-а, №504/3358/17 якими скасовано попередні аналогічні рішення відповідача про затвердження Генерального плану, тобто на думку апелянта, очевидними є ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням.

Крім того, апелянт зазначає, що згідно затвердженого відповідачем Генерального плану с. Крижанівка, поєднаного з детальним планом території, на земельних ділянках Підприємства СОЮЗ планується розміщення бульвару (двох автомобільних доріг із зонами озеленення) шириною біля 40 м, зі знесенням вже існуючих споруд та об'єктів нерухомого майна, які належать позивачу на праві приватної власності Апелянт вважає, що дія оскарженого рішення суб'єкта владних повноважень не зупинена, будівництво бульвару може розпочатися в будь-який час, що завдасть позивачеві значну матеріальну шкоду, що підтверджується фотокопією Генерального плану, яка отримана позивачем в межах справи №504/3358/17, та Висновком №ЕО-2502-1-1128.18 комплексного земельно-технічного експертного дослідження від 13.12.2018. Враховуючи викладене, апелянт вказує, що в даному випадку забезпечення позову є превентивним заходом щодо порушення прав позивача.

При прийняття оскаржуваної ухвали про відмову у забезпеченні позову, суд першої інстанції виходив з того, що викладені у заяві про забезпечення позову обставини-підстави для забезпечення позову, по-перше, не доводять їх фактичне існування або реальні ризики їх настання та побудовані на непідтверджених доказами припущеннях, по-друге, не доводять наявність підстав, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України, для вжиття судом заходів забезпечення позову.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до вимог частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачем за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС).

Тобто, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.

Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про забезпечення позову була подана в рамках оскарження правомірності рішення від 14 лютого 2020 року № 1092-VII п'ятдесят третьої сесії Крижанівської сільської ради VII скликання Про затвердження генерального плану села Крижанівка Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, поєднаного з детальним планом території села Крижанівка .

Водночас, позивач жодними належними та допустимими доказами не обґрунтовує, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або очевидність ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням.

Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта, що очевидними є ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, тому що судовими рішеннями по справам №504/4314/13-а, №504/2797/16-а, №504/3358/17, було скасовано попередні аналогічні рішення відповідача про затвердження Генерального плану, оскільки в межах даної справи предметом позову є рішення від 14 лютого 2020 року № 1092-VII п'ятдесят третьої сесії Крижанівської сільської ради VII скликання Про затвердження генерального плану села Крижанівка Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, поєднаного з детальним планом території села Крижанівка , яке у межах вказаних адміністративних справ судом не досліджувалось. Водночас, оцінка тому, чи є аналогічним оскаржуване рішення тим, яким була надана правова оцінка у межах інших адміністративних справ, може бути надана судом лише на стадії судового розгляду по суті внаслідок повного, всебічного та об'єктивного дослідження доказів та фактичних обставин справи, проте на даній стадії розгляду справи наведені заявником обставини не свідчать про очевидну протиправність оскаржуваного рішення. Крім того, посилаючись на те, що скасовані судом у справах №504/4314/13-а, №504/2797/16-а, №504/3358/17 рішення Крижанівської сільської ради є аналогічними оскаржуваному рішенню у межах даної справи, копій вказаних рішень позивач до судів першої та апеляційної інстанції не надав, що додатково свідчить про відсутність підстав вважати оскаржуване у межах даної справи рішення аналогічним тим, на які посилається апелянт.

Апелянт зазначає, що згідно затвердженого відповідачем Генерального плану с. Крижанівка, поєднаного з детальним планом території, на земельних ділянках Підприємства СОЮЗ планується розміщення бульвару (двох автомобільних доріг із зонами озеленення) шириною біля 40 м, зі знесенням вже існуючих споруд та об'єктів нерухомого майна, які належать позивачу на праві приватної власності.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження зазначених ним обставин, зокрема, що: згідно затвердженого відповідачем Генерального плану с. Крижанівка, поєднаного з детальним планом території, на земельних ділянках Підприємства СОЮЗ планується розміщення бульвару (двох автомобільних доріг із зонами озеленення) шириною біля 40 м, зі знесенням вже існуючих споруд та об'єктів нерухомого майна, які належать позивачу на праві приватної власності; оскаржуваним рішенням змінюється цільове призначення та порядок використання позивачем земельних ділянок із кадастровими номерами 5122783200:01:002:0395, 5122783200:01:002:1971 в порушення прав та інтересів позивача, тощо.

При цьому в апеляційній скарзі апелянт вказує, що дія оскарженого рішення суб'єкта владних повноважень не зупинена, будівництво бульвару може розпочатися в будь-який час, що завдасть позивачеві значну матеріальну шкоду, що підтверджується фотокопією Генерального плану, яка отримана позивачем в межах справи №504/3358/17, та Висновком №ЕО-2502-1-1128.18 комплексного земельно-технічного експертного дослідження від 13.12.2018.

Водночас, колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на висновок судового експерта Кріві Катерини Вікторівни № ED-2502-1-1128/18 комплексного земельного технічного експертного дослідження, складеного 13.12.2018 року є неспроможними, оскільки відповіді, надані судовим експертом на поставлені питання, жодним чином не підтверджують реальність ризиків настання обставин-підстав для забезпечення позову. Окрім того, посилання на висновок експерта, датований 13.12.2018 року, тоді як предметом оскарження у справі є рішення Про затвердження генерального плану села Крижанівка Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, поєднаного з детальним планом території села Крижанівка від 14 лютого 2020 року є неспроможними. При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, всупереч вимогам ч. 6 ст. 104 КАС України, у висновку експерта не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Щодо посилань апелянта на фотокопію Генерального плану, яка отримана позивачем в межах справи №504/3358/17, колегія суддів також вважає такі посилання неспроможними, оскільки судом у межах справи досліджувалась правомірність рішення двадцять першої сесії Крижанівської сільської ради VII скликання Про затвердження генерального плану села Крижанівка Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, поєднаного з детальним планом території села Крижанівка №468-VII від 27 липня 2017 року, водночас жодних доказів того, що отримана фотокопія Генерального плану є аналогічною Генеральному плану, затвердженому 14 лютого 2020 року, апелянтом як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції надано не було, з огляду на що доводи апеляційної скарги у цій частині є необґрунтованими.

Крім того, колегія суддів зазначає, забезпечення позову у заявлений позивачем спосіб може трактуватись, як передчасне вирішення спірних правовідносин, в той час, коли суд не здійснював дослідження та оцінку доказів та обставин, які стали підставою для вчинення оскаржуваних дій відповідача. Колегія суддів наголошує, що сама лише незгода позивача із рішенням суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Підтвердження факту вчинення таких порушень чи спростування цієї обставини може бути з'ясоване виключно в процесі розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, наведена позивачем обставина, що оскаржуваним рішенням № 1092-VІІ від 14.02.2020 затверджено вилучення з власності/володіння позивача частини земельних ділянок невизначеної площі, не відповідає змісту доданої до позову копії оскарженого рішення, а доводи, що будівництво бульвару може розпочатися в будь-який час, що завдасть позивачеві значну матеріальну шкоду, ґрунтуються на припущеннях, які не можуть бути прийняті судом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. Разом з тим, за умови відсутності належних, допустимих та достатніх доказів настання події, яка спричинить порушення прав заявника, посилання на відсутність ефективного захисту його прав є неспроможними.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені у заяві про забезпечення позову доводи не свідчать про наявність законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 151 КАС України.

Враховуючи наведене, Одеський окружний адміністративний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову Підприємства Союз у вигляді приватного підприємства до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, оскільки наведені в заяві Підприємства Союз у вигляді приватного підприємства доводи ґрунтуються на припущеннях заявника, а належних та допустимих доказів на підтвердження настання негативних наслідків заявник не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 292, 311, 312, 316, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Доніної Людмили Анатоліївни в інтересах Підприємства Союз у вигляді приватного підприємства на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову по справі за позовом Підприємства Союз у вигляді приватного підприємства до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С. Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець