Постанова

від 26.05.2020 по справі 580/2353/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2353/19 Суддя першої інстанції: П.Г. Паламар

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Черпіцької Л.Т.,

при секретарі - Кузик О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства Кадука Олександра Миколайовича до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2019 року позивач - Фермерське господарство Кадука Олександра Миколайовича, звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Черкаській області про відмову у підтвердженні Фермерському господарству Кадука Олександра Миколайовича статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році, оформлене повідомленням від 12.06.2019 р. № 2762/23-00-054-12-010;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Черкаській області підтвердити Фермерському господарству Кадука Олександра Миколайовича статус платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році, починаючи з 01.01.2019 року, про що видати відповідне рішення.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуюсь із вказаним судовим рішенням, відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання , хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

21 квітня 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 13970, позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого вважає, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, рішення суду першої інстанції на переконання позивача є законним та обґрунтованим, судом вірно враховані висновки Верховного Суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку, проте, Головним управлінням ДФС у Черкаській області не проводилась документальна перевірка позивача, а також не приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, у зв`язку з чим рішення Головного управління ДФС у Черкаській області про відмову у підтвердженні Фермерському господарству Кадука Олександра Миколайовича статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році, оформлене повідомленням від 12.06.2019 року № 2762/23-00-054-12-010 є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог фермерського господарства Кадука Олександра Миколайовича та необхідності їх задоволення, проте вважає, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, у зв`язку з чим, рішення суду підлягає зміні у мотивувальній частині.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, фермерське господарство Кадука Олександра Миколайовича, як суб`єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 22804880 зареєстроване 05.06.1998 року, за основним видом діяльності Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур , місцезнаходження: 19730, Черкаська область, Золотоніський район, с. Скориківка.

15.02.2019 року ФГ Кадука Олександра Миколайовича подано до Головного управління ДФС у Черкаській області звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік, відомості про наявність земельних ділянок, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік, що підтверджується квитанцією №2.

18.02.2019 року ФГ Кадука Олександра Миколайовича подано до Головного управління ДФС у Черкаській області загальну звітну податкову декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2019 р., відомості про наявність земельних ділянок, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік, що підтверджується квитанцією №2.

22.02.2019 Головним управління ДФС у Черкаській області листом №793/23-00-54-12-010 повідомлено ФГ Кадука Олександра Миколайовича , що податкова декларація подана 18.02.2019 року вважається неподаною у зв`язку з невідповідністю зазначеного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.

22.02.2019 року ФГ Кадука Олександра Миколайовича подано втретє до Головного управління ДФС у Черкаській області загальну звітну податкову декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2019 р., відомості про наявність земельних ділянок, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік, що підтверджується квитанцією №2.

12.06.2019 року листом ГУ ДФС в Черкаській області надано відповідь за № 2762/23-00-54-12-010 Про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи , де повідомлено, що у зв`язку з пропуском строку подачі звітності, фермерському господарству відмовлено в поданні (підтвердженні) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік.

Вважаючи вищевказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, враховуючи висновки Верховного Суду, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 291.4.4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, віднесено до четвертої групи суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктами 299.1 та 299.2 статті 299 ПК України, реєстрація суб`єкта господарювання, як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою встановленою податковим законодавством.

Відповідно до пункту 46.1. ст.46, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пункти 49.1 та 49.2 ПК України встановлюють, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПК України строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків та зобов`язаний за кожний встановлений ПК України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до п.294.1 ст. 294 ПК України (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої груп є календарний рік. Податковий (звітний) період починається з першого числа місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п.294.2. ст..294 ПК України).

Згідно із п.295.9 ст. 295 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подаються до 20 лютого поточного року, зокрема:

1) загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

2) звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

3) розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу передбачено, що прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.

Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу визначені в Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року N 557.

Так, відповідно до пунктів 11 та 12 вищевказаного Порядку перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі. Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

Із матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття спірного рішення було подання позивачем загальної звітної податкової декларації єдиного податку четвертої групи за 2019 рік з порушенням граничного терміну подання необхідного пакету документів, у зв`язку з чим Золотоніським управлінням ГУ ДФС у Черкаській області було відмовлено в підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік.

Пунктом 16.1.7 статті 16 ПК України вказано, що платник податку зобов`язаний подавати інформацію контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених законодавством.

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність , передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

Так, колегія суддів звертає увагу, що пп. 5 п. 299.10 ст. 299 ПК України передбачена можливість контролюючого органу анулювати реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку виключно у разі не подання податкової звітності, передбаченої підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

В той час, як в межах спірних правовідносин відповідач не заперечує факту подання такої звітності, проте констатує факт невчасного подання (22.02.2019 року, замість належного до 20.02.2019 року), втім, колегія суддів вважає й такий висновок контролюючого органу невірним з огляду на те, що позивач, надіславши 15.02.2019 року та 18.02.2019 року звітну податкову декларацію та загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік, в обох випадках отримав квитанції № 2, що містяться в матеріалах справи та власне, свідчать (відповідно до норм Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року N 557) про прийняття (реєстрацію) в контролюючому органі електронного документа.

На переконання колегії суддів, податковим законодавством не передбачено пропуск встановленого підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) строку подання пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку у якості підстави для непідтвердження такого статусу у відповідному періоді та виключення з реєстру платників.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 806/499/16.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано оцінку дослідженим доказам, проте із помилковим застосуванням норм матеріального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області - залишити без задоволення, змінити мотивувальну частину рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 311, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області - залишити без задоволення.

Змінити мотивувальну частину рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року.

Адміністративний позов Фермерського господарства Кадука Олександра Миколайовича - задовольнити повністю, з підстав, викладених у мотивувальній частині постанови суду.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про відмову у підтвердженні Фермерському господарству Кадука Олександра Миколайовича статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році, оформлене повідомленням від 12.06.2019 року № 2762/23-00-054-12-010.

Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області підтвердити Фермерському господарству Кадука Олександра Миколайовича (код ЄДРПОУ 22804880) статус платника єдиного податку четвертої групи у 2019 році, починаючи з 01.01.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39392109) на користь фермерського господарства Кадука Олександра Миколайовича (код ЄДРПОУ 22804880) судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн..

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

Л.Т.Черпіцька

Повний текст виготовлено 26 травня 2020 року.