ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2020 року м. Київ № 640/14407/19
Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Галеон С до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Галеон С (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-а, код ЄДРПОУ 42053238) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДПОУ 39292197), в якому просить суд (з урахуванням уточнених позовних вимог):
- визнати протиправним та скасувати рішення №1069672/42053238 Комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 06.02.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3, складеної ТОВ Галеон С 08.01.2019 року та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати таку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання до органу ДФС 28.01.2019 року;
-визнати протиправним та скасувати рішення №1069671/42053238 Комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 06.02.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 5, складеної ТОВ Галеон С 11.01.2019 року та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати таку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання до органу ДФС 28.01.2019 року;
-визнати протиправним та скасувати рішення №1069669/42053238 Комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 06.02.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 6, складеної ТОВ Галеон С 15.01.2019 року та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати таку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання до органу ДФС 28.01.2019 рок
-визнати протиправним та скасувати рішення №1069673/42053238 Комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 06.02.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 8, складеної ТОВ Галеон С 22.01.2019 року та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати таку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання до органу ДФС 28.01.2019 року;
-визнати протиправним та скасувати рішення №1069675/42053238 Комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 06.02.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 9, складеної ТОВ Галеон С 24.01.2019 року та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати таку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання до органу ДФС 28.01.2019 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення були прийняті відповідачем з грубим порушенням процедури, встановленої ст. 201 Податкового Кодексу України, базуються на непідтверджених суб`єктивних припущеннях відповідача про відповідність критеріям ризиковості платника податку, тому підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 21 серпня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач 1 - ГУ ДФС в м. Києві надало відзив на позовну заяву, в якому навів перелік норм Податкового Кодексу України щодо процедури реєстрації податкових накладних, на підставі чого просив у задоволенні позову відмовити. Підставою для прийняття оскаржуваних рішень слугувало неповне надання позивачем документів на підтвердження реальності здійснених операцій. Проте, спростування доводів позивача, викладених в адміністративному позові, відповідач не навів.
Відповідач 2 - Державна податкова служба України також скористалась своїм правом та подала ідентичний за своїм змістом відзив на позовну заяву, що і відповідач 1, в якому просила у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши наявні документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Позивачем за результатами фінансово-господарської діяльності булди оформлені наступні податкові накладні:
- 08.01.2019 року податкова накладна № 3 на покупця ТОВ Цінтія Пласт на суму 13500,00 грн, у тому числі ПДВ на суму 2250,00 грн;
- 11. 01.2019 року податкова накладна № 5 на покупця ТОВ Пілот Енреджі на суму 82 125,00 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 14 187,50 грн;
- 15.01.2019 року податкова накладна № 6 на покупця ТОВ Совайвел Буд на суму 14400,00 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 2400,00 грн;
- 22.01.2019 року податкова накладна № 8 на покупця ТОВ Компанія Тітал на суму 53990,70 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 8998,45 грн;
- 24.01.2019 року податкова накладна № 9 на покупця ПАТ Завод Фрунзе на суму 80300,09 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 13383,35 грн.
28.01.2019 року оформлені податкові накладні були направлені для реєстрації до ДФС України.
Зазначені вище податкові налкдані були прийняті, проте їх реєстрація була зупинена. В якості підстави зупинення реєстрації податкових накладних було зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкових накладних зупинена. ПК/РК відповідають вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копїї документів, достатніх для прийняття рішення для реєстрації ПН/РК в ЄРПН .
01.02.2019 року позивачем було надано до ДФС в електронній формі, якими були оформлені господарські операції, за якими убули виписані вказані вище податкові накладні. Вказані документи долучені позивачем до матеріалів адміністративного позову.
06.02.2019 року відповідачем були прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивачем були подані скарги на винесені рішення комісії контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
25.02.2019 року рішеннями Комісії з питань розгляду скарг зазначені скарги були залишені без задоволення.
Незгода позивача із прийнятими рішеннями зумовила його звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
За приписами пп. 14.1.60 п. 14 ст. 14 ПК України , Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Таким органом центральної виконавчої влади, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236, є Державна фіскальна служба України.
За змістом норм пп. а , б п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (далі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно п. 12 і 13 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).
Як передбачено п. 5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Відповідно до п. 6 зазначеного Порядку, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з п. 7 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
При цьому, окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірних у цій справі актів індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII редакція п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок №117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, одночасно визначалися листом ДФС від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 та наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567.
Ці акти визначали критерії ризиковості та передбачали необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у п. 1.1-1.6 Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 цих Критеріїв, то таких платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Таким чином, відповідач був зобов`язаний вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений п.6 Критеріїв, а і на відповідне рішення, яким позивача внесено до переліку ризикових платників.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній протокол засідання комісії та відповідне рішення про внесення позивача до переліку ризикових платників.
Крім того, листом №47448/10/26-15-41-05-14 від 14.03.2019 року ГУ ДФС у м. Києві повідомило позивача про те, що ТОВ Галеон С на дату відповіді не значиться в переліку ризикових платників податків.
Надаючи оцінку наданим позивачем копіям документів, з метою спростування наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, суд встановив наступне.
За змістом п. 15, 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Дослідивши та проаналізувавши зміст наданих позивачем до контролюючого органу документів суд вважає, що таких документів було достатньо для підтвердження господарської операції для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних з урахуванням специфіки фінансово-господарської діяльності позивача.
Враховуючи встановлені у справі обставини та з огляду на наявні в матеріалах справи документи, суд погоджується з правомірністю та обґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: за) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Суд вважає, що в даному випадку, зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі подані позивачем податкові накладні, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Суд враховує, що чинним законодавством покладено на комісію ДфС України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано права вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ДФС зареєструвати податкові накладні № 3,5,6,8,9 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В зв`язку із тим, що відповідачі фактично не довели перед судом правомірність прийнятих рішеннь, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Галеон С (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-а, код ЄДРПОУ 42053238) задовольнити повністю;
2. Визнати протиправним та скасувати рішення №1069672/42053238 Комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 06.02.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3, складеної ТОВ Галеон С 08.01.2019 року та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати таку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання до органу ДФС 28.01.2019 року;
3. Визнати протиправним та скасувати рішення №1069671/42053238 Комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 06.02.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 5, складеної ТОВ Галеон С 11.01.2019 року та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати таку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання до органу ДФС 28.01.2019 року;
4. Визнати протиправним та скасувати рішення №1069669/42053238 Комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 06.02.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 6, складеної ТОВ Галеон С 15.01.2019 року та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати таку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання до органу ДФС 28.01.2019 року;
5. Визнати протиправним та скасувати рішення №1069673/42053238 Комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 06.02.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 8, складеної ТОВ Галеон С 22.01.2019 року та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати таку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання до органу ДФС 28.01.2019 року;
6. Визнати протиправним та скасувати рішення №1069675/42053238 Комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 06.02.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 9, складеної ТОВ Галеон С 24.01.2019 року та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати таку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання до органу ДФС 28.01.2019 року.
7. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Галеон С (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-а, код ЄДРПОУ 42053238) понесені судові витрати у розмірі 9605 (дев`ять тисяч шістсот п`ять грн) солідарно в пропорційному розмірі за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві;
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.Г. Вєкуа
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.05.2020 |
Оприлюднено | 28.05.2020 |
Номер документу | 89458658 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бабенко Костянтин Анатолійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бабенко Костянтин Анатолійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бабенко Костянтин Анатолійович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Вєкуа Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні