Постанова

від 27.05.2020 по справі 400/3659/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3659/19

Головуючий в 1 інстанції Малих О.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Миколаїв 11 лютого 2020 року

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Яковлєва О.В.,

суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Приватмашстрой до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Приватмашстрой звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області, а саме: визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 1308332/33368160 від 16 жовтня 2019 року, зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 20 від 06 вересня 2019 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як позивачем не надано всіх необхідних документів для прийняття рішень про реєстрацію його податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого податковим органом правомірно прийнято рішення про відмову у реєстрації відповідних податкових накладних.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 вересня 2019 року між ТОВ Приватмашстрой (продавець) та ТОВ Біол Універсал України (покупець) укладено договір поставки № Б19-028, згідно умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити пшеницю на умовах поставки в місці (DAP) TOB СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ .

За умовами договору поставки продавець зобов`язаний поставити товар у строк до 15 вересня 2019 року включно. Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування 80 % вартості поставленого товару на поточний рахунок продавця протягом п`яти банківських днів з дати поставки товару та надання покупцю ряду документів. Перерахування 20 % вартості поставленого товару на поточний рахунок продавця здійснюється протягом п`яти банківських днів з моменту реєстрації продавцем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Між тим, 05 вересня 2019 між ТОВ Приватмашстрой та ТОВ Біол Універсал Україна підписано додаток № 1 до Договору поставки № Б19-028 від 05 вересня 2019 року, згідно якого сторони дійшли згоди, що перерахування 80% вартості поставленого товару на поточний рахунок продавця здійснюється покупцем за умови надання продавцем документів, вказаних п. 5.1.1 договору.

При цьому, 05 вересня 2019 року ТОВ Приватмашстрой виставило ТОВ Біол Універсал України рахунок-фактуру № СФ-0000630, на суму 557 033,52 грн.

Згодом, 06 вересня 2019 року, на виконання умов договору поставки від 05 вересня 2019 року № Б19-028, позивачем поставлено ТОВ Біол Універсал Україна товар, на загальну суму 557 033,52 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000613 від 06 вересня 2019 року.

Якість товару підтверджено сертифікатом якості від 06 вересня 2019 року.

Поставлений ТОВ Біол Універса Україна товар попередньо придбаний позивачем у АФ ТОВ Воля на підставі договору купівлі-продажу від 22 липня 2019 року № 22071, що підтверджується рахунком на оплату № 15 від 09 серпня 2019 року, видатковою накладною № 15 від 09 серпня 2019 року.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 05 вересня 2019 року: № 42324, 45202, 45203, 45276. Автоперевізником, відповідно до укладеного договору перевезення вантажів № 06-05-19-1 від 06 травня 2019 року виступало ТОВ Фавіас Інвест .

За наслідками надання послуг перевезення, 06 вересня 2019 року підписано акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ФА-0000023 та на адресу ТОВ Приватмашстрой виставлено рахунок-фактура № ФА-0000023 від 06 вересня 2019 року.

При цьому, ТОВ Біол Універсал Україна повністю оплачено товар, що підтверджується банківською випискою від 10 вересня 2019 року.

В свою чергу, 06 вересня 2019 року позивачем за результатами поставки контрагенту товару складено податкову накладну № 20 та направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі та раніше за текстом - ЄРПН).

Відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 24 вересня 2019 року вказана податкова накладна прийнята, але її реєстрацію зупинена.

В даному випадку, податковим органом зазначено, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, але позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

В свою чергу, 07 жовтня 2019 позивачем подано податковому органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрація якої зупинено за № 7, до яких надано пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення операції по податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Проте, рішенням від 16 жовтня 2019 року № 130832/33368160 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від № 20 від 06 вересня 2019 року у ЄРПН, так як платником податку не надано копій розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись з вказаним рішенням товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин справи судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.2 ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, згідно пп. 4 п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, викладених у листі ДФС України № 959/99-99-07-18, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Крім того, згідно п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій, що затверджені ДФС України 07 серпня 2019 року, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин податковим органом зупинено реєстрацію складеної товариством податкової накладної за наслідком здійснення своєї господарської діяльності.

Між тим, з вищевикладених положень податкового законодавства вбачається, що складені платниками податків податкові накладні підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

При цьому, встановлений ПК України обов`язок з реєстрації податкових накладних носить імперативний характер та безумовно має виконуватись відповідними платниками податків.

В свою чергу, зупиняючи реєстрацію податкових накладних товариства податковим органом зазначено, що подані накладні відповідають вимогам п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій.

Проте, всупереч вищевикладеним вимогам, податковим органом не конкретизовано, який саме критерій ризиковості платника податків, зазначений у п. 1.6 Критеріїв, ним вбачається у поданих позивачем накладних.

Між тим, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платник податків має право направити податковому органу письмові пояснення та копії документів, що на його думку підтверджують факт здійснення спірної господарської операції.

В даному випадку, при зупинці реєстрації податкової накладної товариства, останньому запропоновано надати додаткові пояснення та/або копії документів для прийняття рішення про реєстрацію його податкової накладної.

При цьому, податковим органом не зазначено повного переліку документів, які повинен надати позивач для здійснення реєстрації податкової накладної.

В свою чергу, товариством у встановлені строки, після зупинення реєстрації його накладних, подано до податкового органу відповідні документи, із зазначенням обставин продажу спірного товару.

Проте, за наслідком отримання відповідних документів, податковим органом прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, так як товариством не надано усіх документів щодо спірної операції.

Між тим, надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням податкового органу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

При цьому, податковим органом в оскаржуваних рішеннях не зазначено з яких фактичних підстав ним зроблено висновок про ризиковість проведених операції, а також не зазначено обґрунтованих мотивів неприйняття наданих йому документів.

Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваних рішень, з чим погоджується колегія суддів.

В даному випадку, вищевикладений висновок колегії суддів відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 29 листопада 2018 року (справа № 811/1669/17).

Крім того, варто зазначити, що з метою перевірки обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги товариства, судом зібрано копії документів, надані для реєстрації спірної податкової накладної.

В даному випадку, 05 вересня 2019 року між ТОВ Приватмашстрой (продавець) та ТОВ Біол Універсал України (покупець) укладено договір поставки № Б19-028, згідно умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити пшеницю на умовах поставки в місці (DAP) TOB СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ .

За умовами договору поставки продавець зобов`язаний поставити товар у строк по 15 вересня 2019 року включно. Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування 80 % вартості поставленого товару на поточний рахунок продавця протягом п`яти банківських днів з дати поставки товару та надання покупцю ряду документів. Перерахування 20 % вартості поставленого товару на поточний рахунок продавця здійснюється протягом п`яти банківських днів з моменту реєстрації продавцем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання умов договору поставки від 05 вересня 2019 року № Б19-028, позивачем поставлено ТОВ Біол Універсал Україна товар, на загальну суму 557 033,52 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000613 від 06 вересня 2019 року.

Якість товару підтверджено сертифікатом якості від 06 вересня 2019 року.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 05 вересня 2019 року: № 42324, 45202, 45203, 45276.

При цьому, ТОВ Біол Універсал Україна повністю оплачено товар, що підтверджується банківською випискою від 10 вересня 2019 року.

В свою чергу, враховуючи зібрані документи, колегія суддів вважає їх достатніми для здійснення реєстрації спірної податкової накладної, що виписана позивачем за наслідком поставлення товару (першою подією).

При цьому, є безпідставними посилання ДПС України на те, що саме він є належним відповідачем у справі, а не регіональне управління ДПС, так як саме ДПС України є одним із відповідачів у даній справі.

В свою чергу судом першої інстанції скасовано рішення комісії Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1308332/33368160 від 16 жовтня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 20 від 06 вересня 2019 року, яке прийнято апелянтом, як належним відповідачем у справі.

В частині висновку суду першої інстанції про стягнення із суб`єктів владних повноважень витрат на професійну правничу допомогу, у сумі 3000 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В даному випадку, сторони у справі (крім суб`єктів владних повноважень) мають право на розподіл понесених витрат на правничу допомогу адвоката.

При цьому, аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.

В свою чергу, наданими товариством доказами підтверджено розмір понесених стороною витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу є меншою ніж встановлений бюджетом розмір мінімальної заробітної плати у відповідному періоді.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Державну податкову службу України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.