Постанова

від 26.05.2020 по справі 300/2358/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/2358/19 пров. № А/857/2977/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Носа С.П., Шевчук С.М.,

з участю секретаря судового засідання Цар М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Височанківської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі № 300/2358/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Височанківської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області про визнання незаконними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії і стягнення моральної шкоди,-

суддя в 1-й інстанції - Гундяк В.Д.,

час ухвалення рішення - 14.01.2020 року,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення - 20.01.2020 року,

В С Т А Н О В И В :

02.12.2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Височанківської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області (далі - відповідач) про визнання незаконними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії і стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства України повторно не надано дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га, шириною 27,30 м. по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у власність, що на думку позивача, грубо порушило її прав та спричинило моральну шкоду.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі № 300/2358/19 позовні вимоги задоволено частково.

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи та не звернув належної уваги на те, чи має відповідач у своєму розпорядженні необхідну земельну ділянку відповідного призначення для надання її позивачу у власність.

Судом першої інстанції не з`ясовано чи за вказаним позивачем місцем розташуванням земельної ділянки є в наявності земельна ділянка площею 0,25 га, віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

На момент звернення позивача із заявою 25.10.2018 році про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,25 га шириною 27,30 м, яка не суперечить проектним рішенням затвердженого генплану с. Височанка, зазначеному у заяві цільовому призначенню відповідала тільки земельна ділянка площею 0,1 га.

Суд першої інстанції не надав оцінки наявності розбіжностей між генпланом села та іншими графічними матеріалами, які містять інформацію щодо території села. Висновок суду першої інстанції про те, що надання позивачу у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га шириною 27,30 м не суперечить проектним рішенням затвердженого генплану с. Височанка є передчасним.

Просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі № 300/2358/19 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

25.05.2020 року та 26.05.2020 року на адресу суду надійшли клопотання сторін про відкладення розгляду справи, які мотивовані забезпеченням заходів карантину.

При цьому, клопотання сторін про відкладення розгляду справи, у зв`язку із запровадженням Кабінетом Міністрів України на території України карантину з метою запобігання поширення коронавірусної інфекції, на думку апеляційного суду, необхідно відхилити, оскільки відповідно до частини 2 статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів

Крім того, виходячи з положень ч. 4 ст. 196 КАС України присутність осіб, які беруть участь у справі, є не обов`язковою та судом така обов`язковою не визнавалася, а відкладення справи, призведе до необґрунтованого затягування апеляційного розгляду, коли таку може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та наданих письмових пояснень відповідача викладених у відзиві на апеляційну скаргу та апеляційній скарзі.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення вісімнадцятої сесії Височанківської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області восьмого скликання від 31.05.2019 року жодним чином по змісту не відрізняється від рішення відповідача від 08.11.2018 року, яке було визнано протиправним та скасовано рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 року в справі за №300/334/19.

Дану обставину визнав в судовому засіданні також і голова Височанківської сільської ради - Медвідь В.Я. , а відтак відповідно до ч.1 ст.78 КАС України остання доказуванню не підлягає як така, що підтверджується сторонами і в суду не виникає сумнівів щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання.

Однак, ні в оскарженому рішенні, ні в судовому засіданні відповідачем не доведено наявності у спірних правовідносинах правомірних підстав для відмови у наданні дозволу, які передбачені нормою ч.7 ст.122 ЗК України.

Крім того, оскільки пункти 3-6 рішення від 31.05.2019 є аналогічними п.1-3 рішення Височанківської сільської ради від 08.11.2018 року, їх законність не підлягає повторній оцінці та підлягає скасуванню з тих самих підстав.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що рішенням шістнадцятої сесії Височанківської сільської ради шостого скликання від 26.05.2013 року визначено існуючий генплан села Височанка на основі аерофотозйомки, землевпорядних матеріалів розроблених Івано-Франківською філією інституту "Укрземпроект" в 1961 році і відкоректованих Івано-Франківською філією "Дніпроміст" в 1989 році можливим для подальшого використання до моменту його розроблення (оновлення) та погодження згідно вимог чинного законодавства.

25.10.2018 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,25 га, шириною 27,30 м, яка не суперечить проектним рішенням затвердженого генплану с.Височанка.

Відповідно до рішення п`ятнадцятої сесії Височанківської сільської ради сьомого скликання від 08.11.2018 року вирішено: 1) надати дозвіл гр. ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд орієнтовною площею 0,23 га АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 та землі Височанківської сільської ради (проїзд) шириною 6 (шість) метрів; 2) зобов`язати приватне підприємство, яке має ліцензію (дозвіл) на виконання робіт із землеустрою і буде здійснювати інвентаризацію (обміри) присадибної ділянки (подвір`я) гр. ОСОБА_1 в селі Височанка в кадастровому плані вказати опис меж суміжних землевласників (користувачів), де між присадибною ділянкою (подвір`ям) гр. ОСОБА_1 та земельною ділянкою (подвір`ям) гр. ОСОБА_4 вказати (нанести) проїзд шириною 6 (шість) метрів, який слугує жителям села Височанка, як для проїзду до їхніх земельних ділянок для ведення ОСГ та і до земельних часток (паїв), а також для інших побутових господарських цілей; 3) при інвентаризації (обмірів) земельної ділянки (подвір`я) гр. ОСОБА_1 , ліцензованій організації обов`язково залучити орган місцевого самоврядування в особі сільського голови Медвідь В.Я. , а також земельну комісію сільської ради.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач з метою захисту своїх порушених прав та інтересів, звернулась до суду. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 року в справі за №300/334/19 позов задоволено повністю, оскаржене рішення визнано протиправним та скасовано, зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.10.2018 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,25 га, шириною 27,30 м, що не суперечить проектним рішенням затвердженого генплану с.Височанка.

При цьому в рішенні суду від 19.04.2019 року, яке набрало законної сили 21.05.2019 року, зазначено, що рішення Височанківської сільської ради від 08.11.2018, якими заяву позивача задоволено частково шляхом зменшення орієнтовної площі з 0,25 га, шириною 27,30 м. - на орієнтовною площею 0,23 га, не містить жодної мотивації відмови (зменшення орієнтовної площі земельної ділянки) у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовної площі 0,25 га, шириною 27,30 м, а також не містить мотивів та обґрунтувань щодо зазначення проїзду шириною 6 (шість) метрів між присадибною ділянкою (подвір`ям) гр. ОСОБА_1 та земельною ділянкою (подвір`ям) гр. ОСОБА_4 .

Крім того судовим рішенням в справі за №300/334/19 встановлено, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 в справі №809/667/18 відділом містобудування та архітектури Галицької районної адміністрації внесено зміни у проект забудови земельної ділянки зокрема визнано недійсним зазначений "проїзд в поле" на схемі виносу в натурі меж земельної ділянки і розбивки будівель в АДРЕСА_1 (біля земельної ділянки кадастровий номер 2621281301:01:001:0138) у будівельному паспорті на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудівнику ОСОБА_1 (№58/3 від 06.05.1997), із-за відсутності його на генплані с. Височанка розробленого Івано-Франківським філіалом "Діпромісто" 1989 року.

Дані обставини відповідно до ч.4 ст.78 КАС України не підлягають доказуванню як такі, що встановленні рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Рішення вісімнадцятої сесії Височанківської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області восьмого скликання від 31.05.2019 року про розгляд рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 року відповідачем вирішено: 1) надати дозвіл гр. ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд орієнтовною площею 0,23 га АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 та землі Височанківської сільської ради (проїзд) шириною 6 (шість) метрів; 2) зобов`язати приватне підприємство, яке має ліцензію (дозвіл) на виконання робіт із землеустрою і буде здійснювати інвентаризацію (обміри) присадибної ділянки (подвір`я) гр. ОСОБА_1 в селі Височанка в кадастровому плані вказати опис меж суміжних землевласників (користувачів), де між присадибною ділянкою (подвір`ям) гр. ОСОБА_1 та земельною ділянкою (подвір`ям) гр. ОСОБА_4 вказати (нанести) проїзд шириною 6 (шість) метрів, який слугує жителям села Височанка, як для проїзду до їхніх земельних ділянок для ведення ОСГ та і до земельних часток (паїв), а також для інших побутових господарських цілей; 3) при інвентаризації (обмірів) земельної ділянки (подвір`я) гр. ОСОБА_1 , ліцензованій організації обов`язково залучити орган місцевого самоврядування в особі сільського голови Медвідь В.Я. , а також земельну комісію сільської ради.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач з метою захисту своїх порушених прав та інтересів, звернулась до суду.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакціях, чинних в момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У відповідності до частин 1, 7, 10 статті 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач розглядаючи заяву позивача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зобов`язаний у місячний строк прийняти одне з двох рішень: надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як підтверджено матеріалами справи, 25.10.2018 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,25 га, шириною 27,30 м, яка не суперечить проектним рішенням затвердженого генплану с. Височанка.

Рішенням п`ятнадцятої сесії Височанківської сільської ради сьомого скликання від 08.11.2018 року вирішено: 1) надати дозвіл гр. ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд орієнтовною площею 0,23 га АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 та землі Височанківської сільської ради (проїзд) шириною 6 (шість) метрів; 2) зобов`язати приватне підприємство, яке має ліцензію (дозвіл) на виконання робіт із землеустрою і буде здійснювати інвентаризацію (обміри) присадибної ділянки (подвір`я) гр. ОСОБА_1 в селі Височанка в кадастровому плані вказати опис меж суміжних землевласників (користувачів), де між присадибною ділянкою (подвір`ям) гр. ОСОБА_1 та земельною ділянкою (подвір`ям) гр. ОСОБА_4 вказати (нанести) проїзд шириною 6 (шість) метрів, який слугує жителям села Височанка, як для проїзду до їхніх земельних ділянок для ведення ОСГ та і до земельних часток (паїв), а також для інших побутових господарських цілей; 3) при інвентаризації (обмірів) земельної ділянки (подвір`я) гр. ОСОБА_1 , ліцензованій організації обов`язково залучити орган місцевого самоврядування в особі сільського голови Медвідь В.Я. , а також земельну комісію сільської ради.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач з метою захисту своїх порушених прав та інтересів, звернулась до суду.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 року, яке набрало законної сили, в справі за №300/334/19 позов задоволено повністю, оскаржене рішення визнано протиправним та скасовано, зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.10.2018 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,25 га, шириною 27,30 м, що не суперечить проектним рішенням затвердженого генплану с. Височанка.

У вищевказаному рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 року встановлено наступне.

Відповідно до листів Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської адміністрації від 02.06.2017 за №40а і від 04.04.2017 за №Ш-7/858 позивача повідомлено, що 03.04.2017 на місці встановлено, що ширина земельних ділянок в с АДРЕСА_1 , які знаходяться у користуванні (приватній власності) ліворуч і праворуч земельної ділянки відповідно шириною ОСОБА_5 - 23,0 м (ліворуч) та ОСОБА_4 - 26,26 м, ОСОБА_6 - 50,6 м (праворуч) є приватизовані із незначним відхиленням від виданої проектної техдокументації на забудову земельних ділянок. Крім того, повідомлено, що відділ містобудування та архітектури районної державної адміністрації не заперечує у приватизації ОСОБА_1 земельної ділянки шириною 27,30 м, яка не суперечить проектним рішенням затвердженого генплану с.Височанка.

02.07.2018 відділом містобудування та архітектури Галицької районної державної адміністрації внесено зміни у проект забудови земельної ділянки згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №809/667/18 від 12.06.2018 року, а саме: на схемі виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель в АДРЕСА_1 (біля земельної ділянки кадастровий номер 2621281301:01:001:0138) у будівельному паспорті на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудовнику ОСОБА_1 (№58/3 від 06.05.1997 року) зазначений проїзд в поле визнати недійсним із-за відсутності його на генплані с.Височанка розробленого Івано-Франківським філіалом Діпромісто 1989 року (а.с.25).

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню Височанківської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області від 08.11.2018 року Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою судом у рішенні від 19.04.2019 року зроблено висновок про безпідставність зазначення у оскаржуваному рішенні проїзду шириною 6 (шість) метрів між присадибною ділянкою (подвір`ям) гр. ОСОБА_1 та земельною ділянкою (подвір`ям) гр. ОСОБА_4 , оскільки такий відсутній на генплані с.Височанка розробленого Івано-Франківським філіалом Діпромісто 1989 року.

Дані обставини відповідно до ч.4 ст.78 КАС України не підлягають доказуванню як такі, що встановленні рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 року відповідачем рішенням вісімнадцятої сесії Височанківської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області восьмого скликання від 31.05.2019 року вирішено: 1) надати дозвіл гр. ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд орієнтовною площею 0,23 га АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 та землі Височанківської сільської ради (проїзд) шириною 6 (шість) метрів; 2) зобов`язати приватне підприємство, яке має ліцензію (дозвіл) на виконання робіт із землеустрою і буде здійснювати інвентаризацію (обміри) присадибної ділянки (подвір`я) гр. ОСОБА_1 в селі Височанка в кадастровому плані вказати опис меж суміжних землевласників (користувачів), де між присадибною ділянкою (подвір`ям) гр. ОСОБА_1 та земельною ділянкою (подвір`ям) гр. ОСОБА_4 вказати (нанести) проїзд шириною 6 (шість) метрів, який слугує жителям села Височанка, як для проїзду до їхніх земельних ділянок для ведення ОСГ та і до земельних часток (паїв), а також для інших побутових господарських цілей; 3) при інвентаризації (обмірів) земельної ділянки (подвір`я) гр. ОСОБА_1 , ліцензованій організації обов`язково залучити орган місцевого самоврядування в особі сільського голови Медвідь В.Я. , а також земельну комісію сільської ради.

Колегія суддів проаналізувавши оскаржуване рішення вісімнадцятої сесії Височанківської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області восьмого скликання від 31.05.2019 року встановила, що воно жодним чином по змісту не відрізняється від рішення відповідача від 08.11.2018 року, яке було визнано протиправним та скасовано рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 року в справі за №300/334/19. Крім того, воно прийняте відповідачем без врахування висновків суду, викладених у рішенні від 19.04.2019 року, яке набрало законної сили та підлягало виконанню.

В свою чергу, ні в оскарженому рішенні, ні в апеляційній скарзі відповідачем не доведено наявності у спірних правовідносинах правомірних підстав для відмови у наданні дозволу, які передбачені нормою ч.7 ст.122 ЗК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта, що на момент звернення позивача із заявою 25.10.2018 році про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,25 га шириною 27,30 м, яка не суперечить проектним рішенням затвердженого генплану с. Височанка, зазначеному у заяві цільовому призначенню відповідала тільки земельна ділянка площею 0,1 га, оскільки такі не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржуваним рішенням відповідач надав дозвіл гр. ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд орієнтовною площею 0,23 га АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 та землі Височанківської сільської ради (проїзд) шириною 6 (шість) метрів, однак у апеляційній скарзі апелянт зазначає, що позивач має право тільки на земельну ділянку площею 0,1 га, що суперечить матеріалам справи та висновкам самого ж відповідача, викладених у оскаржуваному рішенні.

Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем суду не надано доказів втрати чинності існуючого генплану с.Височанка розробленого Івано-Франківським філіалом Діпромісто 1989 році, а тому доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не надав оцінки наявності розбіжностей між генпланом села та іншими графічними матеріалами, які містять інформацію щодо території села. Висновок суду першої інстанції про те, що надання позивачу у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га шириною 27,30 м не суперечить проектним рішенням затвердженого генплану с. Височанка є передчасним, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам ст.242 КАС України відповідає.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі РуїзТорія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 229, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Височанківської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі № 300/2358/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді С. П. Нос С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 27.05.2020 року