Постанова

від 27.05.2020 по справі 817/673/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2020 року

Київ

справа №817/673/18

провадження №№ К/9901/64555/18, К/9901/64866/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Волинського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинення певних дій, провадження у якій відкрито

за касаційними скаргами Волинського окружного адміністративного суду та Державної судової адміністрації України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року (суддя Зозуля Д.П.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року (судді Шевчук С.М., Іваненко Т.В., Шидловський В.Б.),

І. Суть спору та встановлені судами фактичні обставини справи.

1. У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Волинського окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України (далі - ДСА), в якому просила:

1.1 визнати протиправними дії Волинського окружного адміністративного суду щодо нарахування і виплати їй доплати за вислугу років за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас;

1.2 зобов`язати Волинський окружний адміністративний суд нарахувати доплату за вислугу років за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас;

1.3 стягнути з Волинського окружного адміністративного суду на користь позивача недоплачену суддівську винагороду та щомісячне грошове утримання працюючого судді за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року, а саме: доплату за вислугу років за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з проведенням індексації заробітної плати, з утриманням податків і зборів, з урахуванням виплачених сум, з бюджетної програми 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів , у порядку встановленому Законом України від 05 червня 2012 року № 4901-VI Про гарантії держави щодо виконання судових рішень (далі також - Закон № 4901-VI) та постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників ;

1.4 визнати протиправними дії ДСА щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати та щомісячного грошового утримання позивача з розрахунку надбавки за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року;

1.5 зобов`язати ДСА виділити Волинському окружному адміністративному суду з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої позивачу заробітної плати та щомісячного грошового утримання з розрахунку надбавки за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року.

2. В обґрунтування позову, серед іншого, зазначила, що протягом роботи у Волинському окружному адміністративному суді надбавку за вислугу років за липень, серпень і вересень 2007 року їй нараховували у відсотках (40 %) лише від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (перший клас - 375 грн.) і (за вказівкою ДСА) надбавки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів (далі - Постанова № 865) - за особливий характер роботи та інтенсивність праці у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас та вислугу років; за жовтень, листопад і грудень 2007 року - у відсотках (40 %) лише від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (перший клас - 375 грн.) і надбавки, передбаченої Постановою № 865, та надбавки в розмірі 15% за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці; за 2008 -2011 роки - у відсотках (40 %) лише від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (перший клас 375 грн.).

3. Дії відповідачів щодо нарахування і виплати надбавки за вислугу років позивач вважає протиправними, оскільки вони протиправно не включили до суддівської винагороди, з якої нараховувалася надбавка за вислугу років під час спірних періодів: доплату за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці; інші надбавки і премії, чим суттєво зменшили розмір заробітної плати і грошового утримання позивача.

4. У справі встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді судді з 22 червня 1982 року у Луцькому районному суді Волинської області та Апеляційному суді Волинської області. Постановою Верховної Ради України від 08 лютого 2007 року № 625-V обрана суддею Волинського окружного адміністративного суду безстроково; Указом Президента України від 21 травня 2007 року № 433/2007 призначена головою Волинського окружного адміністративного суду. З 27 червня 2007 року приступила до виконання обов`язків судді і займала адміністративну посаду до 30 квітня 2014 року.

5. Постановою Верховної Ради України № 1515-VIII від 08 вересня 2016 року позивача було звільнено з посади судді у відставку відповідно до пункту 9 частини п`ятої статті 126 Конституції України, а наказом Волинського окружного адміністративного суду № 02-07/93 від 15 вересня 2016 року - відраховано зі штату Волинського окружного адміністративного суду.

6. З 01 березня 2000 року рішенням Кваліфікаційної комісії суддів Волинської області позивачу присвоєно перший кваліфікаційний клас. Доплата за кваліфікаційний клас проводилася до грудня 2011 року включно в розмірі 375 грн., що підтверджується наданими суду копіями розрахункових листів ОСОБА_1 за 2007 - 2011 роки.

7. Відповідно до цих розрахункових листів посадовий оклад позивачки як голови Волинського окружного адміністративного суду за період з 27 червня 2007 року по 01 січня 2012 року становив 3320,00 грн.

8. З 11 жовтня 2007 року на підставі наказу ДСА № 651/К позивачці до 30 квітня 2014 року виплачували надбавку в розмірі 15 % від посадового окладу за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці.

9. Відповідно до рішень зборів суддів Волинського окружного адміністративного суду за 2007-2011 роки, розрахункових листів ОСОБА_1 за 2007-2011 роки, за період роботи позивачки з 27 червня 2007 року по 01 січня 2012 року у Волинському окружному адміністративному суді проводилося преміювання суддів відповідно до Постанови № 865 - за результатами роботи, до державних і професійних свят, ювілейних дат у граничному розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас у межах коштів, передбачених для преміювання в кошторисі відповідного суду, та економії коштів на оплату праці.

10. Граничний розмір встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 452 від 28 квітня 2009 року Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 (далі - Постанова № 452).

11. Суди попередніх інстанцій встановили також, що відповідно до Постанови № 865 позивачці протягом 2007-2011 років нараховувалася і виплачувалася надбавка за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас згідно з рішенням зборів суддів, яка за повний місяць роботи становила 1847,50 грн. (посадовий оклад 3320 грн. + надбавка за кваліфікаційний клас 375 грн. = 3695,00 грн; 50 % від 3695,00 грн. = 1847,50 грн.).

12. Встановлено також, що позивач працювала на посаді судді з 22 червня 1982 року, отже на підставі пункту 3 1 Постанови № 865 мала право і їй виплачувалося з 27 червня 2007 року по 01 січня 2012 року, крім заробітної плати, щомісячне грошове утримання працюючим суддям у розмірі 100 % передбаченого законом щомісячного довічного грошового утримання, належного позивачу у разі виходу у відставку, тобто 90 % заробітної плати, що підтверджується копіями розрахункових листів позивача за 2007-2011 роки.

13. Згідно з частиною четвертою статті 44 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ Про статус суддів (далі - Закон № 2862-ХІІ) позивачу виплачувалася щомісячна надбавка за вислугу років у розмірі при стажі роботи понад 25 років - 40 відсотків, що підтверджується копіями розрахункових листів позивача за 2007 - 2011 роки.

14. Однак, як з`ясували суди попередніх інстанцій, надбавка за вислугу років за період роботи у Волинському окружному адміністративному суді за липень, серпень і вересень 2007 року позивачці нараховувалася у відсотках (40 %) тільки від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (перший клас - 375 грн.) та надбавки, передбаченої Постановою № 865, - за особливий характер роботи та інтенсивність праці у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас та вислугу років; за жовтень, листопад і грудень 2007 року - у відсотках (40 %) лише від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (перший клас - 375 грн.) і надбавки, передбаченої Постановою № 865, та надбавки в розмірі 15% за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці; за 2008-2011 роки - у відсотках (40 %) тільки від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (перший клас - 375 грн.).

ІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.

15. Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 04 травня 2018 року позов задовольнив частково.

15.1. Визнав протиправними дії Волинського окружного адміністративного суду щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 доплати за вислугу років за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

15.2. Зобов`язав Волинський окружний адміністративний суд нарахувати ОСОБА_1 доплату за вислугу років за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

15.3. Стягнув з Волинського окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду та щомісячне грошове утримання працюючого судді за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року, а саме: доплату за вислугу років за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з проведенням індексації заробітної плати, з утриманням податків і зборів, з урахуванням виплачених сум, з бюджетної програми 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів , у порядку встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників .

15.4. Зобов`язав ДСА виділити Волинському окружному адміністративному суду з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_1 заробітної плати та щомісячного грошового утримання з розрахунку надбавки за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року.

15.5. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

16. Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 24 вересня 2018 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.

17. При прийнятті рішень у цій справі суди першої та апеляційної інстанцій взяли до уваги правовий висновок Верховного Суду України, вкладений у постановах від 13 січня 2015 року (№ 21-582а14) та від 20 вересня 2017 року (№ 2а-19282/10/0570), з урахуванням якого констатували, що позивачці протиправно не включено до суддівської винагороди, з якої потім нараховувалася надбавка за вислугу років: доплату за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці; інші надбавки і премії, чим суттєво зменшено розмір її заробітної плати і грошового утримання.

18. Зазначили також, що ДСА є головним розпорядником бюджетних коштів, а Волинський окружний адміністративний суд - розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. З огляду на те, що Волинський окружний адміністративний суд не провів нарахування і виплати заробітної плати та грошового утримання ОСОБА_1 відповідно до вимог закону; не звернувся до ДСА щодо внесення змін до затвердженого кошторису доходів і видатків, доведення до суду збільшених граничних видатків на утримання суду, в тому числі на оплату праці за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року, суди попередніх інстанцій вирішили, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Волинського окружного адміністративного суду є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

19. Своєю чергою ДСА, яка затверджувала штатний розпис суду і кошторис суду, не вжила заходів задля повного фінансування заробітної плати і грошового утримання ОСОБА_1 , тож її дії також є протиправними.

20. ДСА як головний розпорядник бюджетних коштів розподіляє та доводить у встановленому порядку до Волинського окружного адміністративного суду як розпорядника нижчого рівня, обсяги бюджетних асигнувань. Тому з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання ДСА виділити Волинському окружному адміністративному суду з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої позивачу заробітної плати та щомісячного грошового утримання з розрахунку надбавки за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас за періоди з 27 червня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2012 року.

ІІІ. Касаційне оскарження

21. У касаційній скарзі Волинський окружний адміністративний суд просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

22. Зазначив, що після 22 травня 2008 року (дати винесення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008) Закон № 2862-ХІІ і Постанова № 865 по-різному врегульовували питання виплати суддям надбавки за вислугу років.

23. Між тим, чинне на той час законодавство не містило визначення загальної суми щомісячного заробітку . У цьому зв`язку зауважив, що протягом спірного періоду діяли норми законодавства, які передбачали нарахування і виплату надбавки з посадового окладу. Відповідач, з посиланням на статті 23, 26, 116 Бюджетного кодексу України, зазначив, що витрачання бюджетних коштів на цілі, які не відповідають бюджетним асигнуванням вважається нецільовим їх використанням.

24. Крім того зауважив, що ОСОБА_1 як голова суду самостійно визначала розмір доплати за вислугу років виходячи з посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а не від загальної суми щомісячного заробітку шляхом підписання відповідних наказів.

25. ОСОБА_1 подала відзив на цю касаційну скаргу Волинського окружного адміністративного суду, у якому просить закрити касаційне провадження як таке, що відкрито помилково.

26. Вважає, що правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів. Покликаючись на статті 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) позивач зазначила, що суд касаційної інстанції не пояснив, чому відкрив касаційне провадження у справі незначної складності, судове рішення у якій не підлягає касаційному оскарженню. Поряд з тим зауважила, що Верховний Суд України уже висловив правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах і в цій справі суди такий висновок застосували правильно.

27. Щодо суті спору зазначила, що з 27 червня 2007 року вона як суддя зі стажем роботи понад 25 років мала право на щомісячну надбавку за вислугу років в розмірі 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

28. З прийняттям Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон № 107-VI) абзац другий частини четвертої статті 44 Закону № 2862-ХІІ змінено, зокрема відповідно до пункту 61 розділу ІІ вказаного Закону слова загальної суми щомісячного заробітку замінено на посадового окладу .

29. Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 Конституційний Суд України визнав, зокрема, ці положення неконституційними. Тож від вказаної дати надбавку за вислугу років суддям мали б виплачувати виходячи із загальної суми щомісячного заробітку, а не посадового окладу, як було у випадку з позивачкою.

30. Та обставина що позивач була головою Волинського окружного адміністративного суду, за її поясненнями, не впливає на правомірність позовних вимог та дій відповідача, адже головним розпорядником коштів була ДСА, а суд як розпорядник бюджетних коштів провадив видатки тільки в межах бюджетних асигнувань.

31. ДСА у своїй касаційній скарзі теж просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

32. Доводи ДСА за суттю аналогічні тим, які навів Волинський окружний адміністративний суд. Зокрема цей відповідач також зазначив, що після 22 травня 2008 року, тобто з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України № 10-рп/2008, Закон № 2862-ХІІ і Постанова № 865 неоднаково врегульовували питання виплати суддям надбавки за вислугу років. Проте, чинне на момент виникнення спірних відносин законодавство не містило визначення загальна сума щомісячного заробітку . Переконує, що в спірний період діяли норми законодавства, що передбачали нарахування та виплату надбавки з посадового окладу, а тому ДСА як державний орган діяла правомірно.

ІV. Оцінка Верховного Суду.

33. Відповідно до четвертої статті 44 Закону № 2862- XII (який втратив чинність з 01 січня 2012 року) суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

34. Відповідно до статті 113 Закону України від 20 грудня 2005 року № 3235-IV Про Державний бюджет України на 2006 рік (далі - Закон № 3235-IV) у 2006 році суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах, передбачених частиною четвертою статті 44 Закону № 2862-ХІІ, від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

35. Проте, Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V Про Державний бюджет України на 2007 рік не встановлювалися обмеження щодо нарахування надбавки за вислугу років суддям.

36. Отже, з 01 січня 2007 року вищезгадана надбавка мала нараховуватися відповідно до частини четвертої статті 44 Закону № 2862-ХІІ.

37. Відповідно до підпункту б підпункту 2 пункту 61 розділу ІІ Закону № 107-VI внесені відповідні зміни до Закону № 2862-ХІІ. Зокрема, в абзаці другому частини четвертої статті 44 Закону № 2862-ХІІ слова загальної суми щомісячного заробітку замінено словами посадового окладу .

38. Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 Конституційний Суд України визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, у тому числі й пункту 61 розділу ІІ Закону № 107-VI щодо внесення зазначених вище змін.

39. Отож, з 01 січня до 22 травня 2008 року (дати винесення Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року) надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках тільки від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

40. Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2008 року № 19 Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 03вересня 2005 року № 865 (яка набрала чинності з 1 березня 2008 року) останню доповнено пунктом 2-2, яким передбачено, що суддям щомісяця виплачується надбавка за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас в таких розмірах: при стажі роботи понад три роки - 10 відсотків, понад п`ять років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

41. Отже, після 22 травня 2008 року, тобто з часу ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 - Закон № 2862-XII та Постанова № 865 по-різному врегульовували питання виплати суддям надбавки за вислугу років.

42. За подібних фактичних обставин справи і правового регулювання Верховний Суд України, усуваючи неоднакове правозастосування (постанови від 13 січня 2015 року у справі № 21-582а14, від 20 вересня 2017 року у справі № 2а-19282/10/0570), дійшов такого правового висновку.

43. Виходячи із зазначених у частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні бази обчислення суддям набавки за вислугу років після 22 травня 2008 року - дати винесення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 - слід застосовувати положення Закону № 2862-XII, який має вищу юридичну силу, а не підзаконний нормативний акт - Постанову № 865.

44. Окрім того, з 01 січня 2012 року набрав чинності Закон України Про судоустрій та статус суддів від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі Закон № 2453-VI) пунктом 1 Прикінцевих положень якого було визначено, що Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім, зокрема, статей 129 та 130 цього Закону щодо суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення, які вводяться в дію з 01 січня 2011 року.

45. Однак, підпунктом 3 пункту 52 Закону України від 23 грудня 2010 року № 2856- VI Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (далі - Закон № 2856-VI) було внесено зміни до пункту 1 Прикінцевих положень Закону № 2453-VI щодо набрання чинності статтями 129 та 130 Закону, відтак вони набирають чинності з 01 січня 2012 року.

46. Відповідно до частини п`ятої статті 129 Закону № 2453-VI суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років 15 відсотків, більше 5 років 20 відсотків, більше 10 років 30 відсотків, більше 15 років 40 відсотків, більше 20 років 50 відсотків, більше 25 років 60 відсотків, більше 30 років 70 відсотків, більше 35 років 80 відсотків посадового окладу (тобто з 01 січня 2012 року).

47. Законами про Державний бюджет України на 2007, 2009, 2010, 2011 роки не встановлювалися обмеження щодо нарахування надбавки за вислугу років суддям, як це було зроблено підпунктом б підпункту 2 пункту 61 розділу ІІ Закону № 107-VI.

48. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя статті 22 Конституції України).

49. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в цій справі, що вимоги позивача про нарахування і виплату надбавки за вислугу років з 27 червня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року до 01 січня 2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а відповідно і проведення перерахунку суддівської винагороди, грошового утримання працюючого судді, матеріальної допомога на оздоровлення, відпускних, допомоги в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю з урахуванням раніше виплачених сум, є обґрунтованими.

48. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

49. Згідно з частинами першою, другою статті 341 КАС (тут і далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

50. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

51. Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

52. Переглянувши оскаржені судові рішення в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 341 КАС, колегія суддів не встановила неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права або порушень норм процесуального права.

53. В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин, правового регулювання спірних відносин у зіставленні з правозастосовною практикою Верховного Суду України, доводи касаційних скарг висновків судів попередніх інстанцій не спростовують. З приводу аргументів відповідачів про те, що позивач була головою Волинського окружного адміністративного суду зауважимо, що такі не впливають на правову оцінку цього спору.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційні скарги Волинського окружного адміністративного суду та Державної судової адміністрації України залишити без задоволення.

2. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова