Ухвала

від 26.05.2020 по справі 303/2550/20

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/2550/20

Провадження № 1-кс/303/801/20

У Х В А Л А

26 травня 2020 року м.Мукачево

Слідчий суддя Мукачівськогоміськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського ВП ГУ Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному 21.04.2020 року до ЄРДР №12020070040000856 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 України, про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В :

До Мукачівського міськрайонного суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського ВП ГУ Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному 21.04.2020 року до ЄРДР №12020070040000856 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 України, про накладення арешту на майно.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_4 , будучи службовою особою - директором Мукачівської міжрайонної лабораторії Управління ветеринарної медицини в Закарпатській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі за текстом Держпродспоживслужба) відповідно до ч.3 ст.18 КК України та пункту 12 «Положення про Мукачівську міжрайонну державну лабораторію Держпродспоживслужби» від 18 квітня 2018 року, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, вчинив умисний злочин, а саме привласнення чужого майна, шляхом зловживання службовою особою, своїм службовим становищем та привласнення чужого майна, шляхом зловживання службовою особою, своїм службовим становищем, вчинене повторно.

У загальному ОСОБА_4 , на переконання органу досудового розслідування, в період з 15.04.2017 по 04.05.2018 незаконно заволодів грошовими коштами Мукачівської міжрайонної державної лабораторії Держпродспоживслужби на суму 82170,1 грн.

В сукупності своїми умисними діями, як зазначено у клопотанні, ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 191, ч.3 ст. 191, тобто привласнення чужого майна, шляхом зловживання службовою особою, своїм службовим становищем та привласнення чужого майна, шляхом зловживання службовою особою, своїм службовим становищем, вчинене повторно.

20 травня 2020 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1 було повідомлено про нову підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо суб`єкта у приватній власності підозрюваного ОСОБА_4 наявне наступне нерухоме майно:

житловий будинок загальною площею 71,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .;

земельна ділянка площею 0,25 га (кадастровий номер 2122786809:00:000:0008);

земельна ділянка площею 0,1971 га (кадастровий номер 2122786809:00:000:0009).

- 2 -

У судове засідання слідчий не з`явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності, вимоги клопотання підтримав та просив його задоволити.

ОСОБА_4 подав до суду заперечення в якому вказав, що в порушення вимог п.1 ч.2 ст.171, абз.2 ч.2 ст.171 КПК України, до клопотання про арешт майна не додано оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання щодо підстав і мети арешту відповідно до положень ст.170 КПК України. Крім того, дане клопотання належним чином не обґрунтовано, оскільки, у клопотанні відсутній зв`язок та докази такого зв`язку між матеріалами кримінального провадження та обставинами викладеними в клопотанні, в якому слідчий обґрунтовує необхідність накладення арешту, крім того, слідчим не доведено наявність достатніх підстав вважати, що документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з якими подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. Також згідно п.5 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Натомість, вищезгадане клопотання не містить у додатках навіть натяку на вартість майна, на яке слідчий просить накласти арешт.

Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, приходжу до наступного.

Судом встановлено, що Мукачівським ВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12020070040000856 від 21.04.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України.

Згідно вимог частини 2 статті 171 Кримінального процесуального кодексу України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Вказане клопотання не відповідає вимогам встановленим пунктом 3 та абзацом 2 частини 2 статті 171 КПК України, а саме у ньому не зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, до клопотання не додані оригінали або копії документів, які підтверджують право власності на це майно.

Згідно вимог п.5 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Оскільки у клопотанні про арешт майна не зазначено і не додано документи, які підтверджують право власності на майно, то й неможливо зробити висновок щодо розумності та співрозмірності арешту вказаного у клопотанні майна з розміром завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди.

У відповідності до вимог ч.3ст.172 КПК України,слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З врахуванням викладеного, приходжу до висновку про необхідність повернення клопотання прокурору, оскільки дане клопотання подане без додержання вимог статті 171 КПК

- 3 -

України.

Керуючись ст.ст.170-172КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського ВП ГУ Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 від 21 травня 2020 року про арешт майна в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 21.04.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070040000856, повернути прокурору ОСОБА_5 для усунення недоліків.

Встановити строк для усунення вказаних в ухвалі недоліківв сімдесят дві години.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1