Справа № 127/20239/19
Провадження № 2/127/2814/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.2020 Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Релігійна організація Релігійна громада храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії ,-
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області 23.07.2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Релігійна організація Релігійна громада храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Позов мотивований тим, що 15.05.1992 року згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, серія НОМЕР_1 здійснена державна реєстрація релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви. Керівник - ОСОБА_1 , по теперішній час є настоятелем релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви.
Наказом від 26.09.2016 року № 228 начальника управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації зареєстрований статут релігійної громади зі списком членів Парафіяльних зборів релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви, згідно якого: п. 1.1 Релігійна організація Релігійна громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви (далі - парафія) є первинним структурним підрозділом Української православної церкви (далі - УПЦ), який безпосередньо входить до складу Тульчинської єпархії. П. 1.4 Парафія здійснює свою діяльність при дотриманні діючого законодавства, Статуту УПЦ, Статуту Тульчинської єпархії, а також цього Статуту. П 2.1 Органами парафіяльного управління є парафіяльні збори, очолювані головою парафіяльної ради. П. 2.2 Членами громади є православні віруючі, клірики та міряни, які досягли 18-річного віку, визнають обов`язковість Статуту УПЦ. П. 5.1 зміни та доповнення до цього Стутуту вносяться на розгляд парафіяльних зборів уповноваженими представниками парафії виключно із згоди єпархіального архієрея і реєструються в тому ж порядку, що і Статут.
16.02.2019 року в храмі святих безсребреників і чудотворців Косми і Даміана відбулися парафіяльні збори релігійної організації релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви органом парафіяльного управління релігійної організації Релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви , прийняте рішення про вірність канонічній УПЦ, зокрема підтверджена вірність ОСОБА_2 та всієї України, а також недопустимість зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях зазначеної вище релігійної громади шляхом внесення змін до Статуту Релігійної громади.
Також на зборах уточнений список членів Релігійної громади відповідно до вимог п. 4 Розділу VIII Статуту УПЦ та Статуту ОСОБА_1 . Тобто станом на 16.02.2019 року документально зазначені всі члени Релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви та згідно листа від 16.02.2019 року повідомлено начальника управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА ОСОБА_3 І.О.
Однак, 22.02.2019 року за ініціативою псевдо - релігійної громади УПЦ с. Гунча Гайсинського району Вінницької області уповноважені особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 без повідомлення ОСОБА_1 , як настоятеля храму, та дійсних членів Парафіяльних зборів Релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви були повернені загальні збори за ідентичною назвою їх релігійної громади (протокол № 1 загальних зборів Релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви від 20.02.2019 року).
ОСОБА_1 зазначає, що загальними зборами від 20.02.2019 року серед прийнятих рішень передбачалось: поновлення списку парафіяльних зборів окремими громадянами села Гунча, які не є членами парафіяльних зборів Релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви , прийняття IX Статуту та про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях Релігійної громади з подальшим зверненням до управління у справах релігій та національностей Вінницької ОДА з ціллю реєстрації Статуту у новій редакції, а також внести відповідні зміни до установчих документів Релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви та змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань із зміною назви на релігійна організація релігійна громада храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української православної Церкви , чим грубо порушили норми Статуту, Статуту релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви затвердженого наказом від 26.09.2016 року № 228 начальника управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА, без участі уповноважених представників парафії - їх Релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви та без згоди єпархіального архієрея.
Не погоджуючись із рішенням загальних зборів від 20.02.2019 року Релігійна громада храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви від керівника Збрицького М.І. звернулася до начальника управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА Салецького І.О. з тим, що ні ОСОБА_1 , як керівник та голова парафіяльної ради, ні члени релігійної громади рішення про зміну підлеглості не приймалиі попросили не вчиняти протиправних дій щодо реєстрації нового статуту псевдо-релігійної громади з ідентичною нашої релігійної організації назвою.
Однак Управління у справах національностей і релігій Вінницької ОДА наказом від 19.06.2019 року № 96 про реєстрацію Статуту Релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви виконали вимоги псевдо-релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви щодо реєстрації нового статуту і як наслідок згідно витягу внесено відомості щодо реєстрації релігійної організації Релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української православної Церкви.
Позивач ОСОБА_1 вважає зазначені вище рішення протиправними та такі що прийнятті із порушенням ст. 35 Конституції України прав, свобод на релігію та віросповідання їх Релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви.
У зв`язку з вищенаведеним позивач звернувся до суду та просив визнати незаконним та протиправним рішення загальних зборів Релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви оформлене у формі Протоколу № 1 від 20.02.2019 року; визнати протиправним та скасувати наказ № 96 від 19.06.2019 року, винесений управлінням у справах національностей та релігій Вінницької ОДА Про реєстрацію Статуту релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви у новій редакції та відновити державну реєстрацію Статуту Релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви від 26.09.2016 року за № 228.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 позов підтримали, просили його задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Начальник управління у справах національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації Салецький І.О. надав суду відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що ОСОБА_1 стверджує, що до подання заяви уповноваженої особи Релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви Хоменко Л.А. не додано оригінал чи належним чином засвідчена копія чинної на дату подання документів редакції статуту релігійної громади, до якого мають бути внесені зміни і доповнення з відміткою про державну реєстрацію, що не відповідає дійсності. Під час розгляду заяви, адвокатом Чубенко С.В., яка надає правничу допомогу уповноваженій особі Релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви Хоменко Л.А. до Управління подано адвокатський запит від 05.04.2019 року на який Управлінням надано належним чином засвідчену копію чинної редакції статуту релігійної громади. Зазначений статут ОСОБА_4 було додано до заяви релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви та згодом розглянуто Управлінням з повним пакетом документів. 26.03.2019 року до Управління надійшла заява за підписом голови парафіяльної ради Релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви Збрицького М.І. з проханням прийняти до відома протокол № 2 парафіяльних зборів від 16.02.2019 року на якому між інших питань було прийнято рішення не змінювати підлеглість релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях. До протоколу додано додаток № 1 членів парафіяльних зборів, які брали участь у зборах та прийняли таке рішення у кількості 18 чол. Оскільки чинним законодавством не передбачено вчинення будь яких дій у випадку повідомлення релігійної організації про не зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях управління листом від 28.03.2019 року № 03-13/309 проінформовано заявника, що подані документи взято до уваги та долучено до матеріалів справи. 08.04.2019 року до Управління надійшли заяви за підписом уповноваженої загальними зборами Релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви Хоменко Л. ОСОБА_7 з повідомленням, про те, що 20.02.2019 року відбулися загальні збори членів релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви на яких у відповідності до вимог ст. 8 ЗУ Про свободу совісті та релігійні організації прийнято рішення щодо зміни своєї підлеглості і підпорядкуванню Православній церкві України та інша заява з проханням зареєструвати статут релігійної громади у новій редакції із зміною підлеглості, найменування та керівних органів релігійної громади. Відомості викладені у заяві підтверджено протоколом № 1 загальних зборів Релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви від 20.02.2019 року та додатком до протоколу № 1 від 20.02.2019 року (списком осіб, які брали участь у загальних зборах у кількості 60 осіб), а також список вірян, які підтримали зміну підлеглості релігійної громади. Зазначені заяви від 26.03.2019 року та від 08.04.2019 року містять різні позиції членів релігійної громади на питання зміни підлеглості релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях та підпорядкуванню іншому релігійному центру. Крім зазначеного, частина членів релігійної громади не визнає рішення прийняті іншою частиною членів громади та взагалі не визнає їх членами зазначеної релігійної громади. Зміни та доповнення до статутів релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень) передбаченому статтею 14 Закону. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 14 Закону заяви подаються за підписом керівника або уповноваженого представника релігійної громади, а тому безпідставними є твердження позивача відносно того, що заяви подані неповноважною особою. Виходячи з приписів зазначених норм, законодавець визначив лише один випадок відмови у здійсненні реєстрації статуту релігійної організації, відповідно й змін і доповнень до нього, а саме, коли статут або діяльність такої релігійної організації суперечить чинному законодавству. Враховуючи викладене, в Управління були відсутні підстави для відмови у реєстрації змін до статуту, оскільки доказів на підствердження того, що зміни до статуту Релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви або діяльність вказаної парафії суперечить чинному законодавству відсутні. Достатніх правових підстав вважати, що 20.02.2019 року не відбулись загальні збори Релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви в Управлінні не було. У зв`язку з вищенаведеним представники Управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА вважають, що Управління діяло виключно в межах чинного законодавства, жодної протиправної дії або бездіяльності по відношенню до позивача не вчиняло і тому просило відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Релігійна організація Релігійна громада храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України), ОСОБА_8 надала суду пояснення. В пояснення зазначено, що Релігійна організація не погоджується з твердженням позивача, що 20.02.2019 року за ініціативою псевдо-релігійної громади УПЦ с. Гунча Гайсинського району Вінницької області, уповноважені особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (голова зборів), ОСОБА_9 (секретар зборів) без повідомлення позивача, як настоятеля храму та дійсних членів парафіяльних зборів були проведені загальні збори з ідентичною назвою релігійної громади, настоятелем якої був позивач, так як відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ Про свободу совісті та релігійні організації релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Таким чином, участь в загальних зборах приймали повнолітні члени релігійної громади, які є жителями с. Гунча. Відповідно до протоколу № 1 загальних зборів Релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви присутніми були 60 осіб, які враховуючи релігійні переконання членів загальних зборів громади одноголосно ухвалили змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях Релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви та перейти під канонічне підпорядкування Православній Церкві України, змінивши при цьому назву на Релігійна організація Релігійна громада храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) . Усі жителі села були належним чином повідомлені про проведення загальних зборів, в тому числі і настоятель ОСОБА_1 , голосування на загальних зборах відбувалися відкритим шляхом, про що свідчить зміст протоколу, голосування за всіма питаннями, що були вислухані на загальних зборах, відбувалось одноголосно, про що зазначено в протоколі, після кожного голосування загальними зборами ухвалювалось відповідне рішення, що передбачає доповідь лічильної комісії. У зв`язку з вищенаведеним представник третьої особи просила відмовити в задоволенні позову.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що люди які називають себе релігійної громадою УПЦ ніколи не були прихожанами релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви. Свідок зазначає, що 16.02.2019 року його було обрано членом парафіяльної громади. Участі на парафіяльних зборах, які відбулися 20.02.2019 року не приймав, так як ніхто не повідомляв, також і не приймав участі по зміні керівного органу, організаційних та релігійних питаннях. Рішення про реєстрацію церкви вважає незаконним. Зазначив, що на даний час керівником УПУ є ОСОБА_4 , якої у складі парафіяльної ради не було.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні вказала, що є прихожанкою релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української православної Церкви з 1989 року по весну 2019 року. Храм відвідувала у всі служби, постійно брала участь у всіх роботах при церкві. 20.02.2019 року на зборах участь не приймала, так як ніхто не повідомляв, у вирішенні питанні по зміні підлеглості, переобрання керівного органу також не приймала.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що церкву відвідує 20 років, є старостою церкви. Вказує, що в сільському клубі на зборах релігійної громади не було, так їй ніхто не повідомив, а відтак і не брала участі у переобранні керівника органу.
Свідок ОСОБА_13 вказала, що є прихожанкою церкви храму Косми і Даміана, настоятелем якої є отець ОСОБА_14 . Релігійну громаду відвідує з малечку. На збори релігійної громади, які відбулися у сільському клубі 20.02.2019 року не була запрошена.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що 20.02.2019 року ОСОБА_4 зібрала збори релігійної громади 20.02.2019 року у сільському клубі с. Гунча, на які не були запрошені члени релігійної громади храму Коми і Даміана та на яких вирішувалось питання про перехід їх громади в помісну церкви України. Після даних зборів релігійної громади вони почали приходити в храм з погрозами, відбирали ключі від храму. ОСОБА_15 членом релігійної громади її було обрано в 2016 році. Участі у зміні канонічній підлеглості церкви не приймала.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомила, що ходила на богослужіння, сплачувала кошти. Була в складі ініціативної групи по організації зборів 20.02.2019 року. Було вирішено провести збори, оголошення про їх проведення були розміщені по всьому селі, людй додатково повідомляли. Свідок безпосередньо була секретарем зборів. Потім в селі було проведено додатково опитування.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив, що з 1991 року ходив в церкву на великі свята, здавав певні кошти на її утримання. Про проведення зборів було повідомлено сільського голову, щоб була пристуня поліція. Люди мали можливість бути пристуніми. Після проведення зборів було проведено також опитування.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що з 1994 року він є членом громади, ходив в церкву, вінчався, дітей хрестив. Він був членом ініціативної групи, також організовував опитування людей.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні повідомила, що 16 лютого була присутня в церкві. Її спочатку записали в список, потім викреслили.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача та третьої особи, свідків, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази у справі, які мають юридичне значення для її розгляду, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Взаємовідносини церкви й держави визначається Декларацією про державний суверенітет України, Конституцією України та Законом України Про свободу совісті та релігійні організації . Правовою формою цих відносин є режим відокремлення держави від церкви.
Статтею 35 Конституції України закріплено право кожного на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.
Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.
Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов`язкова.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" № 987-XII від 23 квітня 1991 року з подальшими змінами та доповненнями (далі - Закон № 987-XII) громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії.
Відповідно до ст. 7 Закону № 987-XII релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади.
Згідно зі ст. 8 Закону № 987-XII релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.
Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).
Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону .
Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону .
Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).
Суд погоджується з поясненнями відповідача, що за правилами ст. 8, ст. 14 Закону № 987-XII зміна підлеглості релігійної громади має проводитися на загальних зборах, а не на парафіяльних, оскільки так визначено Законом. Відтак доводи позивача, що зміни у статуті, як визначено у попередній редакції статуту (п. 5.1), мають вноситися саме на розгляд парафіяльних зборів із згоди єпархіального архієрея, судом відхиляється.
Відповідно до ст. 14 Закону № 987-XII для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної державної адміністрації.
Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).
Статтею 15 Закону № 987-XII передбачено, що у реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути відмовлено, якщо її статут (положення) або діяльність суперечать чинному законодавству.
Відповідно до частини 1 та 2 ст. 8 Закону № 987-XII релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напрямку, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту релігійної громади.
Релігійна громада може мати статус юридичної особи, після відповідної реєстрації свого статуту в органах державної влади.
Судом встановлено, що 26.09.2016 року зареєстровано Статут релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (у новій редакції)/
Згідно п. 1 Статуту громади, релігійна громада храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (далі - парафія) - релігійна організація, первинний структурний підрозділ Української Православно Церкви (далі УПЦ), яки безпосередньо входить до складу Тульчинської єпархії.
Відповідно до п. 1.4 Статуту громади парафія здійснює свою діяльність при дотриманні діючого законодавства, Статуту УПЦ, Статуту Тульчинської єпархії, а також цього Статуту.
Згідно з п. 4 Статуту громади Органами Парафіяльного управління є: парафіяльні збори, очолювані головою Парафіяльної ради, Парафіяльні збори вважаються чинними за умови присутності не менше 2/3 від числа членів Парафіяльних зборів, рішення яких приймаються простою більшістю голосів.
Відповідно до п. 2.2 Статуту громади членами громади є православні віруючі, клірики та миряни, які досягли 18-річного віку, визнають обов`язковість Статуту УПЦ, регулярно відвідують богослужіння і не перебувають під забороною чи церковний судом, що забороняє участь у богослужбовому житті.
Згідно п. 2.3 Статуту громади парафіяльні збори і згоді зі статутом УПЦ: приймають нових членів парафії, обирають делегатів на єпархіальні збори, утворюють Парафіяльну раду та ревізійну комісію, подають на затвердження єпархіальному архієрею кандидатуру голови Парафіяльної ради (настоятель може бути обраним головою Парафіяльної ради), визначають порядок роботи Парафіяльної ради, затверджують річний бюджет, включати розміри відрахувань на добродійсність та релігійно - просвітницькі цілі, затверджують плани та проектну - кошторисну документацію на будівництво та ремонт церковних будівель, розглядають і подають на затвердження єпархіального архієрея фінансові та інші звіти Прафіяльної ради і доповіді ревізійної комісії, затверджують штатний розклад, визначають утримання членів притчу та Парафіяльної ради, в рамках цього Статуту та Статуту Тульчинської єпархії визначають порядок володіння, користування та розпорядження майном парафії, що належить їй на правах власності, обговорюють на приймають клопотання, звернення до єпархіального архієрея і органів державної влади та управління, розглядають скарги на членів Парафіяльної ради і настоятеля.
П. 2.8 Статуту громади визначено, що Парафію очолює настоятель, якого призначає єпархіальний архієрей.
Протоколом № 1 загальних зборів членів Релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви від 20.02.2019 року оформлено наступні рішення: головою зборів обрано ОСОБА_5 секретарем зборів обрано ОСОБА_9 ; членами лічильної комісії обрано ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ; вирішено змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях Релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви та перейти під канонічне підпорядкування Православній Церкві України, змінивши при цьому назву на Релігійна організація Релігійна громада храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) ; вирішено прийняти Статут Релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви у новій редакції та змінити назву на Релігійна організація Релігійна громада храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) та доручено голові загальних зборів підписати Статут від імені членів релігійної громади, прийнято рішення про уповноваження осіб на представництво релігійної громади в органах державної влади при проведенні реєстраційних дій, а також обрано парафіяльну раду релігійної громади, головою якого обрано ОСОБА_4 та ревізійну комісію.
В протоколі вказано, що на зборах була присутня 60 чол., рішення прийняті одноголосно.
Відповідно до наказу Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації № 96 від 19.06.2019 року Про реєстрацію статуту релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (у новій редакції) вирішено зареєструвати статут релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (у новій редакції) із зміною найменування на: Релігійна організація Релігійна громада храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) .
З аналізу положень Статуту громади вищим органом Парафіяльного управління є Парафіяльні збори, які очолює настоятель і повинен в цьому випадки головувати на них, рішення парафіяльних зборів приймається простою більшістю голосів присутніх на зборах, окрім випадків, передбачених цим Статутом. При рівній кількості голосів, голос головуючого є вирішальним, Протокол парафіяльних зборів підписується настоятелем (головуючим) та секретарем.
В Статуті громади не визначено, що зміни, які подані на реєстрацію до органів державної влади, мають бути підписані настоятелем та Головою Парафіяльних зборів.
Разом з тим, у пункті 6.1 Статуту громади та статті 14 Закону № 987-XII визначено, що зміни і доповнення статутів релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів, тобто мають подаватись в той самий спосіб як документи для первинної реєстрації: громадяни в кількості не менше десяти чоловік подають заяву та статут на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Тому суд вважає безпідставним аргумент позивача, що відсутність його підпису на протоколі є доказом нечинності та недійсності протоколу загальних зборів членів релігійної громади від 20 лютого 2019 року.
Також, в Україні, в релігійних громадах православного віросповідування відсутнє фіксоване членство. У справі що розглядається, ні в Статуті громади, ні в Статуті про управління УПЦ не визначено умови (підстави) правомочності загальних зборів членів релігійної громади, не визначено необхідну кількість присутніх на зборах від загальної кількості членів релігійної громади, в Статуті громади не врегульовано питання порядку прийняття рішень загальними зборами членів релігійної громади. Пунктом 11 Розділу VIII В Статуту управління УПЦ регламентовано лише, що рішення Парафіяльних зборів ухвалюються простою більшістю голосів.
В той же час позивачем не надано доказів про загальну кількість парафіян релігійної громади станом на 20 лютого 2019 року, тобто день проведення зборів. На зборах цього числа були присутніми 60 чол., які одноголосно проголосували за прийняті рішення. Документ під назвою Список членів парафіяльних зборів релігійної організації релігійна громада храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви є додатком до пртоколу Парафіяльних зборів релігійної організації релігійна громада храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви в якому вказано прізвища 18 осіб, які увійшли до складу членів Парафіяльних зборів, не свідчить про фіксоване членство виключно перелічених осіб у даній релігійній громаді та що саме ці особи входять до Парафіяльних зборів станом на 20 лютого 2019 року.
В той же час як п. 6.1 Статуту громади, так і ст. 14 Закону № 987-XII визначено, що зміни і доповнення статутів релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів. Крім того, рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту, відповідно до ст. 8 Закону № 987-XII ухвалюється загальними зборами релігійної громади і такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.
Таким чином, право релігійної громади на зміну канонічної належності, яке мало місце 20 лютого 2019 року, шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади на підставі рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту, які ухвалені загальними зборами релігійної громади, скликаними її членами закріплено ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" , тобто громадяни вправі змінювати свою релігію та спільно задовольняти релігійні потреби.
Між тим, відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 8 Закону № 987-XII частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону .
Стосовно доданих стороною позивача документів, а саме заяви про вчинення кримінального правопорушення, то суд не може покласти їх в основу судового рішення, оскільки позивачем не надано доказів, розслідується кримінальне провадження та чи завершене воно на даний час і яке остаточне рішення
Відповідно до ст. 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно.
Кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об`єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів (ст. 11 Конвенції).
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 14 червня 2007 року у справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України" зазначив, що в той час, як свобода віросповідання - це, перш за все, особиста справа кожного, вона також означає, серед іншого, свободу "сповідувати релігію" самому або в об`єднанні з іншими, публічно та в колі тих, хто поділяє цю віру. Оскільки релігійні громади традиційно існують у вигляді організованих структур, стаття 9 має тлумачитися в світлі статті 11 Конвенції, яка захищає об`єднання від невиправданого втручання з боку держави.
Будь-які повноваження держави оцінювати легітимність релігійних поглядів є несумісними з її обов`язком, визначеним у практиці суду, бути нейтральною та безсторонньою.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
При цьому на позивача покладено обов`язок обґрунтувати свої вимоги, поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються відповідачем і потребують захисту.
Згідно правового висновку Верховного Суду України у справі № 6-84цс14 від 03 вересня 2014 року, відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
В позовній заяві позивач зазначає, що дії третіх осіб, спрямовані на зміну канонічної підлеглості релігійної громади, є порушенням права на свободу совісті кожного члена релігійної громади, в тому числі і його.
Водночас суд не знаходить достатньо аргументованими та доведеними належними і допустимими доказами порушення відповідачами права позивача ОСОБА_1 , як фізичної особи та члена релігійної громади, на свободу совісті та сповідування своєї релігії в результаті прийняття рішень загальних зборів, які оформлені протоколом № 1 від 20 лютого 2019 року.
На думку суду державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу - Релігійну організацію Релігійна громада храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) відбулась відповідно до вимог закону. Державному реєстратору було надано повний пакет документів для реєстрації змін, на підставі чого було вирішено здійснити реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу. На думку суду проведені реєстраційні дії ніяким чином не впливають на особисті погляди і релігійні переконання позивача.
Суд критично відноситься до посилань позивача ОСОБА_1 стосовно того, що внаслідок реєстрації змін до статуту та зміною підлеглості (юрисдикції) релігійної громади, він позбавлений права керувати парафією, здійснювати богослужіння в храмі, здійснювати інші права та обов`язки передбачені Статутом, оскільки відповідно до п. 8 ч. 8 ЗУ Про свободу совісті та релігійні організації частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).
Разом з цим, позивач ОСОБА_1 не позбавлений можливості зберігати живий зв`язок зі своєю парафією, сповідувати обрану релігію, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні переконання, брати участь у релігійних обрядах, навчатися релігії, оскільки будь-якого рішення про заборону відвідувати храм, заборону позивача на свободу віросповідання на зборах не приймалось.
Додатково суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
За положеннями статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Частиною першою статті 51 ЦПК України передбачено право суду першої інстанції за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.
Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі в цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.
Враховуючи обсяг процесуальних прав та обов`язків, визначених статтями 4, 43 та 49 ЦПК України, сторонами вважаються особи, які є учасниками спірного матеріального правовідношення. Ознаками сторін, які відрізняють їх від інших осіб, які беруть участь у справі (зокрема третіх осіб) є те, що сторони - це особи, між якими виник спір про право, який є предметом розгляду та вирішення судом, та на сторони поширюються усі наслідки судового рішення.
Згідно з частиною шостою статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов`язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу. Таким чином, на них не поширюються права, передбачені статтею 49 ЦПК.
За змістом позовної заяви вимоги про визнання незаконним та протиправним рішення загальних зборів релігійної громади храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви, оформлене у формі Протоколу № 1 від 20 лютого 2019 року стосуються питань щодо створення та діяльності релігійної громади.
Натомість звертаючись до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 вказав відповідачем тільки Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, а Релігійна організація Релігійна громада храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) залучена до участі в справі третьою особою, що не відповідає її процесуальному статусу як учасника спірних матеріальних правовідносин, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог.
В силу статті 7 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації (далі - Закон) релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами. Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).
Як передбачено статтею 13 цього закону релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).
Таким чином, аналізуючи зазначені норми закону , повно та всебічно з`ясувавши вищевказані обставини, які стосуються предмету доказування, та оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами у справі доказів суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу на користь третьої особи Релігійної організації Релігійна громада храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) суд приходить до наступного.
Згідно з нормами ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.133 ЦПК України вказані витрати відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 12 ст. 141 ЦПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
10.08.2019 року між третьої особою Релігійною організацією Релігійна громада храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) та адвокатом Чцбенко С.В. був укладений договір № 71 про надання правничої допомоги.
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 08 від 10.08.2019 року Релігійною організацією Релігійна громада храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) було оплачено вартість адвоката Чубенко С.В. у сумі 10000,00 грн.
Враховуючи, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору заперечувала проти позовних вимог, а також те, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню.
Приймаючи до уваги представлені докази, а також те, що в задоволені позову відмовлено, суд вважає, що вимога про стягнення витрат на правничу допомогу третій особі підлягає повному задоволенню в сумі 10000,00 гривень.
Керуючись ст. 35 Конституції України , ст.ст. 1, 3, 5, 7, 8, 12, 13, 14, 30 ЗУ Про свободу совісті та релігійні організації , ст.ст. 4 , 5 , 12 , 13 , ст. 76 , 77 , 258-265 , 354 ЦПК України , суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Релігійна організація Релігійна громада храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Релігійна організація Релігійна громада храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) витрати, пов`язані зі наданням правничої допомоги у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 .
Відповідач Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, кімн. 1227, м. Вінниця, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38635837.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Релігійна організація Релігійна громада храму Косми і Даміана села Гунча Гайсинського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) , місцезнаходження: вул. Гагаріна, 2-А, с. Гунча, Гайсинський район, Вінницька область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41241026.
Суддя
Суд | Вінницький міський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2020 |
Оприлюднено | 28.05.2020 |
Номер документу | 89471569 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вінницький міський суд Вінницької області
Сичук М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні