Ухвала

від 21.05.2020 по справі 291/720/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 травня 2020 року

м. Київ

справа № 291/720/19

провадження № 61-7755ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Химчуком Володимиром Леонідовичем, на постанову Житомирського апеляційного суду від 25 березня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства Районна центральна лікарня Ружинської районної ради, лікаря-травматолога комунального некомерційного підприємства Районна центральна лікарня Ружинської районної ради (далі - КНП Районна центральна лікарня Ружинської районної ради) Абрамовича Олександра Миколайовича про визнання дій неправомірними та запису в лікарняному листі недійсним,

ВСТАНОВИВ :

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом до КНП Районна центральна лікарня Ружинської районної ради та лікаря-травматолога КНП Районна центральна лікарня Ружинської районної ради Абрамовича О. М. в якому просив:

- визнати дії лікарні щодо відбору у нього зразків крові і направлення їх для проведення токсикологічного дослідження, що мало місце 30 червня 2018 року після дорожньо-транспортної пригоди, неправомірними;

- визнати недійсним у розділі відмітки про порушення режиму запис лікаря Абрамовича О. М. алкогольне сп`яніння 2.11 проміле у листку непрацездатності серії АДМ № 530425 , виданому лікарнею 02 липня 2018 року на ім`я ОСОБА_1 .

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 03 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано дії КНП Районна центральна лікарня Ружинської районної ради щодо відбору зразків крові у ОСОБА_1 і направлення їх для проведення токсикологічного дослідження, що мало місце 30 червня 2018 року після дорожньо-транспортної пригоди, неправомірними.

Визнано недійсним у розділі відмітки про порушення режиму запис лікаря Абрамовича О. М. алкогольне сп`яніння 2.11 проміле у листку непрацездатності серії АДМ № 530425 , виданого Ружинською районною центральною лікарнею 2 липня 2018 року на ім`я ОСОБА_1 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Місцевий суд, задовольняючи позов ОСОБА_1 , виходив з того, що направлення поліцейського для огляду ОСОБА_1 із метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарським препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у лікарні не було, а отже лікарня не мала правових підстав для забору зразків крові і направлення матеріалу для токсикологічного дослідження. Акт медичного огляду ОСОБА_1 не складався. Висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння не оформлювався. За таких обставин, лікарня не мала підстав для направлення зразків крові ОСОБА_1 для проведення токсикологічного дослідження.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 25 березня 2020 року апеляційні скарги КНП Районна центральна лікарня Ружинської районної ради та лікаря-травматолога КНП Районна центральна лікарня Ружинської районної ради Абрамовича О. М. задоволено.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 03 грудня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , виходив з того, що внаслідок дорожньо-транспортної події ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, перебував у тяжкому стані і потребував кваліфікованої медичної допомоги. Проведення дослідження крові пацієнта на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин було не лише обов`язковим для лікарів, але й необхідним для пацієнта, з метою забезпечення останньому правильного призначення та проведення лікування. У невідкладних випадках, за наявності реальної загрози життю фізичної особи, медична допомога може надаватися без згоди фізичної особи.

У травні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Химчук В. Л. звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 25 березня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 03 грудня 2019 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження , містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Крім того, при визначенні справи малозначною Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам Ради Європи необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain від 19 грудня 1997 року).

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Химчуком В. Л., на постанову Житомирського апеляційного суду від 25 березня 2020 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.

Керуючись частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Химчуком Володимиром Леонідовичем, на постанову Житомирського апеляційного суду від 25 березня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства Районна центральна лікарня Ружинської районної ради, лікаря-травматолога комунального некомерційного підприємства Районна центральна лікарня Ружинської районної ради Абрамовича Олександра Миколайовича про визнання дій неправомірними та запису в лікарняному листі недійсним відмовити.

Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов