Постанова
Іменем України
21 травня 2020 року
м. Київ
справа № 392/1383/17
провадження 61-37586св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Карат ,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Карат на постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 травня 2018 року у складі колегії суддів: Дьомич Л. М., Дуковського О. Л., Кіселика С. А.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ТОВ Карат про витребування земельної ділянки площею 2,93 га, кадастровий номер № 3523110000:02:001:0061, що розташована на території Маловисківської міської ради Кіровоградської області.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що вона є власником земельної ділянки, площею 2,93, що розташована на території Маловисківської міської ради Кіровоградської області, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку.
23 серпня 2007 року між нею та ТОВ Карат було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), яку вона згідно з умовами договору передала ТОВ Карат на 3 роки. Даний договір набув чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації 04 вересня 2007 року.
25 серпня 2010 року між нею та ТОВ Карат було укладено додаткову угоду про зміни до договору оренди землі. Пунктом 8 Договору внесено зміни, згідно яких строк дії договору було погоджено встановити 5 років замість 3 років.
20 травня 2011 року між сторонами було укладено ще одну додаткову угоду до договору оренди землі, відповідно до якої внесено зміни до пункту 8 та визначено строк дії договору оренди 10 років.
Оскільки до пункту 43 умов Договору, яким передбачено набрання ним чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, зміни внесено не було, з урахуванням додаткових угод, строк дії Договору закінчується 04 вересня 2017 року.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд витребувати у ТОВ Карат земельну ділянку площею 2,93 га, кадастровий номер 3523110000:02:001:0061, що розташована на території Маловисківської міської ради та знаходиться у чужому незаконному володінні відповідача, у зв`язку з припиненням строку дії договору оренди даної земельної ділянки та повернути її власнику ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що умовами додаткової угоди від 20 травня 2011 року внесено зміни до договору оренди землі щодо строку його дії та визначено, що початок строку дії правочину, який становить 10 років, обчислюється після підписання сторонами додаткової угоди та з дня державної реєстрації. У зв`язку з чим строк дії договору оренди закінчується 02 березня 2022 року.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 травня 2018 року рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2018 року скасовано.
Позов ОСОБА_1 до ТОВ Карат про витребування земельної ділянки задоволено.
Витребувано у ТОВ Карат земельну ділянку площею 2,93 га, кадастровий номер №3523110000:02:001:0061, що розташована на території Маловисківської міської ради Кіровоградської області та повернуто її власнику - ОСОБА_1 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що строк дії договору оренди земельної ділянки 10 років, що визначений у додатковій угоді від 20 травня 2011 року, ніяким чином не змінює час з якого починається відлік дії договору, тобто з 04 вересня 2007 року.
Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.
В постанові зазначено, що, враховуючи, строк дії договору, який становить 10 років, а також дату його державної реєстрації - 04 вересня 2007 року, правовідносини за договором оренди землі від 23 серпня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Карат припинилися 04 вересня 2017 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ Карат просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що пунктом 2 додаткової угоди від 20 травня 2011 року до договору оренди земельної ділянки передбачено, що договір укладається на 10 років, початок строку дії якого обчислюється після підписання сторонами цієї угоди та з дня її державної реєстрації, а саме - з 02 березня 2012 року, а тому строк його дії спливає 02 березня 2022 року.
Доводи інших учасників справи
У липні 2018 року ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому остання вказує на відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Обґрунтовуючи заперечення на доводи касаційної скарги позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції вірно встановив, що спливу строку дії Договору починається від моменту його державної реєстрації - 04 вересня 2007 року.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
19 липня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя , у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії КР № 064795 є власником земельної ділянки площею 2,93 га, що розташована на території Маловисківської міської ради Кіровоградської області, кадастровий номер 3523110000:02:001:0061.
23 серпня 2007 року між позивачем та ТОВ Карат укладено договір оренди землі, за умовами якого, позивач передала в оренду земельну ділянку загальною площею 2,93 га, строком на 3 роки.
Державна реєстрація Договору відбулась 04 вересня 2007 року за № 36.
Відповідно до пункту 43, Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Вищевказану земельну ділянку ОСОБА_1 передала ТОВ Карат згідно з актом приймання-передачі від 23 серпня 2007 року.
25 серпня 2010 року між сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди від 04 вересня 2007 року. Пункт 8 викладено в такій редакції: Цей договір укладається на 5 років. Початок строку його дії обчислюється після підписання сторонами цієї угоди та з дня державної реєстрації . Пунктом 9 цієї угоди змінено порядок орендної плати. В пункті 3 вказано, що всі інші умови договору не змінені додатковою угодою і сторони підтверджують по них свої обов`язки.
Вказану додаткову угоду зареєстровано у Новомиргородському відділі ДП Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03 вересня 2010 року за № 04.10.374.00135.
20 травня 2011 року між сторонами також укладено додаткову угоду, якою пунктом 8 визначено, що договір укладається на 10 років. Згідно з пунктом 3 всі інші умови договору не змінені додатковою угодою, і сторони підтверджують по них свої обов`язки. Додаткову угоду зареєстровано у відділі Держкомзему Маловисківського району, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02 березня 2012 року за № 352311004001559.
В квітні 2017 року, травні 2017 року та в липні 2017 року ОСОБА_1 направляла на адресу ТОВ Карат листи-повідомлення про наступне закінчення договору оренди землі, маючи на увазі 4 вересня 2017 року та повернення земельної ділянки.
Відповідач вимогу не виконав.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК (тут і далі - в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-ІХ) України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що у відповідності до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).
Відповідно до статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Судами встановлено, що пунктом 36 договору оренди землі від 23 серпня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Карат , визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.
Матеріали справи підтверджують, що додатковою угодою від 20 травня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ Карат внесено зміни в договір оренди земельної ділянки від 04 вересня 2007 року, зокрема в пункт 8, який викладено в наступній редакції: Цей договір укладається строком на 10 років. Також зазначено, що початок строку дії обчислюється після підписання сторонами цієї угоди та з дня державної реєстрації. Крім того, пунктом 3 встановлено, що всі інші умови договору не змінені додатковою угодою. Пунктом 43 спірного договору оренди передбачено, що дія його починається з часу державної реєстрації.
Слід погодитися з висновками суду апеляційної інстанції, що додатковими угодами сторони внесли зміни тільки в частині строку дії оренди та оплати. Інші умови Договору не змінювались. Строк 10 років, що визначений у додатковій угоді від 20 травня 2011 року, ніяким чином не змінює час з якого починається відлік дії Договору, що передбачено пунктом 43 Договору, тобто з 04 вересня 2007 року.
Доводи відповідача про те, що після державної реєстрації додаткових угод про внесення змін до договору оренди землі також змінився і початок відліку строку оренди не заслуговують на увагу, оскільки волевиявлення сторін, що оформлене відповідними угодами від 25 серпня 2010 року та від 20 травня 2011 року було спрямоване, зокрема, на зміну строку дії Договору з 3 років на 10 років, який набув чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації 04 вересня 2007 року.
Питання пролонгації Договору після спливу дестятирічного строку оренди - 04 вересня 2017 року на новий строк, у порядку визначеному договором і законом, сторонами не вирішувалось.
Не заслуговують на увагу доводи скаржника, що, підписуючи додаткову угоду про зміни до Договору, зокрема, що початок строку його дії обчислюється після підписання сторонами цієї угоди та з дня державної реєстрації, сторони мали на увазі саме пролонгацію Договору на узгоджений цією угодою строк від дня державної реєстрації відповідної додаткової угоди, оскільки зміни до пункту 43 Договору, яким визначено порядок набрання чинності правочину, відповідними додатковими угодами не вносилися. Крім того, згідно зі статтею 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, а тому, з урахуванням зазначеного, внесені зміни до Договору в частині початку строку його дії не вказують на зміну початку відліку строку оренди земельної ділянки.
За змістом статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється, зокрема в разі закінчення строку, на який його було укладено. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність задоволення позовних вимоги, ураховуючи строк дії договору, який становить 10 років, а також дату його державної реєстрації - 04 вересня 2007 року, правовідносини за договором оренди землі від 23 серпня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Карат припинилися 04 вересня 2017 року. Отже, касаційна скарга ТОВ Карат підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Карат залишити без задоволення.
Постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 31 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:І. М. Фаловська А. І. Грушицький В. В. Сердюк
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2020 |
Оприлюднено | 28.05.2020 |
Номер документу | 89480555 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Фаловська Ірина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні