Постанова

від 25.05.2020 по справі 910/7248/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2020 р. Справа№ 910/7248/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 25.05.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 (повний текст складено 13.12.2019)

у справі №910/7248/19 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Асоціації українських виробників "Морозиво і заморожені продукти"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД"

про стягнення 26 399,89 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД"

до Асоціації українських виробників "Морозиво і заморожені продукти"

про стягнення 197 477 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року Асоціація українських виробників "Морозиво і заморожені продукти" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" (далі - відповідач) про стягнення 26 399,89 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідач порушив умови договору №7/12-14 "Про вступ в Асоціацію українських виробників "Морозиво і заморожені продукти" від 01.01.2015 щодо сплати членських внесків за четвертий квартал 2018 та перший квартал 2019, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у сумі 25 000 грн. У зв`язку з чим, позивачем нараховано 289,72 грн. 3% річних та 1 110,17 грн. інфляційних втрат.

20.06.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" (далі - позивач за зустрічним позовом) звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Асоціації українських виробників "Морозиво і заморожені продукти" (далі - відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 197 477 грн. збитків.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ТОВ "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" вказало, що, сплачуючи членські внески, товариство не одержувало користі від членства в Асоціації, що стало причиною його виходу з Асоціації. Позивач за зустрічним позовом також зазначив, що останнім часом обсяг господарської діяльності ТОВ "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" з реалізації морозива та заморожених продуктів істотно зменшився, тому сплата членських внесків стала значним тягарем для ТОВ "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД". Крім того, на думку товариства, Асоціація не здійснювала жодного із видів діяльності, передбачених в статуті Асоціації, тобто не виконувала взятих на себе зобов`язань за договором. У зв`язку з чим, ТОВ "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" вважає, що сплачені останнім членські внески у сумі 197 477 грн. є збитками, які позивач за зустрічним позовом поніс від членства в Асоціації.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 позов Асоціації українських виробників "Морозиво і заморожені продукти" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" на користь Асоціації українських виробників "Морозиво і заморожені продукти" 25 000 грн. основного боргу, 289,72 грн. 3% річних, 1 110,17 грн. інфляційних втрат, 1 921 грн. судового збору.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" до Асоціації українських виробників "Морозиво і заморожені продукти" відмовлено.

Судові витрати за зустрічним позовом покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД".

Задовольняючи первісний позов суд вказав, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" у порушення покладеного на нього законом та договором обов`язку, своє зобов`язання щодо оплати членських внесків за четвертий квартал 2018 та перший квартал 2019 не виконало.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд зазначив, що виконання Асоціацією своєї діяльності не зумовлює настання обов`язку щодо сплати членського внеску підприємством - учасником Асоціації, і єдиною умовою сплати такого внеску є факт членства в Асоціації, отже, такі платежі не є збитками, понесеними підприємством - учасником Асоціації. Крім того, договором та статутом Асоціації не передбачено обов`язку останньої повернення підприємству - учаснику при виході з Асоціації сплачених ним членських внесків.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 у справі № 910/7248/19 у частині задоволення первісного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 26 399, 89 грн.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що добросовісно сплачував встановлені договором членські внески упродовж періоду членства в Асоціації, проте нічого не одержуював від діяльності Асоціації. У зв`язку з неефективним та безрезультатним членством в Асоціації, ТОВ "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" вирішило вийти з Асоціації. Крім того, останнім часом обсяг господарської діяльності ТОВ "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" з реалізації морозива та заморожених продуктів істотно зменшився, у зв`язку з чим, сплата членських внесків, передбачених договором, стала значним тягарем для товариства.

Скаржник стверджує, що суд першої інстанції не з`ясував обставини безрезультатної роботи Асоціації по відношенню до ТОВ "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД".

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач за первісним позовом у своєму відзиві, наданому до суду 17.02.2020, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін. Крім того, позивач за первісним позовом вказує, що предметом первісного позову Асоціації українських виробників "Морозиво і заморожені продукти" було стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" заборгованості зі сплати членських внесків, а не спір щодо ефективності діяльності позивача по відношенню до юридичних осіб-членів Асоціації.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" наголошує, що членський внесок є грошовим неповоротним внеском, який періодично сплачується членом Асоціації для забезпечення її поточної діяльності. Стан виконання Асоціацією своєї діяльності не впливає на розмір членського внеску та настання обов`язку у підприємства-члена Асоціації щодо його оплати. Єдиною умовою сплати внеску є факт членства в Асоціації, такі платежі не є збитками, понесеними підприємствами-членами Асоціації.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 у справі №910/7248/19 у справі № 927/847/19 залишено без руху.

30.01.2020 відповідачем подана заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додана квитанція № 63651 від 29.01.2020 з доплатою судового збору у розмірі 999, 00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 у справі №910/7248/19 та призначено розгляд справи на 04.03.2020.

У зв`язку із перебування головуючого судді Майданевича А.Г. з 24.02.2020 на лікарняному, розгляд справи 04.03.2020 не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 у справі №910/7248/19 призначено на 06.04.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 повідомлено учасників справи, що судове засідання призначене на 06.04.2020 не відбудеться, з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 25.05.2020.

Явка учасників у судове засідання

24.04.2020, 06.05.2020 та 25.05.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду представником Асоціаціацією українських виробників "Морозиво і заморожені продукти" подано заяви про розгляд справи без участі представника.

Представник апелянта у судове засідання, призначене на 25.05.2020, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відповідно до відомостей з сайту Укрпошта відправлення не вручене під час доставки. Поштова кореспонденція боржнику надсилалась на адресу: 02098, м. Київ, вулиця Юрія Шумського, 1-А, квартира 12, що відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зі змісту частини 4 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вбачається, що державній реєстрації підлягають і зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачити або свідомо допускати можливість настання певних негативних наслідків (зокрема неотримання поштової кореспонденції).

Згідно зі статтею 10 вказаного Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Тобто, надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі 911/3309/17.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників позивача та відповідача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених представників за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

01.01.2015 між Асоціацією українських виробників "Морозиво і заморожені продукти" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" укладено договір №7/12-14 про вступ в Асоціацію українських виробників "Морозиво і заморожені продукти" (далі - договір).

Відповідно до пункту 1 договору ТОВ "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" вступає в Асоціацію українських виробників "Морозиво і заморожені продукти" як повноправний член Асоціації.

Згідно з пунктом 2.1 договору ТОВ "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД", як член Асоціації, зобов`язується приймати участь в її діяльності та виконувати статут Асоціації українських виробників "Морозиво і заморожені продукти" (далі - статут), а також Кодекс поведінки членів Асоціації українських виробників "Морозиво і заморожені продукти", які являються невід`ємними частинами цього договору.

Сторони у пункті 3.1 договору передбачили, що ТОВ "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" щоквартально до 10 числа поточного місяця початку кварталу здійснює платежі членських внесків у розмірі 12 500 грн. на поточний (банківський) рахунок Асоціації.

Одним із обов`язків членів Асоціації, відповідно до статуту, є своєчасне внесення вступного, щорічного та інших внесків (п. 4.5.4 статуту).

Пунктом 2.4 договору та пунктом 4.4 статуту передбачено право члена Асоціації на власний розсуд вийти з Асоціації. У такому разі член Асоціації несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах суми свого вступного та членського внесків шляхом обов`язкового здійснення таких несплачених ним платежів. Член Асоціації зобов`язаний подати заяву про вихід Президенту Асоціації. Заява повинна бути розглянута протягом 60 (шістдесяти) днів. При виході члену Асоціації не виплачується сума внесених ним в Асоціацію засобів.

26.02.2019 ТОВ "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" надіслало заяву № 01/03-09 про вихід з Асоціації, у зв`язку із втратою господарського інтересу в подальшому членстві в Асоціації.

07.03.2019 Асоціація надіслала ТОВ "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" лист вих. №68/03-19, в якому зазначила, що станом на 05.03.2019 ТОВ "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" має заборгованість перед Асоціацією зі сплати членських внесків у сумі 25 000 грн. (зокрема, 12 500 грн. - за 4 квартал 2018 та 12 500 грн. - за 1 квартал 2019), яку необхідно погасити до 25.03.2019.

Згідно з протоколом № 3 загальних зборів членів Асоціації від 15.04.2019 погоджено вихід ТОВ "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" зі складу Асоціації.

Звертаючись з позовними вимогами, позивач за первісним позовом вказав, що ТОВ "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" порушило умови договору №7/12-14 про вступ в Асоціацію українських виробників "Морозиво і заморожені продукти" від 01.01.2015 щодо сплати членських внесків за четвертий квартал 2018 та перший квартал 2019, У зв`язку з чим, позивач просив стягнути заборгованість у сумі 25 000 грн., 289,72 грн. - 3% річних та 1 110,17 грн. - інфляційних втрат.

У свою чергу, звертаючись із зустрічними позовними вимогами, ТОВ "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" вказало, що, сплачуючи членські внески, товариство не одержувало користі від членства в Асоціації, що стало причиною його виходу з Асоціації. Позивач за зустрічним позовом також зазначив, що обсяг господарської діяльності ТОВ "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" з реалізації морозива та заморожених продуктів істотно зменшився, тому сплата членських внесків стала значним тягарем для ТОВ "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД". Крім того, на думку товариства, Асоціація не здійснювала жодного із видів діяльності, передбачених в статуті Асоціації, тобто не виконувала взятих на себе зобов`язань за договором. У зв`язку з чим, ТОВ "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" вважає, що сплачені останнім членські внески у сумі 197 477 грн. є збитками, які позивач за зустрічним позовом поніс від членства в Асоціації.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, суд апеляційної інстанції переглядає справу №910/7248/19 в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а саме в частині вимог первісного позову Асоціації українських виробників "Морозиво і заморожені продукти" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" про стягнення 26 399,89 грн.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 118 Господарського кодексу України передбачено, що господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань, є об`єднанням підприємств. Об`єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об`єднання і є юридичною особою.

Згідно зі статтею 119 Господарського кодексу України об`єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об`єднали свою господарську діяльність, є об`єднанням підприємств. Господарські об`єднання діють на основі установчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками

Асоціація є однією із організаційно-правових форм об`єднання підприємств, і договірним об`єднанням, створеним з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об`єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об`єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями (стаття 120 Господарського кодексу України).

Підприємства - учасники об`єднання підприємств зберігають статус юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми об`єднання. Одним із прав підприємства - учасника господарського об`єднання є право добровільно вийти з об`єднання на умовах і в порядку, визначених установчим договором про його утворення чи статутом господарського об`єднання (стаття 121 Господарського кодексу України).

За приписами статті 123 Господарського кодексу України, учасники об`єднання підприємств можуть вносити на умовах і в порядку, передбачених його установчими документами, майнові внески (вступні, членські, цільові тощо).

Асоціація українських виробників "Морозиво і заморожені продукти", яка заснована у 2011, створена та діє на основі добровільності юридичних осіб, що діють на принципах господарської самостійності і рівноправності, об`єдналися на договірній основі з метою постійної координації господарської діяльності, з дотриманням принципів самоврядування, законності і гласності. Асоціація утворена як договірне об`єднання, яке не є господарським товариством чи підприємством, не здійснює підприємницької діяльності, а тільки представляє інтереси підприємств-членів Асоціації і створена на невизначений строк (статут Асоціації).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Як вказувалось вище, пунктом 3.1 договору передбачено, що ТОВ "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" щоквартально до 10 числа поточного місяця початку кварталу здійснює платежі членських внесків у розмірі 12 500 грн. на поточний (банківський) рахунок Асоціації.

Отже, ТОВ "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" мало здійснити оплату членських внесків за четвертий квартал 2018 до 10 жовтня 2018 року, а за перший квартал 2019 до 10 січня 2019.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази сплати ТОВ "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" членських внесків за четвертий квартал 2018 та перший квартал 2019 року на загальну суму 25 000 грн.

Стосовно тверджень апелянта про те, що суд першої інстанції не з`ясував обставини безрезультативної роботи Асоціації по відношенню до ТОВ "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД", колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одним із обов`язків члена Асоціації є обов`язок своєчасно вносити вступні, щорічні та інші внески (п. 4.5.4 статут Асоціації). Як зазначено вище, у разі виходу з Асоціації член Асоціації несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах суми свого вступного та членського внесків шляхом обов`язкового здійснення таких несплачених ним платежів.

Отже, членський внесок є грошовим неповоротним внеском, який періодично сплачується членом Асоціації для забезпечення поточної діяльності Асоціації. Членський внесок не є платою за надані послуги, виконані роботи чи поставлений товар, а тому виконання Асоціацією своєї діяльності не впливає на розмір членського внеску та настання обов`язку у підприємства - учасника Асоціації щодо його оплати.

Крім того, колегія суддів наголошує, що предметом первісного позову Асоціації українських виробників "Морозиво і заморожені продукти" є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" заборгованості зі сплати членських внесків, а не спір щодо ефективності діяльності позивача по відношенню до юридичних осіб-членів Асоціації.

Таким чином, в порушення вимог п. 3.1 договору та ст. 610 Цивільного кодексу України, свої зобов`язання щодо сплати членських внесків у повному обсязі відповідач за первісним позовом не виконав, у результаті чого виникла заборгованість, яка становить 25 000,00 гривень.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 25 000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач за первісним позовом просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом на свою користь 1 110,17 грн. - інфляційних втрат та 289,79 грн. - 3 % річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Перевіривши розрахунки 3% річних та збитків від зміни індексу інфляції, наведених позивачем, колегія суддів погоджується, що стягнення 3% річних у сумі - 289,79 грн. та індексу інфляції у розмірі - 1 110,17 грн. є арифметично правильними, а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Згідно з частинами 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

З огляду на вказане вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з ТОВ "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" заборгованості зі сплати членських внесків у сумі 25 000 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На переконання колегії суддів, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 у справі №910/7248/19 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 у справі №910/7248/19 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 у справі №910/7248/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 у справі №910/7248/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "АЖУР ФРОУЗЕН ФУД".

4. Матеріали справи №910/7248/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27.05.2020.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко