Рішення

від 27.05.2020 по справі 903/865/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 травня 2020 року Справа № 903/865/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу №903/865/19

за позовом Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцьк Логістик» , с. Підбірці, Пустомитівського району, Львівської області

про стягнення 3 100 208,37 грн.,

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача: н/з,

в с т а н о в и в:

01.11.2019 Публічне акціонерне товариство «Діамантбанк» звернулося з позовною заявою № 1253/01л від 28.10.2019 до господарського суду Волинської області, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцьк Логістик» 3 100 208, 37 грн., з них: 1 250 000 грн простроченої заборгованості за основним боргом за договором кредитної лінії №112 від 01.10.2015; 872 877,47 грн. простроченої заборгованості за відсотками; 347 720, 25 грн. пені за прострочення заборгованості за основним боргом кредиту, відсотками, комісії; 629 610,65 грн. штрафу за невиконання п.5.1 договору кредитної лінії №112 від 01.10.2015.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору кредитної лінії №112 від 01.10.2015.

Ухвалою від 05.11.2019 суд постановив відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 27.11.2019, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 25.11.2019 року.

20.11.2019 до господарського суду надійшло клопотання № 1308/01л від 13.11.2019 представника позивача про участь в режимі відеоконференції, в якому представник просив суд провести судове засідання в режимі відеоконференції та визначити суд, що відповідатиме за проведення відеоконференції під час судового засідання: Шевченківський районний суд м.Києва, Печерський районний суд м.Києва, Господарський суд м.Києва, Окружний адміністративний суд м.Києва, Північний апеляційний господарський суд, Київський апеляційний суд, Шостий апеляційний адміністративний суд.

Ухвалою суду від 21.11.2019 у задоволенні клопотання представника позивача - Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» про проведення судового засідання 27.11.2019 о 10:30 год. в режимі відеоконференції було відмовлено.

26.11.2019 відповідач подав до суду клопотання № 129 від 26.11.2019, в якому просить відкласти підготовче засідання у зв`язку із відпусткою керівника ТзОВ «Луцьк Логістик» .

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з відпусткою керівника, було залишено судом без задоволення, оскільки явка представника відповідача та, зокрема, керівника ТзОВ «Луцьк Логістик» , в судове засідання не визнавалась обов`язковою, а представництво інтересів в суді не обмежено певним колом осіб, тому ТзОВ «Луцьк Логістик» вправі було доручити представництво своїх інтересів іншому представнику, якщо вважало, що участь його представника в підготовчому засіданні є обов`язковою.

Крім цього, згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 24.01.2018, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З метою забезпечення відповідачу права на захист та для належної підготовки справи для розгляду по суті підготовче засідання було відкладено на 17.12.2019, запропоновано відповідачу в строк до 16.12.2019 подати суду відзив на позов.

17.12.2019 відповідач подав суду клопотання № 135 від 16.12.2019 про колегіальний розгляд справи, посилаючись на складність справи, характер спору, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду всіх обставин справи.

В судовому засіданні 17.12.2019 представник позивача заперечив проти колегіального розгляду справи.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про колегіальний розгляд справи, залишив його без задоволення.

Ухвалою суду від 17.12.2019 провадження у справі №903/865/19 було зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/1120/16.

Не погоджуючись з ухвалою про зупинення провадження у справі, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу господарського суду Волинської області від 17.12.2019 у справі №903/865/19 скасувати та направити справу №903/865/19 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою від 27.02.2020 Північно-західний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" на ухвалу господарського суду Волинської області від 17.12.2019 у справі №903/865/19 задовольнив; ухвалу господарського суду Волинської області від 17.12.2019 у справі №903/865/19 скасував, справу №903/865/19 передав на розгляд до господарського суду Волинської області.

23.03.2020 до господарського суду повернулись матеріали справи № 903/865/19.

Ухвалою суду від 26.03.2020 провадження у справі було поновлено; підготовче засідання призначено на 08.04.2020.

06.04.2020 позивач подав клопотання б/н від 02.04.2020 про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю прибути до суду через запровадження на території України карантину.

Ухвала суду від 26.03.2020, надіслана відповідачу у справі за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Львівська область, Пустомитівський район, с.Підбірці, повернулась з поштовою відміткою: «Інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення. Не зареєстрована» .

З метою запобігання поширенню на території України коронавірусу та для убезпечення учасників справи від особливо небезпечної інфекційної хвороби господарський суд задовольнив клопотання позивача та постановив відкласти підготовче засідання на 29.04.2020.

В судове засідання 29.04.2020 представники сторін не з`явилися. Факт належного повідомлення позивача про судовий розгляд підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4301038461588.

Ухвала суду від 08.04.2020, надіслана відповідачу у справі за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Львівська область, Пустомитівський район, с.Підбірці, повернулась з поштовою відміткою: «Інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення. Не зареєстрована» .

Ухвалою суду від 29.04.2020 підготовче засідання було відкладено на 13.05.2020.

В судове засідання 13.05.2020 представники сторін не з`явилися. Факт належного повідомлення позивача про судовий розгляд підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4301038431239.

Ухвала суду від 29.04.2020, надіслана відповідачу у справі за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Львівська область, Пустомитівський район, с.Підбірці, повернулась з поштовою відміткою: «Інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення. Не зареєстрована» .

Станом на 13.05.2020 заяв та клопотань від представників сторін до суду не надходило.

Ухвалою суду від 13.05.2020 підготовче провадження було закрито; справу призначено до судового розгляду по суті на 27.05.2020; повідомлено відповідача про судовий розгляд оголошенням на офіційному сайті «Судова влада України» .

Ухвалою суду від 20.05.2020 у задоволенні клопотання представника позивача про проведення судового засідання 27.05.2020 об 11:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду було відмовлено.

26.05.2020 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними матеріалами справи.

В судове засідання 27.05.2020 представники сторін не з`явилися. Факт належного повідомлення позивача про судовий розгляд підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4301038529425.

Ухвала суду від 13.05.2020, надіслана відповідачу у справі за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Львівська область, Пустомитівський район, с.Підбірці, повернулась з поштовою відміткою: «Інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення. Не зареєстрована» .

Відповідно до 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем змінено юридичну адресу на Львівська обл., Пустомитівський р-н., с.Підбірці, що відображено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Заява про зміну місцезнаходження від ТОВ "Луцьк Логістик" не надходила.

Інформації про іншу адресу відповідача, ніж та, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у суду немає.

Разом з цим, відповідно до ст.1 Закону України «Про доступ до судових рішень» , цим Законом регулюються відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Згідно з ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» , усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 2, 3 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» встановлено, що Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Ухвалу суду від 13.05.2020 було надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Таким чином, вчасне отримання ухвали суду та ознайомлення з нею залежить виключно від волевиявлення самих учасників справи, тобто має суб`єктивний характер.

Крім цього, відповідача було повідомлено про судовий розгляд шляхом поміщення повідомлення на офіційному сайті Судова влада України .

Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання 27.05.2020 не визнавалась обов`язковою, клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, судом 27.05.2020 було вирішено спір за відсутності представників сторін, зважаючи на те, що сторони належним чином були повідомлені про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

01.10.2015 між Публічним акціонерним товариством "Діамантбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луцьк Логістик" було укладено договір кредитної лінії № 112, відповідно до п. 1.1. якого кредитодавець з 01.1.02015 по 03.11.2016 включно відкриває позичальнику кредитну лінію в розмірі 1 250 000 грн.

Згідно з п.п. 1.2, 3.2.1, 3.2.2 договору кредитні кошти надаються в межах відкритої згідно цього договору кредитної лінії зі сплатою позичальником процентів за користування кредитом у розмірі 27% річних. Обов`язки позичальника: здійснювати повернення фактично отриманого кредиту шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у валюті отриманого кредиту на відповідний рахунок, якщо інше не буде погоджено сторонами в додаткових угодах до договору, та забезпечити повне повернення фактично отриманого кредиту в останній день періоду, вказаного у п. 1.1 договору; щомісячно протягом строку дії договору не пізніше останнього робочого дня поточного місяця сплачувати проценти за користування кредитом, що нараховані по 24 число такого місяця включно у визначеному договором розмірі та забезпечити повну сплату процентів за кредитом в останній день періоду, зазначеного в п. 1.1 договору.

Відповідно до п. 5.1. договору за несвоєчасне повернення фактично отриманих позичальником кредитних коштів в межах відкритої кредитної лінії та/або за несвоєчасну сплачу процентів за користування ними та/або за несвоєчасне погашення комісії позичальник сплачує пеню у розмірі діючої на період виникнення прострочення подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, яка нараховується до дати повного погашення заборгованості за кредитом та процентами відповідно, а також штраф у розмірі 50% від суми невиконаного (неналежно виконаного) зобов`язання.

Пунктами 5.6., 5.7. договору передбачено, що підписанням цього договору сторони встановлюють позовну давність до вимог кредитодавця про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбаченої п.п.5.1-5.3 договору, в три роки. Сторони погодили, що нарахування неустойки (штрафу, пені), передбаченої п.п. 5.1 - 5.3 договору, припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання, за порушення якого нараховується неустойка (штраф, пеня), мало бути виконано.

Згідно з п.п. 7.3., 7.4. договору останній день періоду, що вказаний у п. 1.1 договору, автоматично змінюється на дату, що настає за днем, в якому позичальник не сплатив будь-який платіж за цим договором, якщо інше не буде визначено кредитодавцем. У день виникнення у кредитодавця з підстав, передбачених цим договором, права вимагати від позичальника повного повернення кредиту та нарахованих процентів настає дата повного погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів, якщо інше не буде вирішено кредитодавцем.

Відповідно до п. 8.2. договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором.

Договір не був предметом судового розгляду, докази про його розірвання чи зміну умов в матеріалах справи відсутні, отже є чинним на день розгляду справи.

Додатковими угодами №1 від 01.10.2015, № 2 від 01.10.2015, № 3 від 02.10.2015 до договору сторони визначили розмір траншів кредитних коштів, внесли зміни у п. 2.1 договору щодо забезпечення виконання зобов`язань (а.с. 14-16).

На виконання умов договору позивачем надано відповідачу кредитні кошти в сумі 1 250 000 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку ТОВ "Луцьк Логістик" (а.с. 19).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань за ним станом на 25.10.2019 року утворилась заборгованість за кредитним договором від 01.10.2015 року в розмірі 3 100 208,37 грн., з яких: 1 250 000 грн. -заборгованість за кредитом, 872 877,47 грн. - заборгованість за процентами, 347 720,25 грн. - пеня за прострочення заборгованості за основним боргом кредиту, 629 610,65 грн. - штраф за невиконання п. 5.1. кредитного договору.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності із ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 № 444/9519/12 висловлена правова позиція про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Такого ж висновку дійшов й Центральний апеляційний господарський суд у постанові № 912/1120/16 від 31.01.2019, залишеній без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020.

Пунктом 3.2.2 договору сторонами передбачено обов`язок позичальника забезпечити повну сплату процентів за кредитом в останній день періоду, визначеного в п. 1.1 договору, тобто до 03.11.2016.

Пунктом 1.1 договору кредитної лінії № 112 від 01.10.2015 сторони визначили строк кредитування: з 01.10.2015 по 03.11.2016 включно.

Разом з цим, пунктом 7.3 договору узгоджено, що останній день періоду, що вказаний у п. 1.1 договору, автоматично змінюється на дату, що настає за днем, в якому позичальник не сплатив будь-який платіж за цим договором, якщо інше не буде визначено кредитодавцем.

Згідно зі ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Узагальнюючою рисою визначення терміну подією є неможливість передбачення та точного встановлення при укладанні договору точної календарної дати, з якої починається відлік відповідного строку, визначеного договором. На практиці, до події, яка неминуче має настати, але дату її настання неможливо визначити при укладанні договору, може бути віднесено припинення дій обставин непереборної сили та її наслідків. До обставин, які можуть бути віднесені до категорії подій, які неминуче мають настати, належить, наприклад, відкриття автомобільних доріг на гірських перевалах після снігопаду. До таких подій може бути віднесено і дата початку навігаційного періоду, у разі здійснення перевезень річковим транспортом. Точний термін відправлення вантажу річковим транспортом у певних випадках не може бути визначений заздалегідь календарною датою, оскільки його встановлення залежить від дати скресання криги на річках після зимового періоду.

Граничний строк на одержання від позичальника процентів від суми кредиту встановлений договором кредитної лінії - до 03.11.2016 включно.

Таким чином, умова договору, визначена в п. 7.3, не може розглядатись як встановлення строку відновлювальної кредитної лінії, оскільки не відповідає положенням ст. 252 ЦК України. Крім цього, такий строк чітко визначений п. 1.1 договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 905/2508/15 від 22.10.2019.

Докази надіслання відповідачу пропозиції/повідомлення про зміну умов договору, зокрема щодо п. 1.1, в матеріалах справи відсутні. Отже за наведених обставин відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді зміну строку кредитування.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.

Про закінчення кредитної лінії 03.11.2016 зазначає й сам позивач у вимозі від 11.12.2017 № 2357/25.1л (а.с. 17).

У зв`язку із частковим погашенням відповідачем відсотків за користування кредитом станом на 03.11.2016 позивачем нараховані за розрахунковий період з 25.10.2016 по 03.11.2016 в розмірі 9 218,27 грн. (922 грн. 13 коп. х8 днів = 7 377,04 + 1 841 грн. 23 коп.), які згідно з п. 3.2.2 договору підлягали сплаті до 30.11.2016.

Проте, 25.11.2016 відповідач сплатив відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 29 505 грн. 16 коп. Враховуючи наведені обставини, заборгованість відповідача за відсотками за користування кредитом в межах відкритої відновлювальної кредитної лінії за період з 01.10.2015 по 03.11.2016 відсутня.

У позові про стягнення 872 877,47 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом слід відмовити у зв`язку з безпідставністю їх нарахування.

Крім цього, відповідачем здійснювалось часткове погашення заборгованості після спливу строку, на який відкрито відновлювальну кредитну лінію, в сумі 130 233,35 грн.: 25.11.2016 в сумі 20 286,89 грн. (29 505,16 - 9 218,27), 27.12.2016 в сумі 26 744 грн. 77 коп., 30.01.2017 в сумі 31 420 грн. 73 коп., 28.02.2017 в сумі 25 890 грн. 48 коп., 30.03.2017 в сумі 25 890 грн. 48 коп.

Таким чином сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 112 від 01.10.2015 складає 1 119 766,65 грн. (1 250 000,00-130 233,35) та підлягає до стягнення.

У позові про стягнення 130 233,35 грн. заборгованості за кредитом слід відмовити у зв`язку із її сплатою відповідачем до звернення позивача з позовною заявою.

Про зарахування переплачених позичальником сум в рахунок погашення боргу за договором дійшов висновку Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові № 666/4957/15 від 20.02.2019.

Позивач просить також стягнути з відповідача 214 349, 32 грн. пені за прострочення сплати основної суми заборгованості за період з 25.04.2019 по 24.10.2019, 133 370,93 грн. пені за прострочення сплати процентів за період з 25.04.2019 по 24.10.2019.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина 3 ст.549 ЦК України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частинами 1, 2 ст. 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно п. п. 5.6, 5.7 договору підписанням цього договору сторони встановлюють позовну давність до вимог кредитодавця про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбаченої п.п. 5.1-5.3 договору, в три роки. Сторони погодили, що нарахування неустойки (штрафу, пені), передбаченої п.п. 5.1 - 5.3 договору, припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання, за порушення якого нараховується неустойка (штраф, пеня), мало бути виконано.

Отже, сторони у встановленому законом порядку продовжили період нарахування пені та збільшили позовну давність щодо стягнення пені та штрафу.

Здійснивши перерахунок пені з врахуванням часткової сплати відповідачем боргу, судом встановлено, що є підстави для стягнення з відповідача 192 016,97 грн. пені, нарахованої від суми заборгованості за кредитом в розмірі 1 119 766,65 грн. за зазначений позивачем період, виходячи з розрахунку:

- за період з 25.04.2019 по 25.04.2019: 1 119 766,65х2х18%/365х1=1 104,43 грн.;

- за період з 26.04.2019 по 06.06.2019: 1 119 766,65х2х17,5%/365х42=45 097,45 грн.;

- за період з 07.06.2019 по 18.07.2019: 1 119 766,65х2х17,5%/365х42=45 097,45 грн.;

- за період з 19.07.2019 по 05.09.2019: 1 119 766,65х2х17,0%/365х49=51 110,44 грн.;

- за період з 06.09.2019 по 24.10.2019: 1 119 766,65х2х16,5%/365х49=49 607,20 грн.

В позові про стягнення 155 703,28 грн. пені (22 332,35 грн. пені, нарахованої від заборгованості за кредитом (214 349,32 - 192 016,97), 133 370 грн. 93 коп. пені, нарахованої на суму прострочених процентів слід відмовити у зв`язку з частковим зменшенням суми боргу за кредитом, безпідставністю нарахування процентів після закінчення строку кредитування. Нараховані станом на 03.11.2016 проценти сплачені у встановлений договором строк.

Штраф в розмірі 625 000 грн., нарахований позивачем за несвоєчасне повернення кредиту, підлягає до стягнення з відповідача, оскільки є договірним зобов`язанням відповідно до п. п. 5.1, 5,6 договору.

В позові про стягнення 4 610,65 грн. штрафу, нарахованого за несвоєчасну сплату процентів слід відмовити, оскільки проценти були сплачені відповідачем у встановлений договором строк, а нарахування процентів після закінчення строку договору не допускається.

Приписами ст. 216-218 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17 та від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18).

Крім цього, пункт 5.1 договору, яким на відповідача покладається відповідальність у вигляді сплати на користь позивача пені та штрафу за прострочення виконання зобов`язань, не оспорюється відповідачем, а тому на підставі статті 204 ЦК України презюмується правомірність вказаного правочину.

У зв`язку з частковим задоволенням позову на підставі ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 627, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьк Логістик" (с. Підбірці, Пустомитівський р-н., Львівська обл., код ЄДРПОУ 37821675) на користь Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" (Контрактова площа, 10А, м.Київ, код ЄДРПОУ 23362711) 1 936 783 грн. 62 коп.: 1 119 766 грн. 65 коп. заборгованості за кредитом, 192 016 грн. 97 коп. пені, 625 000 грн. штрафу, 29 051 грн. 76 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

3. В позові про стягнення 1 163 424 грн. 75 коп., з них: 130 233 грн. 35 коп. заборгованості за кредитом, 872 877 грн. 47 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 155 703 грн. 28 коп. пені, 4 610,65 грн. штрафу відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом строку, встановленого ст.256 ГПК України, та п.4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України в порядку, передбаченому розділом IV ГПК України, з урахуванням приписів розділу ХІ Перехідні положення .

Повне рішення складено: 27.05.2020.

Суддя І. О. Якушева