Рішення

від 27.05.2020 по справі 918/301/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/301/20

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житло-Рівне"

про стягнення коштів

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житло-Рівне" (далі - Відповідач) в якому просить стягнути заборгованість у розмірі 20 316,15 грн, з яких: 11 468,00 грн пеня, 2 631,58 грн 3 % річних та 6 216,57 грн інфляційні.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що 04.09.2017 року між АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Рівненською міською громадською організацією "Житло" укладено Договір № 8391/1718-ТЕ-28 постачання природного газу, на виконання умов якого позивач передав у власність природний газ на загальну суму 205 363,82 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.

22.01.2019 року між НАК "Нафтогаз України" (кредитор), Рівненською міською громадською організацією "Житло" (первісний боржник) та ОСББ "Житло-Рівне" (новий боржник) укладено Договір про переведення боргу № 7503/19-23/ТЕ, за умовами якого, за згодою кредитора первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, який виник у первісного боржника перед кредитором за Договором постачання природного газу № 8391/1718-ТЕ-28 від 04.09.2017 року.

Позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно виконав свої зобов`язання по оплаті за переданий газ у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги п. 6.1. Договору. За твердженням позивача, за несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати переданого газу позивач нарахував пеню у розмірі 11 468,00 грн, 3% річних у розмірі 2 631,58 грн, інфляційні втрати у розмірі 6 216,57 грн, які просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

21.04.2020 року до господарського суду від відповідача надійшла заява від 16.04.2020 року, відповідно до якої останнє, у зв`язку з неотримання від позивача позовної заяви з додатками, просить суд надати можливість ознайомитися із матеріалами справи та встановити строк подання відзиву на позовну заяву 15 днів з дня ознайомлення відповідача з матеріалами справи. Відповідач гарантує, що не буде затягувати час ознайомлення.

Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 02.04.2020 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що ухвалу про відкриття провадження у цій справі постановлено судом 02.04.2020 року, тому справа має бути розглянута в строк до 02.06.2020 р..

Щодо заяви відповідача про встановлення строку на подання відзиву, суд зазначає наступне.

Позивачем до позовної заяви, як доказ направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, надано суду фіскальний чек АТ "Укрпошта" від 31.03.2020 року, накладну Укрпошти № 0100178680468 від 31.03.2020 року та опис вкладення у цінний лист з відміткою Укрпошти від 31.03.2020 року, з якого вбачається направлення на адресу ОСББ "Житло-Рівне" - 33024, м. Рівне, вул. Млинівська, 26, позовної заяви та доданих до неї документів (перелік документів зазначено в описі).

Відповідно до інформації, яка міститься на офіційному сайті "Укрпошта", відправлення № 0100178680468 вручено 16.04.2020 року об 14:04 год.

Ухвалою господарського суду від 02.04.2020 року відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно до повідомлення про вручення поштового відправлення № 33013 1068160 2, ухвалу суду від 02.04.2020 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житло-Рівне" отримано 09.04.2020 року.

Порядок вирішення питань, що виникають у зв`язку з поновленням та продовженням процесуальних строків визначено статтею 119 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 2 ст. 119 ГПК України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 119 ГПК України).

З аналізу наведених положень чинного процесуального законодавства вбачається, що поновленню підлягає лише процесуальний строк, який встановлений законом, тоді як процесуальний строк, визначений судом, може бути продовжено.

За таких обставин, оскільки процесуальний строк на подання відзиву відповідачем був встановлений судом ухвалою від 02.04.2020 року, а повторне встановлення строку на подання відзиву не є продовженням строку в розумінні ст. 119 ГПК України, суд відмовляє у задоволенні поданої відповідачем заяви про встановлення строку подання відзиву на 15 днів з дня ознайомлення відповідача з матеріалами справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

04 вересня 2017 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та Рівненською міською громадською організацією "Житло" (Споживач), укладено Договір № 8391/1718-ТЕ-28 постачання природного газу (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017 - 2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього Договору.

Згідно п. 1.2. Договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Пунктами 1.3. та 1.4 Договору сторони передбачили, що необхідний споживачу плановий обсяг природного газу, зазначений у п. 2.1. цього Договору, споживач визначає самостійно. За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України.

Постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2017 р. по 31 березня 2018 р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 62,0 тис. куб. метрів (шістдесят двох тисяч куб. метрів), в тому числі по місяцях (тис. куб. м): жовтень - 4,0; листопад - 15,0; грудень - 15,0; всього IV кв. 2017 р. - 34,0; січень - 10,0; лютий - 10,0; березень - 8; всього І кв. 2018 р. - 28,0 (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 3.7. Договору, приймання - передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання - передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін. Ціна за 1000 куб. м газу на дату укладання договору становить 4 942,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930,40 грн (п`ять тисяч дев`ятсот тридцять грн 40 коп) (п. 5.1. та п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.

Пунктом 2 Додаткової угоди № 1 від 11.01.2018 року до договору постачання природного газу від 04.09.2017 року № 8391/1718-ТЕ-28 сторони погодили викласти абзац третій пункту 6.1 розділу 6 "Порядок та умови проведення розрахунків" Договору в наступній редакції: "Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання споживачем будь - яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором".

Пунктами 8.1., 8.2. та 8.3. Договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством і цим договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3. цього договору укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не звільняє споживача від обов`язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за цим Договором.

Пунктом 3 Додаткової угоди № 1 від 11.01.2018 року до договору постачання природного газу від 04.09.2017 року № 8391/1718-ТЕ-28 сторони погодили викласти пункт 8.2. та 8.3. розділу 8 "Відповідальність сторін" Договору в наступній редакції:

"8.2. У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 р. № 256."

"8.3. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3. цього договору, підписання споживачем будь - яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256 не звільняє споживача від обов`язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за цим Договором."

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років (п. 10.3. Договору).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 р. до 31 березня 2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1. Договору).

Вказаний Договір та додаткова угода підписані повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

Позивачем, на виконання умов Договору, Рівненській міській громадській організації "Житло" у жовтні 2017 року - березні 2018 року поставлено природного газу обсягом 34,629 тис. куб. м. на загальну суму 205 363,82 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2017 р., від 30.11.2017 р., від 31.12.2017 р., від 31.01.2018 р., від 28.02.2018 р. та від 31.03.2018 р.

Рівненська міська громадська організація "Житло" взяті на себе зобов`язання щодо оплати отриманого природного газу виконувала несвоєчасно у визначений договором строк, що підтверджується виписками з банку від 14.05.2018 р., від 21.05.2018 р., від 31.05.2018 р., від 17.07.2018 р., від 18.09.2018 р., від 28.09.2018 р., від 29.10.2018 р., від 16.11.2018 р., від 21.11.2018 р., від 27.11.2018 р. та листами щодо зарахування коштів: № 22 від 27.04.2018 р., № 25 від 22.05.2018 р. та № 26 від 30.05.2018 р., які наявні в матеріалах справи.

22 січня 2019 року між НАК "Нафтогаз України" (кредитор), Рівненською міською громадською організацією "Житло" (первісний боржник) та ОСББ "Житло-Рівне" (новий боржник) укладено Договір про переведення боргу № 7503/19-23/ТЕ (далі - Договір про переведення боргу), відповідно до умов якого, за цим договором за згодою кредитора первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, який виник у первісного боржника перед кредитором за Договором постачання природного газу № 8391/1718-ТЕ-28 від 04.09.2017 року (далі - зобов`язання), укладеним між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе борг первісного боржника у цьому зобов`язанні та замінює первісного боржника у зобов`язанні. Кредитор дійсним дає згоду на заміну первісного боржника у зобов`язанні новим боржником та на укладення цього договору на встановлених у ньому умовах (п. 1.1. та п. 1.2. Договору про переведення боргу).

Згідно з п. 2.1. та п. 2.2. Договору про переведення боргу, сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на нового боржника, станом на момент укладання даного Договору дорівнює 37735,13 гривень (тридцять сім тисяч сімсот тридцять п`ять гривень 13 копійок). Сторони погодилися, що вказана в пункті 2.1. Договору сума боргу може бути змінена на підставі відповідної угоди за взаємною згодою сторін.

Пунктами 3.1. та 3.2. Договору про переведення боргу передбачено, що за цим договором до Нового боржника переходять обов`язки первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у пункті 2.1. статті 2 цього договору, а також штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням первісним боржником своїх зобов`язань за договором постачання природного газу № 8391/1718-ТЕ-28 від 04.09.2017 року. Новий боржник зобов`язується перераховувати грошові кошти у сумі, зазначеній у п. 2.1. статті 2 цього договору, в порядку та на умовах, визначених договором постачання природного газу № 8391/1718-ТЕ-28 від 04.09.2017 року.

Новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання зобов`язання у розмірах, передбачених договором постачання природного газу № 8391/1718-ТЕ-28 від 04.09.2017 року (п. 4.1. Договору про переведення боргу).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін, договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 6.1. Договору про переведення боргу).

Вказаний Договір про переведення боргу підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

Враховуючи порушення Рівненською міською громадською організацією "Житло" термінів виконання грошових зобов`язань за договором постачання природного газу № 8391/1718-ТЕ-28 від 04.09.2017 року, позивачем відповідно до п. 8.2 Договору (з урахуванням додаткової угоди) та ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 11 468,00 грн пені (з 28.11.2017 р. по 25.10.2018 р.), 2 631,58 грн 3% річних (з 28.11.2017 р. по 21.01.2019 р.), 6 216,57 грн інфляційних втрат (з грудня 2017 р. по грудень 2018 р. включно) згідно доданого розрахунку.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України)

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 2 частини 2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також судом взято до уваги положення чинного законодавства що регулюють порядок застосування забезпечення виконання зобов`язання у вигляді пені, а також відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Згідно з положеннями пункту 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, враховуючи, що боржник припустився прострочення грошового зобов`язання, суд, перевіривши подані розрахунки, визнає їх арифметично вірними, а відтак правомірним та обґрунтованим стягнення 11 468,00 грн пені, 2 631,58 грн 3 % річних та 6 216,57 грн інфляційних втрат.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 11 468,00 грн пені, 2 631,58 грн 3 % річних та 6 216,57 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житло-Рівне" (33024, м. Рівне, вул. Млинівська, 26, код ЄДРПОУ 42584438) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 11 468,00 грн (одинадцять тисяч чотириста шістдесят вісім гривень 00 коп) пені, 2 631,58 грн (дві тисячі шістсот тридцять одну гривню 58 коп) 3 % річних, 6 216,57 грн (шість тисяч двісті шістнадцять гривень 57 коп) інфляційних та 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп) витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720).

Відповідач (боржник): Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житло-Рівне" (33024, м. Рівне, вул. Млинівська, 26, код ЄДРПОУ 42584438).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 27 травня 2020 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Романюк Р.В.