Ухвала

від 10.02.2021 по справі 918/301/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

УХВАЛА

"10" лютого 2021 р. м. Рівне Справа № 918/301/20

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Стафійчук К.В.,

розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житло-Рівне" про розстрочення судового рішення у справі

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житло-Рівне"

про стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Оліфер С.А. (керівник).

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житло-Рівне" в якому просить стягнути заборгованість у розмірі 20 316,15 грн, з яких: 11 468,00 грн пеня, 2 631,58 грн 3 % річних та 6 216,57 грн інфляційні.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 27.05.2020 року позов задоволено, стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житло-Рівне" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 11 468,00 грн пені, 2 631,58 грн 3 % річних, 6 216,57 грн інфляційних та 2 102,00 грн витрат по сплаті судового збору.

На виконання вищевказаного рішення суду господарським судом видано наказ № 918/301/20 від 10.08.2020 року.

02.02.2021 року до господарського суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житло-Рівне" надійшла заява про розстрочення судового рішення в якій просить суд розстрочити виконання рішення суду на один рік з дати ухвалення зі сплатою присудженої суми рівними частками щомісячно.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.02.2021 р. розгляд заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житло-Рівне" про розстрочення судового рішення призначити на "10" лютого 2021 р.

Представник позивача в судове засідання 10.02.2021 року не з`явився.

Представник відповідача (заявника) в судовому засіданні 10.02.2021 року підтримав заяву про розстрочення судового рішення з підстав, зазначених у заяві.

Розглянувши заяву ОСББ "Житло-Рівне" про розстрочення судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як на підставу для розстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідач вказує на те, що у зв`язку з переведенням згідно договору про переведення боргу № 7503/19-23/ТЕ від 22.01.2019 р. на нового боржника - ОСББ "Житло-Рівне" боргу в сумі 37 735,13 грн та значним зростанням тарифів на газ та його доставку, а також через те, що мешканці гуртожитку в основному пенсіонери і інші соціально вразливі верстви населення або фізичні особи - підприємці, які втратили доходи в зв`язку з карантином через пандемію коронавірусної хвороби, фактично, штрафні санкції позивачем нараховані і стягнені в судовому порядку за комунальні платежі мешканців гуртожитку. Відтак, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду у даній справі на один рік з дати ухвалення зі сплатою рівними частками щомісячно.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідачем не надано належних доказів того, що на момент розгляду даної заяви дійсно існують виняткові обставини, які спричинюють ускладнення або унеможливлюють виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд зазначає, що ч. 3 ст. 331 ГПК України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Разом з тим, зазначені відповідачем (заявником) обставини не є виключними та такими, що не унеможливлюють виконання рішення.

При цьому, твердження заявника про збільшення тарифів на газ, доставку газу, наявність переведеного боргу та про відсутність доходів у зв`язку з карантином не є тими обставинами, з якими приписи ст. 331 ГПК України пов`язують можливість надання розстрочки, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання.

Європейський суд з прав людини у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (заява № 22774/93) наголосив, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні (див., mutatis mutandis, рішення у згадуваній вище справі Горнсбі, с. 510, п. 40). Отже, виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах.

Враховуючи викладене, з урахуванням інтересів сторін та прав на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житло-Рівне" про розстрочення судового рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 232 - 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житло-Рівне" про розстрочення судового рішення у справі № 918/301/20 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду, через місцевий суд, що її постановив або безпосередньо до апеляційного суду, протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua .

Суддя Романюк Р.В.