Ухвала

від 26.05.2020 по справі 923/276/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

26 травня 2020 року Справа № 923/276/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. , за участю секретаря судового засідання Мальцевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача-1: Новорайської сільської ради, Херсонська область, смт.Новорайськ,

позивача-2: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

позивача-3: Державного навчального закладу "Бериславський професійний аграрний ліцей", Херсонська область, Бериславський район, смт.Червоний Маяк

до відповідача: Фермерського господарства "Амфіра", с. Ольгівка Бериславського району Херсонської області

про визнання недійсним договору про обробіток землі від 01.11.2018р. та повернення земельної ділянки

за участю: прокурора відділу прокуратури Херсонської області Коваленко Т.О. (посвідчення № 056019 від 25.03.2020р.)

представників сторін:

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: не з`явився

від позивача-3: не з`явився

від відповідача: не з`явився

в с т а н о в и в :

Заступник прокурора Херсонської області звернувся до господарського суду із позовом в інтересах держави в особі позивача-1 Новорайської сільської ради, позивача-2 Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, позивача-3 Державного навчального закладу "Бериславський професійний аграрний ліцей" до відповідача Фермерського господарства "Амфіра", Бериславського району Херсонської області про визнання недійсним договору про обробіток землі від 01.11.2018р. та повернення земельної ділянки.

Ухвалою суду від 31.03.2020р. відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі на 29.04.2020р.

27.04.2020р. на електронну пошту суду від ГУ Держгеокадастру у Херсонській області надійшли пояснення з викладенням правової позиції щодо позовної заяви.

27.04.2020р. та 29.04.2020р. до господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку із введенням карантину.

Ухвалою від 29.04.2020р. розгляд справи відкладено та призначено підготовче засідання на 26.05.2020р.

21.05.2020р. та 25.05.2020р. ФГ "Амфіра" подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі №923/276/20.

В судове засідання з`явилась прокурор.

Інші учасники, належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду, явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили.

Суд зазначає, що 21.05.2020р. та 25.05.2020р. до господарського суду надійшли клопотання ФГ "Амфіра" про зупинення провадження у справі №923/276/20, які є аналогічними за змістом.

В судовому засіданні розглянуто клопотання ФГ "Амфіра" та встановлено наступне.

Так відповідач зазначає про існування виключної правової проблеми щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. Дане питання знаходиться на розгляді Великої Палати Верховного Суду, справа №912/2358/18, тому відповідач просить зупинити провадження у справі №923/276/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення по справі №912/2358/18.

Прокурор заперечила проти зупинення провадження у справі, зазначила, що при зверненні до суду із даним позовом прокурором надано достатньо доказів щодо підставності здійснення прокурором представництва інтересів держави, в той час як правовідносини у справах №923/276/20 та №912/2358/18 не є подібними.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання ФГ "Амфіра" та зупинення провадження по справі №923/276/20, виходячи з наступного.

Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами ч.4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом, про що зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018р. у справі №924/1256/17.

В даному випадку із позовом у справі №923/276/20 звернувся заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі позивача-1 Новорайської сільської ради, позивача-2 Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, позивача-3 Державного навчального закладу "Бериславський професійний аграрний ліцей" в порядку ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст.4, 29, 53, 162 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави прокурор посилається на те, що договір про обробіток земельної ділянки, укладений між ДНЗ "Бериславський професійний аграрний ліцей" та ФГ "Амфіра", із суті договірних відносин є договором оренди, тому укладений з порушенням чинного законодавства, що призводить до порушення економічних та суспільних інтересів держави.

Спір у справі №923/276/20 пов`язаний з реалізацією прокурором повноважень відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема, щодо представництва інтересів держави в особі - позивача-1 Новорайської сільської ради, позивача-2 Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, позивача-3 Державного навчального закладу "Бериславський професійний аграрний ліцей", які не здійснювали захист інтересів держави.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019р. прийнято до розгляду справу №912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019р.; призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників.

Вказана ухвала мотивована тим, що за висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами ст.ст.19, 131-1 Конституції України, ст.ст.53, 174 Господарського процесуального кодексу України, ст.23 Закону України "Про прокуратуру", рішеннями Конституційного Суду України від 01.04.2008р. №4-рп/2008, від 20.12.2017р. №2-р/2017, від 05.06.2019р. №4-р(II)/2019, від 20.06.2019р. №6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:

- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;

- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду).

У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018р. у справі №924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26.06.2019р. у справі №587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи №587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

На думку колегії суддів касаційного господарського суду, закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень"), не можна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру"), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на різну судову практику щодо зазначених питань.

З огляду на наведене, Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором; відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

Європейська Комісія "За демократію через право" (Венеційська Комісія) у Доповіді "Верховенство права", схваленій на 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25 - 26 березня 2011 року, також зазначала, що однією зі складових принципу верховенства права є юридична визначеність, яка є істотно важливою для питання довіри до судової системи та верховенства права. У цій доповіді також вказано, що юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними (пункти 44, 46).

За таких обставин, суд зазначає, що під час розгляду цієї справи підлягають з`ясуванню питання щодо наявності підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, тобто ті питання, що передав для вирішення Верховний Суд у справі №912/2385/18, які становлять виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Статтею 36 цього закону також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого, забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з п.1 ч.2 ст.45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

В силу норм ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами п.7 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З метою дотримання єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто, розумного балансу між приватними й публічними інтересами, суд дійшов висновку про наявність підстав, відповідно до п.7 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України, для зупинення провадження у справі №923/276/20 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №912/2385/18.

Оскільки як у справі №923/276/20, так і у справі №912/2385/18 правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави є подібними, з метою дотримання єдності судової практики, а також враховуючи, що висновок, наданий Великою Палатою Верховного Суду у справі №912/2385/18, може вплинути на оцінку правомірності звернення прокурора з позовом у цій справі, господарський суд задовольняє клопотання ФГ "Амфіра" про зупинення провадження у справі №923/276/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Керуючись п.7 ч.1 ст.228, ст.ст. 234, 235 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1. Зупинити провадження у справі №923/276/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у справі №912/2385/18.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк, встановлений ст.256 ГПК України, з врахуванням продовження такого строку на час дії карантину згідно положень Закону України від 30.03.2020р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Згідно п.п. 17.5 пункту 17 Розділу "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст ухвали складено і підписано 26.05.2020р.

Суддя М.Б. Сулімовська