Постанова від 25.05.2020 по справі 925/158/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2020 р. Справа№ 925/158/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Іоннікової І.А.

Секретар судового засідання: Огірко А.О.

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): адвокат Лавринович В.О. - за ордером серія КВ № 408354 від 14.06.2019;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): адвокат Єрьоменко В.В. - за ордером серія ЧК № 96238 від 06.04.2020;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом: адвокат Лавринович В.О. - за ордером серія КВ № 408356.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" та Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2019 у справі № 925/158/19 (суддя Дорошенко М.В., м. Черкаси, повний текст рішення складено 01.07.2019)

за первісним позовом Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско"

про стягнення 113 000,00 доларів США

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско"

до Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом - Компанії Лікотера (Likoterra OU)

про визнання недійсним договору

За результатами розгляду апеляційних скарг, Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07.02.2019 Компанія Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) звернулася до Господарського суду Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" про стягнення 113 000,00 доларів США як суми компенсації за невиконання контракту на поставку пшениці (надалі - первісний позов).

Первісний позов обґрунтований невиконанням відповідачем зобов`язання щодо поставки пшениці за укладеним ним з компанією Лікотера (Likoterra OU) контрактом від 02.04.2018 № W00016 і на відступлення компанією Лікотера (Likoterra OU) позивачу за укладеним між ними договором від 02.11.2018 права грошової вимоги до відповідача щодо відшкодування суми дефолту (компенсації) за невиконання контракту від 02.04.2018 № W00016.

28.03.2019 до Господарського суду Черкаської області надійшов зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" до компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) про визнання недійсним укладеного між компанією Лікотера (Likoterra OU) і компанією Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) договору про відступлення права вимоги від 02.11.2018 з підстав, передбачених ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України через відступлення прав первісного кредитора - компанії Лікотера (Likoterra OU) в обсязі і на умовах, що не існували на момент укладення вказаного договору.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.06.2019 у справі № 925/158/19 (суддя Дорошенко М.В., м. Черкаси, повний текст рішення складено 01.07.2019) у задоволенні первісного позову відмовлено повністю; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Судове рішення прийнято із посиланням на ст.ст. 512-514, 549, 610-612, 615, 617, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216-218, 224-225 Господарського кодексу України та мотивоване тим, що відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин статті 21 стандартної форми контракту Гафта 78 в редакції від 01.04.2012, відтак немає й правової підстави для застосування заявленої у первісному позові відповідальності за невиконання товариством з обмеженою відповідальністю ТЕП Транско зобов`язань за контрактом від 02.04.2018 № W00016 щодо поставки компанії Лікотера (Likoterra OU) товару. Крім того, відсутність підстав для задоволення вимог за відступленими правами не означає про невідповідність змісту договору про відступлення права вимоги вимогам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а є підставою для відмови у задоволенні таких вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та прийняти у вказаній частині нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" обґрунтовані неправильним застосуванням норм матеріального права та неправильним визначенням правовідносин на підставі встановлених обставин з посиланням на ст.ст. 203, 717-718, 720 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 у справі № 925/158/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2019 та призначено до розгляду на 03.09.2019.

Також не погодившись з ухваленим рішенням, Компанія Спайк Трейд АГ (Spike Trade AG) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову та прийняти у вказаній частині нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги, а в іншій частині рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, зокрема, що судом першої інстанції не досліджено зміст правила, що визначено у статті 21 контракту Гафта 78 в редакції 2016 року, попри те, що суд визнав її частиною Контракту, також не встановлено дійсний зміст правила поведінки, про який сторони домовилися у Контракті і закріпили у п. 10 Контракту та не досліджено, що зміст статті 21 Контракту Гафта 78 в редакції 2016 року виключає можливість її застосування до відносин за Контрактом, які виражені в пункті 10. Відтак, на переконання скаржника, п. 10 Контракту не містить правила, передбаченого статтею 21 стандартної форми контракту Гафта 78 в редакції 2016 року, про незастосування до Контракту міжнародних конвенцій, а передбачає інше правило - про дефолт.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2019 у справі № 925/158/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії Спайк Трейд АГ (Spike Trade AG) на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2019. Справу призначено до розгляду на 03.09.2019.

12.08.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско", відповідно до якого позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ ТЕП Транско повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі № 925/158/19 об`єднано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" та апеляційну скаргу Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2019 у справі № 925/158/19 в одне апеляційне провадження. Оголошено перерву у справі № 925/158/19 до 23.09.2019.

19.09.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Компанії Likoterra |OU надійшло клопотання про долучення доказів.

19.09.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі № 925/158/19 оголошено перерву у даній справі до 25.09.2019.

24.09.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 у справі № 925/158/19 відкладено розгляд даної справи на 07.10.2019.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2019, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який входив до складу суду, у відпустці, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі № 925/158/19 оголошено перерву у даній справі на 06.11.2019.

06.11.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у справі № 925/158/19 оголошено перерву у даній справі на 04.12.2019.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/606/19 від 19.12.2019 у зв`язку перебування головуючого судді (судді-доповідача) Коротун О.М. на лікарняному з 04.12.2019 по 18.12.2019 та у відпустці 19.12.2019, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/158/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2019 для розгляду справи № 925/158/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 19.12.2019 для розгляду справи № 925/158/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2019 у справі № 925/158/19 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" та Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2019 у справі № 925/158/19 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Разіної Т.І., суддів Іоннікової І.А., Михальська Ю.Б.; розгляд апеляційних скарг товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" та Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2019 у справі № 925/158/19 призначено на 27.01.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 у справі № 925/158/19 оголошено перерву у даній справі до 24.02.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 у справі № 925/158/19 оголошено перерву у даній справі до 25.03.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 у справі № 925/158/19 повідомлено учасників даної справи, що судове засідання з розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" та Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2019 у справі № 925/158/19 не відбудеться 25.03.2020; розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" та Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2019 у справі № 925/158/19 призначено на 13.04.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2020 у справі № 925/158/19 повідомлено учасників даної справи, що судове засідання з розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" та Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2019 у справі № 925/158/19 не відбудеться 13.04.2020; розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" та Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2019 у справі № 925/158/19 призначено на 05.05.2020.

13.04.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕП Транско надійшли додаткові пояснення б/н від 07.04.2020.

16.04.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) надійшов супровідний лист із додатком.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2020 у справі № 925/158/19 повідомлено учасників даної справи, що судове засідання з розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" та Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2019 у справі № 925/158/19 не відбудеться 05.05.2020; розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" та Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2019 у справі № 925/158/19 призначено на 25.05.2020.

20.05.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) надійшли додаткові пояснення.

25.05.2020 в судовому засіданні представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) підтримав вимоги апеляційної скарги Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову скасувати та прийняти у вказаній частині нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги, а в іншій частині рішення залишити без змін; також заперечував проти доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити її без задоволення.

В судовому засіданні 25.05.2020 представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) підтримав вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасувати та прийняти у вказаній частині нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги; заперечував проти доводів апеляційної скарги Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) та просив залишити її без задоволення.

Представник третьої особи в судовому засіданні 24.02.2020 підтримав вимоги апеляційної скарги Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову скасувати та прийняти у вказаній частині нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги, а в іншій частині рішення залишити без змін; також заперечував проти доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" та просив залишити її без задоволення.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті судового рішення, дійшов до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 квітня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" (продавець) та Компанією Лікотера (Likoterra OU) (покупець) укладено контракт №(а.с. 20-23, т. 1).

Предметом контракту №від 02.04.2018 є поставка товару та передача права власності на пшеницю 2-го класу групи "А" та пшеницю 3-го класу групи "А" українського походження врожаю 2018 року (пункт 3. Контракту).

Контракт від 02.04.2018 № W00016 містить, зокрема такі пункти (умови):

4. Кількість та якість товару:

4.3. Кількість пшениці 2-го класу групи "А" за контрактом складає 2000,00 (дві тисячі) метричних тон +/- 3% за вибором продавця.

4.4. Кількість пшениці 3-го класу групи "А" за контрактом складає 3000,00 (три тисячі) метричних тон +/- 3% за вибором продавця.

5. Базисні умови поставки товару:

5.1. СРТ Incoterms - 2010. Місце призначення за вибором покупця: ДП "Морський торгівельний порт "Южний" або ДП "Одеський морський торговельний порт" або ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (надалі - Термінал та/або місце призначення).

5.2. Період поставки з 01.08.2018 по 31.08.2018 включно.

5.3. Датою поставки при відправці з.д. транспортом є дата в з.д. накладній, поставлена на станції відвантаження товару, для поставок вантажними автомобілями - дата прийняття товару в місці призначення відповідно до реєстру, що видається терміналом.

5.4. Право власності на товар переходить до покупця в момент прийняття товару в місці призначення.

6. Ціна і загальна вартість контракту:

6.1. Ціна на пшеницю 2-го класу групи "А" за одиницю товару становить 182,00 доларів США (сто вісімдесят два) за метричну тонну.

6.2. Ціна на пшеницю 3-го класу групи "А" за одиницю товару становить 180,00 доларів США (сто вісімдесят) за метричну тонну.

6.3. Загальна вартість контракту буде визначена після поставки в місце призначення.

6.4. Валюта контракту та платежів за цим контрактом - долари США.

8. Умови здачі (приймання) товару та інші умови:

8.2. Продавець повинен здійснити поставку товару відповідно до інструкцій покупця, які надаються окремо. Покупець повинен надати інструкції до відвантаження не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку періоду поставки, зазначеного у п. 5.2.

10. Невиконання зобов`язань:

Невиконання зобов`язань повинно розглядатися згідно з ст. 21 ГАФТА78.

11. Збитки:

11.1. За винятком збитків, які покриваються згідно з ст. 21 ГАФТА 78 і законом або іншим способом: у випадку, якщо продавець не поставить частину або повну кількість товару обумовленого та оплаченого контрактом, продавець повинен негайно після отримання повідомлення від покупця відшкодувати покупцю різницю між кількістю товару сплаченого покупцем і кількістю товару отриманого покупцем, тільки якщо сторони недомовилися письмово про що-небудь інше. У випадку, якщо продавець не відшкодовує різницю покупцеві у валюті початкового внеску покупця, протягом 3 (трьох) банківських днів після повідомлення покупцем, продавець повинен сплатити неустойку від такої суми за ставкою Libor+7% (сім відсотків) річних, розрахованої з дати отримання продавцем відповідної оплати, здійсненої покупцем до дати повного повернення суми.

13. Право, що застосовується та юрисдикція:

13.1. Сторони цього контракту керуються матеріальним правом України.

13.2. У разі, якщо винна сторона контракту є резидентом України, спір, що виник між сторонами передається на розгляд до суду відповідно до процесуального законодавства України.

13.3. У разі, якщо винна сторона контракту не є резидентом України, спір, що виник між сторонами розглядається у Міжнародному комерційному арбітражному суді при торгово-промисловій палаті України згідно з його Регламентом.

14. Термін дії:

14.1 Цей контракт набуває чинності з дати його укладення та діє до повного виконання зобов`язань обома сторонами.

Так, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627, Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Також, з матеріалів справи вбачається, 04 травня 2018 року між компанією Лікотера (Likoterra OU) (продавець) і компанією Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) (покупець) укладено контракт № Р180504-W-5 (а.с. 53-56, т. 1).

04.05.2018 між компанією Лікотера (Likoterra OU) і компанією Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) укладено додаткову угоду № 1 до контракту № Р180504-W-5 від 04.005.2018 (а.с. 57, т. 1).

Згідно із вказаним Контрактом та додатковою угодою до нього продавець зобов`язався поставити покупцю, а останній прийняти і оплатити 3000,00 метричних тон +/- 3% за вибором продавця та за контрактною ціною пшениці 3-го класу групи "А" і 2000,00 метричних тон +/- 3% за вибором продавця та за контрактною ціною пшениці 2-го класу групи "А".

27.07.2018 компанія Лікотера (Likoterra OU) на виконання контракту від 02.04.2018 № W00016 надала Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" інструкції на поставку товару. У цих інструкціях щодо заповнення залізничної чи товарно-транспортної накладних вказаний обов`язковий для зазначення у них реквізит "Контракт (обов`язково) №від 02.04.2018 з Likoterra OU для Spike Trade AG", а інструкції з приймання зернових вантажів в графі 7 - обов`язків реквізит "номер експортного контракту №W00016 від 02.04.2018 з Likoterra OU під контракт з Spike Trade AG Р180504-W-5".

Так, станом на 31.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" свої зобов`язання за контрактом від 02.04.2018 № W00016 щодо поставки товару компанії Лікотера (Likoterra OU) не виконало, у зв`язку з чим остання 31.08.2018 надіслала Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" претензію від 31.08.2018 № 1/0818 з вимогою як найшвидше, але не пізніше 10.09.2018 виконати зобов`язання з поставки 5000 метричних тонн +/- 3% пшениці 2-го та 3-го класів групи "А" на загальну суму 904 000,00 доларів США.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" і після 31.08.2018 свої зобов`язання за контрактом від 02.04.2018 № W00016 щодо поставки товару компанії Лікотера (Likoterra OU) не виконало, проте надало останній відповідь від 10.09.2018 № 10/09-18ю на її претензію від 31.08.2018 № 1/0818.

У відповіді на претензію Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" вказало на відсутність передбачених контрактом від 02.04.2018 № W00016 умов відповідальності продавця за невиконання ним цього контракту.

В подальшому, 31 жовтня 2018 року Компанія Лікотера (Likoterra OU) надіслала Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" повідомлення № 01 від 31.10.2018, у якому, посилаючись на умови контракту №від 02.04.2018, претензію № 1/0818 від 31.08.2018, факт невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" контракту № W00016, положення ст. 21 Гафта 78, Компанії Лікотера (Likoterra OU) повідомила про прийняття нею істотного порушення продавцем контракту від 02.04.2018 № W00016 як дефолту згідно з ст. 21 Гафта 78, розірвання цього контракту, визначила суму дефолту за товар у розмірі 113 000,00 доларів США станом на 10.09.2018 і заявила вимогу про сплату цієї суми покупцю.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" відповіді на повідомлення компанії Лікотера (Likoterra OU) від 31.10.2018 № 01 не надало і визначену нею суму дефолту за товар у розмірі 113 000,00 доларів США не сплатило.

02 листопада 2018 року між Компанією Лікотера (Likoterra OU) (первісний кредитор) і Компанією Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор відступив новому кредитору, а останній набув право грошової вимоги з відшкодування суми дефолту (компенсації), інших збитків, а також будь-яких інших додаткових витрат до боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско", які виникли у зв`язку з невиконанням боржником зобов`язань перед первісним кредитором за контрактом № W00016 від 02.04.2018 та у зв`язку з прийняттям первісним кредитором дефолту боржника відповідно до повідомлення від 31.10.2018 № 01.

07 листопада 2018 року Компанія Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) надіслала Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" повідомлення від 05.11.2018 № 05/11_К1 про укладення між компанією Лікотера (Likoterra OU) і Компанією Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) договору про відступлення права вимоги від 02.11.2018 з вимогою про сплату суми дефолту у розмірі 113 000,00 доларів США і інвойс від 06.11.2018 № 1_W00016 на цю суму дефолту з реквізитами компанією Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG).

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" вказану суму дефолту компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) не сплатило, що стало підставою для судового спору між сторонами.

Приписами статті 22 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода); 3) збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов`язання, є нікчемним.

Положеннями статті 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Згідно статті 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Приписами статті 623 ЦК України визначено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Статтею 216 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Відповідно до статті 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно із статтею 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Приписами статті 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

Положеннями статті 226 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків. Сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов`язаної сторони від подальшого виконання зобов`язання. У разі невиконання зобов`язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов`язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків. У разі невиконання зобов`язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов`язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов`язання. Відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов`язання, не звільняє зобов`язану сторону від виконання зобов`язання в натурі, крім випадків, зазначених у частині третій статті 193 цього Кодексу.

Отже, за матеріальним правом України невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" контракту від 02.04.2018 є порушенням договірного зобов`язання, за яке воно несе відповідальність, встановлену договором або законом, зокрема шляхом відшкодування збитків, сплати неустойки (штрафних санкцій).

Відтак, обставини, що спричинили невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" контракту від 02.04.2018, а саме - неможливість одержання ним товару від своїх постачальників, не означають про відсутність вини цього товариства у невиконанні вказаного контракту і в силу статті 217 Цивільного кодексу України та частини другої статті 218 Господарського кодексу України не є такими обставинами, що звільняють його від відповідальності.

Крім того, відмова компанії Лікотера (Likoterra OU) від прийняття виконання зобов`язань за контрактом від 02.04.2018 № W00016 через прострочення їх виконання товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско", що випливає із повідомлення цієї компанії від 31.10.2018 № 01, в силу частини третьої статті 612 частини другої статті 615 Цивільного кодексу України також не звільняє товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" від відповідальності за невиконання таких зобов`язань.

Разом з тим, обставини, щодо обізнаності товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" про укладення компанією Лікотера (Likoterra OU) контракту від 04.05.2018 № Р180504-W-5 на поставку компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) товару, який компанії Лікотера (Likoterra OU) мало поставити товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" за контрактом від 02.04.2018 №W00016, не мають значення для справи, оскільки не впливають як на підстави, так і на розмір відповідальності товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" за невиконання контракту від 02.04.2018 № W00016.

Відшкодування збитків як відповідальність застосовується за наявності всіх чотирьох елементів складу правопорушення, а саме: протиправності поведінки особи; наявності збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та завданими збитками; вини особи, що завдала збитки.

Проте, стягувана за первісним позовом сума коштів у розмірі 113 000,00 доларів США не є збитками у розумінні матеріального права України, а є відповідальністю, встановленою статтею 21 стандартної форми контракту Гафта 78 в редакції від 01.04.2012, про застосування якої сторони контракту від 02.04.2018 № W00016 досягли згоди, про що вказали у п. 10 цього контракту.

Таким чином, Компанія Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG), застосовує у первісному позові до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" відповідальність встановлену не законодавством України, а контрактом від 02.04.2018 № W00016, п. 10 якого містить відсилку до статті 21 стандартної форми контракту Гафта 78.

Згідно із приписами статті 21 стандартної форми контракту Гафта 78 в редакції від 01.04.2012 містить такі умови:

"У разі суттєвого порушення контракту будь-якою стороною застосовуються наступні положення: -

(а) Сторона, яка не є порушником, має право на власний розсуд, надавши повідомлення порушнику, здійснити продаж або купівлю, залежно від обставин, проти порушника, і в результаті такого продажу чи купівлі встановлюється дефолтна ціна.

(b) Якщо будь-яка сторона не задоволена такою дефолтною ціною або право, передбачене у пункті (а), не використано та взаємне узгодження розміру збитків не можливе, оцінка розміру збитків проводиться в арбітражному порядку.

(с) Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, розраховується, але не обмежуються, різницею між контрактною та дефолтною ціною, що встановлена відповідно до пункту (а) вище або відповідно до дійсної чи приблизної ціни на дату суттєвого порушення (дефолту), що встановлюється відповідно до пункту (b) вище.

(d) Крім цього, у всіх випадках збитки також включають будь-які підтверджені додаткові витрати, які за звичайних обставин прямо та природно виникли у результаті суттєвого порушення контракту порушником, але у жодному випадку не включають втрачену вигоду за будь-якими субконтрактами, укладеними стороною, яка постраждала від суттєвого порушення контракту іншою стороною, або іншими особами, крім випадків, коли з огляду на особливі обставини арбітр (арбітри) чи апеляційна палата, на власний розсуд, приймають рішення про доцільність відшкодування такої втраченої вигоди.

(е) Якщо повідомлення про суттєве порушення не надано стороною, яка не є порушником, (незважаючи на положення, що містяться у пункті "Відправлення") та повідомлення про відправлення не було надано протягом 10 днів після завершення періоду для повідомлення про відправлення, Продавці вважаються такими, що суттєво порушили контракт (в дефолті), а датою суттєвого порушення (дефолту) вважається перший робочий день після цих 10 днів".

Відповідно до статті 21 стандартної форми контракту Гафта 78 в редакції від 01.03.2016 містить такі умови:

"Зазначені нижче документи не застосовуються до цього контракту:-

(а) Конвенція про єдиний закон про купівлю - продаж товарів та Конвенція про єдиний закон про укладання договорів купівлі-продажу товарів, які було введено в дію Актом про єдині закони міжнародної купівлі - продажу від 1967 року.

(b) Конвенція Організації Об`єднаних Націй про договори міжнародної купівлі - продажу товарів від 1980 року.

(с) Конвенція ООН про позовну давність у міжнародній купівлі - продажу товарів від 1974 року та Протокол про внесення поправок від 1980 року.

(d) Інкотермс.

(е) За винятком випадків, коли у контракті міститься чітке твердження про протилежне, жодна особа, яка не є стороною цього контракту, не має права вимагати визнання будь-якого його права відповідно до Закону "Про контракти (права третіх осіб) "від 1999 року".

Так, станом на час укладення контракту від 02.04.2018 № W00016 чинною була редакція стандартної форми контракту Гафта 78 від 01.03.2016, тому закономірним є застосування при укладенні контракту від 02.04.2018 №W00016 саме цієї, чинної на момент його укладення, редакції стандартної форми контракту Гафта 78 від 01.03.2016.

Відтак, застосування сторонами іншої, ніж від 01.03.2016, редакції стандартної форми контракту Гафта 78, у тому числі і від 01.04.2012, потребувало відповідного застереження про це у контракті від 02.04.2018. Однак, останній не містить такого застереження, що означає про відсутність між сторонами контракту від 02.04.2018 № W00016 на час його укладення згоди щодо застосування ними статті 21 стандартної форми контракту Гафта 78 в редакції від 01.04.2012, що й зумовило застосування сторонами цього спору у своїх доводах різних редакцій стандартної форми контракту Гафта 78.

Разом з тим, немає доказів визнання товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" того, що у контракті від 02.04.2018 № W00016 його сторони насправді дійшли згоди про застосування статті 21 саме стандартної форми контракту Гафта 78 в редакції від 01.04.2012, або вчинення цим товариством дій, які б свідчили про таке визнання.

Таким чином, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах статті 21 стандартної форми контракту Гафта 78 в редакції від 01.04.2012, а відповідно немає й правової підстави для застосування заявленої у первісному позові відповідальності за невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" зобов`язань за контрактом від 02.04.2018 № W00016 щодо поставки компанії Лікотера (Likoterra OU) товару.

Крім того, пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, вказані норми Цивільного кодексу України допускають заміну кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги на підставі договору і передбачають право сторін такого договору визначати у ньому інші обсяги прав у зобов`язанні та інші умови їх переходу до нового кредитора, ніж ті, які існували на момент переходу прав.

Відсутність підстав для задоволення вимог за відступленими правами не означає про невідповідність змісту договору про відступлення права вимоги вимогам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а є підставою для відмови у задоволенні таких вимог.

Таким чином, суд першої інстанції, належним чином оцінивши всі доводи сторін у даній справі прийшов до вірного висновку відмову у задоволенні первісного позову, а також про відмову у задоволенні зустрічного позову з підстав, передбачених ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Щодо доводів наведених у апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско", то слід зазначити наступне.

Посилаючись на положення Договору відступлення, скаржник стверджує, що договір відступлення є безоплатним, а тому на нього поширюється вимога ч. 3 ст. 720 ЦК України.

Так, звертаючись із зустрічною позовною заявою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" посилається на те, що під час укладання договору відступлення не було дотримано ч. 1 ст. 203 ЦК України, що проявилося у передачі прав первісного кредитора в обсязі і на умовах, що не існували на момент укладення вказаного договору.

Разом з тим, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не застосував норму матеріального права, а саме ч. 3 ст. 720 ЦК України, внаслідок чого дійшов до неправомірного висновку про відсутність підстав для визнання договору недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" в апеляційній скарзі зазначило нову підставу недійсності правочину, яку останній не заявляв у зустрічній позовній заяві, отже такі підстави, виходять за межі перегляду справи та не розглядаються в суді апеляційної інстанції в порядку ч. 5 ст. 269 ГПК України.

Інші твердження апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Черкаської області від 12.06.2019 у справі № 925/158/19 та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Щодо доводів наведених у апеляційній скарзі Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG), то слід зазначити таке.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки, немає доказів визнання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" того, що у контракті від 02.04.2018 №його сторони насправді дійшли згоди про застосування статті 21 саме стандартної форми контракту Гафта 78 в редакції від 01.04.2012, або вчинення цим товариством дій, які б свідчили про таке визнання, то відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах статті 21 стандартної форми контракту Гафта 78 в редакції від 01.04.2012, а відповідно немає й правової підстави для застосування заявленої відповідальності за невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" зобов`язань за контрактом від 02.04.2018 № W00016 щодо поставки компанії Лікотера (Likoterra OU) товару.

Крім того, відповідно до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч. 2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються у відповідних документах.

Положеннями ст. 88 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Оскільки факти неналежного виконання стороною зобов`язань можуть встановлюватись виключно відповідними первинними документами, такі обставини не можуть встановлюватися на підставі показань свідків не підтверджених первинними документами.

Таким чином, посилання позивача за первісним позовом на показання свідків, які нотаріально посвідчені та наявні у матеріалах справи, є безпідставними.

Стосовно долучення Компанією SPIKE TRADE AG до апеляційної скарги експертного висновку з питань контрактної та арбітражної практики Гафта та пов`язаними з нею питаннями англійського права ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, у відповідності до приписів ст. 108 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону, аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі. Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.

За змістом ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів при розгляді справи відповідно до приписів процесуального законодавства є прерогативою суду, а не експертів з питань права.

Таким чином, експертний висновок оцінений судом апеляційної інстанції з урахуванням частини 1 статті 109 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду, проте, прийнятий до уваги.

Аргументи скаржника, щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв`язку із неприйняттям експертного висновку висновку з питань контрактної та арбітражної практики Гафта та пов`язаними з нею питаннями англійського права ОСОБА_1 , не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ч. 2 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України так як наведене не призвело до неправильного вирішення спору.

До того ж, як вірно зазначає скаржник, в силу приписів ст. 109 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта в галузі права не є доказом, а має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду.

Інші твердження апеляційної скарги Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Черкаської області від 12.06.2019 у справі № 925/158/19 та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційних скарг колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Отже, доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

За встановлених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що Господарським судом Черкаської області при ухваленні оскаржуваного рішення правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з`ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до приписів статі 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційних скарг судові витрати за подання апеляційних скарг покладаються на заявників апеляційної скарги, згідно із ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП "Транско" та Компанії Спайк Трейд АГ (SPIKE TRADE AG) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 12.06.2019 у справі № 925/158/19 залишити без змін.

3. Справу № 925/158/19 повернути до Господарського суду Черкаської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано - 28.05.2020.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Ю.Б. Михальська

І.А. Іоннікова