Рішення

від 26.05.2020 по справі 906/237/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/237/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Старовойтова Д.А., адвокат, ордер серія АІ №1027600 від 13.03.2020,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конко" (м.Київ)

до Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (с.Гулянка, Коростенський район, Житомирська область)

про стягнення 372344,61грн.

Судове засідання проводиться в режимі відеоконференції з Господарським судом Київської області.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конко" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" про стягнення заборгованості в сумі 372344,61грн, а також судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 02.04.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.04.2020 відкладено підготовче засідання на 29.04.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.04.2020 закрито підготовче провадження у справі №906/237/20 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26.05.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.05.2020 задоволено клопотання ПАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" №0476 від 22.05.2020 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та призначено судове засідання в режимі відеоконференції з Господарським судом Київської області.

Представник позивача в судовому засіданні 26.05.2020 позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання 26.05.2020 не направив, відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення №1000231664541 про вручення поштового відправлення (а.с.112). Про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відповідач повідомлявся належним чином, про що свідчить витяг з електронної пошти суду inbox@zt.arbitr.gov.ua, згідно з яким на електронну адресу відповідача (ukbm61@ukr.net) надсилалась скан-копія ухвали суду від 25.05.2020 (а.с.116-117).

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З огляду на те, що неявка в засідання суду відповідача та неподання ним письмового відзиву, не перешкоджають розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать про те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Конко" (позивач) та Приватним акціонерним товариством "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (відповідач) існували правовідносини з поставки товару та надання послуг.

Так, з матеріалів справи вбачається, що за видатковими накладними: №73515 від 23.05.2019 на суму 124999,99грн, №74323 від 13.06.2019 на суму 79822,98грн, №76876 від 27.08.2019 на суму 4434,79грн відповідачем було отримано від позивача товар (моторна олива, фільтр оливи, головка блоку циліндрів) на загальну суму 209257,76грн (а.с.13,16,19).

Крім того, за актами надання послуг: №74320 від 10.06.2019 на суму 158601,20грн, №74221 від 12.06.2019 на суму 15286,74грн, №74314 від 13.06.2019 на суму 16165,42грн, №75727 від 23.07.2019 на суму 18495,92грн, 77464 від 11.09.2019 на суму 11276,47грн відповідачем було отримано від позивача послуги на загальну суму 219825,75грн (а.с.14, 15,17-18, 20-21).

Загальна сума переданого позивачем відповідачу товару та отриманих послуг становить 429083,51грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ч.2 ст.202 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У частині 2 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 ЦК України).

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, між сторонами виникло майново-господарське зобов`язання, в силу якого відповідач повинен оплатити за одержаний товар та отримані послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов`язку відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України.

Згідно з ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У видаткових накладних: №73515 від 23.05.2019 на суму 124999,99грн, №74323 від 13.06.2019 на суму 79822,98грн, №76876 від 27.08.2019 на суму 4434,79грн та актах надання послуг: №74320 від 10.06.2019 на суму 158601,20грн, №74221 від 12.06.2019 на суму 15286,74грн, №74314 від 13.06.2019 на суму 16165,42грн, №75727 від 23.07.2019 на суму 18495,92грн, 77464 від 11.09.2019 на суму 11276,47грн сторонами не було визначено строк оплати отриманого відповідачем товару та наданих послуг.

У зв`язку з цим норма, якою слід керуватися у разі не встановлення строку виконання зобов`язання, що й має місце у даному випадку, наведена у частині 2 статті 530 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Крім того, як передбачено ч.ч.1,2 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З наданих позивачем документів вбачається, що відповідачем частково проведено оплату наданих послуг на загальну суму 56738,90грн, зокрема ним були здійснені проплати на рахунки позивача, в яких у призначені платежу вказано: " за ремонт двигуна та ремонт форсунки ", а саме: 23.01.2020 - 10000,00грн, 14.05.2019 - 15286,74грн, 13.09.2019 - 15286,74грн, 16.09.2019 - 16165,42грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №1139 від 23.01.2020 на суму 10000,00грн, №141 від 14.05.2019 на суму 15286,74грн, №289 від 13.09.2019 на суму 15286,74грн, №305 від 16.09.2019 на суму 16165,42грн та виписками по рахунку (а.с.22-25,27).

Отже, за товар отриманий за видатковими накладними: №73515 від 23.05.2019, №74323 від 13.06.2019, №76876 від 27.08.2019 та надані послуги за актами надання послуг: №74320 від 10.06.2019, №74221 від 12.06.2019, №74314 від 13.06.2019, №75727 від 23.07.2019, №77464 від 11.09.2019, відповідачем було проведено оплату на суму 56738,90грн (429083,51грн-56738,90грн). Неоплаченим станом на час звернення позивача з позовом залишився товар та надані послуги на суму 372344,61грн.

Матеріали справи свідчать про те, що 21.01.2020 позивач направив відповідачу вимогу №3 від 20.01.2020 про погашення заборгованості в розмірі 372344,61грн (а.с.28-29, докази її направлення - а.с.31).

Відповідач у відповіді №0121 від 29.01.2020 на вимогу позивача від 20.01.2020 підтвердив наявність заборгованості перед ТОВ "КОНКО" в розмірі 382344,61грн та повідомив, що зобов`язується погасити існуючу заборгованість до 30.03.2020 включно (а.с.32).

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

На час розгляду справи, відповідач зобов`язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар та надані послуги у передбачений ч.2 ст.530 ЦК України строк не виконав, у зв`язку з чим у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 372344,61грн. При цьому, судом враховується, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач мав претензії чи заперечення до поставленого позивачем товару та наданих послуг.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 372344,61грн заборгованості є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 372344,61грн є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (11563, Житомирська область, Коростенський район, с. Гулянка, вулиця Молодіжна, буд.18; ідентифікаційний код 00110177) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конко" (03194, м.Київ, бульвар Кольцова, буд. 1-А, офіс 3; ідентифікаційний код 39446060):

- 372344,61грн основного боргу,

- 5585,17грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 28.05.20

Суддя Кравець С.Г.

Друк. :

1 - в справу,

2,3 - сторонам (рек. з пов.), а також:

представнику позивача - адвокату Старовойтовій Д.А.: Starovoitova@goretskyy.com.ua

відповідачу на електронну адресу: ukbm61@ukr.net