Рішення

від 28.05.2020 по справі 826/7508/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2020 року м. Київ № 826/7508/16

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства Тодеф до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства Київблагоустрій про визнання протиправними дій та рішень, скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов приватного акціонерного товариства Тодеф (далі також - позивач, ПрАТ Тодеф ) до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також - Департамент благоустрою, відповідач-1), комунального підприємства Київблагоустрій (далі також - КП Київблагоустрій , відповідач-2) в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1, оформленого дорученням від 14 квітня 2016 року № 152/04-16 про необхідність відповідачу-2 вжити заходів шляхом демонтажу відповідно до вимог чинного законодавства самовільно встановлених елементів благоустрою в разі відсутності проектно-дозвільної документації на розміщення, адреса: просп. Маяковського, 43/2, тип об`єкту: павільйон, назва підприємства: Публічне акціонерне товариство Тодеф , номер припису: 1416354, дата припису: 07 листопада 2014 року;

- визнати протиправним та скасувати припис від 07 листопада 2014 року №1416354, виданий відповідачем-1;

- визнати протиправними дії відповідача-2 щодо демонтажу на підставі оскаржуваних доручення та припису, транспортування на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна - тимчасової споруди, належної позивачу;

- зобов`язати відповідачів безоплатно повернути позивачу тимчасову споруду, демонтовану на підставі оскаржуваних доручення та припису, та відповідно до акту проведення демонтажу від 19 квітня 2016 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2017 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене дорученням від 14 квітня 2016 року № 152/04-16; скасовано припис Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07 листопада 2014 року № 1416354; визнано протиправними дії Комунального підприємства "Київблагоустрій" щодо здійснення демонтажу на підставі доручення від 14.04.2016 №152/04-16 та припису від 07 листопада 2014 року № 1416354 та транспортування на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна тимчасової споруди, належної Публічному акціонерному товариству "Тодеф"; зобов`язано Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальне підприємство Київблагоустрій безоплатно повернути Публічному акціонерному товариству Тодеф тимчасову споруду, демонтовану на підставі доручення від 14 квітня 2016 року № 152/04-16 та припису від 07 листопада 2014 року № 1416354 та відповідно до акту проведення демонтажу від 19 квітня 2016 року.

Постановою Верховного Суду від 04 березня 2020 року вирішено Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2017 року і постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 24 березня 2020 року було відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачами під час складання оскаржуваних припису та доручення, а також демонтажу тимчасової споруди, допущено суттєві порушення норм законодавства.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідачі наголошують на обґрунтованості прийнятих ними оскаржуваних рішень та вчинених дій з огляду на їх відповідність вимогам чинного законодавства.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з матеріалів справи, 08 липня 1998 року між позивачем та Київською міською державною адміністрацією (далі також - КМДА) було укладено договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди, згідно з яким КМДА на підставі розпорядження від 26 лютого 1998 року № 441 надає, а відкрите акціонерне товариство Тодеф приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 13134 кв.м (громадська забудова: капітальна 1-2 пов. тимчасова 26 кв.м., незабудована територія 6365 кв.м., газонів 721 кв.м., газонів з деревами 1541 кв.м). Земельна ділянка надається в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 49 років для експлуатації та обслуговування універсаму № 19 Фестивальний " на просп. Володимира Маяковського, 43/2 у Ватутінському районі м. Києва.

10 серпня 1998 року КМДА було прийнято архітектурно-планувальне завдання (далі - АПЗ) на тимчасове розташування кіоску по продажу продовольчих та непродовольчих товарів у Ватутніському районі м. Києва, вул. Маяковського буд. 43. Термін дії АПЗ на один рік з моменту видачі АПЗ.

У 1998 році КМДА видано дозвіл № 98/01099/М відкритому акціонерному товариству Тодеф на розміщення малої архітектурної форми (МАФ) за адресою пр. Маяковського, 43/2 терміном дії з 25 березня 1998 року по 30 червня 1998 року, пролонговано з 01 липня 1998 року по 30 червня 1999 року, з 01 липня 1999 року по 30 вересня 1999 року, з 01 жовтня 1999 року по 31 грудня 1999 року, з 01 січня 2000 року по 31 березня 2000 року.

03 травня 2001 року Ватутінською районною державною адміністрацією м. Києва видано дозвіл № 176 на розміщення малої архітектурної форми (МАФ) за адресою пр. Маяковського, 43/2 терміном дії з 01 січня 2001 року по 31 грудня 2001 року.

12 квітня 2002 року Деснянською районною державною адміністрацією м. Києва видано дозвіл № 44 на розміщення малої архітектурної форми (МАФ) за адресою пр. Маяковського, 43/2 терміном дії з 01 квітня 2002 року по 31 жовтня 2002 року.

За допомогою електронного сервісу МІАС Містобудівний кадастр м. Києва Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА) отримав інформацію про те, що у 2014 році публічне акціонерне товариство Тодеф зверталося до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) із заявами та встановленим переліком документів з метою отримання дозвільних документів на розміщення тимчасових споруд: заява № 6226 з метою розміщення споруди площею 24,0 кв.м за адресою: м. Київ, проспект Володимира Маяковського, 43/2; заява № 6232 з метою розміщення тимчасової споруди площею 19,9809 кв.м за адресою: м. Київ, проспект Володимира Маяковського, 43/2.

В подальшому, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) уклав договори пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою із публічним акціонерним товариством Тодеф за результатами розгляду заяви № 6226 про розміщення тимчасової споруди 24,0 кв.м за адресою: м. Київ, проспект Володимира Маяковського, 43/ 2, відповідно було надано дозвільну документації.

У жовтні 2014 року Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією в межах проведення заходів з впорядкування території Деснянського району м. Києва було вказано позивачу на необхідність перенесення тимчасової споруди в інше визначене місце, оскільки початкове розміщення тимчасової споруди могло утруднити доступ до інженерних комунікацій.

На виконання вказівки Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації позивачем було здійснено розбирання тимчасової споруди в початковому місці та монтаж її в іншому місці, що було вказане Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією. Нове місце було на декілька десятків метрів правіше від головного входу до будівлі універсаму позивача у місці, що не заважало доступу до інженерних комунікацій.

07 листопада 2014 року Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) оформлено припис, яким власнику тимчасової споруди запропоновано надати проектно-дозвільну документацію на встановлення тимчасової споруди. Повідомлено, що у разі ненадання такої документації необхідно демонтувати тимчасову споруду власними силами протягом семи робочих днів. У разі невиконання вимог припису буде вжито заходів згідно з нормами чинного законодавства.

Як зазначає позивач, Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація зауважила на тому, що позивачу слід подати документи про перенесення тимчасової споруди для включення до Містобудівного кадастру м. Києва нової інформації про розташування тимчасової споруди.

14 квітня 2016 року Департаментом оформлено доручення, яким КП Київблагоустрій доручено вжити заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою у разі відсутності проектно-дозвільної документації на розміщення, у тому числі тимчасової споруди, належної позивачу.

19 квітня 2016 року КП Київблагоустрій проведено демонтаж тимчасової споруди, розташованої за адресою: м. Київ, Деснянський район, просп. Володимира Маяковського, 43/2. Демонтаж проведено на підставі вказаних припису та доручення.

За переконанням позивача, демонтаж тимчасової споруди є незаконним, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 10 Законом України Про благоустрій населених пунктів , до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема: здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

У статті 12 Закону України Про благоустрій населених пунктів визначено, що суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 34 цього ж Закону, правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила.

Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.

Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

Рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 затверджені Правила благоустрою міста Києва, які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Підпунктом 13.1.1 п. 13 Правил благоустрою міста Києва (у редакції на момент прийняття припису) передбачено, що розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про благоустрій населених пунктів", Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року N 244 "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за N 1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

На підставі аналізу наведених вище положень законодавства вбачається, що порядок та реалізація повноважень суб`єктом владних повноважень щодо демонтажу тимчасової споруди залежить від виду об`єкта, що підлягає демонтажу.

Орган місцевого самоврядування має повноваження приймати рішення про демонтаж об`єктів, якщо такі належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою.

Згідно з розділом І Правил, тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

За визначенням ч. 2 статті 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил (пп. 13.2.3 п. 13 Правил благоустрою міста Києва).

У відповідності до пп. 13.3.1 п. 13 Правил благоустрою міста Києва (у редакції, чинній на момент винесення припису), у разі виявлення самовільно встановлених малих архітектурних форм, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вноситься припис його власнику (особі, яка здійснила встановлення) з вимогою усунення порушень шляхом демонтажу об`єкта протягом семи робочих днів, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, на демонтаж яких надається один робочий день. Власник (особа, яка здійснила встановлення) проводить демонтаж з обов`язковим відновленням благоустрою території.

Згідно з пп. 13.3.2 п. 13.3 вказаних Правил, якщо власники (особи, які здійснили встановлення) об`єктів, зазначених у пп. 13.3.1 цих Правил, ухиляються від демонтажу в строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), демонтаж, перевезення, зберігання таких об`єктів здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та районними в місті Києві державними адміністраціями на підставі рішень, зазначених в пп.13.3.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з подальшим відшкодуванням усіх витрат власником (особою, яка здійснила встановлення) тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчика для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства або малої архітектурної форми, винним у порушенні благоустрою.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що демонтажу підлягають лише тимчасові споруди, які розташовані без достатніх правових підстав, і у тому випадку, якщо власник такої споруди самостійно не демонтував споруду у встановлений у приписі строк або якщо власник невідомий. При цьому, самочинно розміщеною тимчасова споруда вважається у тому разі, якщо відсутні дозвільні документи, визначені законом.

Положеннями Закону України Про благоустрій населених пунктів визначено, що дії з демонтажу є заходами з відновлення благоустрою населеного пункту (демонтаж - роботи щодо відновлення території благоустрою).

Органом, що вживає заходи із демонтажу, є Департамент благоустрою, що передбачено у пп. 13.3.2. Правил благоустрою м. Києва.

Згідно з Положенням про Департамент міського благоустрою, затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 №94 Департамент благоустрою є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, з питань виконання функцій державної виконавчої влади - відповідним центральним органам державної виконавчої влади.

Департамент благоустрою має право, зокрема, здійснювати в установленому порядку заходи щодо демонтажу та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених (встановлених) тимчасових споруд, малих архітектурних форм, елементів благоустрою, рекламних носіїв, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів у місті Києві тощо та давати доручення на їх демонтаж (пункт 6.7); давати в межах повноважень профільним структурним підрозділам районних в місті Києві державних адміністрацій з питань благоустрою, цивільного захисту, охорони праці та підпорядкованим комунальним підприємствам обов`язкові для виконання доручення та контролювати їх виконання (п. 6.25 Положення).

З огляду на викладене Департамент благоустрою наділений контрольними повноваженнями та здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста, приймає рішення про демонтаж та вживає заходи із демонтажу елементів благоустрою.

Відповідно до Статуту КП Київблагоустрій , затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21 лютого 2007 року № 167, метою діяльності КП Київблагоустрій , зокрема, є здійснення заходів, які забезпечують дотримання юридичними та фізичними особами правил благоустрою у м. Києві, зокрема, шляхом внесення приписів та складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 2.2. Статуту, КП Київблагоустрій підпорядковане Департаменту благоустрою з питань, визначених чинним законодавством та цим Статутом.

КП Київблагоустрій у межах своїх повноважень лише виконує роботи щодо демонтажу та очищення території міста, тоді як безпосередньо рішення про вчинення вказаних дій приймає саме Департамент, відповідно, він зобов`язаний не просто брати до уваги надану інформацію щодо винесених та виконаних/невиконаних приписів, а й оцінювати наявність підстав для проведення демонтажу.

При цьому повноваження КП Київблагоустрій у частині забезпечення благоустрою міста Києва, що передбачені Положенням про Департамент благоустрою та делеговані КП Київблагоустрій були реалізовані ним у цій справі, як владні управлінські функції при виконанні рішення зазначеного Департаменту.

При вирішенні даної адміністративної справи Верховний Суд констатував, що у жовтні 2014 року Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією в межах проведення заходів з впорядкування території Деснянського району м. Києва було вказано позивачу на необхідність перенесення тимчасової споруди в інше визначене місце, оскільки початкове розміщення тимчасової споруди могло утруднити доступ до інженерних комунікацій. На виконання вказівки Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації позивачем було здійснено розбирання тимчасової споруди в початковому місці та монтаж її в іншому місці, що було вказане Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією. Нове місце було на декілька десятків метрів правіше від головного входу до будівлі універсаму позивача у місці, що не заважало доступу до інженерних комунікацій.

Водночас, Верховний Суд звернув увагу на те, що судами попередніх інстанцій не досліджено правової природи вказівок Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації та наявності у неї відповідних повноважень.

Так, згідно з абз. 6 ч. 1 статті 7 Закону України Про столицю України - місто-герой Київ , виконавчі органи районних у місті рад входять до системи місцевого самоврядування у місті Києві.

У відповідності до ч. 2 статті 11 Закону України Про столицю України - місто-герой Київ , у районах міста Києва діють районні в місті Києві державні адміністрації, які підпорядковуються Київській міській державній адміністрації, а в разі утворення районних у місті Києві рад також є підзвітними і підконтрольними відповідним радам як виконавчі органи таких рад.

За приписами п.п. 7 п. а ч. 1 статті 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Пунктом 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 січня 2011 року № 95 Про повноваження районних в місті Києві державних адміністрацій встановлено, що районні в місті Києві державні адміністрації:

- здійснюють виконавчу владу на території відповідного району міста Києва відповідно до Закону України Про місцеві державні адміністрації ;

- за дорученням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) реалізують повноваження, надані виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) згідно з Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , інших актів законодавства або рішеннями Київської міської ради.

Пунктом 5 додатку 4 до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 січня 2011 року № 121 Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень доручено районним в місті Києві державним адміністраціям реалізовувати окремі повноваження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), надані виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) згідно з Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , іншими актами законодавства, зокрема, організацію благоустрою території відповідного району, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою, у т. ч. виробничих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

З наведеного вбачається, що Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація наділена окремими повноваженнями у сфері здійснення контролю за станом благоустрою, організації благоустрою території відповідного району.

Таким чином, враховуючи визначений ч. 2 статті 19 Конституції України обов'язок органів державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вбачається наявність у позивача правомірних очікувань щодо здійснення Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією владних управлінських функцій в межах, визначених чинним законодавством, в тому числі, під час надання вказівок щодо переміщення тимчасової споруди.

В контексті наведеного, суд звертає увагу на те, що вчинення Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією таких дій не є предметом розгляду даної справи. Крім того, матеріали справи не містять доказів оскарження таких дій в судовому порядку та наявності судових рішень, якими б такі дії визнавались протиправними.

При цьому, у відповідності до рішень Європейського суду з прав людини у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), № 35298/04, пункту 67, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відтак, доводи відповідачів щодо безпідставності виконання позивачем вказівки іншого суб'єкта владних повноважень є таким, що не ґрунтується на вимогах закону та змушують приватного суб'єкта нести відповідальність за наслідки можливих незаконних дій суб'єкта владних повноважень.

Щодо питання про те, чи було конкретно визначено місце, на яке мало бути перенесено тимчасову споруду, з урахуванням конкретних координат, топографічних планів тощо та чи було переміщено тимчасову споруду в межах орендованої позивачем земельної ділянки або за межами відповідної земельної ділянки, на що також було звернуто увагу Верховним Судом, необхідно зазначити наступне.

У матеріалах справи наявна погоджена Відділом контролю за благоустроєм Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації схема переносу павільйону, місце розташування: м. Київ, Деснянський район, пр-т Маяковського, 43/2, яка була направлена Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією листом від 17 грудня 2015 року № 102/02/23-12057 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У вказаній схемі, яка, за своїм змістом, є топографічним планом, вказані з прив'язкою до місцевості місця попереднього та нового розміщення тимчасової споруди позивача.

У листі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 13 жовтня 2015 року № 102/02/23-9857 вказано про те, що належна позивачу тимчасова споруда була переміщена на земельну ділянку, яка знаходиться в орендному користуванні позивача (згідно договору оренди на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 08 липня 1998 року № 62-5-00017, укладеного між Київською міською державною адміністрацією та позивачем).

Порівняння схеми переносу павільйону та плану, який є додатком до договору оренди на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 08 липня 1998 року № 62-5-00017, укладеного між Київською міською державною адміністрацією та позивачем, також засвідчує ту обставину, що тимчасова споруда була переміщена на земельну ділянку, яка перебуває в користуванні позивача.

Відтак, вказані обставини, що підтверджуються наявними письмовими доказами, свідчать про визначення на схемі (топографічному плані) місця, на яке перенесено тимчасову споруду та переміщення тимчасової споруди в межах орендованої позивачем земельної ділянки.

Належна позивачу тимчасова споруда до її переміщення із попереднього місця розташування була площею 26 м.кв. Як пояснив позивач, враховуючи те, що при розбиранні конструкції тимчасової споруди її новий монтаж тими ж самими конструктивними елементами був технічно неможливий, була здійснена заміна старих конструктивних елементів на нові. Після монтажу в новому місці площа тимчасової споруди зменшилась на 2 м.кв. і стала складати 24 м.кв.

При цьому, після розміщення тимчасової споруди на новому місці, позивачем з Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладались договори про пайову участь (внески) в утриманні об'єктів благоустрою міста Києва № 06226-14/60 від 03 грудня 2014 року, № 06226-15/2 від 03 червня 2015 року, № 06226-15/3 від 03 вересня 2015 року, №06226-15/4 від 03 грудня 2015 року та на підставі цих договорів Позивачу видавались відповідні інформаційні талони. У кожному зі згаданих договорів та інформаційних талонів вказано новий розмір площі переміщеної споруди - 24 м.кв.

Беручи до уваги, що із попереднього місця розташування тимчасова споруда була позивачем демонтована з подальшим монтажем на новому місці тимчасової споруди із заміною її конструктивних елементів, суд вбачає що в даному випадку мало місце перенесення тимчасової споруди, оскільки в результаті в межах орендованої позивачем земельної ділянки залишилась встановленою лише одна тимчасова споруда.

Згідно із пп. 15.2.10 п. 15.2 Правил благоустрою міста Києва, до видів робіт, які не потребують оформлення контрольної кратки на тимчасове порушення благоустрою, якщо інше не передбачено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), але потребують завчасного повідомлення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) віднесено встановлення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).

В той же час, оскільки позивачем не здійснювалось встановлення нової тимчасової споруди, проте мало місце переміщення тимчасової споруди в межах земельної ділянки, належної позивачу на праві користування, повідомлення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не потребувалось.

З урахуванням наведеного вище вбачається безпідставним прийняття оскаржуваних в межах розгляду даної справи доручення та припису, наслідком яких було здійснення демонтажу належної позивачу тимчасової споруди.

У пп. 20.2.1 п. 20.2 Правил благоустрою міста Києва, визначено, якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог Положення про порядок розміщення тимчасових споруд у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради Про запровадження принципу організаційної єдності з видачі дозволів на розміщення тимчасових споруд у м. Києві від 28 жовтня 2010 року № 176/488. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.

Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.

Наведене свідчить, що винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів.

В оскарженому приписі від 07 листопада 2014 року відповідачем запропоновано власнику тимчасової споруди надати проектно-дозвільну документацію на встановлення тимчасової споруди і повідомлено, що у разі ненадання такої документації необхідно демонтувати тимчасову споруду власними силами протягом семи робочих днів.

В контексті наведеного Верховним Судом було наголошено на необхідності встановлення обставин вручення особисто або відправлення поштою копії припису позивачу.

З метою встановлення таких обставин ухвалою суду від 24 березня 2020 року у відповідача-1 було витребувано докази направлення/вручення позивачу копії спірного припису та відомості про вжиття уповноваженим суб'єктом інших заходів реагування, націлених на достеменне встановлення порушення в галузі благоустрою населених пунктів, його припинення та ліквідацію наслідків, якщо такі є.

Між тим, на виконання вимог ч. 2 статті 77 КАС України та вказаної ухвали суду відповідачем-1 не було долучено до матеріалів доказів вручення особисто або відправлення поштою копії припису позивачу.

Водночас, у наданих суду поясненнях позивач стверджує про неотримання ним оскаржуваного припису у передбаченому пп. 20.2.1 п. 20.2 Правил благоустрою міста Києва порядку.

Більше того, при дослідженні наявних у матеріалах справи доказів здійснення фотофіксації наклеєного на тимчасову споруду позивача припису, судом встановлено, що з таких матеріалів фотофіксації неможливо чітко та розбірливо встановити інформацію про номер та дату складення припису.

Таким чином, суд доходить висновку про порушення відповідачем-1 вимог законодавства в частині складання та повідомлення позивача про прийняття оскаржуваного припису, що додатково до наведеного вище свідчить про безпідставність здійсненого демонтажу тимчасової споруди позивача.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення та дії не відповідають наведеним у ч. 2 статті 2 КАС України критеріям, а тому наявні підстави для їх визнання протиправними та скасування в судовому порядку.

Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 4 134, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства Тодеф (02222, місто Київ, проспект Маяковського, будинок 43/2; код ЄДРПОУ 14328187) до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04074, місто Київ, вулиця Вишгородська, будинок 21; код ЄДРПОУ 34926981) та комунального підприємства Київблагоустрій (03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 31, корпус 2; код ЄДРПОУ 26199708) про визнання протиправними дій та рішень, скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07 листопада 2014 року № 1416354.

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене дорученням від 14 квітня 2016 року № 152/04-16.

Визнати протиправними дії комунального підприємства Київблагоустрій щодо демонтажу на підставі доручення від 14 квітня 2016 року № 152/04-16 та припису від 07 листопада 2014 року № 1416354, транспортування на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна - тимчасової споруди, належної приватному акціонерному товариству Тодеф .

Зобов`язати Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунальне підприємство Київблагоустрій безоплатно повернути приватному акціонерному товариству Тодеф тимчасову споруду, демонтовану на підставі доручення від 14 квітня 2016 року № 152/04-16 та припису від 07 листопада 2014 року № 1416354, та відповідно до акту проведення демонтажу від 19 квітня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь приватного акціонерного товариства Тодеф понесені останнім судові витрати у розмірі 4 134, 00 грн. (чотири тисячі сто тридцять чотири гривні).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України, з урахуванням п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк