Постанова

від 27.05.2020 по справі 160/9837/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 травня 2020 року м. Дніпросправа № 160/9837/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вісла Інтернешнл

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року (головуючий суддя - Турова О.М.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вісла Інтернешнл

до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вісла Інтернешнл (далі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 19.07.2019 року №0021401411, яким визначено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 103746,25 грн., у тому числі: 82997,00 грн. - за основним платежем та 20749,25 грн. - за штрафними санкціями;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вісла Інтернешнл (код ЄДРПОУ 35448766) судові витрати з судового збору у розмірі 1921 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22200 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено про те, що Відповідач не мав жодних правових підстав, передбачених пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, для призначення та проведення позапланової перевірки Позивача, оскільки останній жодних запитів від Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) не отримував та, як наслідок, не мав обов`язку та можливості надати відповідь на такий запит контролюючого органу. Позивач, також, зазначив про те, що висновки Відповідача, викладені в акті перевірки №34700/04-36-14-11/35448766 від 24.06.2019 року, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є безпідставними та спростовуються належним чином оформленими первинними документами. Позивач вказав і про те, що наявність неістотних недоліків в первинних документах не може ставити під сумнів здійснення господарських операцій, а матеріали кримінальних проваджень щодо контрагента позивача, описані в акті перевірки, не є належними доказами його протиправної діяльності, позаяк обвинувальні вироки у цих провадженнях відсутні. З огляду на доводи, викладені у позовній заяві просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року по справі №160/9837/19 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Вісла Інтернешнл до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено (т. 2, а.с. 234-240).

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Вісла Інтернешнл , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що суд першої інстанції взагалі не надав оцінки та не перевірив наявність/відсутність в межах спірних правовідносин правових підстав для призначення Відповідачем позапланової документальної перевірки Позивача, що свідчить про відсутність з боку суду першої інстанції всебічного дослідження та перевірки дій суб`єкта владних повноважень при прийнятті відповідного рішення та відповідність такого рішення критеріям правомірності.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

29 квітня 2020 року на електронну пошту Третього апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від Позивача про відкладення розгляду справи №160/9837/19, призначеної на 29.04.2020 о 11:00, на іншу дату.

В судовому засіданні 29 квітня 2020 року колегія суддів порадившись на місці ухвалила відкласти розгляд справи на 27 травня 2020 року о 11:00 год.

Відповідач, який був належним чином сповіщений про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання 27 травня 2020 року свого представника не направив, про причини його неявки суд не сповістив.

За таких обставин, колегія суддів, з урахуванням думки представників Позивача, кожного окремо, ухвалила розглянути справу без участі представника Відповідача.

В судовому засіданні 27 травня 2020 року представники Позивача, кожен окремо, апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників Позивача, кожного окремо, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Вісла Інтернешнл (код ЄДРПОУ 35448766) зареєстроване 01.10.2007 року Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (номер державної реєстрації 12241020000039277), відповідно до Витягу з реєстру платників податку на додану вартість №1804634500247 є платником податку на додану вартість з 06.11.2007 року.

На підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 07.06.2019 року №3405-п та відповідно до п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, головним державним ревізором - інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ушкань Н.Ю. згідно з направленням від 10.06.2019р. №3976 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Вісла Інтернешнл з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ БУДПРОМ-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 40398780) за період з 01.08.2016 р. по 31.08.2016 р.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 24.06.2019р. №34700/04-36-14-11/35448766, яким зафіксовано виявлені перевіркою порушення ТОВ Вісла Інтернешнл вимог податкового законодавства, а саме: порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 82997,00грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за серпень 2016 року на суму 75700,00грн. та за січень 2017 року на суму 7297,00грн. (т. 1, а.с. 43-83).

Вказані висновки акта перевірки від 24.06.2019р. №34700/04-36-14-11/35448766 обґрунтовані тим, що документальною позаплановою виїзною перевіркою Позивача встановлено завищення останнім податкового кредиту внаслідок віднесення до його складу сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентом ТОВ Будпром-Інвест (код ЄДРПОУ 40398780), оскільки правочини, укладені з цим суб`єктом господарювання, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Складені за результатами надання послуг акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) містять лише найменування наданої послуги, з них неможливо встановити обсяг проведених робіт, кількість витраченого часу, порядок визначення вартості наданих послуг. Зокрема, такі акти не відображають переліку осіб, які були залучені до виконання послуг, та осіб відповідальних за виконання послуг. Крім того, до перевірки не було надано письмових дозволів (погоджень) від замовників робіт на залучення третіх осіб для виконання вищезазначених послуг. Також контролюючим органом враховано наявність кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в яких фігурантом є ТОВ Будпром-Інвест (код ЄДРПОУ 40398780), а саме:

- №32017250000000033 від 30.08.2017р. (ухвала Соснівського районного суду м. Черкаси) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України;

- №42018081020000006 від 17.01.2018р. (ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.3 ст.212 КК України;

- №42018101060000062 від 03.03.2018р. (ухвала Печерського районного суду міста Києва) за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України;

- №32016220000000152 від 15.06.2016р. (ухвала Київського районного суду м. Харкова) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.204, ч.3 ст.212 КК України;

- №42017200000000026 від 20.01.2017р. (ухвала Ковпаківського районного суду м. Суми) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України;

- №42016100000000291 від 24.03.2016р. (ухвала Печерського районного суду м. Києва) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 ч.2, ст.27 ч.5, ст.364 ч.2, ст.27 ч.3, ст.205 ч.1 КК України (незаконна конвертація безготівкових грошових коштів у готівку шляхом укладення нікчемних угод, організована діяльністю низки фіктивних підприємств, що увійшли до складу конвертаційних центрів , серед яких і ТОВ Будпром-Інвест (код ЄДРПОУ 40398780);

- №32016040650000026 від 30.05.2016р. (ухвала Шевченківського районного суду м. Києва) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України;

- №42017111200000142 від 17.03.2017р. (ухвала Печерського районного суду м. Києва) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.205, ч.2 ст.209, ч.3 ст.212, ч.2 ст.222-1, ч.2 ст.364 КК України;

- №32017040650000001 від 17.01.2017р. (ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України;

- №42018101060000063 від 03.03.2018р. (ухвала Печерського районного суду м. Києва) за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України;

- №42018081020000006 від 17.01.2018р. (ухвала Запорізького апеляційного суду) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.3 ст.212 КК України;

- №32015170090000025 від 26.04.2016р. (ухвала Крюківського районного суду м. Кременчука) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212 КК України.

Крім того, згідно з наявною податковою інформацією у ТОВ Будпром-Інвест (код ЄДРПОУ 40398780) відсутні необхідні для здійснення господарської діяльності трудові ресурси, транспортне та виробниче обладнання, власні або орендовані основні засоби, а згідно з базою даних Єдиного реєстру податкових накладних у розрізі номенклатурних позицій за весь період діяльності ТОВ Будпром-Інвест перевіркою не встановлено придбання послуг, реалізованих в подальшому на адресу ТОВ Вісла Інтернешнл . До того ж, за результатами аналізу ланцюга постачання послуг, отриманих ТОВ Вісла Інтернешнл (код ЄДРПОУ 35448766) від постачальника ТОВ Будпром-Інвест (код ЄДРПОУ 40398780), згідно з відомостями баз даних ДФС України не можливо дослідити походження цих послуг, а, зважаючи на те, що у серпні 2016 року ТОВ Будпром-Інвест (код ЄДРПОУ 40398780) одночасно надавав великий обсяг різноманітних послуг та реалізовував товари на адресу 176-ох суб`єктів із 13 областей України, за наявності в штаті лише 4-х осіб, не можливо підтвердити такі господарські операції, з урахуванням реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого виду послуг. Отже, ряд сукупних факторів свідчить про відсутність фактичного джерела первинного походження послуг, реалізованих ТОВ Будпром-Інвест (код ЄДРПОУ 40398780) на адресу ТОВ Вісла Інтернешнл (код ЄДРПОУ 35448766), та відсутність фактичного здійснення цих господарських операцій. Таким чином, за результатом перевірки не встановлено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам, які склались між позивачем та його контрагентом.

ТОВ Вісла Інтернешнл подало заперечення на акт перевірки від 24.06.2019р. №34700/04-36-14-11/35448766 (т. 1, а.с. 84-93).

На підставі висновків акта перевірки від 24.06.2019р. №34700/04-36-14-11/35448766 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0021401411 від 19.07.2019 року, яким ТОВ Вісла Інтернешнл збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 103746,25грн., в тому числі за основним платежем - 82997,00грн. та за штрафними санкціями - 20749,25грн.

ТОВ Вісла Інтернешнл подало скаргу до ДФС України на податкове повідомлення-рішення №0021401411 від 19.07.2019 року (т. 1, а.с. 103-111).

За результатами розгляду скарги ТОВ Вісла Інтернешнл на податкове повідомлення-рішення №0021401411 від 19.07.2019 року ДФС України прийняла рішення про залишення скарги останнього без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін (т. 1, а.с. 115-119).

Правомірність прийняття Відповідачем податкового повідомлення-рішення №0021401411 від 19.07.2019 року є предметом судового розгляду у даній справі.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI; Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV; Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що:

- Відповідачем у ході судового розгляду справи доведено правомірність висновків контролюючого органу про порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при відображенні у податковому обліку взаємовідносин з ТОВ Будпром-Інвест (код ЄДРПОУ 40398780). Позивачем такі висновки не спростовані, а правомірність формування податкового кредиту з ПДВ та визначення доходів за правилами бухгалтерського обліку по взаємовідносинах з цим контрагентом належними доказами не підтверджена.

- проведена Відповідачем перевірка була виїзною та проводилася за участі уповноваженого представника позивача, при цьому ТОВ Вісла Інтернешнл допустило працівників контролюючого органу до проведення такої перевірки, що в подальшому виключає можливість оскарження підстав та рішення про її проведення, бо таке рішення (наказ про призначення перевірки) вже вичерпало свою дію і юридичні наслідки для платника податків має саме остаточне рішення, прийняте за результатами проведеної перевірки (податкове повідомлення-рішення), правом на оскарження якого у даному випадку і скористався позивач, однак, за результатами судового розгляду доводи останнього з цього приводу свого підтвердження не знайшли.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

При цьому приписи ПК України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова/позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6 статті 77, пункт 78.5 статті 78 ПК України).

Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Абзацами першим-четвертим підпункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

При цьому абзац п`ятий підпункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що у разі непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки:

- непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами другим-четвертим пункту 81.1 статті 81 ПК України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення);

- оформлення документів, вказаних в абзацах другому-третьому пункту 81.1 статті 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.

Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

З аналізу вищевикладеного випливає те, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18.

З матеріалів даної справи судом апеляційної інстанції встановлено, що підставною для призначення позапланової документальної перевірки в межах спірних правовідносин слугувало те, що Позивачем не надано пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

При цьому, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області засобами поштового зв`язку на податкову адресу підприємства направило письмовий запит №72165/10/04-36-14-12-12 від 26.11.2018 р. Про надання інформації (пояснень, та їх документальних підтверджень) , однак вказаний лист було повернуто з поміткою - дане підприємство не значиться.

Зазначене свідчить про те, що Позивач не отримував письмового запиту Відповідача №72165/10/04-36-14-12-12 від 26.11.2018 р. та фактично був позбавлений можливості подати до контролюючого органу запитувані пояснення та їх документальне підтвердження, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для призначення Відповідачем позапланової документальної перевірки Позивача в межах спірних правовідносин.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що проведення відповідачем перевірки без наявності на те правових підстав зумовлює те, що акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення не може бути визнане правомірним.

Доводи ж Відповідача щодо порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при відображенні у податковому обліку взаємовідносин з ТОВ Будпром-Інвест (код ЄДРПОУ 40398780) не спростовують факту протиправності проведення перевірки позивача, а тому підстави для надання їм правової оцінки відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, тому рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову в задоволенні адміністративного позову підлягає скасуванню.

Частиною 6 статті 139 КАС України встановлено якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції, колегія суддів здійснює розподіл судових витрат шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вісла Інтернешнл (код ЄДРПОУ 35448766) судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 4802 (чотири тисячі вісімсот дві) гривні 50 копійок, зокрема: за подання позовної заяви в сумі 1921 грн. та за подання апеляційної скарги 2881,50 грн.

Щодо вимог Позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вісла Інтернешнл (код ЄДРПОУ 35448766) судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22200 грн. колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або Третьою особою.

Згідно з ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу під час розгляду даної справи у суді першої інстанції Позивачем до суду першої інстанції було надано:

- копію договору про надання юридичних послуг №29/01 від 29 січня 2019 року (т. 2, а.с. 150);

- копію акту здачі-приймання робіт від 05 липня 2019 року №58 (т. 2, а.с. 151);

- копію рахунку на оплату від 03 липня 2019 року №57 (т. 2, а.с. 152);

- копію акту надання послуг від 24 липня 2019 року №70 (т. 2, а.с. 153);

- копію рахунку на оплату від 24 липня 2019 року №62 (т. 2, а.с. 154);

- копію рахунку на оплату від 07 жовтня 2019 року №55 (т. 2, а.с. 155);

- копію акту надання послуг від 08 жовтня 2019 року №16 (т. 2, а.с. 156);

- копію платіжного доручення від 05 липня 2019 року на суму 3000 грн. (т. 2, а.с. 157);

- копію платіжного доручення від 24 липня 2019 року на суму 3000 грн. (т. 2, а.с. 158);

- копію платіжного доручення від 08 жовтня 2019 року на суму 6000 грн. (т. 2, а.с. 159).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Мистецтво права (Юридична фірма) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вісла Інтернешнл (Замовник) укладено договір про надання юридичних послуг №29/01 від 29 січня 2019 року, відповідно до умов якого Замовник дає завдання Юридичній фірмі та зобов`язується оплатити її послуги, а Юридична фірма зобов`язується відповідно до завдання Замовника надавати йому зазначені юридичні послуги.

З аналізу поданих Позивачем копій документів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а саме: акту здачі-приймання робіт від 05 липня 2019 року №58 та акту надання послуг від 24 липня 2019 року №70, випливає те, що останній, зокрема, просить суд відшкодувати за рахунок Відповідача витрати на написання заперечення на акт перевірки податкової та складання скарги на податкове повідомлення-рішення від 19.07.2019 року №0021401411 у загальному розмірі 6000 грн.

Однак, колегія суддів зазначає про те, що така вимога задоволенню не підлягає з урахуванням того, що написання заперечення на акт перевірки податкової та складання скарги на податкове повідомлення-рішення є складовими процесу адміністративного оскарження спірного рішення контролюючого органу, що виключає їх безпосередній зв`язок з судовим розглядом даної справи, оскільки адміністративне оскарження не обов`язковою передумовою для звернення до суду із позовом про скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

Щодо доводів Позивача про можливі витрати на професійну правничу допомогу за участь представника в судових засідання в суді першої інстанції у розмірі 7200, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що останнім до суду першої інстанції не було надано жодних доказів на підтвердження таких витрат, що свідчить про відсутність підстав для задоволення вимоги Позивача в цій частині.

Разом з цим, колегія суддів, також, акцентує увагу і на тому, що під час розгляду даної справи в суді першої інстанції відбулось чотири судових засідання (13.11.2019, 10.12.2019, 14.01.2020, 04.02.2020), два з яких було відкладено у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, а в двох інших приймали участь представники Товариства з обмеженою відповідальністю Вісла Інтернешнл , які діяли від імені Позивача на підставі інших догорів, а не на підставі Договору укладеного між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Мистецтво права №29/01 від 29 січня 2019 року.

Так, в судовому засіданні 13.11.2019 року в суді першої інстанції інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю Вісла Інтернешнл представляв адвокат Заврій Руслан Леонідович на підставі Договору про надання правової допомоги від 01.07.2019 року укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Вісла Інтернешнл (т. 2, а.с. 184), про що також зазначено в ордері на надання правничої (правової) допомоги від 13.11.2019 року №1006689 (т. 2, а.с. 183). При цьому, Позивач не подавав до суду першої інстанції доказів на підтвердження витрат останнього на представництво його інтересів у судовому засіданні 13.11.2019 року в суді першої інстанції адвокатом Заврій Русланом Леонідовичем на підставі Договору про надання правової допомоги від 01.07.2019 року, що свідчить про відсутність підстав для відшкодування таких витрат за рахунок Відповідача.

В судовому засіданні 04.02.2020 року в суді першої інстанції інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю Вісла Інтернешнл представляв адвокат Тронько Вячеслав Вікторович на підставі договору про надання правової допомоги від 08 січня 2020 року, про що останнім зазначено в ордері на надання правничої (правової) допомоги від 14.01.2020 року №1000001 (т. 2, а.с. 227). При цьому, Позивач не подавав до суду першої інстанції доказів на підтвердження витрат останнього на представництво його інтересів у судовому засіданні 04.02.2020 року в суді першої інстанції адвокатом Тронько Вячеславом Вікторовичем на підставі Договору про надання правової допомоги від 08 січня 2020 року, що свідчить про відсутність підстав для відшкодування таких витрат за рахунок Відповідача.

Щодо доводів Позивача про можливі витрати на професійну правничу допомогу за підготовку відповіді на відзив Відповідача у розмірі 3000 грн., суд апеляційної інстанції зазначає про те, що матеріали даної справи не містять доказів понесення Позивачем вказаних витрат, що свідчить про відсутність підстав для їх відшкодування за рахунок Відповідача.

Вищевикладене свідчить про те, що Позивач документально підтвердив суму понесених витрат на правничу допомогу під час розгляду даної справи у суді першої інстанції лише в розмірі 6000 грн. за складання та подання позовної заяви (т. 2, а.с. 155-156,159).

Крім того, Позивач, також, документально підтвердив суму понесених витрат на правничу допомогу під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 3600 грн. за підготовку та подання апеляційної скарги (т. 3, а.с. 28-30).

Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що Позивач належним чином документально підтвердив суму витрат, понесених останнім, на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі в загальному розмірі 9600 грн., які підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 310, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вісла Інтернешнл - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року по справі №160/9837/19 - скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Вісла Інтернешнл - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 19 липня 2019 року №0021401411, яким визначено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 103746,25 грн., у тому числі: 82997,00 грн. - за основним платежем та 20749,25 грн. - за штрафними санкціями.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вісла Інтернешнл (код ЄДРПОУ 35448766) судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 4802 (чотири тисячі вісімсот дві) гривні 50 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вісла Інтернешнл (код ЄДРПОУ 35448766) судові витрати з надання професійної правничої допомоги у загальному розмірі 9600 (дев`ять тисяч шістсот) гривень 00 копійок.

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 28 травня 2020 року.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов