ПОСТАНОВА
Іменем України
28 травня 2020 року
Київ
справа №6/157-3374 (14/67-1700)
адміністративне провадження №К/9901/41629/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2016 року (суддя Ходачкевич Н.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 року (головуючий суддя Нос С.П., судді: Кухтей Р.В., Яворський І.О.) у справі № 6/157-3374 (14/67-1700) (№ 876/7031/16) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СтарСофт до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю СтарСофт (надалі позивач, Товариство) звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовом до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції (після реорганізації Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області) (надалі відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств .
Розгляд справи здійснювався судами різних інстанцій неодноразово, судові рішення, які є предметом цього касаційного перегляду прийняті в порядку нового розгляду на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 лютого 2016 року.
Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від 20.04.2016 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 року, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції № 008162305/025504 від 10.04.2008 року.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що податковим органом, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого рішення .
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким відмовити у задоволення позовних вимог.
Податковий орган зазначає, що Товариством не представлено документів бухгалтерського обліку, які б засвідчували правомірність віднесення витрат до складу валових у відповідних звітних періодах. Доводи касаційної скарги повністю повторюють доводи апеляційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу податкового органу від позивача на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
20 . 03 .2018 року касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 року по 31.03.2007 року, за результатами якої 31.03.2008 року складено акт № 3708/23-02/21133679.
Висновком акта перевірки встановлено порушення вимог Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , а саме заниження суму податку на прибуток на 311 261 грн.
На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008162305/0/25504 від 10.04.2008 року, яким платнику визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 424 216 грн (в т.ч. 282 811 грн за основним платежем, 141 405 грн за штрафними (фінансовими) санкціями).
Підставою для прийняття вказаного рішення було порушення платником приписів п.5.1, 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.6.1, 5.6.2 п. 5.6, пп. 5.7.1, 5.7.2, п. 5.7 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств що полягало у завищенні Товариством суми валових витрат на загальну суму 1 245 044,00 грн.
За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою органів досудового слідства ПМ ДПА в Тернопільській області від 30.01.2008 року порушено кримінальну справу проти директора Товариства за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.
Постановою слідчого від 14.02.2008 року в справі призначено позапланову перевірку позивача, дозвіл на яку отриманий згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду від 13.02.2008 року, результати якої оформлені актом № 3708/23-02/21133679 від 31.03.2008 року, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
В акті перевірки № 3708/23-02/21133679 від 31.03.2008 року зазначається завищення позивачем валових витрат на суму заробітної плати та внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 121 674 грн. Щодо решти валових витрат в сумі 1 123 370 грн , то відповідачем не зазначено змісту господарських операцій, характеру правопорушень з посиланням на первинні документи та норми законодавства.
В акті перевірки зазначено, що документи первинного бухгалтерського та податкового обліку за період з 01.04.2004 року по 31.03.2007 року вилучені в установленому порядку органами досудового слідства.
В процесі досудового розслідування кримінальної справи було призначено судово-економічну експертизу.
Згідно висновку експерта № 6-296/08 від 30.05.2008 року зазначено:
1. Експертом ймовірно не підтверджується документально та нормативно заниження об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємства на 311261 грн. за період з 01.04.2004 року по 31.03.2007 року, встановленого згідно акту від 31.03.2008 року №3708/23-02/21133679.
2. Товариством у відповідності до норм чинного законодавства віднесено до валових витрат суму 1 245 044 грн згідно акту від 31.03.2008 року №3708/23-02/21133679.
Висновки експерта в кримінальній справі жодними доказами в адміністративній справі не спростовані.
Постановою слідчого від 27.06.2008 року кримінальна справа в частині ухилення директора Товариства від сплати податків в особливо великих розмірах закрита за відсутністю в його діях складу злочину.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції факти не спростовано доводами касаційної скарги.
Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковим органом, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого рішення .
Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги
Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 344, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 року у справі № 6/157-3374 (14/67-1700) (№ 876/7031/16) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2020 |
Оприлюднено | 29.05.2020 |
Номер документу | 89488898 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Юрченко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні