Рішення

від 14.05.2020 по справі 373/196/16-ц

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/196/16-ц

Номер провадження 2/373/3/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року Переяслав - Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої - судді Керекези Я.І.,

при секретарі Ткалі І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі цивільну справу № 373/196/16 за позовом ОСОБА_1 до Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, позовом ОСОБА_4 до Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа: Управління Держземагенства у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом і просить відновити його право на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,80 га, що розташована на території Стовп`язької сільської ради, в с.Веселе Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка була виділена йому рішенням Стовп`язької сільської ради № 369 від 26 грудня 2005 року; зобов`язати відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити йому перешкод у користуванні вищезазначеною земельною ділянкою; зобов`язати ОСОБА_2 повернути йому 0,3 га землі, ОСОБА_3 - 0,1 га землі, якою відповідачі заволоділи незаконно. Крім того, просить визнати незаконними та скасувати рішення Стовп`язької сільської ради № 559-30-VI від 08 жовтня 2015 року Про розгляд заяви ОСОБА_2 та № 16 від 06 квітня 2006 року Про доділ землі ОСОБА_3 . Також просить стягнути з відповідачів на його користь судові витрати по оплаті судового збору та витрати на оплату судової експертизи.

Посилається на те, що 23 грудня 2005 року Стовп`язька сільська рада передала йому безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,80 га, що розташована в с.Веселе Переяслав-Хмельницького району Київської області. Даною земельною ділянкою він користується з 1966 року. Під час виготовлення технічної документації на дану земельну ділянку він з`ясував, що його сусіди незаконно заволоділи її частиною. Він неодноразово звертався до сільської ради із заявами про здійснення контрольно-вимірювальних робіт відносно своєї та суміжних земельних ділянок та про відновлення межових знаків згідно з адресами землекористування. Сільська рада на його звернення не відреагувала, а навпаки здійснює дії по узаконенню дій суміжних землекористувачів.

Ухвалою від 15 лютого 2016 року було відкрито провадження про даній цивільні справі (т.1, а.с.10).

Ухвалою від 11 березня 2016 року з метою забезпечення позову ОСОБА_1 заборонено Державному підприємству „Центр державного земельного кадастру" Київської обласної філії управління Держгеокадастру у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області проводити роботи по виготовленню технічної документації, видачу та передачу її у відповідні державні органи для реєстрації права власності на ім.'я ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 3223387200:05:002:0023, що розташована на території Стовп"язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (т.1, а.с.30-31).

25 квітня 216 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом (т.1, а.с.62-77) та просить відновити її право на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0397 га, що розташована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, що належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 947861 від 03 квітня 2009 року, зобов`язавши відповідачів не чинити їй перешкоди у користуванні вищезазначеною земельною ділянкою; зобов`язати ОСОБА_2 повернути їй 0,4 га землі, ОСОБА_3 - 0,4 га землі, якою відповідачі заволоділи незаконно. Крім того, просить визнати незаконними та скасувати рішення Стовп`язької сільської ради № 559-30-VI від 08 жовтня 2015 року „Про розгляд заяви ОСОБА_2 . Також просить стягнути з відповідачів на її користь судові витрати по оплаті судового збору та витрати на оплату судової експертизи.

Посилається на те, що вона, як третя особа, заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору. Їй на праві приватної власності належить вищезазначена земельна ділянка. З часу виготовлення державного акту і по день звернення до суду із даним позовом залишається невирішеним питання щодо погодження меж її земельної ділянки із суміжними землевласниками - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Не зважаючи на це, рішенням Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області № 559-30-VI від 08 жовтня 2015 року було погоджено межі земельної ділянки ОСОБА_2 . Під час даного погодження не було взято до уваги, що земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було зміщено в бік її земельної ділянки та вилучено із її землекористування близько 0,80 га землі. Поскільки позов ОСОБА_1 також пов`язаний з погодженням меж між сусідніми землевласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою від 27 квітня 2016 року було повторно витребувано з Управління Держгеокадастру у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області: первинну технічну документацію із землеустрою по виготовленню державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та для ведення особистого селянського господарства на ім`я ОСОБА_3 , що проживає по АДРЕСА_1 , а.с.79).

Ухвалою від 09 червня 2016 року два вищезазначені позови були об`єднані в одне провадження (т.1, а.с.119).

Ухвалою від 09 червня 2016 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Управління Держземагенства у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області (т.1, а.с.120).

Ухвалою від 30 червня 2016 року по справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза (т.1, а.с.143-144).

Ухвалою від 25 липня 2016 року провадження по справі було відновлене ( для виконання клопотання експерта про забезпечення натурного обстеження об`єкта дослідження та надання додаткових матеріалів) (т.1, а.с.151).

Ухвалою від 01 серпня 2016 року провадження по даній справі було зупинене на час проведення судової земельно-технічної експертизи (т.1, а.с.164).

Ухвалою від 24 лютого 2017 року провадження по справі було відновлене (т.2, а.с.47).

Ухвалою від 21 березня 2017 року було витребувано із відділу у Переяслав-Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Головного управління Держгеокадастру у Київській області технічну документацію щодо виготовлення державних актів серії ЯД № 007647 від 25 травня 1999 року на ім`я ОСОБА_6 , серії НОМЕР_1 від 03 квітня 2009 року на ім`я ОСОБА_4 , на ім`я ОСОБА_2 згідно рішення Стовп`язької сільської ради № 559 від 08 жовтня 2015 року (т.2, а.с.57).

Ухвалою від 18 травня 2017 року по справі була призначена судова земельно-технічна експерти, на час проведення експертизи провадження в справі було зупинено (т.2, а.с.109-111).

Ухвалою від 23 травня 2018 року провадження по справі було поновлене (т.2, а.с.169).

Ухвалою від 06 вересня 2018 року було залучено до участі в справі в якості третьої особи Дівичківську сільську раду Переяслав-Хмельницького району Київської області, як правонаступника Стовп`язької сільської ради (т.2, а.с.190).

Ухвалою від 25 квітня 2019 року було закрито провадження у даній справі в частині позовних вимог ОСОБА_4 про відновлення її права на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, площею 2,0397 га, що розташована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району, яка належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 947861 від 03.04.2009 відповідно до конфігурації, яка зазначена в технічній документації, виготовленій ТОВ Регіонземсервіс (т.2, а.с.220).

Ухвалою від 18 листопада 2019 року було відмовлено в задоволенні клопотання представника позивачів про призначення повторної та додаткової судової земельно-технічної експертизи (т.3, а.с.12).

Ухвалою від 12 лютого 2020 року було відмовлено в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_5 про призначення додаткової експертизи по справі (т.3, а.с.44,58-59).

Ухвалою від 12 лютого 2020 року було відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_4 адвокатат Бут Н.А. про зупинення провадження в справі до набрання законної сили рішення суду по справі № 373/498/19 за позовом ОСОБА_4 до ДП Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , третя особа: Відділу у Переяслав-Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії (т.3, а.с.52, 57).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_7 , ОСОБА_5 підтримали позовні вимоги і просили їх задовольнити. Вважають, що позов ОСОБА_4 також підлягає до задоволення.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Іваненко К.О. позови ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не визнають, заперечують проти їх задоволення. Зазначають, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підтверджені жодним доказом, в тому числі і факт накладання меж земельних ділянок.

Представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_8 позови ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не визнають, заперечують проти їх задоволення з аналогічних підстав.

Представник ОСОБА_4 позов підтримала просить задовольнити. Вважає, що позов ОСОБА_1 також підлягає до задоволення.

Представник Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області Девко Т.П. вважає, що позови ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не підлягають до задоволення.

Представник третьої особи Управління Держземагенства у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області до суду не з`явився, повідомлений належним чином. Направив заяву про розгляд справи у його відсутність.

Судом встановлено наступне.

Рішенням Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області 24 сесії IV скликання № 309 від 23 грудня 2005 року було передано ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,80 га, що розташована в с.Веселе Переяслав-Хмельницького району Київської області (т.1, а.с.5).

Рішенням Стовп`язької сільської Ради народних депутатів № 4/105 від 18 лютого 1994 року було передано у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку для ведення фермерського господарства, загальною площею 50 га, що розташована в с.Стовп`яги Переяслав-Хмельницького району Київської області (т.1, а.с.129). Передачу було вирішено здійснити шляхом продажу.

10 березня 1994 року між Стовп`язької сільською Радою народних депутатів в особі голови сільської Ради Девка Т.П. та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 50 га ( рілля - 36,5 га, пасовища - 13,5 га), що розташована в с.Стовп`яги Переяслав-Хмельницького району Київської області та була виділена в 1992 році в постійне користування для ведення фермерського господарства ОСОБА_5 (т.1, а.с.128, 130). Даний договір був посвідчений державним нотаріусом Переяслав-Хмельницької державної нотаріальної контори Герасько С.І. (реєстровий номер 725).

Відповідно до копії державного акту на право приватної власності на землю від 20 серпня 1995 року ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства Булатець , площею 50,0 га, що розташована на території Стовп`язької сільської Ради народних депутатів (т.1, а.с.132). Акт був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 37. Підставою видачі даного акту стало рішення Стовп`язької сільської Ради народних депутатів № 4/105 від 18 лютого 1994 року.

20 серпня 1995 року на ім`я ОСОБА_5 був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії ЯЕ № 745102, відповідно до якого вона є власником земельної ділянки для ведення селянського (фермерського господарства), площею 3,7379 га, що розташована в с.Стовп`яги, на територіх Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (т.1, а.с.131). Державний акт виданий на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 463230 від 11 березня 1994 року.

Згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ-КВ № 007647 від 25 травня 1999 року ОСОБА_6 надано у постійне користування для селянського (фермерського) господарства, площею 9,3 га, що розташована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (т.1, а.с.136). Підстава - рішення Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації № 68-Х-ХІІ від 19 березня 1997 року.

Рішенням Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області 10 сесії 24 скликання № 119 від 28 листопада 2003 року було передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,25 га, та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,39 га. Крім того, в рішенні зазначено, що остаточне уточнення площі земельної ділянки буде здійснюватися після видачі державного акту (т.1, а.с.4).

Рішенням Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області 1 сесії 5 скликання № 15 від 06 квітня 2006 року ОСОБА_3 було передано безоплатно у власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,04 га, що розташована в с.Веселе Переяслав-Хмельницького району Київської області (т.1, а.с.21).

Із копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 719332 від 30 листопада 2007 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3923 га, що розташована в с.Веселе Переяслав-Хмельницького району Київської області (т.1, а.с.22).

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 719332 від 30 листопада 2007 року ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3923 га, що розташована в с.Веселе Переяслав-Хмельницького району Київської області. Підставою для видачі даного державного акту було рішення Стовп"язької сільської ради 1 сесії 5 скликання № 16 від 06 квітня 2006 року (т.1, а.с.22).

Відповідно до копії рішення Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області № 559-30-VI від 08 жовтня 2015 року було погоджено зовнішні межі земельної ділянки ОСОБА_2 , що розташована в с.Веселе Переяслав-Хмельницького району Київської області та межує із земельною ділянкою ОСОБА_5 , без погодження з останньою (т .1, а.с.6).

Із матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 , вбачається, що серед суміжних землекористувачів позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 немає (т.1, а.с.84-104).

Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо складання документів державних актів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 , на момент виготовлення документації серед суміжних землекористувачів позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 немає. Натомість зазначені як суміжні землекористувачі та особи, з якими необхідно погоджувати межі земельних ділянок, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (т.2, а.с.27-46, 71-107).

З ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви вбачається, що Святошинським районним судом м. Києва розглядається позов ОСОБА_4 до ДП Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , третя особа Відділ у Переяслав-Хмельницькому ГУ Держгеокадастру у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії ( т. 3 а.с. 47-51).

З матеріалів цивільної справи № 373/3512/13 вбачається, що за позовом ОСОБА_2 Державний акт серії ЯЛ № 441305 від 23.02.2011 на право власності на земельну ділянку площею 0,5893 га, виданий на її ім`я, скасовано рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2014 року.

З листа в.о. начальника відділу у Переяслав-Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Київській області з 22.12.2009 наявна зміна конфігурації належної відповідачу ОСОБА_5 земельної ділянки (т.3 а.с.40).

Відповідно до висновку експерта № 6-17/12-18 від 16 травня 2018 року за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи зроблені наступні висновки (т.2, а.с.126-168):

Фактичне землекористування ОСОБА_3 повністю відповідає кадастровим межам, зазначеним в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 919332 від 30 листопада 2008 року на ім`я ОСОБА_3 , кадастровий номер 3223387200:05:002:0012;

Фактичне землекористування ОСОБА_3 частково не відповідає вимогам чинного законодавства щодо порядку відводу земельних ділянок, так як при складанні акту встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки, межі не погоджені з усіма суміжними землекористувачами.

Перевірити фактичне землекористування ОСОБА_3 не вбачається за можливе із-за ненадання сторонами на клопотання експерта каталогу координат с.Веселе Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Фактичне землекористування ОСОБА_4 частково не відповідає кадастровим межам, зазначеним в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 947861 від 03 квітня 2009 року.

Накладення меж земельних ділянок ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 2,0397 га, яка згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 947861 належить ОСОБА_4 , не встановлено.

Встановлено накладання меж земельної ділянки, площею 3,7379 га, яка згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 745162 належить ОСОБА_5 , на земельну ділянку, площею 2,0397, яка згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 947861 належить ОСОБА_4 Площа накладання становить 0,1239 га.

Встановлено накладання меж земельної ділянки площею 0,5893 га, яка згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 441305 від 23 лютого 2011 року належить ОСОБА_2 , кадастровий номер 3223387200:05:002:0023 (визнаний недійсним рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , Управління Держземагенства у Переяслав-Хмельницькому районі, Реєстраційної служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання державного акту про право власності на земельну ділянку недійсним) на земельну ділянку, площею 3,7379 га, яка згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 745162 належить ОСОБА_5 Площа накладання становить 0,0363 га.

Встановлено накладання меж земельної ділянки по фактичному користуванню, площею 0,5893 га, яка згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 441305 від 23 лютого 2011 року належить ОСОБА_2 , кадастровий номер 3223387200:05:002:0023 (визнаний недійсним рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , Управління Держземагенства у Переяслав-Хмельницькому районі, Реєстраційної служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання державного акту про право власності на земельну ділянку недійсним) на земельну ділянку, площею 2,0397 га, яка згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 745162 належить ОСОБА_4 Площа накладення становить 0,0091 га.

Експерт Бойко М.В. в судовому засіданні пояснив, що, проводячи експертизу, відповідь надавав лише на ті питання, які були зазначені в ухвалі суду про призначення експертизи, при цьому досліджував всі надані матеріали цивільної справи, що і відобразив у розділі Висновку Дослідження матеріалів цивільної справи № 2-13/17 (373/196/16-ц) . Надавати оцінку рішенням сільської ради, які малися в матеріалах цивільної справи, які є чинними, в його обов`язки не входить. Висновки ним зроблені у відповідності до поставлених питань і не погодження з ними учасника справи є його правом. Можливі технічні описки у роках чи адресах не впливають на правильність зроблених ним висновків. Наданих матеріалів йому було достатньо, щоб надати відповіді на поставлені питання.

Суд приймає до уваги подані сторонами та їх представниками докази, на підставі яких встановлені дані обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.

При цьому, суд вважає недоведеними посилання відповідача ОСОБА_5 та представника ОСОБА_4 адвоката Бут Н.А. щодо недопустимості як доказу висновку експерта Бойка М.В.

З висновку експерта вбачається, що експертиза ним проводилася на підставі ухвали суду від 18.05.2017 стосовно трьох зазначених в ній питань. Висновок експерта містить відповіді на всі поставлені питання. Структура висновку містить розділ Дослідження матеріалів цивільної справи № 2-13/17 (373/196/16-ц) , в якому перелічені дослідженні експертом надані судом матеріали цивільної справи із зазначенням аркушів справи, серед яких були і рішення сільської ради, довідки щодо надання учасникам справи інших не спірних земельних ділянок. Разом з тим, будь-яких висновків щодо таких земельних ділянок ним не зроблено. Будь-яких причин неможливості надати відповідь на питання експертом не зазначено. При ознайомленні з висновком експерта та допитом його в судовому засіданні будь-яких процесуальних порушень щодо порядку призначення експертизи чи її проведення не встановлено.

Підстави відмови у призначенні повторної та додаткової експертиз зазначені в ухвалах суду від 18 листопада 2019 року ( т.3 а.с. 12-13) та 12 лютого 2020 року ( т. 3 а.с. 58-59).

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються положеннями Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України, тому суд дійшов висновку про необхідність їх застосування.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.2 ст.373 ЦК України, право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Пунктом г) частини 1 статті 91 Земельного кодексу України визначено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів. Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив) (ч.ч.1,2 ст.103 Земельного кодексу України).

Інститут земельних відносин добросусідства, є нормативно встановленими обмеженнями щодо здійснення прав на землю (включаючи право власності), які мають на меті забезпечити захист інтересів власників (землекористувачів) сусідніх володінь від можливих порушень при використанні земельних ділянок. Основна мета цих правил полягає в сприянні і забезпеченні такому використанню земельних ділянок, при якому власникам сусідніх земельних ділянок і землекористувачам заподіюється менша кількість незручностей.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно ст.212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними; приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки; повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до п. 34 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях, зокрема, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Так, частиною 10 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Положеннями ст.ст. 116, 118, 121, 122 ЗК України визнаються повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами та норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні - це акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію (Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009).

Відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Конституції України утвердження правової держави полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши наявні докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Будь-яких доказів того, що земельна ділянка позивача ОСОБА_1 межує із земельними ділянками відповідачів ОСОБА_2 чи ОСОБА_3 , матеріали справи не містять, як не містять і доказів накладання земельних ділянок відповідачів на земельну ділянку ОСОБА_1 ; оскаржуване і позивачем ОСОБА_1 , і ОСОБА_4 рішення сільської ради № 559-30-VI від 08 жовтня 2015 року ухвалено в зв`язку з відмовою ОСОБА_5 ( не позивачів ОСОБА_1 чи ОСОБА_4 ) погодити ОСОБА_2 межі земельної ділянки; факту накладення належної ОСОБА_3 земельної ділянки на земельні ділянки позивачів ОСОБА_1 чи ОСОБА_4 не встановлено; не надано доказів порушення прав чи законних інтересів позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в зв`язку з ухваленням оскаржуваного рішення сільської ради № 16 від 06 квітня 2006 року „Про доділ землі ОСОБА_3 "; встановлено накладення меж земельної ділянки ОСОБА_2 на земельні ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , однак Державний акт на ім`я ОСОБА_2 визнано недійсним за її ж позовом у 2014 році; встановлено накладення земельної ділянки ОСОБА_5 на земельну ділянку ОСОБА_4 , однак фактичне землекористування самої ОСОБА_4 частково не відповідає кадастровим межам, зазначеним в державному акті на право власності на земельну ділянку; на зараз в Святошинському районному суді м. Києва розглядається позов ОСОБА_4 до ДП Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , третя особа Відділ у Переяслав-Хмельницькому ГУ Держгеокадастру у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії, який мотивований тим, що з вини відповідача були змінені початкові координати її земельної ділянки, що призвело до того, що земельна ділянка фактично знаходиться на землях водного фонду, що в значній мірі обмежило її використання; однак дана обставина не зазначена як підстава позову ОСОБА_4 в даній справі; зміна конфігурації наявна щодо земельної ділянки, що належить ОСОБА_5 , однак вона не зверталася до суду з будь-якими позовними вимогами.

Вищезазначене не дає підстав суду констатувати, що відповідачами порушено будь-які права позивачів як власників земельних ділянок, чи мається порушення їхніх прав чи законних інтересів ухваленням сільською радою оскаржуваних рішень, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в зв`язку з їх недоведеністю.

ОСОБА_4 не позбавлена права, у разі встановлення та підтвердження нових обставин за результатами розгляду її позову в Святошинському районному суді міста Києва, звертатися до суду з відповідними вимогами, посилаючись на такі обставини.

ОСОБА_5 також не позбавлена права звернутися до суду з відповідним позовом у разі наявності фактів порушень її права як землевласника.

Судовий збір, сплачений позивачами при подачі позову до суду, в силу ст. 141 ЦПК України відшкодуванню не підлягає.

На підставі викладеного, ст. ст. 19, 55 Конституції України, ст.ст. 321, 373, 391 ЦК України, ст.ст. 91, 116, 118, 121, 122, 152, 212 ЗК України, керуючись ст.ст. 4, 10,12, 13, 19, 76, 80, 81, 83, 89, 141, 211, 263-265, 268, 273 ЦПК України , суд ,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - залишити без задоволення.

Позов ОСОБА_4 до Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа: Управління Держземагенства у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення, з урахуванням норм пункту 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХIIІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Складення рішення в повному обсязі вчинено 22 травня 2020 року.

Суддя: Я. І. Керекеза