Рішення

від 26.05.2020 по справі 545/726/20

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/726/20

Провадження № 2/545/537/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2020 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Потетій А.Г. ,

при секретарі - Кудря А.Р.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області, про визнання права власності на земельну частку (пай),-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області, про визнання права власності на земельну частку (пай), посилаючись на те, що 28 березня 1997 року розпорядженням голови РДА № 167 позивач отримав сертифікат на право на земельну частку (пай), площею 4,9 умовних кадастрових гектар, що видаються Полтавською райдержадміністрацією серія ПЛ № 0294463, яка розташована на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області, що підтверджується випискою з книги сертифікатів від 22.04.2019 року вих. №531\123-19, довідкою № 02-33/150 виданою Рунівщинською сільською радою 03.04.2019 року, викопіюванням з місця розташування земельної ділянки.

У натурі межі земельної ділянки не визначалися, державний акт про право приватної власності на земельну ділянку отримано не було.

Позивач звернувся до відділу у Полтавському районі Міськрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтаві головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру від 01.07.2019 року ( реєстраційний номер ЗВ -5312959822019) разом з доданими до неї документами. Однак йому було відмовлено відповідно до ст.79-1 Земельного кодексу України, ст. 55 ЗУ Про землеустрій та ст. 22 Земельного кодексу України пункт 5. Рішення № РВ-5301575312019 від 17 липня 2019 року.

На момент отримання сертифікату на право на земельну частку (пай) ОСОБА_1 був громадянином України. За нормою статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай) також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За таких обставин позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати право власності на земельну частку (пай).

В судове засідання позивач та його представник не з`явились надавши заяву в якій позов підтримали, просили його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи без участі його представника, проти задоволення позову не заперечував, просив його задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку що позов підлягає до задоволення.

Так, судом встановлено, що 28 березня 1997 року розпорядженням голови РДА № 167 позивач отримав сертифікат на право на земельну частку (пай), площею 4,9 умовних кадастрових гектар, що видаються Полтавською райдержадміністрацією серія ПЛ № 0294463, яка розташована на території Рунівщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області, що підтверджується випискою з книги сертифікатів від 22.04.2019 року вих. №531\123-19, довідкою № 02-33/150 виданою Рунівщинською сільською радою 03.04.2019 року, викопіюванням з місця розташування земельної ділянки.

У натурі межі земельної ділянки не визначалися, державний акт про право приватної

власності на земельну ділянку отримано не було.

Позивач звернувся до відділу у Полтавському районі Міськрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтаві головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру від 01.07.2019 року ( реєстраційний номер ЗВ -5312959822019) разом з доданими до неї документами. Однак йому було відмовлено відповідно до ст.79-1 Земельного кодексу України, ст. 55 ЗУ Про землеустрій та ст. 22 Земельного кодексу України пункт 5. Рішення № РВ-5301575312019 від 17 липня 2019 року.

На момент отримання сертифікату на право на земельну частку (пай) ОСОБА_1 був громадянином України. За нормою статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай) також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до ст.316 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі частинами 9, 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав.

На підставі викладеного суд вважає позов таким , що підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 12,13, 30, 78-80, 141, 223, 258 - 268, 280-283, 284, 352 ЦПК України, ст. 11, 15-16, 328, 346, 355-357, 370, 1268,1270 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , особистий номер: НОМЕР_2 , право на земельну частку (пай) площею 4,9 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж в натурі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Рунівщинської сільської ради, Полтавського району, Полтавської області, на яку останній має право відповідно сертифікату серії ПЛ №0294463, згідно виписки з книги сертифікатів від 22.04.2019 року вих. №531\123-19.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Головуючий: А.Г.Потетій