Рішення

від 26.05.2020 по справі 696/763/18

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.05.2020 Справа № 696/763/18

№ 2/696/10/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року Кам`янський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Шкреби В.В.,

при секретарі Луцаєвській Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (прож. по АДРЕСА_1 ) до Житлово-будівельного кооперативу Машинобудівник (знаходиться по вул. Героїв Майдану, б. 10 в м. Кам`янка Черкаської області) про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-Позивач) через свого представника звернулась в суд з позовом до ЖБК Машинобудівник (далі - Відповідач), в якому просила стягнути з останнього на свою користь грошові кошти у сумі 8776 грн. 67 коп..

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір на пайову участь (далі - Договір), згідно з умовами якого Позивач на момент вступу в члени ЖБК Машинобудівник вніс вступний внесок на рахунок Відповідача, а також проводив періодично сплату пайових внесків відповідно до рішення загальних зборів Відповідача та потреб на будівництво житла-квартири АДРЕСА_2 .

Дані умови договору позивачем виконано та 12.06.2014 року оформлено на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_3 .

Однак, до оформлення права власності на свою квартиру, через відмову частини пайовиків від подальшої участі у будівництві вищевказаного будинку, позивачу та іншим особам, які залишилися у кооперативі було запропоновано за свої кошти добудувати незакінчені будівництвом 18 квартир , а після їх реалізації отримати внесені кошти.

Позивач погодилась на пропозицію на внесла кошти у сумі 7 813 грн.. В забезпечення даної угоди, голова житлово-будівельного кооперативу Машинобудівник Монзуль ОСОБА_2 .Д. 20.05.2014 року надав позивачу гарантійний лист № 42, згідно якого він гарантує після реалізації вільної житлової площі повернення позивачу сплаченої нею суми.

На даний час 17 квартир з 18 реалізовано, однак кошти позивачу не повернуто.Досудове врегулювання спору позитивних наслідків не дало.

Сама дана обставина істала предметом даного позову та підставою звернення до суду.Оскільки відповідач прострочив грошове зобов`язання, позивач просить з нього стягнути суму основного боргу 7813 грн., інфляційні збитки в розмірі 734,42 грн. та 3 відсотки річних 229,25 грн, сплачену суму судового збору, та витрати на правничу допомогу.

До початку розгляду справи по суті, представник позивача збільшив позовні вимоги та подав до суду відповідну заяву.

Дану заяву про збільшення позовних вимог мотивував тим, що відповідач по справі борг не віддав, та продовжує користуватися коштами. Що станом на дату подання даної заяви збільшилась кількість прострочених днів від дня подачі первісного позову, а тому відповідно до умов укладеного грошового зобов`язання збільшилась і сума заборгованості. Просив стягнути з відповідача суму основної заборгованості 7813 гривень, інфляційні збитки за період з 01.08.2017р. по 31.01.2020 р. в сумі 1584 гривень 48 копійок, та 3 відсотки річних від простроченої суми заборгованості за період з 01.08.2017р. по 17.02.2020 р, що складає 597 гривень 77 копійок, витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Сторона позивача у судове засідання не з`явилась. Від позивача до суду надійшла заява в якій вона просить розгляд справи провести без участі сторони позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце час та дату розгляду справи був сповіщений належним чином. Виходячи з обставин справи , суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи , що відповідає положенням ст.280-284 ЦПК України.

Оскільки в судове засідання сторони не з»явилися, суд вважає за можливе провести судове засідання без здійснення фіксації звукозаписувальним технічним засобом, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.Частиною першою статті 15 та частиною першою статті 16 ЦК України передбачено- кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права інтересу.

Відповідно до ст.ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так в судовому засіданні встановлено, що між позивачем та ЖБК Машинобудівник в особі ОСОБА_3 виникло грошове зобов`язання.

Згідно якого, позивач будучи членом даного кооперативу, та немаючи заборгованості по пайовим внескам, на пропозицію голови кооперативу ОСОБА_3 надала грошові кошти останньому в сумі 7813 грн., на добудову незакінчених будівництвом 18-ти квартир, в будинку АДРЕСА_4 .Останній в свою чергу обіцяв повернути кошти після реалізації вищевказаних добудованих квартир. На підтвердження отримання та повернення коштів, головою ЖБК Машинобудівник ОСОБА_3 позивачу був наданий гарантійний лист № 42 від 20.05.2014 року.Дане підтверджено копією гарантійного листа (а.с.10).

З витягу з протоколу № 6 засідання загальних зборів членів ЖБК Машинобудівник , складеного 20.08.2007 року вбачається, що квартири будівництво яких у будинку АДРЕСА_4 не було закінчено, є квартири АДРЕСА_5 (а.с.11).

З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( а.с.12-29) вбачається, що вищевказані квартири в період з 2013 по 2017 рік включно, були реалізовані.Останні дата реєстрації речового права на квартири АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 , є 25.07.2017 та 27.07.2017 року .

Згідно зі ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У той же час, у відповідно до ст.89 ЦПК України суд вважає, що приписи ст. 560 ЦК України не поширюються на спірні правовідносини, оскільки гарантійний лист, складений головою ЖБК Машинобудівник в особі ОСОБА_3 , за своєю правовою природою не є гарантією в розумінні приписів ст. 560 ЦК України.

Та оскільки, як вбачається з гарантійного листа, що надані позивачем кошти відносяться до перевитрат, а не до чергових пайових внесків, то заначений гарантійний лист, є лише підтвердженням укладення договору позики грошових коштів.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором .Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.".

Згідно із Правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у справі № 6-79цс14, згідно з якою: Відповідно до норм ст. ст.1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов`язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання .

Відповідно до правового висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 року № 6-50 цс16, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику. Договір позики в письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами (частина перша статті 207 ЦК України).

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Верховний Суд України в постанові від 11.11.2015р. по справі №6-1967цс15 зазначив, що договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

В даному випадку, за своєю суттю гарантійний лист про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Слід також зазначити, що аналогічні правові висновки у справах про стягнення заборгованості за договорами позики були викладені ВССУ в ухвалі від 25.01.2017 у справі № 569/11141/15-ц та ухвалі від 23.01.2017 у справі № 564/680/15-ц

Вище викладену правову позицію також застосував ВССУ в ухвалі від 21.12.2016р. по справі № 444/2909/15-ц, де додатково зазначив, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі, грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі щодо повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1050 ч 1 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки у даному договорі, строк (термін) виконання був визначений вказівкою на подію, яка як достеменно було встановлено у судовому засіданні настала 27.07.2017 року, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути основну суму боргу 7813 грн. .

За нормою п.2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином за умовами заяви про збільшення позовних вимог з відповідача необхідно стягнути окрім суми основного боргу, інфляційні збитки за період з 01.08.2017р. по 31.01.2020 р. в сумі 1584 гривень 48 копійок, та 3 відсотки річних від простроченої суми заборгованості за період 01.08.2017 р. по 17.02.2020 р., що складає 597 гривень 77 копійок.

Розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних наданих позивачем відповідає вимогам закону та не оспорюється відповідачем, тому приймається судом до уваги при вирішенні спору по суті.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами регламентовано ст.141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються зсудового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п.1 ч.2ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та адвокатом Чубиною О.М. укладено договір № 29 про надання правової допомоги від 29 травня 2018 року(а.с.34).

Також позивачем надано додаток до договору про надання правової допомоги від 29 травня 2018 року, в якому є опис робіт, виконаних адвокатом та здійснених ним витрат по наданню правової допомоги по цивільній справі про стягнення боргу, а також наданий доказ про оплату таких витрат в сумі 2000 грн. 00 коп. - квитанція №12 від 29.05.2018 року (а.с.37,38), а тому з відповідача слід стягнути витрати понесені позивачем на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору, сплаченого через ПриватБанк згідно квитанції №0.0.1093055062.1 від 24.07.2018 року, в сумі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 530, 560, 1046,1047,1049, 1050, ст.ст.4,12, 13, 78, 89, 210, 211, 247, 259, 263, 265, 280-284 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 (прож. по АДРЕСА_1 ) до Житлово-будівельного кооперативу Машинобудівник (знаходиться по вул. Героїв Майдану, б. 10 в м. Кам`янка Черкаської області) про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Машинобудівник (20800, вул. Героїв Майдану, б. 10, м. Кам`янка Черкаської області, код ЄДРПОУ 25206406) на користь ОСОБА_1 (прож. по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти в загальній сумі 9995 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 25 коп., з яких 7813 (сім тисяч вісімсот тринадцять) гривень згідно гарантійного листа № 42 від 20.05.2014 року виданого головою ЖБК Машинобудівник ОСОБА_3 , інфляційні витрати в сумі 1584 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят чотири) грн.48 коп., три проценти річних від простроченої суми 597 (п`ятсот дев`яносто сім) грн. 77 коп..

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Машинобудівник (20800, вул. Героїв Майдану, б. 10, м. Кам`янка Черкаської області, код ЄДРПОУ 25206406) на користь ОСОБА_1 (прож. по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені нею витрати по сплаті судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст.354,355,ЦПК України). Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення .

До дня початку функцінування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаютьсясудами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.15.5 Розділу XII «Перехідні положення « ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ст.284 ЦПК України) .

Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84,170,178,179,180,181,185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390,393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також щодо строків звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання зави про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя : В.В.Шкреба