Справа №592/4139/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/182/20 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
представника власника майна адвоката ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 01.04.2020 року про накладення арешту на майно, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_9 та у кримінальному провадженні за № 32019200000000085 від 28.12.2019 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, накладено арешт на майно, виявлене та вилучене в ході обшуку нежитлових приміщень розташованих в АДРЕСА_1 , що на праві власності належать ОСОБА_8 та фактично використовується у своїй діяльності ТОВ «Флафекс» і ФОП ОСОБА_8 , а саме на:
- грошові кошти 133 947 доларів США, 125 795 грн., 31 100 рублів РФ, 100 євро;
- 1 720 штук поліпропіленових мішків білого кольору з пухо-пір`яною сумішшю.
Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 , що діє в інтересах ОСОБА_8 , подав клопотання в якому просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 01.04.2020 року, оскільки судовий розгляд вказаного клопотання слідчого про арешт майна відбувся без участі ОСОБА_8 , та його (адвоката) участі, про існування ухвали слідчого судді їм стало відомо 06.04.2020 року, а повний текст судового рішення був отриманий лише 08.04.2020 року, та в той же день оскаржений в апеляційному порядку (а.с. 64).
Також, адвокатом ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу в якій він ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 01.04.2020 року просив скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_9 просив відмовити і зобов`язати слідчого повернути арештоване майно.
В обґрунтування своїх вимог адвокат з встановленими слідчим суддею підставами для накладення арешту на майно не погоджувався та стверджував, що майно, на яке було накладено арешт, має статус тимчасово вилученого, а тому слідчим було порушено строки на подачу клопотання про його арешт (48 год. після вилучення майна 18-19.12.2019 року, тобто не пізніше 22.12.2019 року), а слідчим суддею допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки суддею залишено поза увагою, що клопотання слідчим подано з порушенням строків, які поновлені не були, накладення арешту на майно відбулося без повідомлення про судовий розгляд його власника, що суперечить ч.1 ст. 172 КПК України, та слідчим суддею неправильно застосовано передбачені законом підстави для накладення арешту на таке майно.
Зокрема, підставою для накладення арешту на майно суддею визнано забезпечення збереження майна, на яке слідчий просив накласти арешт, а також недопущення його втрати чи знищення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Між тим, частина майна, на яке накладено арешт, зокрема 1720 шт. мішків з пухо-пір`яною сумішшю, перебувало (перебуває) в приміщенні за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власно ОСОБА_8 . Вказане приміщення (склад) на сьогоднішній день ФОП ОСОБА_8 використовується у своїй господарській діяльності (ухвала Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.03.2020 року).
Також, на переконання апелянта, ні клопотання слідчого, ні ухвала слідчого судді не містять доказів того, що арештоване майно має ознаки речових доказів, зокрема які конкретно відомості чи сліди містить майно, та яким чином воно могло бути використане як знаряддя вчинення злочину. Більше того, вилучена пухо-пір`яна суміш не може бути використана як доказ у кримінальному провадженні за ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків), оскільки об`єктом ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), є суспільні відносини, що складаються у сфері наповнення бюджетів та державних цільових фондів за рахунок оподаткування, тобто ті суспільні відносини, що виникають між державою і суб`єктами оподаткування на підставі податкових норм, а предметом злочину є податки як обов`язкові, безумовні платежі до бюджету, що справляються з платників податку, та збори (плата, внески), що є обов`язковими платежами до бюджету, що справляються з платників зборів.
Звертав увагу апелянт і на те, що правовою підставою для звернення слідчого з клопотанням про накладення арешту на майно стали внесені до ЄРДР відомості за № 32019200000000041 від 03.07.2019 року, щодо можливого вчинення злочину за ч.2 ст. 212 КК України ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які мали господарські відносини з рядом юридичних осіб і ФОП, в тому числі і з ФОП ОСОБА_8 . Між тим, доказів підконтрольності ФОП ОСОБА_8 вказаним особам матеріали справи не містять, як не має доказів і того, що ОСОБА_8 порушив норми ч. 2 ст. 212 КК України. Проте, в межах саме вказаного кримінального провадження у ОСОБА_8 , як суб`єкта господарювання, було вилучене майно.
27.12.2019 року до ЄРДР було внесено відомості за № 32019200000000085 щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, рядом господарюючих суб`єктів в тому числі і ФОП ОСОБА_8 . Проте, слідчим не надано доказів на підтвердження ухилення ФОП ОСОБА_8 від сплати податків, а судом не перевірено та не встановлено такі факти.
Адвокат стверджував, що ОСОБА_8 зареєстрований як ФОП. Основним видом діяльності якого є оптова торгівля пухо-пір`яною сумішшю водоплавної птиці. З 11.06.2012 року ОСОБА_8 є платником податку ІІІ групи (ставка податку 5 %). Як платник єдиного податку ОСОБА_8 звільнений від сплати інших податків і зборів передбачених для суб`єктів господарювання, що знаходяться на загальній системі оподаткування. Заборгованість по сплаті податків у ОСОБА_8 відсутня. Податкової перевірки органом ДФС проведено не було. Виду та розміру податку по якому у ОСОБА_8 є недоплата (ухилення) слідчим не встановлено. Аналітична довідка № 22/18-28-21-07-04 від 11.02.2020 року, щодо можливих втрат бюджету, не є та не може бути доказом ухилення ОСОБА_8 від слати податків або порушення інших норм податкового права. Тим більше, що в самій довідці немає однозначного висновку щодо наявності порушення, а йдеться лише про можливість його вчинення, тобто викладено лише припущення.
Зазначав, що за період діяльності з 2016 року по 2020 рік ОСОБА_8 як суб`єкт підприємницької діяльності мав господарські відносини як з резидентами так і з нерезидентами. ОСОБА_8 придбавав пухо-пір`яну суміш у населення і у ФОП, а його реалізація здійснювалась різними підприємствами, договори з якими недійсними не визнавались. Вартість пухо-пір`яної суміші, реалізованої на експорт, відповідала вимогам діючого законодавства. Справляння вивізного (експортного) мита чи будь-яких інших податків та зборів під час оформлення у митному режимі експорту товару, не передбачено. Розрахунки за реалізований товар здійснювалися покупцями виключно у безготівковому порядку. Граничний розмір доходу як ФОП, встановленого нормами ПК України, ОСОБА_8 не перевищував. З огляду на викладене, апелянт не вбачає в діях ОСОБА_8 порушень ч.3 ст. 212 КК України.
Також, вилучивши у ОСОБА_8 пухо-пір`яну суміш, слідчий фактично позбавив ОСОБА_8 можливості здійснювати підприємницьку діяльність, в тому числі і виконати укладені між ним та іншими підприємствами довгострокові контракти, а пір`яна суміш є товаром, який швидко псується. ОСОБА_8 зазнає збитків.
Щодо накладення арешту на вилучені у ОСОБА_8 грошові кошти, то на переконання апелянта, підстави для такого арешту теж відсутні, оскільки власником 120 000 доларів США є ОСОБА_12 , а власником грошей 13 900 доларів США та 124 000 грн. є ОСОБА_13 , які вказані грошові кошти передали ОСОБА_8 на зберігання (розписки від 17.09.2019 року та від 03.10.2019 року).
Щодо висновків слідчого судді про необхідність накладення арешту на майно з метою забезпечення виконання вироку в частині цивільного позову чи можливої конфіскації майна, в якості додаткового покарання, то вони є безпідставними через відсутність у ОСОБА_8 статусу підозрюваного.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника адвоката ОСОБА_7 , який клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді підтримав, як підтримав і вимоги апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою слідчому просив відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно та зобов`язати слідчого його повернути, думку прокурора ОСОБА_6 , який щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, поклався на розсуд суду, та який заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги адвоката, просив ухвалу слідчого судді залишити без міни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи клопотання і апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно ч.1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Як встановлено колегію суддів ухвала слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 01.04.2020 року про накладення арешту на майно була постновлена без виклику учасників кримінального провадження та без їх повідомлення про дату, час і місце судового розгляду клопотання слідчого. Відповідно до змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, про існування вказаної ухвали слідчого судді ОСОБА_8 та його представнику стало відомо 06.04.2020 року, а повний його текст вказаного судового рішення було ними отримано 08.04.2020 року.
З огляду на встановлені обставини, а також з метою забезпечення учасникам кримінального провадження доступу до правосуддя, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 01.04.2020 року апелянту має бути поновлений.
Щодо вимог самої апеляційної скарги де ставилось питання про скасування ухвали слідчого судді як незаконної та про відмову слідчому у задоволенні поданого ним клопотання про накладення арешту на майно, то дослідивши матеріали кримінального провадження в своїй сукупності, а також доводи апеляційної скарги представника власника майна адвоката ОСОБА_7 , колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до положень ст. 404 КПК України, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
За результатами апеляційного розгляду апеляційний суд дійшов до висновку про те, що слідчим суддею не були дотримані вимоги зазначеної правової норми, що призвело до ухвалення необґрунтованого та невмотивованого рішення.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Частиною другоюстатті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною другою ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3,4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019200000000085 від 28.12.2019 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
30.03.2020 року старший слідчий з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням про накладення арешту на майно, що було виявлено в ході обшуку нежитлових приміщень, розташованих в АДРЕСА_1 .
01.04.2020 року ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми вказане клопотання слідчого задоволено частково та накладено арешт на грошові кошти 133 947 доларів США, 125 795 грн., 31 100 рублів РФ, 100 євро та на 1 720 штук поліпропіленових мішків білого кольору з пухо-пір`яною сумішшю.
Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді, підставою для накладення арешту на майно, стало те, що вказане майно є предметом кримінального правопорушення та було одержане внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, тобто воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та є речовим доказом.
Також слідчий суддя дійшов висновку, що виявлене в ході обшуку нежитлових приміщень розташованих в АДРЕСА_1 , що на праві власності належать ОСОБА_8 та фактично використовується у своїй діяльності ТОВ «Флафекс» і ФОП ОСОБА_8 , майно статусу тимчасово вилученого не має, а тому, здійснив розгляд клопотання слідчого в порядку ч.2 ст. 172 КПК України без повідомлення та виклику осіб, яким це майно належить.
Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками слідчого судді.
Так, ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.12.2019 року було задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_9 і надано дозвіл на обшук нежитлових приміщень майно розташованих в АДРЕСА_1 (а.с. 6).
Відповідно до протоколу обшуку від 18-19 грудня 2019 року у вказаних нежитлових приміщеннях було виявлено та вилучено певне майно, на яке було надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку. При цьому, лише на гроші та мішки з пухо-піряною сумішшю, яке таж було вилучено в ході цього обшуку слідчий і просив накласти арешт в своєму клопотанні. (а.с. 9).
Дійсно ч. 7 ст. 236 КПК України, яку застосував слідчий суддя в своєму рішенні, при визнанні цього майна таким, що не було тимчасово вилученим, говорить: «вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.».
Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з висновком слідчого судді про те, що майно на яке просив слідчий накласти арешт гроші та мішки з пухо-піряною сумішшю, є таким, що не були тимчасово вилученим, виходячи з таких міркувань.
Поняття «Тимчасово вилученого майна» прямо визначено в ч.1 ст.167 КПК України, а саме тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Таким чином, виходячи із загальних засад поняття « тимчасове вилучення майна», те майно, яким власник, після його вилучення ( як на підставі ухвали слідчого судді в якій було прямо надано дозвіл на відшукання цього майна, так і те майно, яке не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку) не може володіти, користуватися чи розпоряджатися є тимчасово вилученим.
Отже, колегія суддів зазначає, що як слідчим при зверненні до слідчого судді з відповідним клопотанням про арешт майна, так і слідчим суддею при розгляді цього клопотання не було дотримано вимог передбачених ст. 171 та ч.1 ст.172 КПК України, і як наслідок, судове рішення ухвалене слідчим суддею, за таких обставин не може вважатися законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, і тому на підставі ст.412 КПК України підлягає безумовному скасуванню.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
При постановленні нової ухвали колегія суддів аналізуючи доводи клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна приходить до висновку, що воно є необґрунтованим і не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а тому задоволенню не підлягає.
Так, правовою підставою для звернення слідчого з клопотанням про накладення арешту на майно стали внесені 27.12.2019 року до ЄРДР відомості за № 32019200000000085 щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, рядом господарюючих суб`єктів в тому числі і ФОП ОСОБА_8 .
Стаття 212 КК України передбачає відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.
При цьому, предметом даного кримінального правопорушення є грошові кошти, які підлягають сплаті як податки і збори (обов`язкові платежі), що входять в систему оподаткування і введені у встановленому законом порядку.
Під податком, збором (обов`язковим платежем) потрібно розуміти обов`язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами про оподаткування. Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до закону і формуються за рахунок визначених законом податків і зборів (обов`язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форми власності та фізичних осіб (наприклад, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб).
Як вбачається з матеріалів провадження, які були предметом розгляду як слідчого судді, так і в суді апеляційної інстанції єдиним доказом (підставою) про можливу причетність ФОП ОСОБА_8 до несплати податків, тобто вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.212 КК України є Аналітична довідка № 22/18-28-21-07-04 від 11.02.2020 року, щодо можливих втрат бюджету під час фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_8 , яка була складена оперативно-аналітичним сектором ОУ ГУ ДФС у Сумській області (а.с.35)
Колегія суддів зазначає, що ця аналітична довідка в розумінні ч.4 ст.99 КПК України не є та не може бути доказом ухилення ОСОБА_8 від сплати податків або порушення інших норм податкового права.
Крім того, в самій довідці немає однозначного висновку щодо наявності порушення, а йдеться лише про можливість його вчинення, тобто викладено лише припущення.
Звертає увагу колегії суддів і те, що і сам прокурор в ході апеляційного розгляду підтвердив, що на момент даного судового розгляду ( 22.05.20 року) з моменту внесення відомостей до ЄРДР 27.12.19 ще жодної ревізії відповідними працівниками ДВС відносно ФОП ОСОБА_8 не було здійснено.
Також виду та розміру податку по якому у ОСОБА_8 є недоплата (ухилення) слідчим не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів вважає передчасним висновок слідчого судді про можливу причетність ОСОБА_14 до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 стє.212 КК України.
Крім того, в якості доказів на підтвердження своїх доводів апеляційної скарги захисником ОСОБА_7 були надані відповідні документи, які свідчать про те, що ОСОБА_8 зареєстрований як ФОП. Основним видом діяльності якого є оптова торгівля пухо-пір`яною сумішшю водоплавної птиці. З 11.06.2012 року ОСОБА_8 є платником податку ІІІ групи (ставка податку 5 %). Як платник єдиного податку ОСОБА_8 звільнений від сплати інших податків і зборів передбачених для суб`єктів господарювання, що знаходяться на загальній системі оподаткування. Заборгованість по сплаті податків у ОСОБА_8 відсутня. За період діяльності з 2016 року по 2020 рік ОСОБА_8 як суб`єкт підприємницької діяльності мав господарські відносини як з резидентами так і з нерезидентами. ОСОБА_8 придбавав пухо-пір`яну суміш у населення і у ФОП, а його реалізація здійснювалась різними підприємствами, договори з якими недійсними не визнавались. Вартість пухо-пір`яної суміші, реалізованої на експорт, відповідала вимогам діючого законодавства. Справляння вивізного (експортного) мита чи будь-яких інших податків та зборів під час оформлення у митному режимі експорту товару, не передбачено. Розрахунки за реалізований товар здійснювалися покупцями виключно у безготівковому порядку. Граничний розмір доходу як ФОП, встановленого нормами ПК України, ОСОБА_8 не перевищував.
Вищенаведені обставини прокурором в ході апеляційного розгляду спростовані не були.
Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання слідчого про арешт майна, тому далі не входить в детальні обговорення інших доводів апеляційної скарги захисника.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту.
Керуючись ст. 170, 173, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА :
Клопотання адвоката ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 01.04.2020 року задовольнити.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 01.04.2020 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_9 та у кримінальному провадженні за № 32019200000000085 від 28.12.2019 року, накладено арешт на майно, виявлене в ході обшуку нежитлових приміщень розташованих в АДРЕСА_1 , що на праві власності належать ОСОБА_8 та фактично використовується у своїй діяльності ТОВ «Флафекс» і ФОП ОСОБА_8 , а саме на: - грошові кошти 133 947 доларів США, 125 795 грн., 31 100 рублів РФ, 100 євро; - 1 720 штук поліпропіленових мішків білого кольору з пухо-пір`яною сумішшю, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою старшому слідчому з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_9 у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні за № 32019200000000085 від 28.12.2019 року, виявлене в ході обшуку нежитлових приміщень розташованих в АДРЕСА_1 , що на праві власності належать ОСОБА_8 та фактично використовується у своїй діяльності ТОВ «Флафекс» і ФОП ОСОБА_8 , а саме на: - грошові кошти 133 947 доларів США, 125 795 грн., 31 100 рублів РФ, 100 євро; - 1 720 штук поліпропіленових мішків білого кольору з пухо-пір`яною сумішшю відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Сумський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2020 |
Оприлюднено | 07.02.2023 |
Номер документу | 89502807 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Сумський апеляційний суд
Філонова Ю. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні