Ухвала

від 27.05.2020 по справі 202/2856/20

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/2856/20

Провадження № 1-кс/202/3969/2020

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

27 травня 2020 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019040000000356,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження № 42019040000000356, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 06 червня 2019 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 190 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування здійснюється прокуратурою Дніпропетровської області.

26 травня 2020 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019040000000356.

Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 26 травня 2020 року.

Згідно з матеріалами клопотання, СУ ГУНП в Дніпропетровській області та прокуратурою Дніпропетровської області в ході здійснення аналізу законності використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Магдалинівського та Новомосковськом району Дніпропетровської області в межах досудового розслідування кримінального провадження № 42019040000000356 встановлено, що невстановлені особи, на підставі завідомо підроблених документів, незаконно використовують земельну ділянку державної форми власності яка одночасно має два кадастрові номери: 1222382500:02:002:0904 - площа 28 га. та 1222382500:02:002:0860 - площа 26,3103 га.

Під час досудового розслідування встановлено, що вказану земельну ділянку у 2001 році було передано у постійне користування громадянину ОСОБА_4 Державний Акт МД № 711 від 15.12.2001 р.

Згідно з відомостями Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про смерть зазначеного громадянина. Крім цього згідно з відомостями Державного земельного кадастру в межах Державного Акту громадянина ОСОБА_4 знаходиться земельна ділянка, яка одночасно має два кадастрові номери: 1222382500:02:002:0904 площа 28 га. та 1222382500:02:002:0860 - площа 26,3103 га, яка розташована біля села Жданівка, Магдалинівського району.

Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя від був засновником та головою Фермерського Господарства «Діна». Вже після його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_3 , особа на ім`я ОСОБА_5 , шляхом підроблення певних документів перереєстрував на себе ФГ «Діна» та став його головою. Крім цього, досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_5 підробив рішення власника ОСОБА_4 від 15.10.2002 року про передачу в СФГ «Діна» земельної ділянки та Акт приймання-передачі її в СФГ. Підроблені документи, також вже після смерті ОСОБА_4 , були надані ОСОБА_5 державному реєстратору Чумаківської сільської ради Дніпровського району ОСОБА_6 , яка 09.11.2018 року, на підставі підроблених документів, зареєструвала право постійного користування вказаною земельною ділянкою за СФГ «Діна».

08.05.2020 земельну ділянку з кадастровими номерами: 1222382500:02:002:0904 - площею 28 га та 1222382500:02:002:0860 - площа 26.3103 га, яка розташована біля села Жданівка, Магдалинівського району Дніпропетровської області, оглянуто. Під час огляду встановлено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення, оброблена невстановленими особами. На всьому масиві земельної ділянки зростає сільськогосподарська культура соняшник.

12.05.2020 вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення, а також сільськогосподарську культуру - соняшник, що на ній зростає, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні - земельних ділянок з вказаними кадастровими номерами та недопущення пошкодження, псування та подальшого відчуження особами, що вчинили вказаний злочин та на теперішній час не встановлені, на час розслідування, на них необхідно накластиарешт,який полягаєу забороні будь-кому, будь-яким чином відчужувати, розпоряджатися та користуватися вказаним майном, у тому числі проводити них будь-які сільськогосподарські роботи без дозволу суду.

Наведене зумовило прокурора звернутись до слідчого судді з відповідним клопотанням про арешт майна.

Прокурор у судове засідання не з`явився, подав заяву, відповідно до якої просив здійснювати розгляд клопотання без його участі, заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання прокурора не містить належного обґрунтування необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. Не обґрунтовано і наявність обставин, передбачених частинами 3-6 ст. 170 КПК щодо випадків, у яких накладається арешт з підстав, зазначених в ч. 2 ст. 170 КПК.

З тексту клопотання вбачається, що воно складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування та формального посилання на положення ст. ст. 131, 132, 170, 171 КПК без належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.

На підставі вище викладеного, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, оскільки прокурором не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вимог клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання прокурора відділупрокуратури Дніпропетровськоїобласті ОСОБА_3 про арештмайна укримінальному провадженні№ 42019040000000356 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1