Постанова

від 20.05.2020 по справі 572/1446/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 травня 2020 року

м. Київ

справа № 572/1446/17

провадження № 61-16631 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Рівненський обласний центр з гідрометеорології ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 25 жовтня 2017 року у складі судді Рижого О. А. та постанову апеляційного суду Рівненської області від 07 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Шеремет А. М., Ковальчук Н. М., Хилевича С. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року Рівненський обласний центр з гідрометеорології звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення .

Позовна заява мотивована тим, що в оперативному управлінні Рівненського обласного центру з гідрометеорології знаходиться будівля, яка розташована по АДРЕСА_1 , яка є нежитловим приміщенням, у ній розміщена метеостанція Сарни Рівненського обласного центру з гідрометеорології.

У 1995 році ОСОБА_1 , як працівнику метеостанції, було надано дозвіл на тимчасове проживання у частині метеостанції у зв`язку з її потребою у житлі. Наказом Рівненського обласного центру з гідрометеорології від 04 січня 2006 року № 04/к відповідачка була звільнена з тимчасової посади прибиральниці метеостанції, у зв`язку із виходом на роботу основного працівника.

Відповідачка та її дочка - ОСОБА_2 , 1998 року народження, 22 березня 2004 року були зареєстровані за вищевказаною адресою без дозволу позивача.

31 грудня 2010 року між Рівненським обласним центром з гідрометеорології та відповідачкою укладено договір найму житла в„– 2 , який продовжувався кожного року. 07 липня 2015 року на ім`я начальника Рівненського обласного центру з гідрометеорології надійшла службова записка начальника метеостанції Сарни з проханням розірвати договір оренди з відповідачкою, виселити та зняти з реєстрації з приміщення метеостанції. У серпні 2015 року між Рівненським обласним центром з гідрометеорології та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору найму житла, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2015 року, відповідачка зобов`язалась у разі розірвання договору найму житла знятися з реєстрації та виселитися разом з ОСОБА_2 з приміщення метеостанції.

30 липня 2015 року комісією Рівненського обласного центру з гідрометеорології було проведено огляд метеостанції Сарни із пояснень працівника метеостанції було виявлено, що відповідачка тривалий час не проживає та не з`являється на частині метеостанції, що підтверджує факт наявності у неї іншого місця проживання та відсутність потреби в оренді частини приміщення метеостанції.

У листопаді 2015 року, за місяць до закінчення договору найму житла, відповідачці надіслано лист про те, що у позивача відсутній намір продовжувати дію договору оренди, тому просив відповідачку разом з дочкою виселитись з приміщення метеостанції. Позивачем неодноразово направлялися відповідачці листи про виселення та знаття з реєстрації у спірному приміщенні, проте остання ці вимоги не виконала, речі свої не вивезла, ключі від частини приміщення не повернула, чим порушила його права на вільне володіння і користування належним йому майном.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна приміщення по АДРЕСА_1 є нежилим. Відповідно до листа Сарненської міської ради Рівненської області у період з 2011 року по 2016 рік рішення щодо виділення приміщень по АДРЕСА_1 у користування чи власність ОСОБА_1 й ОСОБА_2 не приймались.

З урахуванням викладеного Рівненський обласний центр з гідрометеорології просив суд виселити ОСОБА_1 з приміщення метеостанції по АДРЕСА_1 .

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до Рівненського обласного центру з гідрометеорології про усунення перешкод у користуванні частиною приміщення.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що вона на законних підставах вселилась та проживає у спірному приміщенні по АДРЕСА_1 , що підтверджується її реєстрацією у цьому приміщенні. Вищевказане приміщення має окремий вхід, тому вона не перешкоджає Рівненському обласному центру з гідрометеорології у користуванні метеостанцією. Вона пропрацювала на метеорологічній станції м. Сарни Рівненської області, яка підпорядковується Рівненському обласному центру з гідрометеорології, понад 10 років, а у спірному приміщенні проживає з 19 листопада 1996 року, унаслідок чого її виселення без надання іншого житла неможливе. Відповідачем чиняться їй перешкоди у користуванні вказаним приміщенням, а саме було відключено його від електричної енергії, газопостачання і водопостачання, чим порушено її права.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд усунути їй перешкоди у користуванні частиною приміщення, пристосованого під житло, по АДРЕСА_1 шляхом підключення його до електропостачання, газопостачання та зобов`язати відповідача переукласти договір найму житла.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 25 жовтня 2017 року позов Рівненського обласного центру з гідрометеорології задоволено. Виселено ОСОБА_1 з нежитлового приміщення метеостанції Сарни Рівненського обласного центру з гідрометеорології, яке розташоване по АДРЕСА_1 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 , проживаючи у спірному приміщенні метеорологічної станції м. Сарни Рівненської області, чинить Рівненському обласному центру з гідрометеорології перешкоди у здійсненні ним права володіння, користування і розпорядження своєю власністю. Таким чином, порушені права позивача підлягають захисту шляхом виселення ОСОБА_1 зі спірного приміщення. Суд керувався нормами ЦК України, які регулюють захист права власності.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що спірне приміщення за своїм правовим статусом не є жилим, тому положення ЖК УРСР, на які посилалась остання, до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Рівненської області від 07 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 чинить Рівненському обласному центру з гідрометеорології перешкоди у здійсненні ним права володіння, користування і розпорядження своєю власністю, оскільки безпідставно проживає у спірному приміщенні метеорологічної станції м. Сарни Рівненської області. Отже, права Рівненського обласного центру з гідрометеорології підлягають захисту шляхом виселення зі спірного приміщення ОСОБА_1 .

Спірне приміщення не є жилим, унаслідок чого відсутні правові підстави для застосування положень статті 125 ЖК України, на які посилалась ОСОБА_1 у своєму позові.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Рівненського обласного центру з гідрометеорології відмовити, а її зустрічний позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 20 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 572/1446/17 з Сарненського районного суду Рівненської області.

У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2020 року справу передано судді доповідачеві - ОСОБА_3 .

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 травня 2020 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що виселення можливе лише з житлового приміщення, в яке особа була вселена, а суди вказували про те, що спірне приміщення є нежитловим, проте виселили ОСОБА_1 з нього.

Рішенням Сарненської міської ради народних депутатів Рівненської області від 10 серпня 1989 року № 256 частина приміщення метеостанції визнана гуртожитком. 31 грудня 2010 року між Рівненським обласним центром з гідрометеорології та ОСОБА_1 було укладено договір найму житла, а не договір оренди адміністративної будівлі метеостанції. ОСОБА_1 працювала у Рівненському обласному центрі з гідрометеорології понад 10 років, тому її не можна виселяти без надання іншого житлового приміщення.

Доводи особи, яка подала відзив

У травні 2018 року Рівненський обласний центр з гідрометеорології подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. ОСОБА_1 перешкоджає позивачу у користуванні належним йому майном, тому її правомірно виселено зі спірного приміщення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до свідоцтва про право власності від 20 травня 2009 року адміністративна будівляпо АДРЕСА_1 є нежилою, власником є держава Україна в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та перебуває в оперативному управлінні Рівненського обласного центру з гідрометеорології.

У будівліпо АДРЕСА_1 , яка підпорядковується Рівненському обласному центру з гідрометеорології.

31 грудня 2010 року між Рівненським обласним центром з гідрометеорологією та ОСОБА_1 було укладено договір найму житла в„– 2, на підставі якого останній АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 згідно з паспортом зареєстрована за вищевказаною адресою (а.с. 7-8).

10 серпня 2015 року між Рівненським обласним центром з гідрометеорології та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору найму житла, якою продовжено строк дії договору найму житла продовжено до 31 грудня 2015 року.

Рівненський обласний центр з гідрометеорології неодноразово звертався до ОСОБА_1 з листами про виселення та зняття з реєстрації останньої разом з дочкою - ОСОБА_2 у спірному приміщенні, проте нею таких вимог виконано не було.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судами установлено, що між сторонами укладено договір найму житлового приміщення , в якому ОСОБА_1 зареєстрована.

Відповідні до пункту 1 частини шостої статті 130 ЦПК України 2004 року, якщо спір не врегульовано до судового розгляду, суд уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову.

Задовольняючи позов, районний суд, з чим погодився й апеляційний суд, виходив із того, що спірне приміщення по АДРЕСА_1 є нежилим приміщенням .

Разом з тим ОСОБА_1 у ньому зареєстрована, з нею укладався договір найму житла .

Суди, задовольняючи позов Рівненського обласного центру з гідрометеорології, виходили із норм ЦК України щодо захисту права власності і виселили ОСОБА_1 .

Виселення є житловим терміном, судам слід розрізняти правовий статус приміщення (житлове чи нежитлове), оскільки у правовідносинах коли особа підлягає виселенню з житлового приміщення, то застосовуються положення ЖК УРСР, а у разі усунення власнику перешкод у користуванні нежитловим приміщенням, підлягають застосуванню положення ЦК України.

Отже, у разі доведення, що ОСОБА_1 проживала у житловому приміщенні, то суду при вирішенні позову Рівненського обласного центру з гідрометеорології про виселення слід взяти до уваги правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 569/4373/16-ц, провадження № 14-298 цс 19. У разі, якщо спірне приміщення є нежитловим, то суду слід уточнити позовні вимоги або вирішити питання про можливість застосування статті 5 ЦПК України, особливо її частини другої.

Від вирішення питання про статус спірного приміщення залежить предмет доказування у справі, яким є обставинами, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).

Вирішення зустрічного позову ОСОБА_1 повністю залежить від вирішення первісного позову Рівненського обласного центру з гідрометеорології.

У зв`язку з викладеним суд касаційної інстанції не може ухвалити власне рішення, фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не встановлено, а суд касаційної інстанції у силу своїх процесуальних повноважень (стаття 400 ЦПК України) позбавлений можливості встановити ці обставини.

Таким чином, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справина новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 25 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Рівненської області від 07 лютого 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк