Постанова

від 25.05.2020 по справі 616/892/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 травня 2020 року

м. Київ

справа № 616/892/16-ц

провадження № 61-1991св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - сільськогосподарський виробничий кооператив Рублене ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Харківської області від 13 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Колтунової А. І., Кругової С. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу Рублене (далі - СВК Рублене ), в якому просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 31 січня 2008 року між ОСОБА_2 та СВК Рублене , та зобов`язати відповідача повернути належну йому земельну ділянку.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 березня 2016 року він набув у власність земельну ділянку площею 5,7115 га, що розташована на території Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, кадастровий № 6321484500:02:000:0103, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З листа відділу Держгеокадастру у Великобурлуцькому районі Харківської області від 12 липня 2016 року №К-19/0-23/6-16 йому стало відомо, що вказана земельна ділянка за договором оренди передана його батьком в оренду СВК Рублене терміном на 15 років. Зазначений договір зареєстровано Великобурлуцьким районним відділом Харківської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному Комітеті України по земельних ресурсах 27 травня 2009 року за № 040968900048.

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, проте у договорі оренди ці питання не визначені. Зокрема, у пункті 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1 644,23 грн натуроплата. Таке формулювання позивач вважає неприпустимим, оскільки воно є неоднозначним, допускає різне тлумачення та ставить орендодавця у вкрай невигідне становище.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Великобурлуцього районного суду Харківської області від 25 березня 2017 року у складі судді Нестайко Ю. В. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 5,7115 га, розташованої на території Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, з цільовим призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 31 січня 2008 року між ОСОБА_2 та СВК Рублене , який зареєстрований у Великобурлуцькому районному відділі Харківської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному Комітеті України по земельних ресурсах 27 травня 2009 року за № 040968900048.

Зобов`язано СВК Рублене повернути зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції виходив із доведеності позовних вимог.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 13 грудня 2017 року заочне рішення Великобурлуцього районного суду Харківської області від 25 березня 2017 року скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, щопозивач отримує орендну плату у грошовому виразі, у розмірі, визначеному в договорі, з урахуванням індексації, права позивача оспорюваним договором оренди не порушені.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, щоапеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки, не врахував головного аргументу його позову - невизначеність розміру орендної плати та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до СВК Рублене про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання вчинити дії.

Витребувано із Великобурлуцього районного суду Харківської області зазначену справу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Апеляційний суд установив, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцем земельної ділянки площею 5,7115 га на території Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, кадастровий номер 6321484500:02:000:0103, що належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син ОСОБА_1 .

За життя ОСОБА_2 за договором оренди землі від 31 січня 2008 року передав зазначену земельну ділянку в оренду СВК Рублене терміном на 15 років. Зазначений договір зареєстровано Великобурлуцьким районним відділом Харківської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному Комітеті України по земельних ресурсах 27 травня 2009 року за № 040968900048.

Згідно з пунктом 9 вищезазначеного договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1 644,23 грн натуральна плата.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (пункт 10 договору).

Орендна плата отримувалась ОСОБА_2 в грошовому виразі з урахуванням індексів інфляції, що підтверджується матеріалами справи.

За життя ОСОБА_2 умови укладеного з СВК Рублене договору не оспорював.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою зазначеної статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 15 Закону України Про оренду землі , у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Частиною другою статті 15 вказаного Закону визначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4, 5, 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до статей 21, 22 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі.

Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України та частиною першою статті 15 ЦК України правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

У справі про визнання недійсним договору оренди землі з підстав відсутності в ньому істотної умови, передбаченої пунктом першим частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі , об`єкта оренди суд повинен установити: чи дійсно порушуються права орендодавця у зв`язку з відсутністю в договорі таких умов, передбачених статтею 15 указаного Закону, визначити істотність цих умов, а також з`ясувати, у чому саме полягає порушення його законних прав.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 09 грудня 2015 року № 6-849цс15.

Як встановлено апеляційним судом орендна плата за договором обчислюється та виплачується з урахуванням індексів інфляції відповідно до Закону України Про індексацію грошових доходів населення .

Позивач не довів порушення своїх прав умовами оспорюваного договору оренди та визнанн їх такими, що ставлять орендодавця у вкрай невигідне становище.

Суд апеляційної інстанції, встановивши недоведеність позивачем порушення його прав оспорюваним договором оренди земельної ділянки, про визнання якого недійсним він просить, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення його позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновку апеляційного суду, обґрунтовано викладеного у мотивувальній частині судового рішення, в їх сукупності зводяться до нерозуміння заявником, яким чином нараховується орендна плата, тому не може перевірити правильність її нарахування , та вимог чинного законодавства, що застосовуються до спірних правовідносин.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 389, 400 , 401 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 13 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук