Постанова

від 20.05.2020 по справі 450/704/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 травня 2020 року

м. Київ

справа № 450/407/15-ц

провадження № 61-46119св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів : Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач)

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 квітня 2018 року у складі судді Кукси Д. А. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 27 серпня 2018 року у складі суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідачі: ОСОБА_3 , Семенівська сільська рада,

третя особа - Реєстраційна служба Пустомитівсього районного управління юстиції Львівської області,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2015 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3 , Семенівської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності сільради, визнання незаконним та скасування рішень сільради, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку та усунення перешкод у користування земельною ділянкою.

Позов мотивовано тим, що вони є власниками будинку АДРЕСА_1 , який їм перейшов у спадок від ОСОБА_4 . Останній володів та користувався земельною ділянкою, яка знаходиться біля вказаного будинку площею 0,19 га. Рішенням сільської ради № 404 їм у спільну сумісну власність передано земельну ділянку площею 0,12 га для обслуговування житлового будинку та господарський споруд, а ОСОБА_3 - земельну ділянку площею 0,1201 га. У 2011 році вони звернулися до сільської ради з клопотанням про передачу їм земельної ділянки для ведення садівництва розміром 0,0725 га, у задоволенні якого було відмовлено у зв`язку із тим, що їм вже було передано у власність земельну ділянку 0,12 га, а також запропоновано разом із ОСОБА_3 провести розподіл земельної ділянки 0,07 га у рівних частинах.

Згодом рішенням сільської ради № 77 спірну земельну ділянку було поділено, та передано їм площею 0,0342 га, а ОСОБА_3 площею 0,0341 га, однак рішенням суду рішення сільської ради було скасовано. У лютому 2014 року сільською радою прийнято рішення № 260 про надання ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1590 га, а згідно рішення № 357 від 03 жовтня 2014 року затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1209 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд в с. Семенівці. Вважають бездіяльність сільської ради щодо нерозгляду їх клопотань про надання земельної ділянки протиправною, зазначені рішення сільської ради незаконними, та такими, що порушують їх права.

Просили визнати протиправною бездіяльність Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області щодо залишення без розгляду їх клопотань про надання земельної ділянки для ведення садівництва розміром 0,0725 га, що знаходиться біля будинку АДРЕСА_1 ; визнати незаконними та скасувати рішення № 260 Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 ; визнати незаконними та скасувати рішення № 357 про передачу земельної ділянки, кадастровий №4623685900:01:001:0054 у власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд в с. Семенівці; скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд у с. Семенівка, кадастровий № 4623685900:01:001:0054, що внесена до державного реєстру прав та свідоцтв про право власності; визнати за ними право власності на спірну земельну ділянку; зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні спірною земельною ділянкою та відновити становище, яке існувало до порушення прав позивачів, зокрема: зняти незаконно встановлену огорожу, зняти замки на воротах на в`їзді до земельної ділянки.

У червні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном.

Свої вимоги мотивував тим, що є власником будинку по АДРЕСА_1 . Рішенням сільської ради № 404 йому передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1201 га, а також рекомендовано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та йому провести розподіл земельної ділянки 0,07 га у рівних частинах, яка знаходиться поруч із його будинком та будинком відповідачів за зустрічним позовом. Рішенням сільської ради № 260 йому надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1590 га, а рішенням № 357 затверджено проект землеустрою та передано у власність земельну ділянку площею 0,1209 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд. Однак, зазначену земельну ділянку відповідачі самовільно захопили, що було приводом його неодноразових звернень до органів внутрішніх справ.

Просив зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , яка належить йому, шляхом демонтажу металевих воріт і замощення з бруківки та рекультивації земельної ділянки, замощеної бруківкою, з приведенням до попереднього стану.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Суди розглядали справу неодноразово.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 квітня 2018 року у задоволенні позовів відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірна земельна ділянка належала до комунальної власності, тому Семенівська сільська рада рішенням 21 сесії 6-го скликання № 260 від 21 лютого 2014 року правомірно в межах своєї компетенції надала дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для обслуговування житлового будинку та господарських будівель загальною площею 0,1590 га з врахуванням раніше переданої ділянки площею 0,1201 га та частини спірної ділянки, а рішенням 27 сесії 6-го скликання від 03 жовтня 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 кадастровий № 4623685900:01:001:0054 площею 0,1209 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд в АДРЕСА_2 в межах червоних ліній, на підставі яких ОСОБА_3 видані правовстановлюючі документи. Посилання позивача на те, що надана відповідачу ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0, 1209 га призначена для обслуговування житлового будинку і господарських споруд включає в себе спірну земельну ділянку площею 0, 0725 га з цільовим призначенням для садівництва, спростовується листом Семенівської сільської ради від 22 листопада 2016 року № 331, за змістом якого згідно генерального плану с. Семенівка, Пустомитівського району, Львівської області в межах села Семенівка не передбачено земель для ведення садівництва. З наведеного вище вбачається, що ОСОБА_3 правомірно з дотриманням норм законодавства, без порушення прав інших осіб, набув право власності на земельну ділянку площею 0,1209 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд в с. Семенівці, Пустомитівського району, Львівської області. Не підлягає задоволенню й зустрічний позов ОСОБА_3 , оскільки у матеріалах справи не міститься належних та допустимих доказів.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 27 серпня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду оскаржується ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині відмови в задоволенні їхніх позовних вимог, тому законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 судом апеляційної інстанції не перевіряється. Суд погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області щодо залишення без розгляду клопотань позивачів про надання земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,0725 га, оскільки клопотання позивачів розглядалися сесією Семенівської сільської ради, а відмова в задоволенні клопотання позивачів про надання їм спірної земельної не свідчить про бездіяльність Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області. Судом першої інстанції встановлено, що спірна земельна ділянка фактичною площею 0,0608 га, а не 0,0725 га, ніколи у встановленому законом порядку не передавалась в користування попередньому власнику будинку АДРЕСА_6 ОСОБА_4 , ні його спадкоємцям, якими є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які доказів протилежного суду не надали.В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтвердила, що рішення компетентного органу (Семенівської сільської ради) щодо надання у користування чи у власність ОСОБА_4 , ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 не приймалося. Законність користування спірною земельною ділянкою площею 0,0608 га, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовують тим, що таке право до них перейшло від ОСОБА_4 , який тривалий час користувався цією земельною ділянкою, після його смерті, успадкувавши будинковолодіння, вони користувалися та користуються цією земельною ділянкою, а відтак, як спадкоємці, також набули права користування цією спірною земельною ділянкою і вправі претендувати на передачу такої їм у власність для ведення садівництва. Доводи апелянтів про те, що право на спірну земельну ділянку у них виникло у зв`язку з тривалим користуванням, на що, на їх думку, безпідставно не зважає Семенівська сільська рада і не враховує при вирішенні їх заяв про надання їм цієї земельної ділянки, не заслуговують на увагу, оскільки тривалість користування земельною ділянкою не породжує для сільської ради обов`язку для позитивного для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вирішення сільською цього питання.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 грудня 2012 року у справі № 2-а-1316/543/11 провадження № 2-а/1316/89/2012, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року, встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться у їх фактичному користуванні, натомість документи про перебування землі у користуванні ОСОБА_3 відсутні. Суд безпідставно відмовив у витребуванні від Семенівської сільської ради копій витягів із погосподарських книг щодо розміру земельної ділянки, якою користувався попередній власник будинку. Суд відмовив у задоволенні первісного позову посилаючись лише на лист Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 22 листопада 2016 року № 331, не дослідивши генеральний план с. Семенівка Пустомитівського району Львівської області. Також судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача за первісним позовом щодо витребування доказів від Семенівської сільської ради, які обґрунтовують позовні вимоги позивача за первісним позовом, зокрема, що містять інформацію щодо земельно-господарського устрою с. Семенівка Пустомитівського району Львівської області, а саме, кварталів забудови по АДРЕСА_1 , щодо фактичного користування земельною ділянкою колишнім землекористувачем ОСОБА_4 , та теперішніми землекористувачами, а також обставин присвоєння різних поштових адрес двохквартирному житловому будинку, власниками якого є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в тому числі копій витягів з генерального плану с. Семенівка станом на 03 вересня 2009 року, станом на 21 лютого 2014 року, станом на 28 березня 2017 року, із зазначенням червоних ліній, плану земельно-господарського устрою с. Семенівка Пустомитівського району Львівської області щодо кварталу (кварталів) забудови по АДРЕСА_1 щодо кварталу (кварталів) забудови по АДРЕСА_1 (якщо такий розроблявся у складі Генерального плану, або якщо розроблявся як окрема містобудівна документація), аналітичної частини пояснювальної записки до Генерального плану щодо кварталу (кварталів) забудови по АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8, зокрема, щодо характеристики структури земель. Після отримання ОСОБА_3 у 2009 році земельної ділянки площею 0,1201 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель через 5 років в 2014 році Семенівська сільська рада знову надає йому у власність земельну ділянку площею 0,1209 га того ж самого цільового призначення, що суперечить частині четвертій статтті 116 ЗК України. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4623685900:01:001:0054 виконаний з порушенням законодавства у спосіб, за якого фактичне користування землею ОСОБА_3 є більшим за рахунок земельної ділянки, яка використовується ними.

Рішення суду першої інстанції переглядалося в апеляційному порядку лише в частині відмови в задоволенні первісного позову, тому законність та обгрунтованість цього рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 колегією суддів не перевіряється з огляду на межі розгляду справи касаційним судом, визначені статтею 400 ЦПК України.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи з Пустомитівського районного суду Львівської області.

На підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного складу у складі Верховного Суду від 14 лютого 2020 року про повторний автоматизований розподіл судових справ справу передано судді-доповідачу Штелик С. П.

Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2020 року цивільну справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами у складі колегії з п`яти суддів.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

08 лютого 2020 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-IX).

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положеньЗакону від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягаю залишенню без задоволення.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди установили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_6 , що підтверджується копіями витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22607622 та № 22607708 від 29 квітня 2009 року, а ОСОБА_3 є їх сусідом, якому на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_2 .

Рішенням 19 сесії 5-го скликання Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 404 від 03 вересня 2009 року передано у спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1200 га в с. Семенівці Пустомитівського р-ну Львівської області для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, а ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку площею 0,1201 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель. Власники будівель є суміжними землекористувачами.

Вказаним рішенням Семенівської сільської ради № 404 від 03 вересня 2009 року у пункті 3 рекомендовано сторонам провести розподіл між ними в рівних частинах земельної ділянки площею 0,07 га в с. Семенівці, що межує з їхніми земельними ділянками.

У зв`язку з недосягненням згоди в добровільному порядку рішенням 5-ї сесії 6-го скликання Семенівської сільської ради № 77 від 22 липня 2011 року за заявою ОСОБА_3 прийнято рішення про розподіл спірної земельної ділянки площею 0,07 га та надано спірну земельну ділянку для обслуговування житлового будинку і господарських споруд у наступних розмірах: ОСОБА_3 - 0,0341 га та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - 0,0342 га.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 грудня 2012 року у справі № 2-а-1316/543/11 провадження № 2-а/1316/89/2012, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року, рішення сесії Семенівської сільської ради № 77 від 22 липня 2011 року визнано незаконним і скасовано.

Одночасно цією постановою задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнано протиправною відмову сільського голови Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області у наданні громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва розміром 0,0725 гектара, що знаходиться біля будинку АДРЕСА_1 , а також визнано протиправною бездіяльність Семенівської сільської ради Пустомитівського району та зобов`язано Семенівську сільську раду Пустомитівського району Львівської області розглянути клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про надання земельної ділянки для ведення садівництва розміром 0,0725 гектара, що знаходиться біля будинку АДРЕСА_1 .

Виконання постанови Пустомитівського районного суду Львівської області було предметом розгляду на сесії Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, яка 28 березня 2017 року прийняла рішення № 529, яким відмовила ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в наданні земельної ділянки площею 0,0725 га для ведення садівництва в АДРЕСА_1 , мотивуючи відмову тим, що земельна ділянка згідно генерального плану с. Семенівка відноситься до земель, призначених для будівництва та обслуговування житлового будинку, а не садівництва.

Рішенням Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 21 лютого 2014 року № 260 ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1590 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд у с. Семенівка.

Рішенням Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 03 жовтня 2014 року № 357 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки, кадастровий № 4623685900:01:001:0054, площею 0,1209 га, для обслуговування житлового будинку і господарських споруд у с. Семенівка Пустомитівського району Львівської області.

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права полягає у позбавленні його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий, зокрема, органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси.

Предметом спору є визнання недійсним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, який надав у власність ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий № 4623685900:01:001:0054 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд в с. Семенівці. При цьому позивачі вказують, що вони є користувачами спірної земельної ділянки, а їх клопотання щодо надання цієї землі у власність залишені без розгляду органом місцевого самоврядування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили із того, що відведенням земельної ділянки кадастровий № 4623685900:01:001:0054 ОСОБА_3 права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не порушені, оскільки спірна земельна ділянка фактичною площею 0,0608 га, а не 0,0725 га, ніколи у встановленому законом порядку не передавалась в користування попередньому власнику будинку АДРЕСА_6 ОСОБА_4 , ні його спадкоємцям, якими є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які доказів протилежного суду не надали. Спірна земельна ділянка належала до комунальної власності, тому Семенівська сільська рада рішенням рішенням 27 сесії 6-го скликання від 03 жовтня 2014 року правомірно затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 кадастровий № 4623685900:01:001:0054 площею 0,1209 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд в АДРЕСА_2 .

Колегія суддів погоджується із висновками судів.

В пункті а частини першої статті 12 ЗК України (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовдіносин) визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до частин шостої-сьомої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частина одинадцята статті 118 ЗК України).

Неправомірність такої відмови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оспорили у судовому порядку та за наслідками розгляду їх позову постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 грудня 2012 року у справі № 2-а-1316/543/11 провадження № 2-а/1316/89/2012, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року, визнано протиправною відмову сільського голови Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області у наданні громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва розміром 0,0725 гектара, що знаходиться біля будинку АДРЕСА_1 , а також визнано протиправною бездіяльність Семенівської сільської ради Пустомитівського району та зобов`язано Семенівську сільську раду Пустомитівського району Львівської області розглянути клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про надання земельної ділянки для ведення садівництва розміром 0,0725 гектара, що знаходиться біля будинку АДРЕСА_1 .

Вказаним судовим рішенням встановлено, що 17 березня 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області з клопотанням про передачу їм безоплатно у власність, у межах норм безоплатної передачі земельної ділянки для ведення садівництва розміром 0,725 га. Вказана земельна ділянка знаходиться біля будинку АДРЕСА_1 , який належить позивачам на праві спільної часткової власності. У відповідь Семенівською сільською радою відмовлено у задоволенні клопотання у зв`язку з тим, що рішенням Семенівської сільської ради № 404 від 03 вересня 2009 року позивачам було уже надано у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0,1200 га в с. Семенівці для обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Також відповідно до вищевказаного рішення рекомендовано позивачам та ОСОБА_3 провести розподіл спірної земельної ділянки площею 0,07 га в рівних частинах; а також, у зв`язку з тим, що спірна земельна ділянка відноситься до земель запасу Семенівської сільської ради і в разі не врегулювання конфлікту, питання щодо спірної земельної ділянки буде віднесено на сесію Семенівської сільської ради для передачі іншим громадянам або використання для цілей територіальної громади с. Семенівка. Суд визнав зазначену відмову суб`єкта владних повноважень у задоволенні клопотання позивачів про надання земельної ділянки протиправною та незаконною, оскільки вимоги частини шостої статті 118 ЗК України при поданні клопотання до Семенівської сільської ради щодо передачі земельної ділянки позивачами дотримано. Клопотання позивачів на пленарному засіданні не розглядалося, а у відмові Семенівської сільської ради за підписом сільської голови відсутні будь-які мотивовані пояснення відмови, що визначені чинним законодавством. Також у судовому засіданні відповідачем не надано жодних підтверджуючих документів чи пояснень, що передбачені Земельним кодексом України, щодо невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повторно звернулися до Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області із відповідним клопотанням, яке сільська рада розглянула 28 березня 2017 року, тому колегія суддів погоджується із висновками судів про те, що Семенівською сільською радою не допущено бездіяльність щодо розгляду клопотання позивачів про надання земельної ділянки у власність, оскільки клопотання позивачів розглядалися сесією Семенівської сільської ради, а відмова в задоволенні клопотання позивачів про надання їм спірної земельної не свідчить про бездіяльність Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Судами встановлено, що спірна земельна ділянка ніколи у встановленому законом порядку не передавалась в користування попередньому власнику будинку в„– АДРЕСА_6 ОСОБА_4 , ні його спадкоємцям, якими є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які доказів протилежного суду не надали. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтвердила, що рішення компетентного органу (Семенівської сільської ради) щодо надання у користування чи у власність ОСОБА_4 , ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 не приймалося.

Законність користування спірною земельною ділянкою площею 0,0608 га, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовують тим, що таке право до них перейшло від ОСОБА_4 , який тривалий час користувався цією земельною ділянкою, після його смерті, успадкувавши будинковолодіння, вони користувалися та користуються цією земельною ділянкою, а відтак, як спадкоємці, також набули права користування цією спірною земельною ділянкою і вправі претендувати на передачу такої їм у власність для ведення садівництва.

Проте доводи заявників про те, що право на спірну земельну ділянку у них виникло у зв`язку з тривалим користуванням, не заслуговують на увагу, оскільки тривалість користування земельною ділянкою не породжує для сільської ради обов`язку для позитивного для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вирішення сільською цього питання.

Безпідставними є посилання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у касаційній скарзі на те, що постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 грудня 2012 року у справі № 2-а-1316/543/11 провадження № 2-а/1316/89/2012, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року, встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться у їх фактичному користуванні, оскільки вказаним судовим рішенням таких преюдиційних фактів не встановлено, а правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду (частина сьома статті 82 ЦПК України).

Враховуючи те, що спірна земельна ділянка знаходиться на території Семенівської сільської ради, рішенням сесії сільської ради № 260 від 21 лютого 2014 року, правомірно, в межах наданої законом компетенції, надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для обслуговування житлового будинку та господарських будівель загальною площею 0,1590 га з урахуванням раніше переданої ділянки площею 0,1201 га та частини спірної ділянки, а рішенням 27 сесії 6-го скликання від 03 жовтня 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 кадастровий № 4623685900:01:001:0054 лише площею 0,1209 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд в АДРЕСА_2 , на підставі яких ОСОБА_3 видані правовстановлюючі документи.

Тобто, ОСОБА_3 правомірно, з дотриманням норм чинного законодавства, без порушення прав інших осіб, набув право власності на земельну ділянку площею 0,1209 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд в с. Семенівка Пустомитівського району Львівської області.

На становлять підставу скасування оскаржуваних судових рішень й доводи касаційної скарги про те, що суд безпідставно відмовив у витребуванні від Семенівської сільської ради копій витягів із погосподарських книг щодо розміру земельної ділянки, якою користувався попередній власник будинку, генерального плану с. Семенівка Пустомитівського району Львівської області, документів, що містять інформацію щодо земельно-господарського устрою с. Семенівка Пустомитівського району Львівської області, оскільки суд повно та всебічно встановив обставини справи із доказів, які оцінено відповідно до вимог процесуального закону.

З урахуванням викладеного, суди вирішили справу із правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального закону, що не спростовано доводами касаційної скарги.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України ( Ргопіпа V. ІІкгаіпе ) від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до положень статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення в частині вирішення первісного позову - без змін.

Керуючись статтями 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 27 серпня 2018 року в частині вирішення первісного позову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

С. П. Штелик