Рішення

від 20.05.2020 по справі 360/471/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 травня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/471/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.

за участю

секретаря судового засідання: Попової Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ТРЕЙД НОВА" до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2020 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ТРЕЙД НОВА" до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 18.12.2019 №ЛГ825/324/АВ/ТД-ФС.

В обгрунтування позову зазначено, що на підставі акту ЛГ№825/324/АВ від 21.11.2019 інспекційного відвідання (невиїзного інспектування) юридичної особи ТОВ ЕКО ТРЕЙД НОВА Головним управлінням Держпраці у Луганській області винесено постанову ЛГ№825/324/АВ/ТД-ФС від 18.12.2019 про накладення штрафу у розмірі 876330,00 грн. за порушення законодавства про працю в частині фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору.

Як зазначено в акті інспекційного відвідання, за рішенням керівника органу контролю, прийнятому за результатом аналізу інформації, отриманої зі звернення громадянки від 01.11.2019 про порушення законодавства про працю 04.11.2019 було розпочато інспекційне відвідання Позивача.

В акті інспекційного відвідання відповідачем зазначено, що під час проведення заходу було виявлено нелегальне працевлаштування 7 осіб без укладення трудового договору. В описовій частині акту зазначено, що 7 осіб перебували у приміщенні підприємства Позивача та виконували пошив аптечок, що зафіксовано на відеозйомці. На запитання поставлені посадовими особами працівники надали пояснення, що вони шиють на даний час аптечки, працюють 5 днів на тиждень з понеділка по п`ятницю, вихідні субота та неділя, графік роботи з 8 ранку до 17 години 00 хвилин, заяви про прийом на роботу не писали, у кожного працівника визначено робоче місце. Що стосуєтьея подачі документів для працевлаштування, всі працівники повідомили, що копії паспортів передавали через головну у м. Старобільськ ОСОБА_1 , а вона передавала копії документів в місто Сєвєродонецьк Костянтину. Хто такий Костянтин працівникам підприємства не відомо. Також ці пояснення отримано в письмовій формі .

Зважаючи на це відповідачем в акті було зроблено висновок, що працівники підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку та робочому графіку Позивача.

Також Відповідачем в акті проведено аналіз цивільно-правових договорів, укладених між Позивачем та фізичними особами, які виконують роботи на підприємстві Позивача і дійшов висновку, що в цих договорах наявні ознаки трудових відносин, а тому мали бути укладені трудові договори замість цивільно-правових.

Позивач вважає постанову ЛГ№825/324/АВ/ТД-ФС від 18.12.2019 про накладення штрафу незаконною, винесеною внаслідок порушення Відповідачем норм діючого законодавства та просив визнати протиправною та скасувати постанову №ЛГ825/324/АВ/ТД-ФС від 18.12.2019 про накладення штрафу у розмірі 876 330,00 грн., винесену Головним управлінням Держпраці у Луганській області.

Відповідач не погодився з позовом та надав письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 93-99). У відзиву відповідач зазначив, що 04.11.2019 посадовими особами відповідача була здійснена спроба проведення інспектування ТОВ "ЕКО ТРЕЙД НОВА" за місцем провадження господарської діяльності, під час якого було встановлений факт недопущення до проведення інспекційного відвідування за вказаною адресою, за наслідками якої складений акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 14.11.2019 № 825/324/НП, копія якої направлено на адресу позивача. Одночасно була складена вимога про надання позивачем відповідних документів. 23.11.2019 за результатами інспекційного відвідування позивача складений акт № ЛГ 825/324/АВ. Під час інспекційного відвідування встановлено працевлаштування позивачем 7 осіб без укладання трудового договору і без повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівників на роботу. В той же день посадовими особами відповідача складений припис. Від підписання акту позивач відмовився, тому акт з приписом направлено на адресу позивача. Позивач підписав акт із зауваженнями. Відповідь на зауваження направлено позивачу 28.11.2019. Посадова особа відповідача розглянувши справу про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування від 21.11.2019 № ЛГ825/324/АВ, встановила, що у ТОВ "ЕКО ТРЕЙД НОВА" працюють 7 працівників за відсутності трудового договору, що є порушенням ч.1 ст. 21 КЗпП України, і що цього працівника допущено до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що є порушенням ч.3 ст. 24 КЗпП України. Керуючись ст. 259 КЗпП України, ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення", ч. 3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" , п.8 Порядку № 509 та абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, посадовою особою відповідача була прийнята постанова про накладення штрафу № ЛГ825/324/АВ/ТД-ФС від 18.12.2019, якою на позивача накладено штраф у розмірі 876330,00 грн. Відповідач вважає, що діяло в межах та у спосіб визначений нормами чинного законодавства, а тому просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 31.01.2020 позов ТОВ "ЕКО ТРЕЙД НОВА" залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання даної ухвали усунути недоліки шляхом подання до суду копії доданих до позовної заяви документів, для відповідача.

Ухвалою суду від 07 березня 2020 року провадження у справі за даним позовом відкрито після усунення недоліків позовної заяви, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

26 лютого 2020 року від Головного управління Держпраці у Луганській області надійшов письмовий відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 18 березня 2020 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справу у його відсутність.

Відповідач надіслав заяву про відкладення розгляду справи про перенесення судового засідання на іншу дату через введення карантину з 12 березня по 22 травня 2020 року.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкладення розгляду справу, суд враховує, що п. 3 Прикінцевих положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Законом № 540-ІХ, яким доповнений зазначений пункт, визначено, що процесуальні строки у визначених ним випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються.

Відповідно до ч.1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частиною 1 ст. 120 КАС України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, слід розрізняти строки, тривалість яких наперед визначена законом, і строки, тривалість яких визначається судом з урахуванням обставин кожної конкретної справи та особливостей кожної конкретної процесуальної дії.

Незважаючи на те, що в тексті Закону № 540-ІХ йдеться про продовження процесуальних строків, тобто строків, установлених учасникам справи для вчинення процесуальних дій, продовження стосується і деяких службових строків.

Разом з тим, на відміну від процесуальних строків, продовження яких має абсолютний характер, службові строки продовжуються лише за умови, якщо вчинення процесуальної дії суддею (судом) залежить від вчинення або невчинення певних процесуальних дій учасниками справи. Іншими словами, внесені зміни не знімають із судді (суду) обов`язку вчинювати процесуальні дії та ухвалювати відповідні процесуальні рішення у строки, прямо передбачені нормами КАС України, якщо учасники справи належним чином виконали покладені на них обов`язки та реалізували надані їм права.

Оскільки сторонами процесуальні дії вчиненні під час підготовчого провадження, ухвалою суду від 18 березня 2020 року підготовче провадження закрито та призначено розгляду справи по суті, відсутня потреба заслухати свідка чи експерт, в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття рішення у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам в межах вимог ст. ст. 72-78 КАС України, суд дійшов висновку щодо обгрунтованості позовних вимог з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами наступні обставини справи.

Наказом Головного управління Держпраці у Луганській області від 04.11.2019 № 1177 призначено проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО-ТРЕЙД НОВА , місцезнаходження юридичної особи: 93405, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул.. Гагаріна, буд. 18, кв. 72, місце проведення господарської діяльності: Луганська обл., Старобільський р-н., м. Старобільськ, вул.. Монастирська. Строк інспекційного відвідування з 04.11.2019 по 15.11.2019 (а.с.101).

На підставі зазначеного наказу видано направлення на проведення інспекційного відвідування ТОВ ЕКО-ТРЕЙД НОВА від 04.11.2019 № 01-17/1370 (а.с.35).

Згідно даного наказу та направлення на проведення інспекційного відвідування підстава інспекційного відвідування: звернення працівника ОСОБА_2 від 01.11.2019 про порушення законодавства про працю (а.с. 152).

14 листопада 2019 року інспекторами Головного управління Держпраці у Луганській області складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № ЛГ 825/324/НП, адреса інспектування: Луганська обл ., м . Сєвєродонецьк , вул . Гагаріна , буд. 18, кв. 72 . Предмет контролю: додержання законодавства про працю в частині фактичного допуску працівника (ів) до роботи без оформлення трудового договору. Інспекційне відвідування неможливо провести у зв`язку з ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (а.с. 28-30).

Також 14 листопада 2019 року Відповідачем виписано вимогу про надання документів № ЛГ825/324/ПД, яким зобов`язано керівника Товариства у строк до 11 год. 00 хв. 21 листопада 2019 року надати наступні документи:

- посадові інструкції;

- повідомлення до ДФС про прийняття працівників;

- відомості нарахування та виплати заробітної плати працівникам за 2019 рік;

- графік роботи закладу;

- документи, які підтверджують провадження діяльності у вказаному приміщенні за адресою: м. Старобільськ, вул. Монастирська (а.с.31-33).

Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 14 листопада 2019 року № ЛГ 825/324/НП та вимога про надання документів № ЛГ825/324/ПД від 14 листопада 2019 року надіслані на адресу ТОВ ЕКО-ТРЕЙД НОВА 14.11.2019, яке отримано Товариством 15.11.2019 (а.с.34, 103).

На вимогу Головного управління Держпраці у Луганській області Позивачем надано документи:

- штатний розклад на 2019 рік (а.с. 108);

- посадову інструкцію швачки (а.с.109).

21 листопада 2019 року Головним управлінням Держпраці у Луганській області складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю № ЛГ825/324/АВ, який підписаний Товариством з зауваженнями (а.с. 13-23).

На підставі зазначеного акту Головним управлінням Держпраці у Луганській області винесено припис від 21.11.2019 № ЛГ825/324/АВ/П (а.с. 24-27) та постанову про накладення штрафу уповноваженими особами від 21.11.2019 № ЛГ825/324/АВ/ТД-ФС (а.с. 8-12).

Не погоджуючись з зазначеною постановою про накладення штрафу ТОВ ЕКО-ТРЕЙД НОВА звернулось до суду.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийняття Головним управлінням Держпраці у Луганській області постанови про накладення штрафу суд враховує наступні норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (у редакції, що діяла під час спірних правовідносин) (далі - Постанова № 96), Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, серед іншого, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до пп. 6 п. 4, 7 Положення № 96, Державна служба України з питань праці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Державна служба України з питань праці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом. У свою чергу ГУ Держпраці у Луганській області є таким територіальним управлінням, юрисдикція якого поширюється на Луганську область.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (у редакції, яка діяла у час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 877). Суд зазначає, що норми даного Закону застосовується як загальні норми під час здійснення інспекційного відвідування.

В розумінні ст. 1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених Законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 877 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (у редакції, яка діяла під час спірних правовідносин) (далі - Порядок № 823), ст. 259 КЗпП України.

Суд зазначає, що саме Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон).

Підстави, за яких проводиться інспекційне відвідування, визначені п. 5 Порядку №823, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту(підпункт 3 пункту 5).

Суд зазначає, що в наказі Головного управління Держпраці в Луганській області підставою для призначення інспекційного відвідування позивача зазначено саме пп.3 п.5 Порядку № 823.

Відповідно до п. 6 Порядку № 823 документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Пунктом 8 Порядку № 823 встановлено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Таким чином, повідомлення об`єкту відвідування про проведення інспекційного відвідування є обов`язковим за Порядком № 823.

Відповідно до п.9 Порядку № 823 тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.

Пунктом 10 Порядку № 823 визначено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Суд зазначає, що даний перелік дій (повноважень) інспектора праці, які здійснюються за наявності службового посвідчення безперешкодно без попереднього повідомлення, є вичерпним. Усі інші дії (повноваження) інспектор праці здійснює лише за попереднім повідомленням об`єкта відвідування.

Пунктом 13 Порядку № 823 визначені права об`єкту відвідування під час проведення інспекційного відвідування:

1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;

2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування;

3) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі:

відсутності службового посвідчення;

коли на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено уніфікованої форми акта інспекційного відвідування;

4) вимагати припинення інспекційного відвідування у разі перевищення визначеного пунктом 9 цього Порядку максимального строку здійснення такого заходу;

5) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта інспекційного відвідування;

6) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед поданням акта інспекційного відвідування для підпису об`єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою;

7) перед підписанням акта інспекційного відвідування бути поінформованим про свої права та обов`язки;

8) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства;

9) вимагати нерозголошення комерційної таємниці або конфіденційної інформації об`єкта відвідування;

10) оскаржувати в установленому законодавством порядку неправомірні дії інспектора праці;

11) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань;

12) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

13) оскаржувати відповідно до пункту 26 цього Порядку припис та/або вимогу інспектора праці.

Відповідно п. 16 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Відповідно до п. 17 Порядку № 823 акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Пунктом 18 Порядку № 823 встановлено, що якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до п.19 Порядку № 823 матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Щодо доводів позивача про підстави проведення інспекційного відвідування та заперечень відповідача суд зазначає наступне.

В обґрунтування даних доводів позивач посилається на проведення інспекційного відвідування без попередження, без інформування про проведення заходу, зайшовши до виробничого приміщення Позивача.

З відеофіксації інспекційного відвідування, наданих як позивачем (а.с. 66), так і відповідачем (а.с.138), вбачається, що до виробничого приміщення прибули інспектори Головного управління Держпраці у Луганській області, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці не повідомив об`єкт відвідування або уповноважених ним посадових осіб, що на думку Позивача є порушенням вимог ст. 10 Закону № 877, пунктів 8, 13 Порядку № 823. Суд не погоджується з даними доводами Позивача, оскільки ст. 10 Закону № 877 визначені права суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), яка в свою чергу кореспондується з п. 13 Порядку № 823. При цьому суд погоджується з доводами позивача щодо порушення відповідачем п.8 Порядку № 823 в частині пред`явлення об`єкту відвідування або уповноваженому ним посадовій особі службового посвідчення. З відеозапису вбачається, що у виробничому приміщенні Товариства уповноважені представники (посадові особи) ТОВ ЕКО-ТРЕЙД НОВА не перебували. При цьому Відповідачем не надано суду належного та допустимого доказу на виконання п.8 Порядку № 823 в частині пред`явлення службового посвідчення. Крім того, суд зауважує, що з відеозапису вбачається, що інспектори Головного управління Держпраці у Луганській області взагалі службове посвідчення жодній присутній у виробничому приміщення не надали, лише зазначили про посаду та особисті дані.

Щодо доводів Позивача про відсутність погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки, суд зазначає наступне.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з частиною п`ятою вказаної вище статті Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в першу чергу повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила перелічені в частині п`ятій статті 2 Закону № 877-V та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами звертатись до інших норм Закону № 877-V.

Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон № 877-V незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.

Статтею 6 Закону № 877-V визначено, що підставою для здійснення позапланового заходу є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Крім того, у абзаці 5 частини першої статті 6 Закону № 877-V зазначено, що у такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Як вбачається з вказаних вище норм, вони містять вказівку на те, що у випадку коли перевірка проводиться за зверненням особи, проведення такої перевірки повинно бути погоджене центральним органом виконавчої влади.

Суд звертає увагу, що у наказі Головного управління Держпраці у Луганській області як підстава для проведення пп. 3 п. 5 Порядку № 823, а саме рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту. При цьому підпункти 1 та 2 пункту 5 зазначені джерела: звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю: звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин. З огляду на те, що інспекційне відвідування було призначено не за п.п. 1 або п.п. 2 п. 5 Порядку № 823, погодження центрального органу виконавчої влади на проведення перевірки не є обов`язковим.

Щодо доводів позивача про дотримання строків проведення інспектування суд зазначає наступне.

Як було зазначено вище, п. 9 Порядку № 823 визначено тривалість інспекційного відвідування - не може перевищувати 10 робочих днів.

Як було встановлено судом, проведення інспекційного відвідування ТОВ "ЕКО ТРЕЙД НОВА" призначено наказом Головного управління Держпраці у Луганській області від 04.11.2019 № 1177, з 04 листопада 2019 року по 15 листопада 2019 року. При цьому акт інспекційного відвідування складений 21 листопада 2019 року. Тобто, поза межами строку проведення інспекційного відвідування.

Щодо наявності підстав для зупинення проведення інспекційного відвідування та продовження терміну інспекційного відвідування суд зазначає наступне.

Аналіз Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю вказує на те, що даним порядком не передбачено право відповідача на зупинення інспекційного відвідування. У відзиву, як на підставу зупинення проведення інспекційного відвідування, відповідач посилається на п. 18 Порядку № 823.

Суд зазначає, що постановою КМУ від 21.08.2019 № 823 затверджено два Порядки, а саме:

- Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";

- Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, який направлений на виявлення порушень та недоліків під час здійснення виконавчими органами міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та центральними органами виконавчої влади (далі - об`єкт нагляду) повноважень, визначених відповідно частиною третьою статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та частиною другою статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - контрольні повноваження).

Суд зазначає, що ані п. 18 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, ані п. 18 Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, не містять у собі право інспектора на зупинення проведення інспекційного відвідування.

З огляду на те, що період проведення інспекційного відвідування, визначеного наказом Головного управління Держпраці у Луганській області від 14.11.2020 № 1177, з 04 листопада 2019 року по 15 листопада 2019 року, а законодавчо не закріплено право відповідача на зупинення та продовження терміну інспекційного відвідування, суд дійшов висновку, що посадова особа відповідача вийшла за межі своїх повноважень зупинивши проведення інспекційного відвідування та, як наслідок, продовжив строк інспекційного відвідування до 21.11.2019 (а.с. 28-30).

Щодо стану додержання вимог законодавства про працю Товариством, суд зазначає наступне.

Як зазначено в акті інспекційного відвідування від 21.11.2019 № ЛГ825/324/АВ (далі - Акт), під час інспекційного відвідування встановлено, що 7 осіб перебували у виробничому приміщенні та виконували пошив аптечок, що також зафіксовано відеозаписом.

В Акті зазначено, що представником ТОВ ЕКО-ТРЕЙД НОВА надані цивільно-правові договори та додаткові угоди з працівниками:

- цивільно-правовий договір № 2 від 22 жовтня 2019 року укладений з ОСОБА_3 (а.с. 36-37), додаткова угода № 1 від 23.10.2019 (а.с. 38);

- цивільно-правовий договір № 3 від 22 жовтня 2019 року укладений з ОСОБА_4 (а.с. 39-40), додаткова угода № 1 від 23.10.2019 (а.с. 41);

- цивільно-правовий договір № 4 від 22 жовтня 2019 року укладений з ОСОБА_5 (а.с. 42-43), додаткова угода № 1 від 23.10.2019 (а.с. 44);

- цивільно-правовий договір № 5 від 22 жовтня 2019 року укладений з ОСОБА_6 (а.с. 45-46), додаткова угода № 1 від 23.10.2019 (а.с. 47);

- цивільно-правовий договір № 6 від 22 жовтня 2019 року укладений з ОСОБА_7 (а.с. 48-49), додаткова угода № 1 від 23.10.2019 (а.с. 50);

- цивільно-правовий договір № 7 від 22 жовтня 2019 року укладений з ОСОБА_1 (а.с. 51-52), додаткова угода № 1 від 23.10.2019 (а.с. 53);

- цивільно-правовий договір № 8 від 05 листопада 2019 року укладений з ОСОБА_8 (а.с. 54-55), додаткова угода № 1 від 06.11.2019 (а.с. 56).

Зазначені цивільно-правові договори та додаткові угоди отримані уповноваженим представником відповідача 21.11.2019, про що є підпис.

Суд зазначає, що вищенаведені цивільно-правові договори та додаткові угоди мають типові форми.

Так, за п.1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконати такі роботи (послуги): опанувати професію… : в договорах № 2, № 3, № 4 та № 8 - професію швачки, в договорах № 5, № 6 та № 7 - професію спеціаліста по ремонту швацького обладнання.

Абзацом другим п.1.1 Договору визначено: Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під правила внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням .

При цьому додатковими угодами п.1.1 Договору викладені в новій редакції: Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботу … : за договорами № 3, № 4 та № 7 - по пошиву косметичок, за договором № 5 та № 8- по пошиву сумок, за договором № 6 - з ремонту швейних машин.

За п. 2.1 Договору за виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду у певному розмірі.

За п. 2.2 Договору оплата виконується по закінченню строку дії договору з дня прийняття Замовником роботи за актом приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 5.1 Договору визначений термін дії договору, який не перевищує один місяць, а у частині виконання фінансових зобов`язань до повного їх виконання.

Під час інспекційного відвідування 04.11.2019 отримано письмові пояснення від ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 (а.с. 111, 112, 113, 114, 115, 116, 117).

Суд зазначає, що за узагальненням письмових пояснень особи працюють на виробництві біля 2 тижнів, графік роботи з 8.00 год. до 17.00 год., перерва на обід з 12.00 год. по 13.00 год. з понеділка по п`ятницю, трудову книжку для оформлення працевлаштування не надавали, працюють за договором, винагорода буде по закінченню стажування.

За приписами ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом ст. 21 КЗпП України (у редакції на день спірних правовідносин) трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

З огляду на викладене, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню .

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав суду належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 не укладали і не підписували цивільно-правових угод, а суд не знайшов ознак нікчемних правочинів. Натомість, наявні в матеріалах справи відеодоказ інспектування та пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 вказують на волевиявлення зазначених осіб на укладення саме цивільно-правової угоди.

У межах правовідносин, що є предметом дослідження, спірним є питання укладання саме цивільно-правових договорів.

Також суд зазначає, що не зазначено у акті інспекційного відвідування або ж у інший спосіб про непідтвердження фактів укладення цивільно-правових договорів безпосередньо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 ; не надано оцінку поясненням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , які були відібрані під час інспектування.

Також під час інспекційного відвідування посадовими особами відповідача не з`ясовано, чи не заперечують вказані особи правомірність укладених з ними цивільно-правових угод.

В акті інспекційного відвідування посадові особи відповідача, як на обов`язковість укладання трудових договорів з працівниками, посилався на Закон України "Про охорону праці" (далі - Закон № 2694) та Правил охорони праці для працівників швейного виробництва, затеерджених наказом МНС України від 12.12.2012 № 1416, зареєстрованого Міністерством юстиції України 03.01.2013 за № 52/22584 (далі - Правила № 1416).

Суд зазначає, що вищезазначений Закон № 2694 визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні, а Правила № 1416 регламентують вимоги до безпечного виконання робіт у технологічних процесах швейного виробництва.

Тобто дані нормативні акти регулюють питання охорони праці та безпечного виконання робіт у технологічних процесах швейного виробництва, а не трудові відносини між роботодавцем та працівниками.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідач без наявних доказів та підстав дійшов висновку щодо "нелегального працевлаштування 7 осіб без укладання трудового договору та без повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівників на роботу, що є порушенням трудового законодавства".

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до п. 2 Порядку № 509 у редакції, яка діяла під час виникнення спірних правовідносин, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

- акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

- акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Пунктом 3 Порядку № 509 визначений порядок розгляду справи, а саме справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Судом встановлено та підтверджено належними доказами те, що Головне управління Держпраці у Луганській області листом від 17.12.2019 № 01-15/3984 повідомило директора ТОВ "ЕКО ТРЕЙД НОВА" про отримання справи для вирішення питання щодо наявності підстав для накаладення штрафу (зворотній бік а.с. 185).

Відповідно до вимог ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Оскільки судом встановлено та підтверджено належними доказами порушення порядку проведення інспекційного відвідування (порушено строки проведення інспекційного відвідування, відсутність підстав зупинення та продовження строків інспекційного відвідування), суд дійшов висновку, що докази щодо "порушень норм трудового законодавства", які зазначені в акті інспекційного відвідування від 21.11.2019 № ЛГ825/324/АВ, отримані з порушенням порядку, встановленого законом.

З огляду на встановлені судом порушення з боку відповідача порядку проведення іспекційного відвідування, не підтвердження під час судового засідання висновку відповідача щодо "нелегального працевлаштування 7 осіб без укладання трудового договору та без повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівників на роботу", суд дійшов висновку достатності доказів для визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Луганській області від 21.11.2019 № ЛГ825/324/АВ/ТД-ФС про накладення на ТОВ "ЕКО ТРЕЙД НОВА" штрафу у розмірі 876330,00 грн, та як наслідок, для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., що підтверджується квитанцією № 24871111 від 20.01.2020, з урахуванням вимог ч.1 ст. 139 КАС України, судові витрати ТОВ "ЕКО ТРЕЙД НОВА" підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Луганській області.

Відповідно до вимог ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Так, ухвалою суду від 11 лютого 2020 року судом задоволено заяву ТОВ "ЕКО ТРЕЙД НОВА" про забезпечення позову та зупинено дію постанови Головного управління Держпраці у Луганській області від 21.11.2019 № ЛГ825/324/АВ/ТД-ФС про накладення на ТОВ "ЕКО ТРЕЙД НОВА" штрафу у розмірі 876330,00 грн до набрання законної сили судовим рішення у справі.

Статтею 157 КАС України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Оскільки сторонами не заявлялось клопотання про скасування заходів забезпечення позову, а суд не знайшов таких підстав, заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 11 лютого 2020 року зберігають свою дію до набрання рішенням законної сили.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ТРЕЙД НОВА" до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Луганській області від 21.11.2019 № ЛГ825/324/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 876330,00 грн.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Луганській області (ідентифікаційний код: 39801404, місцезнаходження: 93100, Луганська обл., місто Лисичанськ, вулиця Малиновського, будинок 1А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ТРЕЙД НОВА" (ідентифікаційний код: 41783421, місцезнаходження: 93405, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок 18, квартира 72), витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 11 лютого 2020 року зберігають свою дію до набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 29 травня 2020 року.

Суддя О.В. Ірметова