Рішення

від 28.05.2020 по справі 640/6776/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2020 року м. Київ № 640/6776/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу Фермер 2018 до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Сільськогосподарський виробничий кооператив Фермер 2018 (далі - позивач, СВК Фермер 2018 ) з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України №2019/6/99-00-07-02-02-15ІПК від 19.12.2019;

зобов`язати Державну податкову службу України з урахуванням висновків суду надати позивачу індивідуальну податкову консультацію на звернення №20191120/1 від 20.11.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у позивача виникла необхідність в отриманні індивідуальної податкової консультації з практичного застосування положень Податкового кодексу України стосовно включення кооперативних виплат до складу витрат кооперативу та відповідно зменшення на вказані суми прибутку до оподаткування. Позивач вважає, що надана відповідачем індивідуальна податкова консультація є протиправною, оскільки не містить відповіді на поставлені питання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу у разі невизнання позову надати відзив на позовну заяву.

Відповідач не скористався наданим правом, відзиву на позовну заяву не подав.

Враховуючи предмет і підстави позову, а також положення статей 12, 257, 262 КАС України, суд розглядає адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Сільськогосподарський виробничий кооператив Фермер 2018 утворений засновниками на добровільних засадах відповідно до положень Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, законів України Про кооперацію , Про сільськогосподарську кооперацію та на підставі рішення установчих зборів. Кооператив утворено шляхом об`єднання фізичних осіб, які є виробниками сільськогосподарської продукції, для провадження спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов`язкової трудової участі з метою одержання прибутку і є суб`єктом підприємницької діяльності.

У зв`язку з недопущенням порушень податкового законодавства при здійсненні кооперативних виплат членам такого кооперативу Сільськогосподарський виробничий кооператив Фермер 2018 звернувся до Державної податкової служби України із зверненням на отримання індивідуальної податкової консультації у письмовій формі №20191120/1 від 20.11.2019 з питань практичного застосування положень Податкового кодексу України, а саме чи включаються кооперативні виплати до складу витрат кооперативу та відповідно на вказані суми зменшується до оподаткування прибуток .

Державною податковою службою України надано податкову консультацію від 19.12.2019 №2019/6/99-00-07-02-02- 15ІПК, в якій, окрім посилань на законодавство, зазначено, що питання відображення в бухгалтерському обліку операції з проведення сільськогосподарським виробничим кооперативом кооперативних виплат його членам належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Позивач не погоджується із висновками податкової консультації та вважає її протиправною, а тому такою, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами , суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

У відповідності до пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункту 52.2 статті 52 Кодексу).

Згідно з пунктом 52.3 статті 52 Податкового кодексу України за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов`язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Приписами пункту 52.4 статті 52 Податкового кодексу України передбачено, що індивідуальні податкові консультації надаються: в усній формі - контролюючими органами та державними податковими інспекціями; у письмовій формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 53.2 статті 53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Отже, індивідуальна податкова консультація (допомога контролюючого органу) надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта у межах їхньої компетенції з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому така консультація надана. При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування.

Метою податкової консультації є викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

При цьому, обов`язковими складовими письмової податкової консультації є: опис питань, що порушуються платником податків; обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків; висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. Наявність чи відсутність цих складових у своїй сукупності надають підстави для висновку про належність письмового документа до податкової консультації.

Аналогічна позиція висловлена у постановах Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №826/2032/16 та від 22 жовтня 2019 року у справі №520/10111/18.

У своєму зверненні позивачем поставлено питання щодо практичного застосування положень Податкового кодексу України стосовно включення кооперативних виплат до складу витрат кооперативу та відповідно на вказані суми зменшується до оподаткування прибуток СВК Фермер 2018 .

Відповідно до статуту Сільськогосподарський виробничий кооператив Фермер 2018 утворений засновниками на добровільних засадах відповідно до положень Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, законів України Про кооперацію , Про сільськогосподарську кооперацію та на підставі рішення установчих зборів.

За приписами статті 3 Закону України від 10.07.2003 №1087-ІV Про кооперацію метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Згідно з частиною першою статті 95 Господарського кодексу України виробничим кооперативом визнається добровільне об`єднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та об`єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі у його діяльності.

За визначенням статтею 1 Закону України Про сільськогосподарську кооперацію від 17.07.1997 № 469/97-ВР (далі - Закон №469/97-ВР) сільськогосподарський виробничий кооператив - сільськогосподарський кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних осіб, які є виробниками сільськогосподарської продукції, для провадження спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов`язкової трудової участі з метою одержання прибутку.

Відповідно до статті 13 Закону №469/97-ВР сільськогосподарські виробничі кооперативи провадять господарську діяльність, основною метою якої є отримання прибутку, та реалізують свою продукцію за цінами, що встановлюються самостійно на договірних засадах з покупцем, і є суб`єктами підприємницької діяльності.

Частиною четвертою статті 165 Цивільного кодексу України визначено, що прибуток виробничого кооперативу розподіляється між його членами відповідно до їхньої трудової участі, якщо інший порядок не встановлений статутом кооперативу.

При цьому одними з основних принципів діяльності виробничих кооперативів згідно зі статтею 96 Господарського кодексу України є особиста трудова участь членів кооперативу у діяльності підприємства та розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх трудової та майнової участі в діяльності кооперативу.

Статтею 25 Закону України Про кооперацію визначено, що дохід кооперативу формується з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат та витрат на оплату праці найманих працівників. Дохід розподіляється на: сплату податків і зборів (обов`язкових платежів) до відповідних бюджетів; погашення кредитів; покриття збитків; проведення відрахувань до фондів кооперативу; кооперативні виплати; виплати на паї.

Згідно підпункту 14.1.891 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України термін кооперативні виплати вживається у значенні, наведеному в Законі України Про кооперацію .

У статті 26 Закону України Про кооперацію передбачено, що кооперативні виплати - частина доходу, що розподіляється за результатами фінансового року між членами кооперативу пропорційно їх участі в господарській діяльності кооперативу у порядку, визначеному рішенням вищого органу управління кооперативу.

З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що основною метою створення та діяльності сільськогосподарського виробничого кооперативу є задоволення економічних потреб його членів у вигляді отримання прибутку внаслідок господарської діяльності, яка базується на безпосередній трудовій участі в діяльності кооперативу його членів та розподілу отриманого доходу (прибутку) пропорційно до їх участі в господарській діяльності кооперативу.

Відповідно до пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

При цьому, до 01.01.2015, тобто до моменту внесення змін до Податкового кодексу України, положеннями пункту 138.9 статті 138 Податкового кодексу України до складу інших прямих витрат включались всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об`єкт витрат, у тому числі внески на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, кооперативні виплати фізичним особам - членам виробничого сільськогосподарського кооперативу, які не є підприємцями та які беруть трудову участь у діяльності такого сільськогосподарського кооперативу.

Водночас, підпункт 165.1.48 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України передбачав, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: кооперативні виплати члену виробничого сільськогосподарського кооперативу, а також кошти, що повертаються члену сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу внаслідок надлишково сплаченої ним вартості послуг, наданих кооперативом; розмір (сума, вартість) паю, що повертається члену сільськогосподарського виробничого кооперативу у разі припинення ним членства в кооперативі. Перевищення розміру (суми, вартості) паю понад розмір (суми, вартості) пайових внесків підлягає оподаткуванню в порядку, встановленому пунктом 170.2 статті 170 цього розділу.

З огляду на викладене, законодавець визначив пільгове оподаткування сільськогосподарських виробничих кооперативів та їх учасників.

Відповідно до статті 4 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 № 108/95-ВР джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності.

Водночас Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженим наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 №318, встановлено, що до складу прямих витрат відносяться витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат).

Враховуючи те, що члени виробничого кооперативу, які мають право на отримання кооперативних виплат, відповідно до вищенаведених норм законодавства, зобов`язані брати трудову участь в господарській діяльності виробничого кооперативу, вони, окрім статусу членів кооперативу, також мають статус його робітників, які зайняті у виробництві продукції.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що кооперативні виплати членам виробничого сільськогосподарського кооперативу є витратами, що формують собівартість виготовленої продукції.

Таким чином, чинним законодавством чітко не передбачено віднесення кооперативних виплат до складу витрат кооперативу та зменшення прибутку до оподаткування на суму таких виплат.

У зв`язку з викладеним, у СВК Фермер 2018 виникла необхідність в отриманні індивідуальної податкової консультації з практичного застосування норм чинного податкового законодавства під час визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток з метою недопущення в подальшому порушень норм чинного законодавства.

Слід зазначити, що при наданні податкової консультації податковий орган повинен дати тлумачення всіх норм права, котрі присвячені регламентуванню порушеного платником податків питання.

В даному випадку контролюючим органом розглянуто звернення позивача про надання податкової консультації, проте зміст індивідуальної податкової консультації не містить відповіді на поставлені позивачем у зверненні питання по суті та обґрунтованих висновків з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

При цьому дослідженню в справах про визнання протиправною та скасування податкової консультації підлягають обставини щодо: поставлених у зверненні платника податків про надання податкової консультації питань; викладених у податковій консультації відповідей; відповідності зазначених у податковій консультації висновків нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Таким чином, фактично позивач не отримав допомоги контролюючого органу стосовно практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган, що з урахуванням пункту 53.2 статті 53 Податкового кодексу України, є підставою для скасування спірної податкової консультації.

Згідно усталеної правової позиції Європейського суду з прав людини принцип верховенства права вимагає дотримання вимог якості закону, яким передбачається втручання в права особи.

Зокрема, згідно п. 25 рішення у справі Mikhaylyuk and Petrov v. Ukraine від 10.12.2009 (заява № 11932/02) Суд нагадує, що вираз згідно із законом насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (див., серед багатьох інших, рішення у справі Полторацький проти України № 38812/97, п. 155, ЄСПЛ 2003-V).

Таким чином, отримання податкової консультації з чіткою відповіддю на поставлене питання сприяє уникненню в подальшому податкових спорів щодо поставленого питання та стабільності суспільних відносин, а Державна податкова служба України як контролюючий орган зобов`язана вживати заходів до уникнення можливих податкових спорів, в тому числі, шляхом надання податкових консультацій з конкретних питань, що ним в даному випадку зроблено не було.

Крім того, суд звертає увагу, що Міністерство фінансів України не наділено повноваженнями надавати платникам податків індивідуальні податкові консультації.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що індивідуальна податкова консультація №2019/6/99-00-07-02-02-15ІПК від 19.12.2019 не містить відповіді на поставлене у зверненні позивача від 20.11.2019 питання щодо застосування податкового законодавства. Відсутність такої відповіді свідчить про протиправність податкової консультації та наявність підстав для її скасування та зобов`язання відповідача надати нову податкову консультацію.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість наданої індивідуальної податкової консультації.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати солідарно з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу Фермер 2018 ( 03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 11/1, код ЄДРПОУ 42633598) задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 19.12.2019 №2019/6/99-00-07-02-02-15ІПК.

Зобов`язати Державну податкову службу України з урахуванням висновків суду надати Сільськогосподарському виробничому кооперативу Фермер 2018 нову індивідуальну податкову консультацію на звернення від 20.11.2019 №20191120/1.

Стягнути на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу Фермер 2018 (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 11/1, код ЄДРПОУ 42633598) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 4204,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко