П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2622/19 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурія О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр ОН Клінік Миколаїв" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр ОН Клінік Миколаїв" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 50 522,27 грн,
В С Т А Н О В И Л А :
23 серпня 2019 року Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр ОН Клінік Миколаїв" суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році у розмірі 46 866,67 грн та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 3 655,6 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Медичний центр ОН Клінік Миколаїв" у 2018 році не виконано нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю. Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що ним вжито всіх необхідних заходів для недопущення порушення правил здійснення господарської діяльності, яке полягає у необхідності забезпечення середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу. Так, 01 червня 2018 року до Харківського міського центру зайнятості поданий звіт 3-ПН (інформація про попит на робочу силу) та розміщені вакансії на популярних сайтах пошуку роботи. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем невірно проведено розрахунок адміністративно - господарських санкцій та пені.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року адміністративний позов Миколаївського обласного ФСЗІ задоволено. Стягнуто ТОВ "Медичний центр ОН Клінік Миколаїв" на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів заборгованість в сумі 50 522,27 грн, з яких: адміністративно-господарські санкції у сумі 46 866,67 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 3 655,60 грн.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції вірно враховано, що відповідачем подано звіт форми № 3-ПН до Харківського міського центру занятості за червень 2018 року. Разом з тим, суд першої інстанції помилкового зазначив, що відсутні докази подання інших звітів, оскільки чинним законодавством не встановлено періодичного подачі звіту форми № 3-ПН.
Крім того, суд першої інстанції послався на те, що до червня 2018 року відповідачем не створено робочого місця для особи з інвалідністю, однак не врахував, що лише з червня 2018 року на підприємстві збільшилась кількість робочих місць. Попередня кількість робочих місць не зобов`язувала підприємство створювати робоче місце для особи з інвалідністю.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
З 25 по 26 липня 2019 року управлінням Держпраці у Миколаївській області проведено позапланову перевірку відповідача щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, за результатом якої складений акт № 14-1554/0053.
В ході перевірки встановлені порушення, зокрема: частини першої статті 19 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , а саме - роботодавець не дотримався нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за 2018 рік; частини сьомої статті 19 Закону № 975 - товариство не зареєстроване у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів; частини дев`ятої статті 19 Закону № 875 - товариство не подало до відповідного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт за формою 10-ПІ за 2018 рік.
Приписом про усунення порушень законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю № 14-1554/0053-0013 від 26.07.2019 управління зобов`язало директора відповідача у строк до 05.08.2019 усунути вказані в акті перевірки порушення (а.с.49).
16.08.2019 управління Держпраці винесло постанову № 136-КР про накладення на ТОВ "МЦ Он Клінік Миколаїв" штрафу за невиконання нормативу робочих місць у розмірі 4 173 грн (а.с. 61-63).
Листом від 20.08.2019 відповідач повідомив управління Держпраці про те, що 02.08.2019 ним подано до Фонду Заяву про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів та Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік . Крім того, до згаданого листа відповідач додав копію поданого 01.06.2018 до Харківського міського центру зайнятості звіту за формою № 3-ПН, в якому містилась інформація про наявність двох вакансій діловода з можливість працевлаштування інвалідів (ар. с. 51-55).
У Звіті форми №10-ПІ відповідач навів такі дані:
середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) - 15;
середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 0;
кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (осіб) - 1;
середньорічна заробітна плата штатного працівника - 46 866,67 грн.;
сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (грн.) - 23 433,34 грн.
14.08.2019 Фонд направив Товариству претензію з вимогою сплатити суму адміністративно-господарських санкцій - 46 866,67 грн. У претензії Фонд зазначив також про необхідність сплати товариством пені, для розрахунку суми якої відповідач мав звернутися до Фонду, а також про необхідність подання відповідачем виправленого звіту, оскільки вказана товариством сума санкцій не відповідає сумі середньорічної заробітної плати штатного працівника, яка не задоволена ТОВ "МЦ Он Клінік Миколаїв".
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "МЦ Он Клінік Миколаїв" у 2018 році не виконало нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів, а тому позивачем правомірно застосовані адміністративно - господарські санкції та нарахована пеня.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року №129, передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" № 875-XII від 21.03.1991 року для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
При цьому, частиною другою статті 19 Закону №875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Так, відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у статті 20 Закону № 875-ХІІ.
Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" № 5067 роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.
Відповідно до абз.3 пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 затверджено Форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше три робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Наведене свідчить про те, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону № 875-ХІІ.
Однак на підприємство покладається обов`язок створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах по справі № 817/1188/18 від 24 квітня 2019 року та по справі № 812/1164/18 від 31 липня 2019 року.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "МЦ Он Клінік Миколаїв" 01.06.2018 направило до Харківського міського центру зайнятості звіт ф.3-ПН.
Лист Міністерства соціальної політики від 25.05.2017 р. № 420/0/126-17/243 "Щодо надання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) ", на який посилається відповідач, як на підставу направити звіт в будь-який центр зайнятості звіт про попит на робочу силу, не є нормативним документом та не може враховуватися при недотриманні особою встановлених законом правил.
Нелогічні вчинки відповідача щодо неповідомлення базового центру зайнятості, яким є Миколаївський міський центр зайнятості, щодо попиту на роботу інваліда, на думку судової колегії, підтверджують невиконання Товариством обов`язку інформувати про кількість створених робочих місць органи працевлаштування.
Крім того, за приписами пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Так, наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42 "Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна)" Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" затверджено форму № 10-ПІ Звіт про зайнятість населення та також встановлено, що Звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.
Пунктом 3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722, визначено, що у рядку 01 відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції.
У рядку 02 відображається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.
У рядку 03 відображається кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Показник рядка 03 визначається для роботодавців, у яких працює від 25 осіб, шляхом множення показника рядка 01 на 4 %, а для роботодавців, у яких працює від 8 до 25 осіб, дорівнює 1 особі.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "МЦ Он Клінік Миколаїв" 05 серпня 2019 року подало звіт про занятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік за формою №10-ПІ, в якому зазначило, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 15 особи (рядок 01), з них осіб з інвалідністю - 0 (рядок 02).
Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на підприємстві та відображатись у рядку 03 відповідач у звіті зазначив - одного працівника.
Середньорічна заробітна плата штатного працівника (рядок 05) - 46 866,67 грн.
В рядку 06 відповідачем самостійно визначено адміністративно - господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 23 433,34 грн.
З наведеного вбачається, що ТОВ "МЦ Он Клінік Миколаїв" у 2018 році не виконало нормативу робочих місць у кількості однієї посади, що самостійно визначено ним у звіті, поданому позивачу форми № 10-ПІ, за що відповідно до ст. 20 Закону №875-ХІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно - господарських санкцій.
Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції збільшення штатного розкладу позивача лише з червня 2018 року судова колегія не приймає до уваги, оскільки відповідні докази не були надані відповідачем до суду першої інстанції, що дає апеляційному суду сумніви в їх дійсності.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що пунктом 3.4 Інструкції № 42 визначено, що дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).
На підставі наведеної норми права Товариство у звіті № 10-ПІ вірно округлило середньо обліку кількість штатних працівників з 14,5 до 15 (а.с.51).
Абз.2 п.3.7 Інструкції № 42 визначено, що для роботодавців, у яких працює 15 осіб і більше, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (рядок 06) = (рядок 03 - рядок 02) х рядок 05, тобто повинна розраховуватися з одного не працевлаштованого інваліда.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості стягнення з відповідача саме 46 866,67 грн адміністративно - господарських санкцій, як середньорічну заробітну плату одного штатного працівника.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вірно розраховано одноденний розмір пені - 0,06% та кількість днів прострочення - 130 днів, що відповідає приписам наказу Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження Порядку нарахування пені та її сплати" та не заперечується відповідачем.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 28 серпня 2019 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст.308,311,316,321,322,325,328 КАС України, судова колегія -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Он Клінік Миколаїв" - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2020 |
Оприлюднено | 01.06.2020 |
Номер документу | 89515873 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Вербицька Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні