Постанова

від 29.05.2020 по справі 640/23189/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23189/19 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2020 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КДК ГРУПП до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю КДК ГРУПП звернулося з позовом до суду, в якому просить:

- визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.09.2019 № 00000174302 та від 07.11.2019 № 00000654302;

- зобов`язати відповідача внести заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізувався, в обрахунку реєстрації суми правонаступника (Д4) податку за серпень 2019 року до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю спірних податкових повідомлень-рішень, з огляду на самостійне виправлення позивачем встановлених контролюючим органом помилок, шляхом подання уточнюючої декларації до моменту винесення спірного рішення та помилковість проведення відповідачем камеральної перевірки шляхом дослідження достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування, в той час коли такий предмет перевірки може бути здійснений під час проведення виключно документальних перевірок.

Відповідач у відзиві на позовну заяви заперечував проти задоволення позову, вказав на відповідність оскаржуваних рішень вимогам чинного законодавства, зазначивши про відсутність правових підстав для повернення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Наголошує, що відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.50.1 ст.50, п.86.7 ст.86, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 із змінами та доповненнями в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за серпень 2019 року, в зв`язку з чим позивачем завищено суму податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 2 313 079,00 грн.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи обгрунтованості рішення суду першої інстанції та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ КДК ГРУПП у декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року від 15.07.2019 заявлено до бюджетного відшкодування суму від`ємного значення у розмірі 2313079,00 грн.

До вказаної декларації позивачем додано: довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду (Д2); розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3); заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізувався, в обрахунку реєстрації суми правонаступника (Д4) та роз шифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ КДК ГРУПП з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2019 року, якою встановлено порушення ТОВ КДК ГРУПП п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та п. 5 розділу V Порядку № 21 в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2019 року, у зв`язку з чим ТОВ КДК ГРУПП не має права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 2 313 079,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 13.08.2019 № 3510/26-15-43-02-42969710 та винесено податкове повідомлення-рішення від 24.09.2019 № 00000174302, яким зазначено про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2019 року (податкова декларація реєстр. № 9153186922 від 15.07.2019) у розмірі 2 313 079,00 грн та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування за період червень 2019 року на рахунок платника у банку.

Як зазначено позивачем, підставою для таких висновків податкового органу стала технічна помилка допущена позивачем в декларації, у зв`язку із чим, останнім 23.08.2019 подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, який від кореговано р. 19.1 декларації в бік зменшення.

Так, 19.09.2019 позивачем подано до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2019 року, додатками до якої долучено: довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду (Д2); розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3); заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізувався, в обрахунку реєстрації суми правонаступника (Д4) та роз шифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

16.10.2019 відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ КДК ГРУПП з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2019 року, якою встановлено порушення ТОВ КДК ГРУПП п. 50.1 ст. 50, п. 86.7 ст. 86, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та п. 4 розділу V Порядку № 21 в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2019 року, у зв`язку з чим ТОВ КДК ГРУПП не має права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 2 313 079,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 16.10.2019 № 888/26-15-43-02-42969710 та винесено податкове повідомлення-рішення від 07.11.2019 № 00000654302, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 2 313 079,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 578 269,75 грн.

Позивач не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що проведена контролюючим органом перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2019 року не відноситься до видів камеральної перевірки, а є предметом документальної перевірки, тому рішення винесене за наслідками проведеної неправомірної перевірки є протиправним, та як наслідок підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно із підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами б і в цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами а , г і ґ цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок № 26).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:

- дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

- дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

- дату складення та вручення платнику податку акта перевірки;

- суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно із пунктом 6 Порядку № 26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку № 26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, передбачають, що його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, здійснюється саме контролюючими органами.

Згідно з пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно із пунктом 60.5 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З аналізу вказаних норм вбачається, що у разі скасування податкового повідомлення-рішення, яким, зокрема, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, останнє вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, на наступний робочий день, після отримання відповідного рішення, контролюючий орган зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 24.09.2019 № 00000174302 колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ КДК ГРУПП з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2019 року, за результатами перевірки складено акт від 13.08.2019 № 3510/26-15-43-02-42969710 та винесено податкове повідомлення-рішення від 24.09.2019 № 00000174302, яким зазначено про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2019 року (податкова декларація реєстр. № 9153186922 від 15.07.2019) у розмірі 2313079,00 грн та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування за період червень 2019 року на рахунок платника у банку.

Підставою для таких висновків податкового органу стала технічна помилка допущена позивачем в декларації, у зв`язку із чим, останнім 23.08.2019 подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, який від кореговано р. 19.1 декларації в бік зменшення.

При цьому, приписами податкового кодексу встановлено обмеження тільки на те, що платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом, під час проведення документальних планових та позапланових перевірок.

Однак доказів проведення документальної перевірки спірної податкової звітності відповідачем не надано.

Відповідно до п.п.75.1.1 та п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

З аналізу статті 75 Податкового кодексу України вбачається, що камеральна перевірка не відноситься до документальних планових та позапланових виїзних перевірок.

Крім того, предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

В даному випадку позивач скористався наданим йому правом та подав уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, що відбулось до винесення спірного рішення.

При цьому, та обставина, що уточнюючий розрахунок до показників податкової декларації подано позивачем після проведення камеральної перевірки не являється порушенням податкового законодавства, адже приписами пункту 50.2 статті 50 Податкового кодексу України встановлені лише обмеження на подання уточнюючих розрахунків до поданих раніше податкових декларацій під час проведення документальних планових та позапланових перевірок.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2019 року поданий позивачем з дотриманням вимог, встановлених Податковим кодексом України.

Разом із тим, положеннями п. 50.3 ст. 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Таким чином, подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, в тому числі, шляхом проведення камеральної перевірки, є підставою для проведення позапланової перевірки платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на час складання оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 24.09.2019 № 00000174302 позивачем було усунуто встановлені податковим органом порушення, а документальна перевірка, у свою чергу, не проводилась, що свідчить про протиправність такого рішення та наявності правових підстав для його скасування.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 07.11.2019 № 00000654302, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 19.09.2019 позивачем подано до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2019 року, додатками до якої долучено: довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду (Д2); розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3); заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізувався, в обрахунку реєстрації суми правонаступника (Д4) та роз шифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

16.10.2019 відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ КДК ГРУПП з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2019 року, за результатами перевірки складено акт від 16.10.2019 № 888/26-15-43-02-42969710 та винесено податкове повідомлення-рішення від 07.11.2019 № 00000654302, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 2313079,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 578269,75 грн.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.2 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже, камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Водночас, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом і постанові від 10.04.2018 у межах справи № 826/13195/16.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що проведена контролюючим органом перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2019 року не відноситься до видів камеральної перевірки, а є предметом документальної перевірки, тому рішення винесене за наслідками проведеної неправомірної перевірки є протиправним, та як наслідок підлягає скасуванню.

Разом із тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання відповідача внести заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізувався, в обрахунку реєстрації суми правонаступника (Д4) податку за серпень 2019 року до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності податкових повідомлень-рішень від 24.09.2019 № 00000174302 та від 07.11.2019 № 00000654302 та наявності підстав для їх скасування.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242 , 243 , 251 , 308 , 310 , 315 , 316 , 321 , 322 , 325 , 328 , 329 Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2020 року - без змін

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328 , 329 КАС України .

Повний текст постанови виготовлено 29.05.2020.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна