Постанова

від 26.05.2020 по справі 120/2424/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2424/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Наталія Володимирівна

Суддя-доповідач - Кузьменко Л.В.

26 травня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьменко Л.В.

суддів: Совгири Д. І. Франовської К.С. ,

секретаря судового засідання: Чорнокнижник О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Зірка" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року (рішення ухвалене суддею Жданкіною Н.В. 07.11.19 року в м.Вінниця, повний текст судового рішення складено 18 листопада 2019 року) у справі за адміністративним позовом Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради до Гаражно-будівельного кооперативу "Зірка" про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2019 року Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу "Зірка", в якому просив зобов`язати Гаражно-будівельний кооператив "Зірка" усунути порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, а саме: знести самочинно збудовані об`єкти, які розташовані по вул .Батозька, б/н в м.Вінниця та привести земельну ділянку загальною площею 2021 кв.м, в тому числі земельну ділянку, яка використовується без правовостановлюючих документів площею 702 кв.м (прилеглих до земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:01:019:0031), позначеною зеленим кольором на кадастровому плані, виготовленого МКП "ВМЦіА" від 21.05.2019 року, до первинного стану.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. Апелянт зазначає, що оскільки спір у даній справі стосується речових прав як ЖБК "Зірка" так і його членів та має приватно-правовий характер, тому має розглядатись за правилами цивільного судочинства.

Позивачем на апеляційну скаргу було надіслано відзив, в якому зазначено, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки відповідачем не враховано усієї нормативно-правової бази, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Окрім того, вказує, що відповідач систематично порушує законодавство у сфері містобудування, будівельні норми і стандарти, не виконує приписи посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що на підставі заяви гр. ОСОБА_1 від 17.09.2018 за №А-36-97260 директором ДАБК Вінницької міської ради О.М. Чернегою 04.12.2018 видано Наказ №287 про проведення позапланової перевірки на об`єкті: Будівництво гаражів в ГБК "Зірка" по вул. Батозька у м. Вінниці (а.с. 12).

Також, видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу №253-ПП від 04.12.2018, яким доручено заступнику начальника відділу контролю за Будівництвом ОСОБА_2 з 04 по 17 грудня 2018 року здійснити позапланову перевірку на об`єкті: Будівництво гаражів в ГБК "Зірка" по вул. Батозька у м. Вінниці (а.с. 13).

За результатами проведеного позапланового заходу складено акт щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №253-ПП від 04.12.2018 (а.с. 14-19).

В акті перевірки зазначено, що в ході інспекційного відвідування встановлено, що ГБК Зірка виконує будівельні роботи з будівництва гаражів по вул. Батозькій, б/н в м. Вінниці без подання органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням п.1 ч.1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 13 Постанови КМУ "Про порядок виконання підготовчих та будівельних робіт" № 466 від 11.07.2011.

Враховуючи факт виявленого порушення, заступником начальника відділу контролю за Будівництвом Ковальчуком С.А., відповідно до ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 за №553, ГБК "Зірка" видано припис від 13.12.2018 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким зобов`язано: негайно (з моменту отримання припису) зупинити будівельні роботи до подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю; привести об`єкт у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт до органу державного архітектурно-будівельного контролю або приведення земельної ділянки в первинний стан до 13.02.2018.

Примірник матеріалів, якими оформлена перевірка, відповідач отримав 13.12.2018.

Після розгляду матеріалів перевірки, директором ДАБК Вінницької міської ради 28.12.2018 винесено постанову №12/36-03-05 (а.с. 22-23), якою ГБК "Зірка" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 69156,00 грн. Вказаний штраф стороною відповідача був сплачений в повному обсязі в добровільному порядку 28.12.2018, про що свідчить додане до позовної заяви платіжне доручення №146 (а.с. 24).

В подальшому, посадовою особою Департаменту, на виконання п.7 Порядку № 553 та на підставі направлення №102-ППЮ від 18.04.2019, з метою проведення позапланової перевірки виконання вимог припису від 13.12.2018, здійснено виїзд на об`єкт: "Будівництво гаражів в ГБК "Зірка" по вул. Батозька у м. Вінниці" .

Під час проведення позапланової перевірки встановлено, що вимоги припису від 13.12.2018, яким відповідача зобов`язано усунути виявлені порушення, не виконано, а саме:

- не усунув порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності та не повернув земельну ділянку до первинного стану відповідно до складеного МКП ВМЦіА кадастрового плану загальна площа забудови гаражів складає 2021 кв.м. в тому числі 702 кв.м. на землях територіальної громади м. Вінниці (прилеглих до земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:01:019:0031);

- частково в межах червоної лінії вулиці Батозька м. Вінниці, охоронних зон, інженерних мереж водопостачання, каналізування та електропостачання, що є порушення під. б п.3 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", підп.3 п.11. Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" №553 від 23.05.2011.

За результатами проведеного позапланового заходу складено акт щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №102-ППЮ від 21.05.2019 (а.с. 27-36) та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.05.2019 (а.с. 37).

Також, постановою №6/36-03-03 від 23.05.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, визнано ГБК "Зірка" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.1 ч. 6 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 28 815,00 грн.

У зв`язку із викладеним ДАБК Вінницької міської ради звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов посилався на те, що будівельні роботи по вул.Батозька у м.Вінниці проведено відповідачем за відсутності документів, як надають право на проведення будівельних робіт.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог враховуючи наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 №2780-XII (далі - Закон №2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Відповідно до частини 7 статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням (частина перша даного Закону).

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що знесення самочинного будівництва як крайньої міри можливо, зокрема за умови, якщо цим будівництвом порушуються права третіх осіб, а перебудова не призведе до усунення їхніх порушених прав, а також у разі, якщо перебудову нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, здійснити неможливо, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Відповідно до ст. 18 Закону № 2780-XII будівництво об`єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних Рад.

Положеннями ст. 9 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV "Про архітектурну діяльність" встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальним ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.

Як вбачається з матеріалів справи директором ДАБК Вінницької міської ради 28.12.2018 винесено постанову №12/36-03-05, якою ГБК "Зірка" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 69156,00 грн. Вказаний штраф стороною відповідача був сплачений в повному обсязі в добровільному порядку 28.12.2018, про що свідчить додане до позовної заяви платіжне доручення №146 .

В подальшому, посадовою особою Департаменту, на виконання п.7 Порядку № 553 та на підставі направлення №102-ППЮ від 18.04.2019, з метою проведення позапланової перевірки виконання вимог припису від 13.12.2018, здійснено виїзд на об`єкт: "Будівництво гаражів в ГБК "Зірка" по вул. Батозька у м. Вінниці" .

Проте, під час проведення позапланової перевірки посадовою особою Департаменту, на виконання п.7 Порядку № 553 та на підставі направлення №102-ППЮ від 18.04.2019, виявлено що відповідачем не виконані вимоги припису від 13.12.2018, зокрема:

- не усунув порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності та не повернув земельну ділянку до первинного стану відповідно до складеного МКП ВМЦіА кадастрового плану загальна площа забудови гаражів складає 2021 кв.м. в тому числі 702 кв.м. на землях територіальної громади м. Вінниці (прилеглих до земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:01:019:0031);

- частково в межах червоної лінії вулиці Батозька м. Вінниці, охоронних зон, інженерних мереж водопостачання, каналізування та електропостачання, що є порушення під. б п.3 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", підп.3 п.11. Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" №553 від 23.05.2011.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що добровільна сплата накладеного постановою від 28.12.2018 за №12/36-03-05 штрафу підтверджує визнання відповідачем допущених порушень, а результати повторно проведеної позапланової перевірки свідчать про не усунення суб`єктом містобудування зазначених у приписі ДАБК Вінницької міської ради від 13.12.2018 виявлених перевіркою порушень у сфері містобудівної діяльності.

Колегія суддів звертає увагу та те, що основним і єдиним доводом апеляційної скарги є покликання відповідача на порушення судом першої інстанції правил юрисдикційної підсудності.

З доводами апелянта колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

публічно-правовий спір - це спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Згідно із частиною четвертою статті 5 КАСУ суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 46 КАС України позивачем в адміністративній справі може бути, зокрема, суб`єкт владних повноважень.

Пунктом 5 частини четвертої цієї статті визначено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

При цьому визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 13 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року №294 затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, відповідно до пункту 1 якого Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

За змістом статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

З аналізу наведених вище положень частини першої статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у взаємозв`язку з положеннями ч.1 статті 41 цього ж Закону дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю діє як суб`єкт владних повноважень послідовно, в чітко визначеному порядку. Зокрема, такий орган, наділений контролюючими функціями, видає припис, який є обов`язковим до виконання і може бути оскаржений до суду. Оскільки дії щодо видання припису є публічно-правовими, то й подальше звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта зумовлено правовідносинами публічно-правового характеру.

Звертаючись до суду з позовом про знесення об`єкта самочинного будівництва і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суб`єкт владних повноважень діє з метою захисту не своїх приватних прав та інтересів, а прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їх прав, а також з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил.

При цьому звернення органу державного архітектурно-будівельного контролю до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється ним як суб`єктом владних повноважень на підставі частини першої статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що з огляду на вказані вище норми статей 4, 5, 19, 46 КАС свідчить про належність такого спору до юрисдикції адміністративних судів.

15 листопада 2016 року Верховний Суд України прийняв постанову у справі №21-1959а16, в якій дійшов висновку, що за змістом статті 177 ЦК об`єкти самочинного будівництва належать до об`єктів цивільних прав, а тому спори за позовами органів державного архітектурно-будівельного контролю про зобов`язання знесення самочинного будівництва підлягають розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, оскільки такі спори не стосуються захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язані з вирішенням питань щодо речових прав.

Проте у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №1519/2-787/11, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України в цій категорії справ.

Велика Палата Верховного Суду постанові від 12 грудня 2018 року у справі №826/7203/17 дійшла висновку про те, що спір, який є предметом цього розгляду, є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта містобудування, і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 826/12543/16 (провадження № 11-520апп18).

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду цієї справи, висновків суду першої інстанції не спростовують, підстав для закриття провадження у справі колегія суддів не вбачає.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Зірка" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 травня 2020 року.

Головуючий Кузьменко Л.В. Судді Совгира Д. І. Франовська К.С.