Ухвала

від 25.05.2020 по справі 908/2913/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

25.05.2020 м.Дніпро Справа № 908/2913/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Чередка А.Є., Коваль Л.А.,

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 14.01.2020 ( суддя Юлдашев О.О.) у справі

про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "СКАТ-ЦЕНТР", м. Запоріжжя

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст постанови суду першої інстанції

Постановою господарського суду Запорізької області від 14.01.2020 у даній справі визнано товариство з обмеженою відповідальністю "СКАТ-ЦЕНТР" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Постанова місцевого господарського суду вмотивована посиланням на рішення зборів кредиторів та комітету кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "СКАТ-ЦЕНТР" від 26.12.2019 щодо подання до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Усачова О.М., а також нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури.

ІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи

2.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Головне управління ДПС у м. Києві, не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на недотримання ліквідаційною комісією приписів ч.7 ст.111 Цивільного кодексу України щодо добровільної ліквідації боржника, що позбавило органи державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та права заявити свої претензії боржнику (за їх наявності) в досудовій процедурі ліквідації боржника.

Суд першої інстанції безпідставно порушив провадження у даній справі про банкрутство в порядку норм ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а в подальшому - виніс оскаржувану постанову про визнання боржника банкрутом без проведення належним чином аналізу активів та пасивів боржника та з`ясування належним чином питання про недостатність вартості майна боржника про задоволення вимог кредиторів.

На думку апелянта, господарським судом не прийнято до уваги недотримання боржником норм ст.ст.105,110,111 Цивільного кодексу України, ст.11,95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Щодо наявності у скаржника права на апеляційне оскарження, заявник посилається на правову позицію Верховного Суду, викладені у постанові від 27.03.2018 у справі №904/6061/17, в якій зазначено, що орган Державної фіскальної служби має передбачене процесуальним кодексом право на апеляційне оскарження судового рішення у справі про банкрутство.

2.2 Доводи інших учасників справи

13.05.2020 до Центрального апеляційного господарського суду від ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "СКАТ-ЦЕНТР" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Колегія суддів приймає даний відзив на апеляційну скаргу до розгляду, оскільки відповідно до п.4 розділу Х Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, закрити апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги у відповідності до п.2 ст.264 Господарського процесуального кодексу України.

Ліквідатор зазначає, що твердження скаржника про недотримання заявником вимог ч.7 ст.111 Цивільного кодексу України спростовуються доказами, викладеними у заяві про порушення справи про банкрутство. У матеріалах справи наявний лист-відповідь від Головного управління ДФС у Запорізькій області (№42175/10/08-01-50-08 від 22.07.2019) на повідомлення про прийняття учасником боржника рішення про припинення товариства, в якому податковий орган повідомив про відсутність заборгованості з податків, зборів та платежів.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо невідповідності поданої заяви ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий стверджує, що заява подавалась під час дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому вимоги до подання такої заяви регулюються Законом, а не Кодексом. Вимоги ч.6 ст.34 Кодексу аналогічні вимогам ч.5 ст.11 Закону та зобов`язують боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі наявності ознак неплатоспроможності.

Щодо права на апеляційне оскарження, ліквідатор посилається на те, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 17.10.2019 товариство з обмеженою відповідальністю "СКАТ-ЦЕНТР" перебувало на обліку у Головному управлінні ДФС у Запорізькій області (Вознесенівське управління у м.Запоріжжя). Головне управління ДПС у м.Києві не є учасником у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "СКАТ-ЦЕНТР", а тому не має права на апеляційне оскарження постанови.

ІІІ. Апеляційне провадження

3.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2020 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2020 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, повідомлено скаржника про можливість усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також належних доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

20.03.2020 до суду апеляційної інстанції надійшла заява Головного управління ДПС у м. Києві про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2020 поновлено Головному управлінню ДПС у м.Києві пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови господарського суду Запорізької області від 14.01.2020, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2020 призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 25.05.2020.

25.05.2020 у судове засідання з`явився представник ліквідатора, який надав відповідні пояснення.

Інші учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що неявка інших учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

IV Обставини встановлені судом апеляційної інстанції

17.10.2019 голова комісії з припинення товариства з обмеженою відповідальністю "СКАТ-ЦЕНТР" звернувся до господарського суду Запорізької області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст.ст,11,95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду від 18.10.2019 прийнято заяву про прийняття провадження у справі про банкрутство до розгляду, призначено підготовче засідання суду.

Частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства №2597-VIII від 18.10.2018, який вступив в дію 21.10.2019, визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 №2343-XII з наступними змінами; постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" від 14.05.1992 №2344-XII.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Ухвалою господарського суду від 29.10.2019, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "СКАТ-ЦЕНТР", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядника майна боржника.

Оголошення про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "СКАТ-ЦЕНТР" розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі інтернет 30.10.2019 за №63943.

Ухвалою господарського суду від 17.12.2019 визнані кредиторські вимоги до боржника: товариства з обмеженою відповідальністю Скат Центр (код ЄДРПОУ 41419020) у розмірі 404 759,06 грн - компенсації за дні невикористаних відпусток переведених працівників (1 черга задоволення), ОСОБА_1 у розмірі 2 280 000, 00 грн - основного боргу (4 черга задоволення).

Постановою господарського суду від 14.01.2020 визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Головне управління ДПС у м.Києві оскаржило постанову господарського суду.

З`ясовуючи процесуальний статус особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов`язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, інші учасники у справі).

Приписами статті 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 2 статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена на належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи.

Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Частиною 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відтак, Кодексом України з процедур банкрутства передбачена можливість оскарження в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення Європейського суду з прав людини від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини").

В силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Таким чином, в даному конкретному випадку, право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції мають учасники справи про банкрутство, а також інші, окрім кредиторів, юридичні особи, а також державні та інші органи, в тому числі й контролюючі органи, які не є учасниками справи, але судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання про їх права та обов`язки.

Судом першої інстанції має бути розглянуто та вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або у мотивувальній частині оскаржуваного рішення повинні міститися висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки цієї особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права учасників провадження у справі про банкрутство, а й їх процесуальні права, що витікають із визначеного пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, права кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав та обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

У статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу кредитора у справі про банкрутство, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника, визнання цих кредиторських вимог судом. Тільки після цього така особа набуває статусу кредитора та має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Головне управління ДПС у м.Києві не набуло у встановленому порядку статусу кредитора боржника, у зв`язку з чим не має статусу сторони, учасника чи іншої особи у справі про банкрутство.

Пунктом 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що контролюючі органи зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (підпункт 19-1.1.1 пункту 19-1.1 цієї статті); звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством (підпункт 19-1.1.45 пункту 19-1.1 цієї статті).

За змістом пункту 19-3.1 статті 19-3 цього кодексу державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб-платників податків, Єдиний банк даних про платників податків-юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Підпунктом 20.1.43 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що - контролюючі органи мають право проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України).

За змістом наведених норм контролюючим органам державою делеговано повноваження контролю і справляння податків із суб`єктів підприємницької діяльності; функції контролю здійснюються шляхом проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, у разі якщо розпочато процедуру припинення юридичної особи чи порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.

Статтею 78 Податкового Кодексу України, передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до п.п.78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.09.2019, товариство з обмеженою відповідальністю "СКАТ-ЦЕНТР" перебуває на обліку з 14.10.2011 у Головному управлінні ДФС у Запорізькій області, Вознесенівське управління у м.Запоріжжі, Вознесенівська ДПІ (Дніпровський район м.Запоріжжя). Відомості про перебування боржника на обліку у Головному управлінні ДПС у м.Києві у даному реєстрі відсутні.

Отже належним контролюючим органом боржника у цій справі є Головне управління ДФС у Запорізькій області.

Відповідно до Положення про Головне управління ДПС у місті Києві, затвердженого наказом ДПС України № 14 від 12.07.2019, Головне управління ДПС у місті Києві є територіальним органом ДПС України, який підпорядковується ДПС. Головне управління ДПС у м.Києві є контролюючим органом (органом доходів і зборів) та забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території міста Києва.

Як вбачається із змісту апеляційної скарги Головного управління ДПС у м.Києві, заявником не наведено доводів щодо здійснення контролюючих функцій стосовно боржника.

Жодних належних та допустимих доказів, порушення прав контролюючих органів оскаржуваною постановою господарського суду першої інстанції, окрім наявності у ГУ ДПС у м. Києві права проводити податкові перевірки, апелянтом суду не надано та матеріали справи таких доказів не містять.

Поряд з цим слід зазначити, що дійсно, за змістом норм ст. ст. 19-1, 41, 78 Податкового Кодексу України контролюючим органам державою делеговано повноваження контролю і справляння податків із суб`єктів підприємницької діяльності; функції контролю здійснюються шляхом проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, у разі якщо розпочато процедуру припинення юридичної особи чи порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків. Водночас у даному випадку апелянтом не доведено наявності та поширення цих повноважень на проведення перевірок щодо суб`єктів господарювання - платників податків, які знаходяться на обліку у Головному управлінні ДФС у Запорізькій області.

Колегія суддів приймає до уваги наданий ліквідатором лист Головного управління ДПС у м.Києві від 06.05.2020 №АК/26-15-10-06-22, з якого вбачається, що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем органів ДПС у м.Києві, заборгованість зі сплати податків, зборів та інших загальнообов`язкових платежів не обліковується.

З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що Головним управлінням ДПС у м.Києві не було доведено того факту, що прийнятим судовим актом - постановою про визнання товариства з обмеженою відповідальністю "СКАТ-ЦЕНТР" банкрутом було вирішено питання про права та обов`язки вказаного державного органу.

Отже Головне управління ДПС у м.Києві не набуло процесуального права заперечувати судові рішення у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "СКАТ-ЦЕНТР", у тому числі і право на звернення до апеляційного суду, з апеляційною скаргою на постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України як особи, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про її права та обов`язки.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що перехід боржника до ліквідаційної процедури не перешкоджає податковим органам, вжити заходів щодо перевірки діяльності боржника на предмет наявності (відсутності) у нього заборгованості зі сплати податкових платежів, оскільки податковим законодавством України не визначається стадія процедури банкрутства, у якій така перевірка повинна бути проведена.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційне провадження має бути закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 232, 234, 235, пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 14.01.2020 у справі №908/2913/19 - закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Ухвала складена у повному обсязі 29.05.2020.

Головуючий суддя В.О. Кузнецов

Суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А.Коваль