Постанова

від 20.05.2020 по справі 925/1049/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2020 р. Справа№ 925/1049/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Грека Б.М.

Сотнікова С.В.

секретар судового засідання: Чміль Я.Є.

за участю представників відповідно до протоколу судового засідання від 20.05.2020,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України (далі - АТ ДПЗК України )

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.01.2020

у справі №925/1049/15 (суддя Хабазня Ю.А.)

за заявою ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокласік 2014" (далі - ТОВ "Агрокласік 2014") арбітражного керуючого Пшеничного С.М.

про затвердження звіту про здійснену ліквідаційну процедуру та ліквідаційного балансу банкрута, про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди та про здійснення і відшкодування витрат арбітражного керуючого, про стягнення суми грошової винагороди ліквідатора банкрута з кредиторів пропорційно до розміру заявлених ними вимог

у справі за заявою ініціюючого кредитора Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - ДП АТ НАК "Украгролізинг"),

до боржника ТОВ "Агрокласік 2014",

про банкрутство юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 04.08.2015: порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрофірма "Насіння"; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Пашковського А.А.; від 03.09.2015 здійснено заміну первісного боржника, ТОВ "Агрофірма "Насіння", на процесуального правонаступника, ТОВ "Агрокласік 2014"; достроково припинено повноваження розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Пашковського А.А., а розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Пшеничного С.М.

Постановою суду від 10.12.2015 боржника визнано банкрутом.

Арбітражний керуючий Пшеничний С.М., якого було призначено ліквідатором банкрута-боржника, подав господарському суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс боржника станом на 01.12.2019 та заявив клопотання про:

затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди ліквідатора банкрута за період з 01.06.2018 до 01.12.2019 у сумі 50 076 грн.;

стягнення на користь арбітражного керуючого Пшеничного С.М., грошову винагороду ліквідатора банкрута за період з 01.06.2017 до 01.08.2019 у сумі 365 978 грн. з кредиторів пропорційно до розміру заявлених ними вимог, а саме: з ДП АТ "НАК "Украгролізинг" - 5 636 грн.; з Головного управління ДФС у Черкаській області - 3 074 грн.; з Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі - 219,00 грн.; з ТОВ "Агросистема Черкаси" - 476,00 грн.; з ПАТ "ДПЗК України" - 304 384 грн.; з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області - 329, 00 грн.; з приватного підприємства "Арсенал послуг" - 53 798 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.01.2020, зокрема, затверджено звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Пшеничного С.М., на суму 50 076 грн. за період з 01.06.2019 по 01.12.2019 та присуджено до стягнення з АТ "ДПЗК України" на користь арбітражного керуючого Пшеничного С.М. 304 384 грн. грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, у вказаній частині, АТ "ДПЗК України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило таке:

скасувати пункт 1 оскаржуваної ухвали щодо затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Пшеничного С.М., на суму 50 076 грн. за період з 01.06.2019 по 01.12.2019;

скасувати пункт 11 вказаної ухвали, яким вирішено стягнути з АТ "ДПЗКУ" на користь арбітражного керуючого Пшеничного С.М. 304 384 грн. грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що:

рішення суду, у вказаній частині, винесене із неправильним застосуванням і порушенням норм матеріального і процесуального права, судом не з`ясовано обставини, що мають значення для справи та не досліджено докази, що свідчать про відсутність підстав для задоволення вимог ліквідатора;

відповідно до протоколу від 29.06.2019 № 12 на засіданні комітету кредиторів питання про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатору за період з 01.06.2019 по 01.12.2019 в сумі 50 076 грн. не піднімалося, а на порядок денний засідання було винесено питання про розгляд звіту ліквідатора про хід процедури, нарахування грошової винагороди та витрат за період з 01.06.2019 по 01.08.2019 на суму 16 692 грн., при цьому, звіт про затвердження вищенаведених витрат навіть не затверджувався, а розгляд цього питання був відкладений;

у серпні 2019 року не могли затверджуватися витрати по грудень 2019 року, тобто на майбутній період, оскільки у серпні ліквідатор фактично не міг би їх понести;

09.12.2019 відбулося засідання комітету кредиторів (протокол №13), на якому відмовлено у затверджені звіту ліквідатора про нарахування грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого з 01.06.2019 по 01.12.2019 в сумі 50 076 грн., оскільки за вказаний період ліквідатором не вчинялися активні дії у ході ліквідаційної процедури.

правовий аналіз абзацу 7 частини другої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс), частини п`ятої статті 30 Кодексу, частини восьмої статті 48 Кодексу свідчить про те, що джерелом оплати грошової винагороди ліквідатора та покриття його витрат, є наявні кошти у боржника, одержані від продажу його майна; вирішення питання щодо джерела оплати грошової винагороди ліквідатора є компетенцією комітету кредиторів; створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого є правом, а не обов`язком кредиторів;

господарський суд Черкаської області не надає правової оцінки тим обставинам що: на зборах комітету кредиторів боржника рішення про створення фонду для сплати грошової винагороди ліквідатору не приймалося; у ході ліквідаційної процедури грошові вимоги кредиторів залишилися не погашеними.

жодна норма Кодексу не вказує на те, що у разі відсутності чи недостатності коштів від реалізації майна боржника для відшкодування винагороди/витрат ліквідатора, обов`язок з такої сплати покладається на кредиторів;

судом першої інстанції залишена поза увагою ті обставини, що АТ ДПЗКУ є суб`єктом державного сектору економіки, безпосереднім виконавцем міжнародних домовленостей у сфері сільського господарства, у зв`язку з чим пункти 1 та 11 ухвали господарського суду Черкаської області від 28.01.2020 є необґрунтованими та безпідставними і підлягають скасуванню.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Сотніков С.В.

Ухвалою суду від 03.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "ДПЗК України", розгляд справи призначено на 01.04.2020.

У зв`язку із встановленням постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12.03.2020 до 11.05.2020 на усій території України карантин, ухвалою Північного апеляційного господарського суду розгляд справи № 925/1049/15 призначено на 20.05.2020.

20.03.2020 через відділ поштового зв`язку до апеляційної інстанції від арбітражного керуючого Пшеничного С.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, зокрема, таке:

- оскільки першочергово засідання комітету кредиторів, для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу було призначено на 29.08.2019 у м. Черкаси, але за ініціативи апелянта його розгляд було відкладено, при підготовці клопотання про затвердження оплати послуг ліквідатора, згідно протоколу №13 від 09.12.2019 ліквідатором була допущена описка, що було з`ясовано у суді першої інстанції;

- на засіданні комітету кредиторів (протокол № 13 від 09.12.2019) ліквідатором надавався звіт про хід ліквідаційної процедури нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 01.06.2019 по 01.12.2019 в сумі - 50 076 грн., та ліквідаційний баланс;

- Головою комітету кредиторів, представником АТ ДПЗКУ запропоновано залишити на розгляд суду питання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу з огляду на необхідність дослідження звітної інформації ліквідатора господарським судом Черкаської області, тобто, фактично представник АТ ДПЗКУ самоусунувся від прийняття рішення про затвердження звіту та ліквідаційного балансу боржника, та поклав ці повноваження на суд при цьому, безпідставно відмовив у затверджені звіту ліквідатора про нарахування грошової винагороди та витрат за період з 01.06.2019 до 01.12.2019 у сумі 50 076 грн.

- скарг на дії чи бездіяльність ліквідатора за період проведення ліквідаційної процедури ТОВ Агрокласік 2014 від кредиторів не надходило;

- ліквідатор щомісяця надсилав кожному члену комітету кредиторів, у тому числі АТ ДПЗКУ , надсилались звіти про виконану роботу та фінансовий стан банкрута.

- судом першої інстанції в повному обсязі проведено дослідження та аналіз звітної інформації ліквідатора з проведення процедури ліквідації боржника та правильно нараховано оплати основної винагороди ліквідатора за період з 01.06.2019 до 01.12.2019 в сумі - 50 076 грн.;

- оскільки ліквідатором проведено всю повноту дій спрямованих на виявлення та повернення активів боржника, судом першої інстанції обґрунтовано розподілено кошти з оплати праці ліквідатора між кредиторами, відповідно до їхніх вимог, опираючись на практику розгляду з`ясування джерел по оплаті праці ліквідатора, зокрема, постановою ВГСУ від 04.10.2018 у справі № 916/1503/17;

- у протоколі засідання комітету кредиторів ТОВ Агрокласік 2014 від 31.05.2017 № 6 значиться, що більшістю голосів присутніх кредиторів вирішено здійснювати оплату послуг ліквідатора з 01.06.2017 до завершення ліквідпроцедури за рахунок коштів одержаних від продажу майна боржника у разі його знаходження, а вразі якщо майно відшукати не вдасться, за рахунок коштів кредиторів, розподіляючи їх між кредиторами, пропорційно вимогам кредиторів, що свідчить про те, що кредитори визначилися з джерелом фінансування оплати праці арбітражного керуючого, а тому заборгованість по оплаті послуг ліквідатора стягується починаючи з 01.06.2017.

12.05.2020 через відділ поштового зв`язку до апеляційної інстанції від АТ Державна продовольчо-зернова корпорація України надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

15.05.2020 через відділ поштового зв`язку до апеляційної інстанції від арбітражного керуючого Пшеничного Сергія Миколайовича надійшло клопотання про проведення розгляду справи без його участі.

У судовому засіданні 20.05.2020 представник апелянта наполіг на задоволенні апеляційної скарги, ліквідатор в її задоволенні просив відмовити з підстав, що викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегією суддів на підставі частини сьомої статті 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) надано учасникам судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке учасниками справи реалізовано.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт оскаржує ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.01.2020 у справі №925/1049/15 частково, а саме просить:

- скасувати пункт 1 щодо затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Пшеничного С.М., на суму 50 076 грн. за період з 01.06.2019 по 01.12.2019;

- скасувати пункт 11 яким вирішено стягнути з АТ ДПЗКУ на користь арбітражного керуючого Пшеничного С.М. 304 384 грн. грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого та видачу судового наказу.

За змістом частин першої - другої статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Ухвалами суду від 17.11.2015 (з виправленою згідно з ухвалою суд від 07.12.2015 опискою) затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів боржника на загальну суму 40 675 506, 76 грн., а від 02.03.2017 визнано поточні вимоги Золотоніського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на суму 5 585, 50 грн.

Загальна сума кредиторських вимог становить 40 682 310,26 грн., а саме кредиторами боржника є: ДП АТ "НАК "Украгролізинг" на суму 626 353, 72 грн. (1,54 % від загальної суми вимог); Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на суму 20 855, 97 грн. (0,06 % від загальної суми вимог); Головне управління ДПС у Черкаській області на суму 341 906, 33 грн. (0,84 % від загальної суми вимог); ТОВ "Агросистема Черкаси" на суму 49758,69 грн. (0,13 % від загальної суми вимог); ПАТ "ДПЗК України" на суму 33 668 911, 06 грн. (83,17 % від загальної суми вимог); Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області на суму 33 249, 75 грн. (0,09 % від загальної суми вимог); ПП "Арсенал послуг" на суму 5740248 грн. (14,17 % від загальної суми вимог); заборгованість із заробітної плати становить 199808,74 грн.

Станом на час розгляду у судовому засіданні звіту, майнові активи згідно з ліквідаційним балансом банкрута відсутні.

Господарським судом Черкаської області обґрунтовано зазначено, що ліквідатором банкрута вжито усі необхідні та можливі заходи для виявлення активів боржника і для проведення та завершення ліквідаційної процедури, зокрема вчинено дії: з проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника; щодо розшуку, витребування і прийняття до свого відання активів, установчих і реєстраційних документів банкрута, документів фінансово-господарської діяльності, печаток і штампів; щодо отримання інформації від органів реєстрації та інших державних органів про майно і майнові права, про обтяження, про операції з активами, про зобов`язання дебіторів перед боржником; щодо виявлення та участі кредиторів у вирішенні віднесених до їх компетенції питань; щодо інвентаризації і оцінки майна із залученням суб`єкта оціночної діяльності у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"; щодо дослідження руху, наявності коштів на рахунках боржника, закриття останніх; щодо стягнення та списання дебіторської заборгованості; щодо визначення організатора аукціону; щодо продажу майна в установленому порядку на аукціоні, погодження з комітетом кредиторів складу майна при продажу його частинами, щодо отримання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, від кредитора, вимоги якого воно забезпечує; у справі розглянуто заяви про визнання недійсним правочинів та спростування майнових дій боржника; щодо звільнення працівників підприємства, виплати вихідної допомоги; щодо вжиття заходів для забезпечення збереження майна боржника; щодо передачі документів у архівні установи.

За рахунок майна банкрута (на суму 1988376,34 грн.), частково погашено: вимоги забезпеченого кредитора (на суму 1616769,61 грн.), витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді (на суму 159617,99 грн.), вимоги кредиторів першої черги (витрати на оплату судового збору (на суму 12 180 грн.) та вимоги із заробітної плати (на суму 199 808, 74 грн.), заборгованість перед кредиторами наступних черг не погашена.

Як вбачається, звіт про нарахування і виплату грошової винагороди ліквідатора банкрута на суму 50 076 грн. за період з 01.06.2018 по 01.12.2019 рішенням комітету кредиторів не затверджений.

Рішенням комітету кредиторів від 09.12.2019 (протокол №13) у погодженні (схваленні) звіту відмовлено з тих підстав, що за вказаний у звіті період активні дії у ході ліквідаційної процедури не вчинялися, що його затвердження може покласти необґрунтований тягар на усіх кредиторів у справі.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що ухвалами суду у даній справі затверджено схвалені комітетом кредиторів звіти ліквідатора банкрута:

від 12.01.2017 № 2 (протокол №5 від 02.12.2016) про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, за період з 10.12.2015 по 01.12.2016 на суму 116 605, 97 грн.;

від 03.08.2017 № 2 (протокол №6 від 31.05.2017) про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, за період з 01.12.2016 по 01.05.2017 на суму 60 488, 80 грн.;

від 23.01.2018 № 2 (протокол від 05.12.2017 №7) про нарахування грошової винагороди та здійснення витрат арбітражного керуючого Пшеничного С.М. за період з 10.12.2015 по 01.12.2017 у сумі 90 014, 61 грн.;

від 17.07.2018 № 2 (протокол від 31.05.2018 №9) про нарахування грошової винагороди та витрати ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Пшеничного С.М., за період з 01.12.2017 по 01.06.2018 на суму 87 260 грн.;

від 17.01.2019 (протокол від 06.12.2018 №10) про нарахування грошової винагороди та витрати ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Пшеничного С.М., з 01.06.2018 до 01.12.2018 на суму 89 352 грн.;

від 14.06.2019 №2 (протокол від 05.06.2019 №11) про нарахування грошової винагороди та витрати ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Пшеничного С.М., за період з 01.12.2018 до 01.06.2019 на суму 49 276 грн.

Отже, враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що всього підлягла відшкодуванню ліквідатору банкрута сума 543 073, 48 грн. грошової винагороди та витрат (в тому числі 50 076 грн.).

Проте, оскільки в ході ліквідаційної процедури, за даними звіту ліквідатора банкрута, було погашено витрати, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, на суму 159 617, 99 грн., то станом на день прийняття оскаржуваної ухвали залишок суми, яка підлягає відшкодуванню ліквідатору банкрута становить 383 455, 39 грн.

Відповідно до положень статті 115 Закону №4212-VI, чинного на час вчинення відповідних дій у процедурах банкрутства:

арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду;

грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород;

основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень;

право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора;

витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов`язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг;

сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника;

кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду;

звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів;

звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Отже Закон №4212-VI визначав три джерела сплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого: 1) за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника; 2) за рахунок коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника; 3) за рахунок коштів кредиторів, які можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

За змістом положень статті 30 Кодексу:

арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду;

грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород;

розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень;

право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень;

витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг;

сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі;

кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду;

звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором;

звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

З огляду на наведене, Кодекс не містить істотних відмінностей порівняно із Законом №4212-VI у регулюванні питання оплати послуг ліквідатора банкрута та відшкодування його витрат - оплата послуг ліквідатора за період виконання ним своїх повноважень здійснюється за рахунок коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу його майна (майнових прав), або із фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, якщо такий створено комітетом кредиторів боржника.

Отже, у зв`язку з наведеним, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з приводу того, що суд, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог, відповідно до статті 26 Закону №4212-VI та частини четвертої статті 48 Кодексу, вправі застосувати такий принцип до розподілу між кредиторами витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури (в тому числі на виплату грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора), за відсутності у боржника коштів від господарської діяльності, від реалізації його майна та рішення комітету кредиторів про утворення фонду для оплати грошової винагороди ліквідатору чи відшкодування його витрат (правові позиції Верховного Суду у постанові від 01.08.2018 у справі №912/1783/16 та постановах Вищого господарського суду України від 27.10.2015 у справі №911/1056/13, від 08.11.2016 №915/1961/14).

Так, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Водночас, посилання апелянта на те, що він є суб`єктом державного сектору економіки та безпосереднім виконавцем міжнародних домовленостей у сфері сільського господарства не приймаються судом до уваги, оскільки законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Враховуючи наведене, господарським судом Черкаської області обґрунтовано зазначено, що не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, чи інших його активів та грошових коштів, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Враховуючи пропорції вимог кредиторів (пункт 11 оскаржуваної ухвали), суд першої інстанції обґрунтовано зауважив, що на користь ліквідатора банкрута із заявленої ним до стягнення суми 362 280 грн., пропорційно до вимог кредиторів, підлягають стягненню: з Головного управління ДПС у Черкаській області - 3 074 грн.; з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - 219,00 грн.; з ТОВ "Агросистема Черкаси" - 476,00 грн.; з АТ "ДПЗК України" - 304 384 грн.; з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області - 329,00 грн.; з ПП "Арсенал послуг" - 53 798 грн.

Отже, з огляду на наведене можна дійти висновку, що оскаржувану ухвалу прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 269 , 270 , 271 , 275 , 276 , 282 , 283 ГПК України , Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.01.2020 у справі №925/1049/15 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.01.2020 у справі №925/1049/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 925/1049/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 288 , 289 ГПК України .

Повний текст постанови підписано 27.05.2020.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Грек

С.В. Сотніков