Постанова

від 25.05.2020 по справі 904/1933/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2020 року м.Дніпро Справа № 904/1933/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Мороза В.Ф., Вечірка І.О.,

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2019 (рішення оформлено та підписано 28.10.2019, суддя Загинайко Т.В.) у справі

за позовом Дніпровської міської ради, м.Дніпро

до відповідача-1 Дніпровської районної державної адміністрації, смт.Слобожанське,

відповідача-2 Дніпропетровського міського клубу рибалок - мисливців та аматорів водно - моторного спорту "Сом", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м.Дніпро

про визнання незаконним та скасування розпорядження від 07.11.2005 №877-к "Про передачу земельної ділянки в оренду", визнання недійсними договору від 30.12.2005 оренди земельної ділянки та додаткової угоди до договору оренди землі, скасування запису №23173687, зобов`язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст і підстави позовних вимог

Дніпровська міська рада звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1989/19 від 11.05.2019) до відповідача-1 Дніпровської районної державної адміністрації та відповідача-2: Дніпропетровського міського клубу рибалок - мисливців та аматорів водно - моторного спорту "Сом" в якій просила суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації від 07.11.2005 №877-к "Про передачу земельної ділянки в оренду"; визнати недійсним договір оренди землі від 30.12.2005, посвідчений Ювілейною селищною радою, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Дніпропетровським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії центру ДЗК за №040512001198 та додаткову угоду до договору оренди землі, що укладені між Дніпропетровською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Дніпропетровським міським клубом рибалок - мисливців та аматорів водно - моторного спорту "Сом"; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно запис про право оренди земельної ділянки №23173687 за Дніпропетровським міським клубом рибалок - мисливців та аматорів водно - моторного спорту "Сом" на підставі договору оренди землі від 30.12.2005 року та додаткової угоди до договору оренди землі; зобов`язати Дніпропетровський міський клуб рибалок - мисливців та аматорів водно - моторного спорту "Сом" повернути земельну ділянку, площею 1,0020 га (кадастровий номер 1221455800:06:015:0006), Дніпровській міській раді за актом приймання-передачі.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що розпорядження Дніпровської районної державної адміністрації №877-к від 07.11.2005 Про передачу земельної ділянки в оренду прийняте всупереч вимогам чинного законодавства, за відсутності вільного волевиявлення власника земельної ділянки - Дніпровської міської ради.

Станом на час укладення спірного договору оренди землі від 30.12.2005 Дніпровська районна державна адміністрація не мала повноважень для укладення такого договору та надання земельної ділянки у користування, оскільки власником земельної ділянки була Дніпровська міська рада.

Договір оренди земельної ділянки від 30.12.2005 укладений на підставі незаконного розпорядження Дніпровської районної державної адміністрації та за відсутності відповідних повноважень орендодавця, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання такого договору недійсним відповідно до вимог ч.1 ст.215, ст.203 Цивільного кодексу України.

Власником спірної земельної ділянки була Дніпровська міська рада, а тому істотні умови вказаного договору необхідно вважати такими, що не узгоджені з власником, оскільки Дніпровська районна державна адміністрація не мала права надавати земельну ділянку у користування Дніпропетровському міському клубу рибалок - мисливців та аматорів водно-моторного спорту Сом .

Спірна земельна ділянка незаконно вибула з комунальної власності поза волею власника в особі територіальної громади м.Дніпра, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для повернення вказаної земельної ділянки від Дніпропетровського міського клубу рибалок - мисливців та аматорів водно-моторного спорту Сом .

ІІ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що позивачем не надано рішення Дніпропетровської міської ради від 30.11.2005 №54/31, яким було затверджено межі міста Дніпропетровська (Дніпра), а також будь-які узгоджені в установленому порядку межі міста Дніпропетровська (Дніпра). Рішення Дніпропетровської міської ради №54/31, про яке йдеться у листі Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 25.09.2018р. №3/15-285 "Про надання інформації", прийнято вже після винесення розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації від 07.11.2005 №877 "Про передачу земельної ділянки в оренду".

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов висновку, що головою Дніпропетровської районної державної адміністрації в межах наданих йому повноважень було прийнято правомірне розпорядження, яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду загальною площею 1,0020 га Дніпропетровському міському клубу рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спорту "Сом", надано Дніпропетровському міському клубу рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спорту "Сом" земельну ділянку загальною площею 1,0020 га за рахунок земель Дніпродзержинського регіонального управління водних ресурсів на березі Кримської затоки Ленінського водосховища в оренду для обслуговування станції відпочинку та організації спортивної роботи за межами населеного пункту на території Ювілейної селищної ради, тому підстави для визнання його недійсним чи скасування відсутні.

Оскільки розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 07.11.2005 №877-к "Про передачу земельної ділянки в оренду" є правомірним, то відсутні підстави для визнання недійсним договору оренди землі від 30.12.2005, укладеного між Дніпропетровською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та Дніпропетровським міським клубом рибалок-мисливців та аматорі водно-моторного спорту "Сом".

Відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі №804/3495/17 за позовом Дніпропетровського міського клубу рибалок-мисливців та аматорі водно-моторного спорту "Сом" до Дніпропетровської районної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії провадження у адміністративній справі №804/3495/17 закрито у зв`язку з примиренням сторін та встановлено, що між Дніпропетровською районною державною адміністрацією та Дніпропетровським міським клубом рибалок-мисливців та аматорі водно-моторного спорту "Сом" укладено додаткову угоду до договору від 30.12.2005 оренди землі, зареєстрованого за №040512001198 щодо продовження терміну його дії на 10 років до 30.12.2025, умови додаткової угоди до договору оренди землі стосуються прав та обов`язків лише визначених сторін і предмету даного адміністративного позову, не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Тому відсутні підстави для визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі, а, відповідно, і для скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про право оренди земельної ділянки №23173687 за Дніпропетровським міським клубом рибалок - мисливців та аматорів водно - моторного спорту "Сом" на підставі договору оренди землі від 30.12.2005 та додаткової угоди до договору оренди землі та зобов`язання Дніпропетровського міського клубу рибалок - мисливців та аматорів водно - моторного спорту "Сом" повернути земельну ділянку, площею 1,0020 га (кадастровий номер 1221455800:06:015:0006) Дніпровській міській раді за актом приймання-передачі.

ІІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи

3.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із зазначеним рішенням, Дніпровська міська рада звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на те, що на момент винесення розпорядження головою Дніпропетровської районної державної адміністрації №877-к Про передачу земельної ділянки в оренду від 07.11.2005, земельна ділянка з кадастровим номером - 1221455800:06:015:0006, загальною площею 1,0020 га була вже включена до меж міста Дніпропетровська, відповідно до постанови Верховної Ради України Про зміну меж міста Дніпропетровська Дніпропетровської області від 11.07.2001 №2641-ІІІ .

Апелянт вважає, що Дніпровською районною державною адміністрацією було перевищено надані їй повноваження та винесено незаконне розпорядження №877-к від 07.11.2005 Про передачу земельної ділянки в оренду .

Неправомірними діями Дніпровської районної державної адміністрації було позбавлено власника земельної ділянки територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради повноважень щодо користування, володіння та розпорядження землями територіальних громад.

Заявник апеляційної скарги стверджує, господарський суд Дніпропетровської області в своєму рішенні застосовує норми Земельного Кодексу України, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні в редакції, що діє станом на 2019 рік, а не на момент коли винесено оскаржуване розпорядження, укладено договір оренди земельної ділянки та додаткову угоду до договору оренди.

Щодо укладення договору оренди земельної ділянки від 30.12.2005 скаржник зазначає, що станом на час укладення спірного договору Дніпровська районна державна адміністрація не мала повноважень для укладення такого договору та надання земельної ділянки у користування, оскільки спірна земельна ділянка вже перебувала в межах міста Дніпро та належала територіальні громаді в особі Дніпровської міської ради. Договір оренди земельної ділянки від 30.12.2005 укладений на підставі незаконного розпорядження Дніпровської районної державної адміністрації та за відсутності відповідних повноважень орендодавця, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання такого договору недійсним відповідно до вимог ч.1 ст.215, ст.203 Цивільного кодексу України.

Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що істотні умови договору не узгоджені із власником земельної ділянки - Дніпровською міською радою.

На думку апелянта, суд першої інстанції не дослідив належним чином інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з якої вбачаються грубі порушення ст.29 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . З урахуванням наведеної правової норми під час здійснення реєстрації договору оренди спірної земельної ділянки саме речове право на спірну земельну ділянку не було зареєстроване за Дніпропетровською районною державною адміністрацією.

Також позивач зазначає, що в судовому засіданні 17.10.2019 представнику Дніпровської міської ради господарським судом було відмовлено у наданні усних пояснень по суті спору, що є грубим порушенням ст.ст.42,46 Господарського процесуального кодексу України.

3.2 Доводи інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу Дніпропетровський міський клуб рибалок - мисливців та аматорів водно - моторного спорту Сом (надалі - відповідач 2) просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідач 2 посилається на те, що позивачем не надано рішення Дніпропетровської міської ради від 30.11.2005 № 54/31, яким було затверджено межі міста Дніпропетровська (Дніпра); будь-які узгоджені в установленому порядку межі міста Дніпропетровська (Дніпра) також відсутні, позивачем не надані; рішення Дніпропетровської міської ради №54/31, про яке йдеться у листі Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 25.09.2018 №3/15-285 Про надання районної державної адміністрації від 07.11.2005 № 877 Про передачу земельної ділянки в оренду .

Головою державної районної адміністрації в межах наданих йому повноважень було прийнято правомірне розпорядження, яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду загальною площею 1,0020 га за рахунок земель Дніпродзержинського регіонального управління водних ресурсів на березі Кримської затоки Ленінського водосховища в оренду для обслуговування станції відпочинку та організації спортивної роботи за межами населеного пункту на території Ювілейної селищної ради, тому підстави для визнання його недійсним чи скасування відсутні.

Відповідач 2 зазначає, що оскільки розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 07.11.2005 №877-к Про передачу земельної ділянки в оренду є правомірним то відсутні підстави для визнання недійсним договору оренди землі від 30.12.2005.

Відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі №804/3495/17 за позовом Дніпропетровського міського клубу рибалок - мисливців та аматорів водно - моторного спорту Сом до Дніпропетровської районної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії провадження у адміністративній справі №804/3495/17 закрито у зв`язку з примиренням сторін та встановлено, що між сторонами у справі укладено додаткову угоду до договору від 30.12.2005 оренди землі, зареєстрованого за №040512001198 щодо продовження терміну його дії на 10 років до 30.12.2025, умов додаткової угоди до договору оренди землі стосуються прав та обов`язків лише визначених сторін і предмету даного адміністративного позову, не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Таким чином відповідач 2 вважає, що відсутні підстави для визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі, а відповідно, і для скасування у Державному реєстрів речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про право оренди земельної ділянки №23173687 за Дніпропетровським міським клубом рибалок - мисливців та аматорів водно - моторного спорту Сом на підставі договору оренди землі від 30.12.2005 та додаткової угоди до договору оренди землі та зобов`язання відповідача 2 повернути земельну ділянку.

Відповідач 2 стверджує, що позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки цей спір є публічно-правовим у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Даний спір не пов`язаний з вирішенням питання щодо порушення права власності (володіння, користування та розпорядження) позивача земельною ділянкою, оскільки станом на день звернення з позовом права власності (володіння, користування та розпорядження) у позивача стосовно земельної ділянки не виникло.

Зважаючи на те, що даний спір не підлягає вирішенню у господарських судах України, відповідач 2 просить закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач 2 звертає увагу, що зазначеною земельною ділянкою він відкрито безперервно володіє і користується з 1968 року, виділена вона йому була згідно з рішенням виконкому Амур-Нижньодніпровської районної ради №998 від 26.06.1968. У 1999 році таке володіння і користування було підтверджено рішенням Дніпропетровської районної ради №VІІ/ХХІІІ від 12.05.1999.

Правомірність та законність розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №877-р від 07.11.2005 та реальне знаходження земельної ділянки на території Ювілейної селищної ради підтверджується наявними у справі доказами.

Враховуючи положення ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі та з урахуванням додаткової угоди від 12.03.2011 до договору оренди землі, орендар мав намір продовжити дію договору на 10 років до 2025 року. Орендодавець на лист - повідомлення орендаря про намір продовження строку дії договору ні протягом місяця після закінчення строку дії договору, ні станом на сьогоднішній день, заперечень проти продовження договірних правовідносин не надав. Таким чином, на думку відповідача 2, ухилення орендодавця від укладення угоди по договору оренди земельної ділянки щодо поновлення на новий термін та відповідної видачі розпорядження є необґрунтованим та таким, що грубо порушує норми законодавства.

Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надано відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник підтримав апеляційну скаргу Дніпровської міської ради та зазначив про те, що рішення суду першої інстанції вважає необґрунтованим та таким, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своєї правової позиції, третя особа посилається на обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі.

15.05.2020 до Центрального апеляційного господарського суду від Дніпровської районної державної адміністрації надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить поновити строк звернення до суду з відзивом на апеляційну скаргу з посиланням на відсутність у Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області можливості повноцінно та всебічно захищати свої законні інтереси в судах.

Наведене клопотання Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Приписами частини третьої статті 119 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню. При цьому, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини та імперативні приписи процесуального законодавства, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку. При цьому слід зауважити, що для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню до суду, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Враховуючи зазначене, обставини, на які посилається заявник, зводяться до порушення ним вимог процесуального законодавства під час звернення з відзивом, а причини подання заяви про поновлення строку на подання відзиву залежали лише від суб`єктивної волі заявника, а не від об`єктивно непереборних обставин, у зв`язку з чим у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для визнання причин пропуску строку на подання відзиву поважними та поновлення цього строку.

Відтак причини пропуску відповідачем-1 строку подання відзиву на апеляційну скаргу визнаються колегією суддів неповажними.

Частиною 1 статті 263 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Згідно частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень частини 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Отже поза межами вказаного строку право на подачу відзиву відсутнє.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не приймає наведений відзив на апеляційну скаргу до розгляду, оскільки цей відзив поданий з порушенням строку , встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

ІV. Апеляційне провадження

4.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2019 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Вечірка І.О., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, призначено справу до розгляду на 17.12.2019.

17.12.2019 до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника Дніпровської міської ради про долучення до матеріалів справи копії постанови Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №804/1933/19.

Колегія суддів не приймає надані позивачем додаткові докази до уваги, як такі, що не існували на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2019 розгляд справи відкладено до 21.01.2020.

21.01.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 03.02.2020; зобов`язано Дніпровську міську раду надати: належним чином засвідчену виписку з рішення від 30.11.2005 №54/31, а також копії документів, на підставі яких прийнято це рішення в частині спірної земельної ділянки; копію рішення виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради від 26.06.1968 №998 про оренду земельної ділянки; інформацію із Державного земельного кадастру та Дніпропетровського районного відділу земельних ресурсів щодо реєстрації спірної земельної ділянки; відомості з класифікатора об`єктів адміністративно-територіального устрою України щодо розташування та належності спірної земельної ділянки; належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких здійснена реєстрація спірної земельної ділянки в 2017 році; пояснення щодо складання актів встановлення зовнішніх меж міста відповідно до постанови Верховної Ради України від 11.07.2001 № 2541-ІІІ та обізнаність про це Дніпровської районної державної адміністрації, а також докази належності спірної ділянки на час укладення договору у 2005 році; пояснення, в якому зазначити коли Дніпровській міській раді стало відомо про прийняття рішення від 30.11.2005 №54/31.

Зазначені докази витребувані судом першої інстанції з метою повного та всебічного вирішення спору.

31.01.2020 до суду апеляційної інстанції надійшла заява Дніпропетровського міського клубу рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спору "СОМ" про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Чус О.В., Вечірка І.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2020 визнано заяву Дніпропетровського міського клубу рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спору "СОМ" про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Чус О.В., Вечірка І.О. необґрунтованою. Провадження у справі зупинено до вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2020 для розгляду заяви про відвід визначено суддю Білецьку Л.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2020 у задоволенні заяви Дніпропетровського міського клубу рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спору "СОМ" про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Чус О.В., Вечірка І.О. відмовлено.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2020 поновлено провадження у справі, призначено справу до розгляду на 24.02.2020.

Розпорядженням керівника апарату суду від 21.02.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Вечірка І.О., Мороза В.Ф.

24.02.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 17.03.2020.

17.03.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 06.04.2020.

Відповідно до інформаційної довідки від 02.04.2020 у зв`язку з встановленням на період дії карантинних заходів на території України тимчасово особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 зі змінами, враховуючи Рекомендації Ради суддів України викладених у листі № 9рс-186/20 від 16 березня 2020 року, на виконання рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду, оформленого протоколом зборів суддів № 1 від 17.03.2020 року та рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду, оформленого протоколом зборів суддів № 3 від 31.03.2020, розгляд справи № 904/1933/19, призначеної на 06 квітня 2020 року не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2020 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 25.05.2020.

25.05.2020 у судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача-2, які надали відповідні пояснення.

Інші учасники справи не скористалися наданим їм процесуальним правом та не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дніпровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області просить розглядати справу за відсутністю його представника.

Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради причину неявки свого представника не повідомив.

Враховуючи те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд справи, їх явка не визнавалась судом обов`язковою, а неявка представників не є перешкодою у розгляді справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.

25.05.2020 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

4.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

Рішенням Дніпропетровської районної ради Дніпропетровської області від 12.05.1999 №VII/XXIII "Про передачу земельної ділянки в оренду" затверджено договір оренди про надання земельної ділянки в довгострокове користування (на умовах оренди) строком на 25 років Дніпропетровському клубу рибалок-мисливців і любителів водно-моторного спорту "Сом" під водну станцію (пункт 1); прийнято до уваги, що площа земельної ділянки по матеріалах інвентаризації, яку займає клуб "Сом" в Кримському урочищі на березі р. Самара складає 1,0 га піску (пункт 2).

У 2004 році на замовлення Дніпропетровського міського клубу рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спорту "Сом" державним підприємством "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" було розроблено технічну документацію щодо передачі земельної ділянки в оренду Дніпропетровському міському клубу рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спорту "Сом" для обслуговування станції відпочинку та організації спортивної роботи на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Розпорядженням голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 07.11.2005 №887-Р "Про передачу земельної ділянки в оренду" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду загальною площею 1,0020 га Дніпропетровському міському клубу рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спорту "Сом". Надано Дніпропетровському міському клубу рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спорту "Сом" земельну ділянку загальною площею 1,0020 га в тому числі: інші відкриті землі 1,0020 га за рахунок земель Дніпродзержинського регіонального управління водних ресурсів на березі Кримської затоки Ленінського водосховища в оренду строком на 5 років для обслуговування станції відпочинку та організації спортивної роботи за межами населеного пункту на території Ювілейної селищної ради з орендною платою в розмірі 10% від грошової вартості земельної ділянки. Запропоновано Дніпропетровському міському клубу рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спору "Сом": - в 30-денний термін укласти договір оренди земельної ділянки з Дніпропетровською райдержадміністрацією та забезпечити його державну реєстрацією в установленому законом порядку (пункт 3.1); - використовувати земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства та цільового призначення (пункт 3.2); - стати на облік платника податку у Дніпропетровській міжрайонній податковій інспекції (пункт 3.3); - суворо дотримуватись вимог природоохоронного законодавства щодо ведення та обмеження господарської діяльності в межах водоохоронної зони та прибережної захисної смуги в ній р.Самара (статті 89,99 Водного Кодексу України та статей 60, 61 Земельного Кодексу України) (пункт 3.4).

Вказана Технічна документація містить: довідку районного відділу земельних ресурсів; дозвіл Дніпропетровської райдержадміністрації на складання технічної документації по передачі земельної ділянки в оренду; акт обстеження земельної ділянки; висновки Дніпродзержинського регіонального управління водних ресурсів, Державного управління екології та природних ресурсів, районної санітарно-епідеміологічної станції, Обласного центру з охорони історико-культурних цінностей, районного відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, районного відділу земельних ресурсів; збірний кадастровий план; рішення Ювілейної селищної ради про погодження передачі земельної ділянки; розпорядження Дніпропетровської райдержадміністрації про затвердження технічної документації; акт встановлення меж земельної ділянки в натурі; кадастровий план; розроблена відомість до форми 6-зем; рішення Дніпропетровської районної ради про передачу земельної ділянки в оренду.

Технічною документацією передбачено передачу земельної ділянки Дніпропетровському міському клубу рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спорту "Сом" за рахунок земель Дніпродзержинського регіонального управління водних ресурсів на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району площею 1,0020 га в оренду для обслуговування станції відпочинку та організації спортивної роботи.

Дніпропетровський районний відділ земельних ресурсів листом від 29.12.2004 № 4274 підтвердив, що земельна ділянка з кадастровим номером 1221455800:06:015:0006 площею 1,0020 га іншого цільового призначення належить Дніпропетровській райдержадміністрації.

Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, яка надається в оренду Дніпропетровському міському клубу рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спорту "Сом" на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, погодженого, у тому числі, начальником відділу земельних ресурсів Дніпропетровського району, Ювілейним селищним головою, начальником Дніпродзержинського регіонального управління водних ресурсів, представником Дніпропетровського міського клубу рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спорту "Сом" та інженером Державного підприємства "Дніпропетровський науково-дослідний проектний інститут землеустрою", загальна площа земельної ділянки - 1,0020 га, в тому числі інших відкритих земель - 1,0020 га, опис меж від А до А - землі Ювілейної селищної ради.

Згідно з актом від 08.11.2005 встановлення меж земельної ділянки в натурі, наданої в оренду Дніпропетровському міському клубу рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спорту "Сом", на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району встановлена на місцевості межа земельної ділянки загальною площею 1,0020 га, в тому числі: інші відкриті землі - 1,0020 га, яка передається в оренду для обслуговування станції відпочинку та організації спортивної роботи за рахунок Дніпродзержинського регіонального управління водних ресурсів на березі Кримської затоки Ленінського водосховища на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району.

У подальшому на виконання вказаного розпорядження 30.12.2005 між Дніпропетровською районною державною адміністрацією як орендодавцем та Дніпропетровським міським клубом рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спорту "Сом" як орендарем було укладено договір оренди землі (далі - договір), відповідно до пункту 1 якого орендодавець надає, а орендатор приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування станції відпочинку та організації спортивної роботи, яка знаходиться на території Ювілейної селищної ради (берег Кримської затоки Ленінського водосховища).

Пунктом 2 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,0020 га, у тому числі: інші відкриті землі 1,0020 га за рахунок земель Дніпродзержинського регіонального управління водних ресурсів.

На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: база для стоянки маломірних та малих суден (на 253 судна) з тимчасовою будівлею для чергового персоналу (пункт 3 договору).

У пункті 8 сторони узгодили, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк; у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію: Дніпропетровський районний відділ РФ "Центр державного земельного кадастру"; невід`ємними частинами договору є: кадастровий план земельної ділянки обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлення земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди (пункт 43 договору).

Вказаний договір посвідчено Ювілейною селищною радою та Дніпропетровським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії центру ДЗК - у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 30.12.2005 за №040512001198.

Відповідно до акту від 30.12.2005 про передачу та прийом земельних ділянок в оренду Дніпропетровському міському клубу рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спорту "Сом" здійснено передачу земельної ділянки на площі 1,0020 га за рахунок земель Дніпродзержинського регіонального управління водних ресурсів на березі Кримської затоки Ленінського водосховища, на території Ювілейної селищної ради та прийом їх представником землекористувача Мішурою С.Є. в присутності виконавця робіт ДП "Дніпропетровський інститут землеустрою"; межі земельної ділянки закріплені 27 межовими знаками довготермінового зберігання, які передані під охорону землекористувачу земельних ділянок.

Розпорядженням голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 22.12.2010 №4071-р "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30.12.2005 №040512001198" внесено зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Дніпропетровською районною державною адміністрацією та Дніпропетровським міським клубом рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спорту "Сом" від 30.12.2005 №040512001198, виклавши пункт 8 у наступній редакції: "Договір укладено на 10 років до 30 грудня 2015 року. Після закінчення строку договору орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію; запропоновано директору Дніпропетровського міського клубу рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спорту "Сом" укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки з Дніпропетровською районною державною адміністрацією та провести її державну реєстрацію.

Відповідно до додаткової угоди від 12.03.2011 до договору оренди землі від 30.12.2005 пункт 8 договору викладено у наступній редакції: "договір укладено на 10 років до 30 грудня 2015 року. Після закінчення строку договору орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію".

В подальшому згідно з додатковою угодою від 30.08.2017 до договору оренди землі від 30.12.2005, зареєстрованого за №040512001198, пункт 8 викладено в наступній редакції: "Договір укладено на 10 років до 30.12.2025. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк; у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію; у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк, але такий, що не перевищує 50 років, і на тих самих умовах, які були передбачені договором".

Рішенням від 03.11.2017 №37928236 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятим державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царейкіним Михайлом Самуіловичем, вирішено провести державну реєстрацію іншого речового права - право оренди земельної ділянки, що розташована: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Слобожанська селищна рада, кадастровий номер земельної ділянки 1221455800:06:015:0006 за суб`єктом - Дніпропетровський міський клуб рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спорту "Сом".

Згідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого 03.11.2017 о 12:57:07 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царейкіним М.С. (індексний номер витягу 102547425), міститься актуальна інформація про об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку з кадастровим номером 1221455800:06:015:0006 площею 1,002 га, речове право на яку зареєстровано 31.10.2017р. державним реєстратором - приватним нотаріусом Царейкіним М.С. (номер запису про інше речове право:23173687), підстава виникнення іншого речового права: договір оренди землі, виданий 30.12.2005, видавник: Дніпропетровська районна державна адміністрація; рішення, серія та номер: VII/XXIII, виданий 12.05.1999, видавник: Дніпропетровська районна рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області; вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки; строк дії - 30.12.2025; орендодавець: Дніпропетровська райдержадміністрація, орендар: Дніпропетровський міський клуб рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спорту "Сом".

У Витягу від 15.11.2017 НВ-1205483502017 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку зафіксовано: земельна ділянка з кадастровим номером 1221455800:06:015:0006 площею 1,0020 га, державної власності, місце розташування - Ювілейна селищна рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області; вид використання земельної ділянки - для обслуговування станції відпочинку та організації спортивної роботи, дата державної реєстрації земельної ділянки 30.12.2005, право власності Дніпропетровської райдержадміністрації, орендар - Дніпропетровський міський клуб рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спорту "Сом", дата державної реєстрації речового права - 31.10.2017, строк дії речового права 30.12.2025.

Також у відповідності з виданою Відділом у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області довідкою від 24.11.2017 №31-4-0.21-1062/164-17 з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями згідно з обліковими даними державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель землекористувачами, угіддями земельна ділянка з кадастровим номером 1221455800:06:015:0006, площею 1, 0020 га, державної форми власності, місце розташуванням - Слобожанська (Ювілейна) селищна рада, Дніпропетровський район (за межами населеного пункту) знаходиться в оренді у користувача - Дніпропетровського міського клубу рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спорту "Сом".

4.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, перевіривши встановлені на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом апеляційного перегляду у даній справі є питання щодо законності розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації від 07.11.2005 № 877-к "Про передачу земельної ділянки в оренду", а також наявності підстав для визнання недійсним договору від 30.12.2005 оренди земельної ділянки та додаткової угоди до договору оренди землі, скасування запису №23173687, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 118 Конституції України та статті 1 Закону України Про місцеві державні адміністрації (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації, які є місцевими органами виконавчої влади і входять до системи органів виконавчої влади.

Статтею 116 Земельного кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 17 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, зокрема, належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов`язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; координація діяльності державних органів земельних ресурсів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення ефективного використання землі на відповідній територій, в тому числі і при передачу земельних ділянок в оренду суб`єктам господарювання, діючим законодавством покладається саме на відповідача-1.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Зміни до землевпорядних проектів та інших матеріалів з питань землеустрою вносяться за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, які затвердили ці проекти (ч.2 ст.186 Земельного кодексу України).

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За змістом наведеної норми вбачається, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не

встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Постановою Верховної Ради України від 11.07.2001 № 2641-ІІІ Про зміну меж міста Дніпропетровська Дніпропетровської області включено у межі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області 14,0 гектара земель Горківської сільради, 427,7 гектара земель Новоолександрівської сільради, 57,1 гектара земель Олександрівської сільради, 107,8 гектара земель Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району, 2048,1 гектара земель, які безпосередньо знаходяться у підпорядкуванні Дніпропетровської районної ради (в тому числі 1386,9 гектара земель, що знаходяться в межах міста Дніпропетровська), та затвердити межі міста Дніпропетровська загальною площею 40507,7 гектара.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції визнає, що на законодавчому рівні 11 липня 2001 року нормативним актом Верховної Ради України встановлено межі міста Дніпропетровська.

За рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.11.2005 № 54/31 Про встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) межі м.Дніпропетровська (копію якого надано позивачем на виконання вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2020) вирішено, зокрема, відзначити, що роботи зі встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) межі міста є такими, що завершені, та площа м.Дніпропетровська становить 40 507,67 га; затвердити технічні звіти по геодезичних роботах, які виконані Інститутом "Укргеоінформ": із встановлення (відновлення) межі міста Дніпропетровська в натурі (на місцевості), із встановлення в натурі (на місцевості) внутрішніх меж міста Дніпропетровська (з відокремленням земель Дніпропетровської районної ради); доручено комітету земельних відносин міської ради та Дніпропетровському міському управлінню земельних ресурсів звернутися до Дніпропетровської районної ради щодо розірвання договорів оренди та договорів тимчасового користування (в тому числі на умовах оренди) на зазначені земельні ділянки з повідомленням цих землекористувачів про необхідність укладання договорів оренди з Дніпропетровською міською радою; до кінця поточного року на підставі цього рішення організувати виконання робіт із внесення необхідних змін до облікової та земельно-кадастрової документації.

З огляду на викладене встановленню підлягають відомості стосовно органу, що має повноваження розпоряджатись зазначеною спірною земельною ділянкою, що прямо випливає з територіальної належності земельної ділянки до певного адміністративного утворення: міста Дніпра або Слобожанської (Ювілейної) селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Приписами частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В обґрунтування своєї правової позиції - належності земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:06:015:0006 до земель комунальної власності територіальної громади міста Дніпра стороною позивача представлені суду графічні матеріали з нанесенням меж міста Дніпра в районі запитуваної земельної ділянки, які долучені до листа головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 25.09.2018 3 3/15-285 Про надання інформації .

Технічна документація відносно складу площі 107,8 га земель Ювілейної (Слобожанської) селищної ради Дніпропетрвоського району, яка була включена в межі міста Дніпропетровська на підставі постанови Верховної Ради України від 11.07.2001 №2641-ІІІ "Про зміну меж міста Дніпропетровська, Дніпропетровської області" позивачем суду не надана.

Аргументуючи свою правову позицію про знаходження спірної земельної ділянки на території Слобожанської (Ювілейної) селищної ради Дніпропетровського району за межами міста Дніпра, сторона відповідачів надали суду акт встановлення меж даної земельної ділянки в натурі (на місцевості), кадастровий план та технічну документацію.

Згідно з Витягом від 15.11.2017 НВ-1205483502017 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 1221455800:06:015:0006 площею 1,0020 га, державної власності, місцерозташування - Ювілейна селищна рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області, вид використання земельної ділянки - для обслуговування станції відпочинку та організації спортивної роботи, дата державної реєстрації земельної ділянки 30.12.2005, право власності Дніпропетровської райдержадміністрації, орендар - Дніпропетровський міський клуб рибалок-мисливців та аматорів водно-моторного спорту "Сом", дата державної реєстрації речового права - 31.10.2017, строк дії речового права 30.12.2025.

Положеннями статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до вимог частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За правилами статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина 4 статті 91 Господарського процесуального кодексу України).

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55 ДСТУ 4163-2003 відповідно о якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів Згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Надані позивачем на виконання вимог ухвали від 21.01.2020 додаткові докази, а саме копія технічної документації по землевпорядних та топографо-геодезичних роботах з встановленням межі міста Дніпропетровська в натурі (на місцевості), наведеним приписам законодавства не відповідають, а тому не приймаються колегією суддів до уваги. Крім того, позивачем надані картографічні матеріали на окремих аркушах, не скріплених між собою у формі єдиного документу, а тому колегія суддів позбавлена можливості встановити місцезнаходження спірної земельної ділянки відповідно до наданих позивачем додаткових доказів.

При цьому, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що оригінали документів, з яких зроблені графічні матеріали меж міста Дніпра в районі спірної земельної ділянки, позивачем суду не представлені.

Колегія суддів апеляційного суду визнала що позиції сторін у справі та надані сторонами докази щодо викладених обставин - включення спірної земельної ділянки до складу земель міста Дніпропетровська (місто Дніпро) на підставі постанови Верховної ради України від 11.07.2001 № 2641-ІІІ є взаємно суперечливими.

По наданим сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень технічним документам із землеустрою про координати поворотних точок меж земельної ділянки до акту від 08.11.2005, складеного відповідно до розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 07.11.2005 №887-Р "Про передачу земельної ділянки в оренду", та до листа головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 25.09.2018, суд самостійно не має об`єктивної можливості зіставити геодезичні дані координат по просторовому місцерозташуванню поворотних точок спірної земельної ділянки щоб достеменно визначити її фактичне місцезнаходження на плані Дніпропетровської області: на території міста Дніпро чи Дніпропетровського району.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що для встановлення фактичних обставин справи, що входять до предмету доказування, наявна потреба у спеціальних знаннях судового експерта - фахівця у галузі картографії, топографії та геодезії, який наддасть висновок з досліджених питань, що було роз`яснено учасникам справи.

Згідно з частинами першої, другої статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до статті 1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України (заява № 61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури; більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

У судовому засіданні представника позивача та відповідача-2 висловились категорично проти проведення по справі такої експертизи. Вони не підтримали можливість призначення судової земельно-технічної експертизи апеляційним судом з власної ініціативи, завивши про відмову сплачувати вартість експертного дослідження.

Враховуючи вищевикладені обставини, позицію учасників справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про недоцільність призначення судової земельно-технічної експертизи у справі № 904/1933/19 з власної ініціативи.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Колегія суддів апеляційного суду приймає до уваги, що позивачем технічна документація, зокрема викопіювання з плану міської межі міста Дніпропетровська з точками координат, викопіювання з бази даних земельно-кадастрової документації міста Дніпропетровська з відображенням межі відносно складу площі 107,8 га земель Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району, яка була включена в межі міста Дніпропетровська на підставі постанови Верховної Ради України від 11.07.2001 № 2641-ІІІ Про зміну меж міста Дніпропетровська Дніпропетровської області , з графічним відображенням місцезнаходження спірної земельної ділянки, суду не надана.

Документальне підтвердження реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за територіальною громадою м. Дніпра відсутнє.

Позивачем не надано доказів виконання рішення Дніпропетровської міської ради від 30.11.2005 № 54/31 у повному обсязі. Дніпровською міською радою не завершено процедуру про затвердження документації із землеустрою, документації з оцінки земель та не надано відомості до Державного земельного кадастру.

Між тим матеріалами господарської справи встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1221455800:06:015:0006 площею 1,0020 га згідно Витягу від 15.11.2017 НВ-1205483502017 з Державного земельного кадастру та інформації, наданій відділом у Дніпропетровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області довідкою від 24.11.2017р. №31-4-0.21-1062/164-17 з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, розташована на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Спірна земельна ділянка відповідно даних Державного земельного кадастру, Державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями на листопад 2017 року відноситься до державної форми власності з правом власності за Державною районною адміністрацією Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Дніпропетровський районний відділ земельних ресурсів листом від 29.12.2004 № 4274 підтвердив, що земельна ділянка з кадастровим номером 1221455800:06:015:0006 площею 1,0020 га іншого цільового призначення належить Дніпропетровській райдержадміністрації.

Дніпровською міською радою не надано кадастровий план, який обґрунтовував би її позицію, натомість відповідачем 2 надано витяг з Державного земельного кадастру із зображенням кадастрового плану земельної ділянки та наявністю інформації про те, що відповідач 2 має право користування на спірну земельну ділянку, а власником є не позивач, а Дніпропетровська райдержадміністрація.

Вищенаведені відомості щодо державної форми права власності та місця розташування спірної земельної ділянки достовірними доказами позивачем не спростовані.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши у сукупності зібрані у справі докази, необхідні для правильного вирішення спору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивачем - Дніпровською міською радою не доведено належними та допустимими доказами факт включення земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:06:015:0006 площею 1,0020 га до адміністративно-територіальної одиниці м.Дніпропетровська відповідно до постанови Верховної Ради України від 11.07.2001 № 2641-ІІІ Про зміну меж міста Дніпропетровська Дніпропетровської області за рахунок земель Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району.

Згідно листа про надання інформації Головного управління статистики у Дніпропетровській області № 04-07/305-20 від 03.02.2020 наданого на запит Департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради встановлено, що у системі ведення ЄДРПОУ застосовують низку національних (державних) статистичних класифікацій, зокрема Державний класифікатор ДК 014-97 "Класифікатор об`єктів адміністративно-територіального устрою України" (КОАТУУ), що складається з кодів та назв усіх адміністративно-територіальних об`єктів України, які згруповані за ознаками територіальної спільності, історичних, економічних, географічних, етнічних і культурних особливостей та призначений для забезпечення достовірності, цілісності, зіставленості даних у ході проведення автоматизованої обробки та під час поширення інформації у різних територіальних розрізах.

Уся множина об`єктів класифікації розподілена за територіальною ознакою та адміністративною підпорядкованістю на чотири рівні ієрархічної класифікації. До кожного рівня класифікації входять об`єкти, що підпорядковані об`єктам попереднього рівня.

Джерелом інформації для оновлення КОАТУУ є рішення Верховної Ради України, опубліковані у "Відомостях Верховної Ради України", а також оприлюднені дані про адміністративно-територіальні одиниці на порталі Верховної Ради України (рубрика "Ресурси", довідник "Адміністративно- територіальний устрій") та дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Статтею 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Об`єктами Державного земельного кадастру є: землі в межах державного кордону України; землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць; обмеження у використанні земель; земельна ділянка (ст.10 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

У статті 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено перелік відомостей про земельні ділянки, які включаються до Державного земельного кадастру.

Статтею 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено порядок здійснення реєстрації земельної ділянки

Статтею 36 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено перелік відомостей Державного земельного кадастру, які підлягають оприлюдненню.

З наведеної правової норми вбачається, що відомості з Державного земельного кадастру є офіційними, містять інформацію про право власності та постійного користування земельної ділянки державної чи комунальної власності, тому витяг з Державного земельного кадастру є актуальним та прямим доказом в підтвердження того, що відповідач-2 має право користування на спірну земельну ділянку, а власником цієї земельної ділянки є Дніпропетровська райдержадмінстрація.

Частиною 4 ст.173 Земельного кодексу України встановлено, що землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України (ст.174 Земельного кодексу України).

За приписами ст.175 Земельного кодексу України межі адміністративно-територіальних одиниць встановлюються в порядку та відповідно до закону.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом (ч.1 ст.202 Земельного кодексу України).

Статтею 46 Закону України "Про землеустрій" передбачено порядок встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень.

Наведеною правовою нормою визначено, що проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж сіл, селищ, міст розробляються за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.

Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж району розробляється за рішенням відповідної районної ради, а у разі якщо районна рада не утворена - обласної ради.

Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці підлягає погодженню сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення її меж. У разі розширення меж населеного пункту за рахунок території, яка не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

Рішення про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальних одиниць є одночасно рішенням про затвердження проектів землеустрою щодо їх встановлення (зміни).

Таким чином встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом входить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Отже спірна земельна ділянка могла перейти у власність територіальної громади лише за наявності рішення про встановлення меж населеного пункту та витягу з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно- територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, що було б підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Всупереч наведеному позивачем не дотримано наведеної процедури, а тому позивач не є власником даної земельної ділянки.

З огляду на вказане колегія суддів апеляційного суду відхиляє аргументи позивача про те, що в оренду передана спірна земельна ділянка, яка з 2001 року перебуває в межах території м. Дніпра. Відтак вирішення питання про надання у користування спірної земельної ділянки належить до компетенції Дніпропетровської районної державної адміністрації.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 07.11.2005 № 887-Р "Про передачу земельної ділянки в оренду" прийняте у межах визначеної законом компетенції та у відповідності до вимог, чинного на час виникнення спірних правовідносин, законодавства. Порушення прав та охоронюваних законом інтересів територіальної громади м.Дніпро прийнятим розпорядженням при розгляді справи не встановлено.

Що стосується позовної вимоги щодо визнання недійсними договору оренди землі від 30.12.2005, посвідчений Ювілейною селищною радою, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Дніпропетровським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії центру ДЗК за №040512001198, та додаткової угоди до договору оренди землі, що укладені між Дніпропетровською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Дніпропетровським міським клубом рибалок - мисливців та аматорів водно - моторного спорту "Сом", апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Дніпровська міська рада виходила з того, що договір оренди та додаткова угода до нього укладені на підставі розпорядження від 07.11.2005 № 887-Р Про передачу земельної ділянки в оренду Дніпропетровською районною державною адміністрацією поза межами визначеної законом компетенції щодо розпорядження земельною ділянкою, яка включена в межі населеного пункту - м. Дніпро. Вищенаведені правочини суперечить нормам чинного законодавства та порушують права і інтереси Дніпровської міської ради, а тому мають бути визнані недійсними з моменту їх учинення.

Відповідно до вимог статті 204 Цивільного процесуального кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. При цьому, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання правочину недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання договорів недійсними.

Виходячи зі змісту частини шостої статті 123 та статей 116, 124 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час укладення оспорюваного договору) наявність рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про затвердження належним чином погодженого проекту відведення земельної ділянки та надання її в оренду чинним земельним законодавством визначається в якості обов`язкової правової підстави для подальшого укладення договору оренди земельної ділянки.

Отже розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації про передачу земельної ділянки в оренду земельним законодавством визначається в якості обов`язкової передумови подальшого укладення договору оренди землі. Оскільки судом оспорюване розпорядження визнане таким, що відповідає закону, тому колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що передача в оренду земельної ділянки за договором від 30.12.2005 відбулась з дотриманням положень норм права, а саме на виконання законного розпорядження райдержадміністрації. При цьому по результатам розгляду спору судом визнано відсутність порушення прав та інтересів Дніпровської міської ради.

З врахуванням вищенаведеного вказані обставини апеляційний суд визнає достатньою підставою для відмови позивачу у визнанні договору оренди землі від 30.12.2005 та додаткової угоди до договору оренди землі від 30.12.2005 щодо продовження терміну його дії до 31.12.2015 недійсними.

Вимоги позивача про скасування запису №23173687 та зобов`язання повернути земельну ділянку є похідними від вимог щодо визнання незаконним та скасування розпорядження та визнання недійсним договору, а тому відсутні підстави для задоволення цих вимог.

Приймаючи до уваги, що позивачем не доведено, що Дніпровська міська рада є власником спірної земельної ділянки, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на необхідність узгодження істотних умов договору із власником земельної ділянки - Дніпровською міською радою.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи, викладені в апеляційній скарзі, про порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції, оскільки скаржником не доведено порушення судом першої інстанції його прав щодо надання усних пояснень по суті спору.

Водночас протокол судового засідання від 17.10.2019 свідчить про те, що від позивача був присутній представник Олійник Ю. М. , який надав пояснення у справі.

Колегія суддів відмовляє у задоволення клопотання відповідача-2 щодо закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи таке.

Пунктом 1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до ч.1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно ч.2 статті 4 Господарського процесуального кодексу юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першої статті 20 Господарського процесуального кодексу визначено предметну і суб`єктну юрисдикцію господарського суду, де вказано про розгляд господарським судом справ у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інших справ у визначених законом випадках, зокрема, справ у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п.6); справ у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем (п.10).

Для віднесення справи до своєї юрисдикції господарському суду необхідно визначити, чи правовідносини та спір є господарськими. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи.

Позивачем подано позов про визнання незаконним та скасування розпорядження від 07.11.2005 №877-к "Про передачу земельної ділянки в оренду", визнання недійсними договору від 30.12.2005 оренди земельної ділянки та додаткової угоди до договору оренди землі, скасування запису №23173687, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, колегія суддів приходить до висновку, що ці відносини є цивільно-правовими, а тому з огляду на суб`єктний склад учасників спору даний спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

4.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення місцевого господарського суду відповідає встановленим ним фактичним обставинам справи, прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому передбачені законом підстави для його скасування відсутні.

4.5 Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги Дніпровської міської ради відмовити

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2019 у справі №904/1933/19 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова складена у повному обсязі 29.05.2020

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді В.Ф.Мороз

І.О.Вечірко