Ухвала

від 29.05.2020 по справі 916/2245/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 916/2245/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП"

про відвід колегії суддів у складі Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.

від розгляду справи № 916/2245/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП"

про стягнення 2 392 176,80 грн заборгованості, 40 699,78 грн 3% річних за період з 01.01.2019 по 26.07.2019, 157 405,23 грн інфляційних нарахувань з січня 2019 року по червень 2019 року та 425 020,86 грн пені за період з 01.01.2019 по 01.07.2019,

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" повторно звернулось безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 916/2245/19.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 04.05.2020 для розгляду справи № 916/2245/19 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.05.2020 залишив без руху касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі №916/2245/19 на підставі частин 2 та 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України із наданням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали. Судом роз`яснено у який спосіб необхідно усунути недоліки та попереджено про наслідки невиконання ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, передбачені частиною 4 статті 174, частиною 2 статті 292, абзацом 2 частини 3 статті 292 та пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

25 травня 2020 року до Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" № 42-13/0520 від 13.05.2020 про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду головуючого судді Губенко Н. М., суддів Кролевець О. А., Студенець В. І.

Подана заява обґрунтована наступним:

- Суд не застосувавши положення Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID - 19 )", пункту 4 розділу "Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, не продовжив Товариству з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" процесуальний строк усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.03.2020, на строк дії карантину та ухвалою від 09.04.2020 у справі № 916/2245/19 повернув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020;

- оскільки ухвалою від 09.04.2020 Суд повернув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП", то не витребовував матеріали справи №916/2245/19, отже справа № 916/2245/19 була відсутня у Верховному Суді. Таким чином, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП", поєднання касаційної скарги із справою, матеріали якої, за його твердженням, були відсутні у Верховного Суду та не витребовувались Верховним Судом є порушенням пункту 3 розділу VІІІ "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення про автоматизовану систему документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затвердженим постановою Пленуму Верховного Суду № 8 від 14.12.2017, крім того станом на 04.05.2020 справа № 916/2245/19 в провадженні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Губенко Н. М. - головуючий, судді Кролевець О. А., Студенець В. І. була відсутня і Судом не витребовувалась;

- повторно подана касаційна скарга, яка надійшла 04.05.2020, не могла бути передана колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Губенко Н. М. - головуючий, судді Кролевець О. А., Студенець В. І., оскільки після прийняття ухвали від 09.04.2020 здійснення процесуальних дій у справі № 916/2245/19 вищевказаним складом суду було завершено. Таким чином передання касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП", яка надійшла до Суду 04.05.2020, на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Губенко Н. М. - головуючий, судді Кролевець О. А., Студенець В. І. є порушенням підпунктів 4, 6 пункту 21 розділу VІІІ "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення про автоматизовану систему документообігу суду;

- наявні підстави для здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи №916/2245/19 відповідно до підпункту 4 пункту 4, пункту 18 розділу VІІІ "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення про автоматизовану систему документообігу суду за ініціативою судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату чи заступника керівника апарату в загальному порідку, передбаченому Положенням та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затвердженими постановою Пленуму Верховного Суду № 8 від 14.12.2017 (пункти 1.7, 1.9, 3.2, 3.4), оскільки справи, які надійшли 04.05.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не розподілялись на суддю Кролевець Ольгу Анатоліївну у зв`язку з тим, що вони надійшли за чотирнадцять календарних днів включно до початку відпустки судді, тривалість якої становить більше чотирнадцяти календарних днів. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" вважає, що всупереч зазначеного, не було здійснено повторного автоматизованого розподілу справи № 916/2245/19, а отже порушено порядок визначення судді для розгляду справи, а саме: пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1, 3 підпункту 4 пункту 4, пункту 18, підпунктів 4. 6 пункту 21 розділу VІІІ "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення про автоматизовану систему документообігу суду, пунктів 1.7, 1.9, 3.2, 3.4 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.

Ухвалою Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №916/2245/19 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду головуючого судді Губенко Н. М., суддів Кролевець О. А., Студенець В. І. від розгляду справи № 916/2245/19 визнано необґрунтованою, передано матеріали справи № 916/2245/19 на автоматичний розподіл для визначення судді з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду головуючого судді Губенко Н. М., суддів Кролевець О. А., Студенець В. І. від розгляду справи № 916/2245/19.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід у справі №916/2245/19 визначено суддю Верховного Суду Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2020.

Розглянувши зазначену заяву, Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Статтею 35 ГПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді. Відповідно до частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частин 2, 3 статті 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, в тому рахунку надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п.п. 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 лютого 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" вперше звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через Південно-західний апеляційний господарський суд з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі №916/2245/19. Справа № 916/2245/19 (у двох томах) разом із касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" надіслана Південно-західним апеляційним господарським судом листом №916/2245/19/26/2020 від 19.02.2020 відповідно до підпункту 17.1, підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до Закону.

Судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За приписами частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 6 Розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення про автоматизовану систему документообігу суду первісний розподіл судових справ здійснюється модулем автоматизованого розподілу в хронологічному порядку їх надходження до суду (реєстрації) в наступній послідовності: 1) формується список компетентних суддів для розгляду конкретної справи; 2) для компетентних суддів розраховуються коефіцієнти навантаження; 3) із числа компетентних суддів з урахуванням встановлених коефіцієнтів навантаження здійснюється випадковий вибір судді (судді-доповідача); 4) на підставі результатів проведеного автоматизованого розподілу проводиться коригування коефіцієнтів фактичного та середньозваженого навантаження суддів; 5) у разі визначення судді-доповідача проводиться визначення суддів, що входять до складу постійної колегії.

Згідно з пунктом 7 Розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення про автоматизовану систему документообігу суду для кожного автоматизованого розподілу справи або матеріалів кримінального провадження формується список компетентних суддів шляхом виключення з повного штатного списку суддів відповідного суду тих, які не можуть брати участь в розподілі через відсутність необхідної спеціалізації або через об`єктивні обставини, визначені пунктами 4 та 5 Розділу VIII цього Положення.

Пунктом 1.7 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених Постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 № 8 передбачено, що визначення судді-доповідача (колегії суддів) для розгляду судових справ здійснюється АСДС під час реєстрації документів відповідальною особою секретаріату відповідного касаційного суду або Великої Палати - користувачем АСДС, який має відповідні функціональні обов`язки та права (далі - відповідальна особа), а також в інших випадках необхідності визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу з урахуванням спеціалізації (за наявності).

Згідно з пунктом 2.3 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених Постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 № 8 для розгляду судової справи колегією суддів АСДС визначає суддю-доповідача в порядку, передбаченому пунктом 1.7 цих Засад. Після визначення судді-доповідача АСДС визначає інших суддів з числа постійної колегії суддів, до якої входить суддя-доповідач, з урахуванням наявності процесуальних повноважень на момент автоматизованого розподілу.

Пунктом 3.5 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених Постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 № 8 передбачено, що у судовій справі, що надійшла до касаційного суду як суду касаційної інстанції після нового її розгляду судом нижчої інстанції, АСДС визначає суддю-доповідача між усіма суддями відповідного касаційного суду з урахуванням спеціалізації (за наявності) в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами.

Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 № 1 затверджено тимчасовий персональний склад постійних колегій суддів у складі судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Так, у зазначеній судовій палаті затверджено персональний склад постійної колегії суддів: Губенко Н. М., Кролевець О. А., Студенець В. І.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 26.02.2020 для розгляду справи № 916/2245/19 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.

Ухвалою від 10.03.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду залишив без руху касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 916/2245/19 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Скаржнику надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) у спосіб, встановлений пунктом 5 частини 2 цієї статті; подання Суду документу про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі №916/2245/19 в установленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 75 602,84 грн; надання Суду належних доказів надсилання копії касаційної скарги і доданих до неї документів на адресу Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд", листом з описом вкладення.

Скаржнику також роз`яснено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк, така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.

30 березня 2020 року на адресу Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" № 17-20/0320 від 20.03.2020 про усунення недоліків касаційної скарги, до якої, зокрема, була додана квитанція № ПН104988 від 19.03.2020 про сплату судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 916/2245/19 в сумі 75 602,80 грн та докази надсилання копії касаційної скарги і доданих до неї документів на адресу Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд", листом з описом вкладення.

Проте вимоги ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.03.2020 в частині визначення передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) у спосіб, встановлений пунктом 5 частини 2 цієї статті не були виконані.

Ухвалою від 09.04.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.) повернув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 916/2245/19, оскільки скаржником не усунуто недоліки у строк, зазначений в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.03.2020. Копія касаційної скарги, додані до скарги матеріали на 2 аркушах, а також квитанція № ПН104988 від 19.03.2020 про сплату судового збору надіслана скаржникові. Оригінал касаційної скарги залишено в суді касаційної інстанції.

Справа № 916/2245/19 у двох томах повернута до Господарського суду Одеської області листом № 24.2-16/916/2245/19/364/2020 від 10.04.2020. Отже твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" щодо відсутності справи на момент винесення ухвали про повернення касаційної скарги від 09.04.2020 та порушення пункту 3 розділу VІІІ "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення про автоматизовану систему документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затвердженим постановою Пленуму Верховного Суду № 8 від 14.12.2017 не заслуговують на увагу.

Не відповідають дійсності і посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП", що Суд не застосував положення Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID - 19)", пункту 4 розділу "Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України та не продовжив Товариству з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" процесуальний строк усунення недоліків касаційної скарги на строк дії карантину.

По-перше, в ухвалі від 10.03.2020, якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" залишено без руху, Суд, згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановив строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали. Відповідно до поштового повідомлення № 0101614918960 (том 2, аркуш справи 188) зазначена ухвала вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" 16.03.2020. Таким чином останнім днем для усунення недоліків касаційної скарги є 26.03.2020, тобто строк встановлений до прийняття Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID - 19)", який набрав чинності з 02.04.2020.

По-друге, відповідно до частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Проте в заяві про усунення недоліків № 17-20/0320 від 20.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" не клопотало про продовження строку на усунення недоліків. Окремого клопотання/заяви про таке до Суду також не надходило.

30 квітня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" повторно звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі №916/2245/19.

Твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" щодо повторного звернення до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через Південно-західний апеляційний господарський суд з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 916/2245/19 разом із заявою (клопотанням) про поновлення строків касаційного оскарження не відповідають дійсності, оскільки його касаційна скарга від 13.05.2020 № 42-13/0520 надійшла безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та без вказаних у ній додатків, про що складений акт № 29.1-11/136 від 04.05.2020.

Відповідно до підпункту 4 пункту 21 Розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення про автоматизовану систему документообігу суду передача судової справи (матеріалів кримінального провадження) раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті проводиться модулем автоматизованого розподілу щодо апеляційних та касаційних скарг, що надійшли до суду апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі.

Верховний Суд зазначає, що керуючись частиною 4 статті 37, пунктом 2 частини 5 статті 128 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 32 Господарського процесуального кодексу України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затвердженим постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 № 8, зборами суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийнято рішення № 4 від 08.04.2019, яким вирішено передавати раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів) касаційні скарги, що надійшли до касаційного суду після визначення судді-доповідача у цій справі, крім випадків надходження судової справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції, після її розгляду палатою, об`єднаною палатою та Великою Палатою.

Таким чином касаційні скарги, які надійшли в межах однієї справи після здійснення автоматизованого розподілу судової справи вперше та визначення судді-доповідача у цій справі, передаються на розгляд саме визначеному судді-доповідачу, крім зазначених вище випадків.

За таких обставин, у зв`язку із повторним поданням Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 в рамках однієї справи № 916/2245/19, така касаційна скарга передана модулем автоматичного розподілу раніше визначеній колегії суддів (судді: Губенко Н. М. (головуючий), Кролевець О. А., Студенець В. І.), що і підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 04.05.2020.

Стосовно твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" щодо необхідності проведення повторного автоматичного розподілу судової справи згідно із підпунктом 4 пункту 4 Розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення про автоматизовану систему документообігу суду та заміни судді Кролевець О. А. у зв`язку з тим, що касаційна скарга надійшла за чотирнадцять календарних днів включно до початку відпустки судді, тривалість якої становить більше чотирнадцяти календарних днів Суд зазначає, що такі обмеження встановлюються на судові справи (касаційні, апеляційні скарги, заяви), які надійшли вперше чи підлягають передачі раніше визначеному складу суду у справах, в яких суддею-доповідачем вже визнано саме суддю Кролевець О. А.

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 916/2245/19 вже вдруге надійшла до суду касаційної інстанції, а тому, як зазначалося вище, підлягала передачі модулем автоматичного розподілу вже раніше визначеній колегії суддів (судді: Губенко Н. М. (головуючий), Кролевець О. А., Студенець В. І.). Станом на момент прийняття ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.05.2020 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП", що подана повторно, суддя Кролевець О. А. не знаходилась у відпустці, отже підстав для здійснення повторного автоматизованого розподілу не було.

Підпунктом 1 пункту 19 Розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення про автоматизовану систему документообігу суду передбачено, що повторний автоматизований розподіл судової справи може проводитись модулем автоматизованого розподілу в порядку, визначеному в пункті 6 цього Розділу коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії (якщо справа розглядається колегіально) не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти календарних днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені процесуальним законом - на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату (секретаріату), підписаного у відповідності до його посадових обов`язків.

Отже, розподіл справи № 916/2245/19 між суддями відбувся у загальному порядку згідно з Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.

Таким чином, доводи заявника щодо порушення порядку визначення суддів для розгляду справи з урахуванням наведених вище обставин справи та враховуючи вищевказані норми спростовуються, а відтак підстава для відводу колегії суддів передбачена пунктом 4 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України відсутня.

Оцінивши доводи, які викладені в заяві про відвід, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які свідчать про порушення порядку визначення суддів для розгляду справи чи викликають сумнів у неупередженості суддів та могли б бути підставою для їх відводу у розумінні статей 35, 36 ГПК України.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Губенко Н. М.- головуючого , суддів Кролевець О. А., Студенець В. І. від розгляду справи № 916/2245/19 слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 36, 38, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Губенко Н. М.- головуючого , суддів Кролевець О. А., Студенець В. І. від розгляду справи № 916/2245/19 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Васьковський