Окрема думка

від 15.06.2020 по справі 916/2245/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

15 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 916/2245/19

судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ткача І.В.

у справі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Головей В. М., Разюк Г. П., Савицький Я. Ф.

від 12.02.2020

за позовом Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП"

про стягнення 2 392 176,80 грн заборгованості, 40 699,78 грн 3% річних за період з 01.01.2019 по 26.07.2019, 157 405,23 грн інфляційних нарахувань з січня 2019 року по червень 2019 року та 425 020,86 грн пені за період з 01.01.2019 по 01.07.2019,

Ухвалою Верховного Суду від 15.06.2020 у справі №916/2245/19 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, а також відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі №916/2245/19.

Ухвала Верховного Суду постановлена на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.

З висновком суду касаційної інстанції не погоджуюся та відповідно до частини третьої статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) висловлюю окрему думку, суть якої полягає у такому.

1. Стислий виклад обставин, що передували постановленню ухвали

12 лютого 2020 року постановою Південно-західного апеляційного господарського суду у справі №916/2245/19 частково задоволено апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд". Рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2019 скасовано, викладено резолютивну частину рішення в такій редакції: "Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" на користь Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" 2 392 176,80 грн основного боргу, 87 218,66 грн інфляційних втрат, 40 699,78 грн 3% річних та 37 801,43 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовити.".

13 лютого 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через Південно-західний апеляційний господарський суд з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 916/2245/19.

10 березня 2020 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду залишив без руху касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 916/2245/19 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржнику було надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) у спосіб, встановлений пунктом 5 частини 2 цієї статті, а також для подання Суду документу про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги та надання належних доказів надсилання копії касаційної скарги і доданих до неї документів на адресу Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд".

30 березня 2020 року на адресу Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" № 17-20/0320 від 20.03.2020 про усунення недоліків касаційної скарги.

09 квітня 2020 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду повернув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі №916/2245/19, вказавши, що вимоги ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.03.2020 скаржником виконано частково, а саме надано докази сплати судового збору за подання касаційної скарги та докази надсилання касаційної скарги та доданих до неї документів позивачу. Водночас, за висновком Суду, відповідач належним чином не обґрунтував правових підстав звернення до Суду з касаційною скаргою, враховуючи підстави касаційного оскарження, передбачені ст.287 ГПК України.

27 квітня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" отримало копію ухвали Верховного Суду від 09.04.2020 у справі №916/2245/19 (разом з оригіналом квитанції № ПН104988 від 19.03.2020 про сплату 75 602,80 грн).

28 квітня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі №916/2245/19 з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Скарга була подана через Південно-західний апеляційний господарський суд відповідно до п.п.17.5 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

30 квітня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" додатково направило цю ж касаційну скаргу (але без додатків) безпосередньо на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка була отримана Судом 04.05.2020.

06 травня 2020 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП", яка була подана безпосередньо до Верховного Суду (тобто ту, що направлена 30.04.2020 і яку Суд отримав раніше без додатків), залишив без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме для:

- подання Суду документу про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 916/2245/19 в установленому законом порядку та розмірі;

- надання Суду належних доказів надсилання копії касаційної скарги і доданих до неї документів на адресу Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд";

- подання Суду заяви/клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів поважності такого пропущення.

25 травня 2020 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" з додатками, яка подана скаржником 28.04.2020 через Південно-західний апеляційний господарський суд.

До цієї касаційної скарги було додано оригінал квитанції № ПН104988 від 19.03.2020 про сплату судового збору в сумі 75 602,80 грн, належні докази надсилання копії касаційної скарги і доданих до неї документів на адресу Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд", листом з описом вкладення, заяву про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та клопотанням про зупинення виконання судового рішення.

26 травня 2020 року до Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" № 47-20/0520 від 20.05.2020 про усунення недоліків касаційної скарги, в якій скаржник по суті пояснив ситуацію, яка склалася, та стверджував, що недоліки, зазначені Верховним Судом в ухвалі від 06.05.2020 по суті усунені шляхом подання касаційної скарги 28.04.2020 через апеляційний господарський суд. У зв`язку з цим скаржник просив поновити йому строк на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі №916/2245/19 та відкрити касаційне провадження за його касаційною скаргою.

2. Стислий зміст висновків, здійснених в ухвалі Верховного Суду від 15.06.2020

Ухвалою Верховного Суду від 15.06.2020 у справі №916/2245/19 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, а також відмовлено скаржнику у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі №916/2245/19.

Суд зазначив, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, не вбачається , а підстави, наведені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, не є поважними та об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами, труднощами чи карантином, оскільки залежали від самого скаржника.

Скаржником не наведено причин, які унеможливлювали його зазначити підстави, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Для виконання такої вимоги Суду не потрібно було звертатися до банківських установ (як у випадку виконання вимоги Суду щодо сплати судового збору) чи установ, які надають послуги поштового зв`язку (як у випадку виконання вимоги Суду щодо подання належних доказів надсилання копії касаційної скарги і доданих до неї документів на адресу Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд", листом з описом вкладення).

Отже, Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, встановленого Законом.

3. Щодо наявності підстав для поновлення пропущеного скаржником строку на касаційне оскарження та необхідності відкриття касаційного провадження у справі №916/2245/19

Конституцією України проголошено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (ч.2 ст.3 Конституції України).

Касаційне оскарження судового рішення, у визначених законом випадках, є однією з основних засад судочинства в Україні відповідно до статті 129 Конституції України.

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.2015 №3-рп/2015 зазначив, що право на судовий захист включає в себе, зокрема, можливість оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, що є однією з конституційних гарантій реалізації інших прав і свобод, захисту їх від порушень і протиправних посягань, в тому числі від помилкових і неправосудних судових рішень.

За змістом ч.1 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з ч.1 ст.288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Встановлення та дотримання правил судової процедури, до якої відносяться строки вчинення процесуальних дій, не є порушеннями чи то перепонами у праві на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Проте дискреційні повноваження судів у вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для поновлення пропущених процесуальних строків не можуть бути необмеженими.

Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, а також права на оскарження судового рішення (фактично - права на виправлення судової помилки) з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду та строку на оскарження у розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму , воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру (справи "Белле проти Франції", "Ільхан проти Туреччини", "Пономарьов проти України", "Щокін проти України" тощо).

У справі №916/2245/19 постанова суду апеляційної інстанції, яка оскаржувалася у касаційному порядку, ухвалена апеляційним судом 12.02.2020.

Водночас, 08.02.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-ІХ, яким, зокрема, внесено зміни до ГПК України в частині визначення підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, а також змінено вимоги до змісту касаційної скарги, у якій повинні бути деталізовані підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Змінивши положення ГПК України у зазначеній частині, законодавець по суті запровадив нову систему допуску та фільтрів для касаційного оскарження, суттєво звузивши підстави касаційного оскарження судових рішень.

Вперше відповідач подав касаційну скаргу на зазначену постанову 13.02.2020 , тобто на наступний день після її ухвалення та через 4 дні з дня набрання чинності вказаним вище Законом України від 15.01.2020 №460-ІХ.

Проте скаржник не дотримався вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК України щодо зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Ухвалу Верховного суду від 10.03.2020 про залишення касаційної скарги без руху відповідач отримав 16.03.2020 та вже на четвертий день - 20.03.2020 направив заяву про усунення недоліків касаційної скарги.

Тобто процесуальні дії вчинялися відповідачем у максимально стислі часові проміжки, що очевидно підтверджує його намір подати касаційну скаргу в межах строків, визначених у ст.288 ГПК України. І в такому випадку скаржник мав цілком законні очікування на здійснення касаційного перегляду судового рішення, яке ним оскаржено.

У зазначеному контексті доцільно зазначити і те, що з огляду на практику, яка складалася у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у період первісного звернення відповідача з касаційною скаргою та подання заяви про усунення її недоліків, ситуація, в якій опинився скаржник, не зазначивши належних підстав для касаційного оскарження, була непоодинокою та досить розповсюдженою у той період часу. Крім того, вважаю за необхідне звернути увагу на подальші активні дії скаржника, які були спрямовані на реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Ухвалу Верховного Суду від 09.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" отримало 27.04.2020.

28 квітня 2020 року , тобто на наступний день, відповідач повторно звернувся з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020, подавши її через Південно-західний апеляційний господарський суд, що відповідає вимогам п.17.5 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

А 30 квітня 2020 року скаржник направив ідентичну касаційну скаргу на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яку Суд отримав безпосередньо 04.05.2020.

Залишаючи касаційну скаргу без руху на підставі частин 2 та 3 статті 292 ГПК України, Суд в ухвалі не зазначав про недотримання скаржником вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК України, що підтверджує те, що відповідач належним чином обґрунтував підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції.

Проте ситуація, за якої Суд отримав ідентичні за змістом касаційні скарги відповідача із проміжком у часі, власне і стала передумовою для постановлення ухвали Верховного Суду від 15.06.2020.

В ухвалі від 06.05.2020 Суд по суті не розглядав доводи скаржника про поважність причин пропуску ним строку на касаційне оскарження постанови апеляційного господарського суду, оскільки такого клопотання не було, а надійшло воно разом з касаційною скаргою, яка подавалася через апеляційний господарський суд 28.04.2020.

Отже, Суд не оцінював причини поважності пропуску строку, наведені у клопотанні відповідача, поданому 28.04.2020. Хоча за загальним правилом тієї ж ч.3 ст.292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху якщо наведені у ній підстави для поновлення строку визнані судом неповажними, а залишення касаційної скарги без руху на цій підставі є стандартною практикою Верховного Суду.

Проте обставини перевірки касаційної скарги відповідача на предмет дотримання скаржником вимог ГПК України під час звернення до суду касаційної інстанції, про які йшлося вище, призвели по суті до обмеження права скаржника на наведення інших або додаткових підстав для поновлення йому строків на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції.

У будь-якому випадку вважаю, що враховуючи конкретні обставини цієї справи, Суд мав законні підстави для поновлення відповідачу строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції. Натомість, відмовивши відповідачу у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу, Суд проявив занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог.

Отже, Суд повинен був відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-Будівельний Трест ЧМП" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі №916/2245/19.

Суддя І. Ткач