Постанова

від 20.05.2020 по справі 2-541/12

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 травня 2020 року

м. Київ

справа № 2-541/12

провадження № 61-22348св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Фортуна-банк ,

відповідач - ОСОБА_1 , Приватна фірма Інтервал ,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 11 листопада 2019 року у складі судді Перепелюк І. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2010 року Публічне акціонерне товариство Фортуна-банк (далі - ПАТ Фортуна-банк ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Приватної фірми Інтервал (далі - ПФ Інтервал ), в якому просило суд стягнути з відповідачів на користь банку заборгованість за договором про надання кредитної лінії у розмірі 165 440,00 доларів США.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 26 січня 2012 року позов ПАТ Фортуна-банк задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ПФ Інтервал на користь ПАТ Фортуна-Банк заборгованість за договором про надання кредитної лінії від 15 серпня 2008 року № 21К-КЛ/108-Ф в сумі 168 629,00 доларів США.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення мотивовано тим, що зазначена вище сума боргу за кредитним договором станом на день розгляду даної справи в суді відповідачами не погашена. Також, враховуючи наявність у позивача відповідної генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України, суд вважав, що здійснення позивачем кредитних операцій у валюті, в тому числі під час укладення з ОСОБА_1 договору про надання кредитної лінії від 15 серпня 2008 року про видачу їй кредитних коштів в іноземній валюті, не суперечить вимогам чинного законодавства України. Крім того, оскільки згідно з пунктом 1.1 договору поруки від 15 серпня 2008 року поручитель зобов`язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, а також можливих штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що позовні вимоги банку до ПФ Інтервал є обґрунтованими.

Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 24 червня 2019 року ОСОБА_2 , який не брав участі у справі, подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року визнано наведені ОСОБА_2 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 26 січня 2012 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Роз`яснено, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, щодо обґрунтування інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

07 листопада 2019 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 26 січня 2012 року.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 11 листопада 2019 року клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 26 січня 2012 року залишено без задоволення.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 26 січня 2012 року відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що заявником не наведені обґрунтовані причини поважності пропуску строку апеляційного оскарження, що не залежали від волі заявника і дійсно були пов`язані з істотними перешкодами та труднощами, що об`єктивно ускладнювали можливість заявника своєчасно звернутися до суду у визначений законом строк або аргументи, які б свідчили про дотримання ним такого строку, а тому суд застосував положення пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.

Короткий зміст касаційної скарги

11 грудня 2019 року ОСОБА_2 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 11 листопада 2019 року, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 26 січня 2012 року про стягнення заборгованості за договором про надання кредитної лінії від 15 серпня 2008 року № 21 К-Кл/108Ф безпосередньо стосується прав і обов`язків засновника та власника майна 100 % унітарного підприємства ПФ Інтервал Пелепчука В. В., проте до участі у справі заявника залучено не було.

Отже, відмовляючи у відкритті провадження, суд апеляційної інстанції, порушивши норми пункту 1 частини другої статті 358 ЦПК України, позбавив заявника права на справедливий суд в контексті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2020 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У травні 2010 року ПАТ Фортуна-банк звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ПФ Інтервал про стягнення заборгованості за договором про надання кредитної лінії.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 26 січня 2012 року позов ПАТ Фортуна-банк задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ПФ Інтервал на користь ПАТ Фортуна-Банк заборгованість за договором про надання кредитної лінії від 15 серпня 2008 року № 21К-КЛ/108-Ф в сумі 168 629,00 доларів США.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 28 березня 2012 року апеляційну скаргу ПФ Інтервал відхилено. Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 26 січня 2012 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 24 червня 2019 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року визнано наведені ОСОБА_2 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 26 січня 2012 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Роз`яснено, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, щодо обґрунтування інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

07 листопада 2019 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 26 січня 2012 року, в якій зазначено, що ОСОБА_2 не був залучений до участі у справі в суді першої інстанції, проте судом порушені його права та обов`язки. Рішення суду першої інстанції ОСОБА_2 отримав 01 жовтня 2019 року.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 11 листопада 2019 року клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 26 січня 2012 року залишено без задоволення.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 26 січня 2012 року відмовлено.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що заявником не наведені обґрунтовані причини поважності пропуску строку апеляційного оскарження, що не залежали від волі заявника і дійсно були пов`язані з істотними перешкодами та труднощами, що об`єктивно ускладнювали можливість заявника своєчасно звернутися до суду у визначений законом строк або аргументи, які б свідчили про дотримання ним такого строку.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

У справі Беллет проти Франції Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно зі статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Чинний ЦПК України містить декілька норм, що регулюють участь в апеляційному перегляді осіб, які не брали участі у справі.

Відповідно до статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно зі статтею 18 ЦПК України обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Звертаючись до апеляційного суду із апеляційною скаргою, ОСОБА_2 вказував, що він не був залучений до участі у справі в суді першої інстанції, проте його права та обов`язки були порушені.

Підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження визначені у статті 358 ЦПК України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню; є ухвала про закриття провадження у зв`язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення; є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення; скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , апеляційний суд не врахував, що він звернувся до суду як особа, яка не брала участі у справі, вважаючи, що суд першої інстанції вирішив питання про його права та обов`язки (частина перша статті 352 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Тобто апеляційному суду необхідно було відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , а у разі з`ясування, що судовим рішенням питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18), постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 2-4211/09 (провадження № 61-15860св19).

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд наведеного не врахував, неправильно застосував положення статті 358 ЦПК України, а тому оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими та достатніми для скасування ухвали апеляційного суду, яка перешкоджає провадженню у справі.

Висновки з результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права призвело до ухвалення незаконного судового рішення, відповідно до статті 411 ЦПК України оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 11 листопада 2019 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

С. П. Штелик