Рішення

від 26.05.2020 по справі 530/1620/18

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/1620/18

Провадження № 2-о/534/1/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2020 року місто Горішні Плавні

Комсомольський міський суд Полтавської області в складі головуючого судді Куц Т.О., з участю секретаря судового засідання Ребриної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Попівська сільська рада Зіньківського району Полтавської області, про встановлення факту постійного проживання,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою , у якій прохає встановити факт його постійного проживання разом з ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Заявлені вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_2 , яка згідно заповіту все своє майно заповіла ОСОБА_1 , проте заявник не звернувся до нотаріальної контори у встановлений законом шестимісячний термін, з огляду на що у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено. Встановлення юридичного факту необхідно заявнику для оформлення у встановленому порядку спадщини.

Ухвалою суду від 12.03.2019 провадження у справі відкрито.

В судовому засіданні 25.05.2020 заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених в заяві.

Допитані в судовому засіданні 25.05.2020 свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 показали, що були сусідами померлої ОСОБА_2 , та підтвердили, що вона проживала разом з онуком ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 хворіла, ОСОБА_1 протягом кількох років здійснював за нею догляд, а після її смерті займався похованням.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи сторони в судове засідання 26.05.2020 не з`явилися. Заявник ОСОБА_1 звернувся на адресу суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав.

Представник Попівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області звернувся на адресу суду з заявою про розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши приєднані до справи письмові докази, судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 02.07.2012 виконкомом Попівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, актовий запис № 20, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

Згідно заповіту, посвідченого секретарем Попівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області від 10.05.2012, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаюча в АДРЕСА_1 , все своє майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалося, заповіла ОСОБА_1 .

За повідомленням Зіньківської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 С ОСОБА_6 О. роз`яснено, що для прийняття спадщини необхідно подати заяву в нотаріальну контору протягом шестимісячного строку, який починається з дня відкриття спадщини або відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України бути зареєстрованим разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на день її смерті (а.с.16).

Відповідно до довідки наданої Попівською сільською радою Зіньківскього району Полтавської області, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею проживав онук ОСОБА_1 , 1976 року народження (а.с.15).

Як вбачається з копії свідоцтва про народження, ІНФОРМАЦІЯ_3 , в с. Дмитрівка Кременчуцького району Полтавської області народився ОСОБА_1 , батьками якого записані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

ОСОБА_9 є донькою ОСОБА_10 та ОСОБА_2 , що підтверджується відповідною копією свідоцтва про народження.

Відповідно до положень ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293, ч.2 ст.315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.7 Постанов Пленуми Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника .

Отже, встановлення факту, що має юридичне значення залежить від мети, яка повинна мати правовий сенс і як наслідок, створювати для заявника будь-які правові наслідки.

Згідно норм ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до положень ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно із ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч.2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Акт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу.

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням наданих суду письмових доказів, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 проживав разом із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263,293,294,315 ЦПК України, ст.ст.1268-1270 ЦК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області.

Відповідно до п. 3 розділ ХII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальний строк щодо апеляційного оскарження судового рішення продовжуються на строк дії такого карантину.

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ; Заінтересована особа:Попівська сільська рада Зіньківського району Полтавської області, ЄДРПОУ 13955870, адреса: 38161, Полтавська область, Зіньківський район, село Попівка, провулок Шкільний, 2.

Суддя Т.О.Куц

Повний текст рішення складено 29.05.2020.