Ухвала

від 26.05.2020 по справі 569/5529/20

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/5529/20

УХВАЛА

про забезпечення позову

26 травня 2020 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Тимощука О.Я.,

при секретарі - Грібінчак К.П.,

за участю представника позивача - адвоката Овдійчук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення відсотків річних та інфляційних втрат на суму заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та відсотків річних.

Представником позивача - адвокатом Овдійчук О.О. в судовому засіданні подано заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій вона просить накласти арешт на наступне нерухоме майно: земельну ділянку, площею 1,72 га, кадастровий номер 5621682600:20:001:0225, що розташована на території Княгининської сільської ради Дубенського району Рівненської області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 665825256216; земельну ділянку, площею 1,824 га, кадастровий номер 5610100000:01:068:0406, що розташована на території м. Рівне Рівненської області, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 581459156101; земельну ділянку, площею 0,0037 га, кадастровий номер 5610100000:01:069:0438, що розташована на території м. Рівне Рівненської області, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 115429756101; житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо наступного нерухомого майна: земельна ділянка, площею 1,72 га, кадастровий номер 5621682600:20:001:0225, що розташована на території Княгининської сільської ради Дубенського району Рівненської області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 665825256216; земельна ділянка, площею 1,824 га, кадастровий номер 5610100000:01:068:0406, що розташована на території м. Рівне Рівненської області, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 581459156101; земельна ділянка, площею 0,0037 га, кадастровий номер 5610100000:01:069:0438, що розташована на території м. Рівне Рівненської області, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 115429756101; житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 підтримала, просить її задоволити з підстав викладених у заяві.

Відповідач - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином, причину неявки суду не повідомив. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Заслухавши думку представника позивача - адвоката Овдійчук О.О., дослідивши подані позивачем докази до заяви, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що заява обґрунтована та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 15 серпня 2014 року рішенням Апеляційного суду Рівненської області по цивільній справі №569/6965/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення коштів за попереднім договором апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково: рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 липня 2013 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за попереднім договором та стягнення з із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 тис. доларів США, в тому числі: 5 тис. доларів США - сума передоплати за попереднім договором; 5 тис. доларів США - сума штрафу; 10 тис. доларів США - сума повного розрахунку за придбання земельної ділянки - скасовано; позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за попереднім договором задоволено частково: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені нею на виконання попереднього договору від 18.05.2006 року кошти у сумі 196 375 грн. 29 коп., що за офіційним курсом НБУ на день ухвалення рішення у грошовому еквіваленті відповідає 15 000 доларам США. В решті в позові в цій частині відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

Позивач стверджує, що після набрання рішенням Апеляційного суду Рівненської області законної сили, тобто 15 серпня 2014 року, а також рішення Апеляційного суду Рівненської області від 08.12.2016 року та рішення Апеляційного суду Рівненської області від 31.10.2017 року ОСОБА_2 рішення суду в повному обсязі не виконав.

Позивач також покликається на те, що рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 31.10.2017 року встановлено, що з банківської виписки з рахунку ОСОБА_1 у Рівненському обласному управлінні Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України від 27.07.2016 року вбачається, що відповідачем частково було погашено заборгованість, а саме: 07.08.2015 року - 647,71 грн., 10.08.2015 року - 1 500,00 грн., 27.08.2015 року - 6 000,00 грн., 07.09.2015 року - 495,10 грн., 16.10.2015 року - 495,10 грн., 12.11.2015 року - 510,02 грн., 18.11.2015 року - 1 500,00 грн., 03.12.2015 року - 1 500,00 грн., 07.12.2015 року - 510,02 грн., 04.02.2016 року - 654,81 грн., 02.03.2016 року - 515,39 грн., 31.03.2016 року - 515,39 грн., 28.04.2016 року - 515,39 грн., 01.06.2016 року - 563,60 грн.

Крім того, позивач зазначає, що з банківської виписки з рахунку ОСОБА_1 у Рівненському обласному управлінні Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України від 18.02.2020 року вбачається, що відповідачем також частково було погашено заборгованість після 01.06.2016 року, а саме: 29.06.2016 року - 638,28 грн., 02.08.2016 року - 872,19 грн., 29.08.2016 року - 577,30 грн., 19.09.2016 року - 753,06 грн., 17.10.2016 року - 841,11 грн., 10.11.2016 року - 888, 25 грн., 13.12.2016 року - 990,80 грн., 18.01.2017 року - 1060,53 грн., 23.02.2017 року - 542,80 грн., 15.03.2017 року - 552,49 грн.

ОСОБА_1 покликається на те, що станом на 06 квітня 2017 року ОСОБА_2 їй було сплачено 23 639,34 грн. Відповідно, станом на 06 квітня 2017 року сума боргу становила 172 735,95 грн. (196 375 грн. 29 коп. - 23 639 грн. 34 коп.).

Також позивач звертає увагу суду на те, що із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №210153556 від 26.05.2020 року вбачається, що у власності ОСОБА_2 перебуває наступне нерухоме майно: земельна ділянка, площею 1,72 га, кадастровий номер 5621682600:20:001:0225, що розташована на території Княгининської сільської ради Дубенського району Рівненської області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 665825256216; земельна ділянка, площею 1,824 га, кадастровий номер 5610100000:01:068:0406, що розташована на території м. Рівне Рівненської області, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 581459156101; земельна ділянка, площею 0,0037 га, кадастровий номер 5610100000:01:069:0438, що розташована на території м. Рівне Рівненської області, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 115429756101; житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте ОСОБА_2 незважаючи на наявність вище вказаного нерухомого майна з 15 серпня 2014 року рішення Апеляційного суду Рівненської області у цивільній справі №569/6965/13-ц не виконав, а сплачені ним суми на виконання судового рішення позивач вважає мізерними порівняно із сумою боргу. Вважає, що невиконання судового рішення з його сторони є умисним, оскільки у його власності наявне нерухоме майно, за рахунок якого він мав і має можливість погасити заборгованість перед нею в повному обсязі.

Також, враховуючи те, що вказані вище обставини свідчать про очевидність заподіяння шкоди правам та охоронюваним інтересам заявника у випадку невжиття заходів забезпечення позову до ухвалення рішення в справі, а також з урахуванням того, що в даному випадку захист прав, свобод та інтересів особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову без вжиття таких заходів забезпечення стане неможливим, у зв`язку з чим для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, необхідним є вжиття заходів забезпечення позову до ухвалення рішення в справі. Тому вищенаведене свідчить про наявність підстав вважати, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду, що означатиме порушення в тому числі вимог пункту 1 ст. 6 § 1 Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Суд, вирішуючи питання щодо доцільності задоволення заяви про забезпечення позову, керується таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в цивільному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в цивільній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

За правилами ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Аналіз наведених норм вказує, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення цивільної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Судом встановлено, що 15 серпня 2014 року рішенням Апеляційного суду Рівненської області у цивільній справі №569/6965/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення коштів за попереднім договором апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково: рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 липня 2013 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за попереднім договором та стягнення з із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 тис. доларів США, в тому числі: 5 тис. доларів США - сума передоплати за попереднім договором; 5 тис. доларів США - сума штрафу; 10 тис. доларів США - сума повного розрахунку за придбання земельної ділянки - скасовано; позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за попереднім договором задоволено частково: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені нею на виконання попереднього договору від 18.05.2006 року кошти у сумі 196 375 грн. 29 коп., що за офіційним курсом НБУ на день ухвалення рішення у грошовому еквіваленті відповідає 15 000 доларам США. В решті в позові в цій частині відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

Також із рішення Апеляційного суду Рівненської області від 31.10.2017 року вбачається, що відповідачем частково було погашено заборгованість, а саме: 07.08.2015 року - 647,71 грн., 10.08.2015 року - 1 500,00 грн., 27.08.2015 року - 6 000,00 грн., 07.09.2015 року - 495,10 грн., 16.10.2015 року - 495,10 грн., 12.11.2015 року - 510,02 грн., 18.11.2015 року - 1 500,00 грн., 03.12.2015 року - 1 500,00 грн., 07.12.2015 року - 510,02 грн., 04.02.2016 року - 654,81 грн., 02.03.2016 року - 515,39 грн., 31.03.2016 року - 515,39 грн., 28.04.2016 року - 515,39 грн., 01.06.2016 року - 563,60 грн.

З банківської виписки з рахунку ОСОБА_1 у Рівненському обласному управлінні Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України від 18.02.2020 року також вбачається, що відповідачем частково було погашено заборгованість після 01.06.2016 року, а саме: 29.06.2016 року - 638,28 грн., 02.08.2016 року - 872,19 грн., 29.08.2016 року - 577,30 грн., 19.09.2016 року - 753,06 грн., 17.10.2016 року - 841,11 грн., 10.11.2016 року - 888, 25 грн., 13.12.2016 року - 990,80 грн., 18.01.2017 року - 1 060,53 грн., 23.02.2017 року - 542,80 грн., 15.03.2017 року - 552,49 грн.

Судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №210153556 від 26.05.2020 року, у власності ОСОБА_2 перебуває наступне нерухоме майно: земельна ділянка, площею 1,72 га, кадастровий номер 5621682600:20:001:0225, що розташована на території Княгининської сільської ради Дубенського району Рівненської області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 665825256216; земельна ділянка, площею 1,824 га, кадастровий номер 5610100000:01:068:0406, що розташована на території м. Рівне Рівненської області, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 581459156101; земельна ділянка, площею 0,0037 га, кадастровий номер 5610100000:01:069:0438, що розташована на території м. Рівне Рівненської області, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 115429756101; житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача.

Так, заявником в заяві про забезпечення позову наголошено на тому, що в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову фактично і юридично унеможливить ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, оскільки таке вище вказане майно може бути відчужене на користь третіх осіб.

Наведене дає підстави суду вважати, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Тому доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Враховуючи викладені в заяві про забезпечення позову обставини, наявність спірних правовідносин щодо стягнення інфляційних втрат та відсотків річних, суд приходить до висновку про те, що заявником були надані належні та переконливі докази існування обставин, які є прямими підставами для вжиття судом заходів забезпечення позову у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України .

Відтак, встановлення таких заходів забезпечення позову як накладення арешту на наступне нерухоме майно: земельну ділянку, площею 1,72 га, кадастровий номер 5621682600:20:001:0225, що розташована на території Княгининської сільської ради Дубенського району Рівненської області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 665825256216; земельну ділянку, площею 1,824 га, кадастровий номер 5610100000:01:068:0406, що розташована на території м. Рівне Рівненської області, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 581459156101; земельну ділянку, площею 0,0037 га, кадастровий номер 5610100000:01:069:0438, що розташована на території м. Рівне Рівненської області, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 115429756101; житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборона державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо наступного нерухомого майна: земельна ділянка, площею 1,72 га, кадастровий номер 5621682600:20:001:0225, що розташована на території Княгининської сільської ради Дубенського району Рівненської області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 665825256216; земельна ділянка, площею 1,824 га, кадастровий номер 5610100000:01:068:0406, що розташована на території м. Рівне Рівненської області, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 581459156101; земельна ділянка, площею 0,0037 га, кадастровий номер 5610100000:01:069:0438, що розташована на території м. Рівне Рівненської області, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 115429756101; житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до вирішення судом спору у даній справі відповідає предмету позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Разом з тим невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову у цій частині, можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких буде необхідно докласти значних зусиль, оскільки відповідне майно може бути відчужене відповідачем.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 149, 150 , 152, 153 ЦПК України , суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на наступне нерухоме майно:

-земельна ділянка, площею 1,72 га, кадастровий номер 5621682600:20:001:0225, що розташована на території Княгининської сільської ради Дубенського району Рівненської області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 665825256216;

-земельна ділянка, площею 1,824 га, кадастровий номер 5610100000:01:068:0406, що розташована на території м. Рівне Рівненської області, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 581459156101;

-земельна ділянка, площею 0,0037 га, кадастровий номер 5610100000:01:069:0438, що розташована на території м. Рівне Рівненської області, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 115429756101;

-житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо наступного нерухомого майна:

-земельна ділянка, площею 1,72 га, кадастровий номер 5621682600:20:001:0225, що розташована на території Княгининської сільської ради Дубенського району Рівненської області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 665825256216;

-земельна ділянка, площею 1,824 га, кадастровий номер 5610100000:01:068:0406, що розташована на території м. Рівне Рівненської області, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 581459156101;

-земельна ділянка, площею 0,0037 га, кадастровий номер 5610100000:01:069:0438, що розташована на території м. Рівне Рівненської області, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 115429756101;

-житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Копію ухвали направити в Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, майдан Просвіти, 2) для виконання та сторонам для відома.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів апеляційної скарги.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали виготовлений 27 травня 2020 року.

Суддя: О.Я. Тимощук