Постанова

від 27.07.2007 по справі а30/306-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А30/306-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

27.07.07р.

Справа № А30/306-07

09 год. 55хв., м. Дніпропетровськ, вул. Куйбишева, 1а, к.9

За позовом:  Закритого акціонерного товариства Швейно-торгівельної фірми „Дніпро”, (м. Дніпропетровськ) 

До відповідача:  Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, (м. Дніпропетровськ) 

Про: визнання незаконними дій та скасування вимоги №Ю-932 від 05.04.2007 року

                                                                                Суддя   Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Ворошило О.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Венгер С.А., довіреність від 10.11.2007 року, юрист; Пархоменко О.Є., довіреність від 25.07.2007 року, головний бухгалтер;

Від відповідача: Новікова В.В., довіреність від 25.01.2007 року № 433/07-40, завідуюча юридичним сектором; Акульшина С.М., довіреність від 23.07.2007 року № 4126/08-40, заступник начальника управління. 

С У Т Ь   С П О Р У:

Закрите акціонерне товариство Швейно-торгівельна фірма „Дніпро”, (м. Дніпропетровськ) просить:

-          визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська щодо визначення за результатами документальної перевірки незаявленої Закритим акціонерним товариством Швейно-торгівельна фірма „Дніпро” суми збору у розмірі 52 211,53грн.;

-          скасувати вимогу №Ю-932 від 05.04.2007 року про стягнення боргу у розмірі 30 935,51грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вимога не була отримана  позивачем, тому підстави і порядок нарахування боргу невідомі. Страхувальник не має на кінець звітного базового періоду недоїмки зі сплати страхових внесків, про що свідчать звіти, які щомісяця подаються до управління Пенсійного фонду. Позивач вважає незаконним спосіб нарахування недоїмки, оскільки нараховуючи недоїмку під час виїзної документальної перевірки, перевіряючи здійснили перерахунок правильності нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за 2001-2006 роки. Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000року №2181 встановлено строк давності 1095 днів для нарахування зобов'язань платників збору на державне пенсійне страхування. Законом не передбачено нарахування недоїмки у разі спливу строку позовної давності. Перевірка за період до 01.01.2004 року проводилась не документальним, а камеральним методом. Позивач вважає, що посадовими особами порушено порядок оформлення результатів документальної перевірки, оскільки не надано одночасно з актом вимогу про сплату недоїмки та неправомірно направлено вимогу до виконавчої служби.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що вимога вважається надісланою (врученою) належним чином юридичній особі, якщо вимогу передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Вимога про сплату боргу була надіслана листом з повідомленням, про що свідчить поштове повідомлення про вручення від 06.04.2007 року, яке було отримане позивачем 13.04.2007 року. Оскільки позивач у десятиденний строк не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду та не оскаржив вимогу в судовому порядку, орган Пенсійного фонду звертається в установленому порядку  і подає вимогу до відповідного органу державної виконавчої служби.

В акті звірки за даними ПФУ проставляються дані картки особового рахунку (за даними платника) і за даними платника проставляються дані бухгалтерської документації.

Щодо строків позовної давності відповідач посилається на ч.15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої строк позовної давності щодо стягнення недоїмки, штрафу, пені та штрафних санкцій не застосовується.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації при розгляді справи представниками сторін не заявлялось.

У справі оголошувалась перерва з 24.07.2007 року на 27.07.2007 року.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

29 січня 2007 року головним спеціалістом відділу надходження доходів Сінєгіною В.А. проведена позапланова виїзна перевірка фінансової господарської діяльності Закритого акціонерного товариства Швейно-торгівельної фірми «Дніпро»щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати страхових внесків (збору) та інших платежів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2002 року по 31.10.2006 року, про що складено Акт №10 планової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності.

За перевірений період з 01.04.2001 року по 31.12.2003 року зданих звітів платником не заявлялась сума заборгованості з виплати заробітної плати, тобто нарахований  збір з урахуванням залишку попереднього акту становить 829 394,26грн. є зобов'язанням, що належить до сплати. Самостійно платником сплачено за період з 01.04.2001 року по 31.12.2003 року страхових внесків на суму 765 273,27грн. Незаявлене зобов'язання складає 64120,99грн, що відповідає акту перевірки та картки особового рахунку 2 розділу нарахованих до сплати внесків за період до 01.01.2004 року.

05 квітня 2007 року Управлінням Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська була прийнята Вимога про сплату боргу №Ю932У, згідно якої відповідач зобов'язаний сплатити недоїмку зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 30935,51грн. в десятиденний строк з дня одержання цієї вимоги.

Спірна вимога була направлена на адресу позивача відповідно до п.8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованим особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 листом з повідомленням (поштове повідомлення про вручення №792645 від 06.04.2007 року, отримане позивачем 13.04.2007 року).

У зв'язку з не оскарженням спірної вимоги позивачем у десятиденний термін з дня її отримання відповідач направив зазначену вимогу до державної виконавчої служби.

07.05.2007 року державним виконавцем Індустріального відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на підставі вимоги №Ю932 від 05.04.2007 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Позивач просить визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська щодо визначення суми збору у розмірі 52 211,53грн. та скасувати вимогу №Ю-932 від 05.04.2007 року, проти чого заперечує відповідач, що є причиною виникнення спору.

Розглянувши вимоги позивача суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню в частині скасування вимоги з огляду на наступне.

Права виконавчої дирекції Пенсійного фонду України та її територіальних органів, до яких відноситься і Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська визначені статтею 64 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до п.2 ч.1 якої територіальні органи мають право не  частіше  одного  разу  на  календарний  рік  проводити планові,  а  також  у  випадках,  передбачених  законодавством,  - позапланові  перевірки  на будь-яких підприємствах,  в установах і організаціях  та  у  фізичних  осіб  -  суб'єктів  підприємницької діяльності   бухгалтерських  книг,  звітів,  кошторисів  та  інших документів,  пов'язаних з  нарахуванням,  обчисленням  та  сплатою страхових  внесків,  отримувати  необхідні  пояснення,  довідки  і відомості (у тому числі письмові) з питань,  що виникають під  час таких перевірок.

Позапланова перевірка проведена відповідачем 29.01.2007 року.

Оскаржуючи дії Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі позивач фактично оскаржує Акт перевірки.

Відповідно до змісту ст.ст.11,15 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав –це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання ) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав і інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Оскарження дій щодо визначення  в Акті суми збору, як і самого акта, який не встановлює для позивача будь-яких обов'язків, не передбачено діючим законодавством.

Зазначений Акт може бути визнаний в якості доказу при вирішенні спору, де б оспорювались дії, рішення, які є обов'язковими до виконання, при вирішенні яких суд зобов'язаний буде дати оцінку вказаному акту.

Позивач просить скасувати вимогу №Ю-932 від 05.04.2007 року про стягнення суми боргу 30 935,51грн.

Відповідач проти скасування вимоги заперечує посиланням на п.8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного Фонду  України №21-1 19.03.2003 року.

Відповідно до цього пункту Вимога   формується  на  підставі  актів  документальних перевірок  та  облікових  даних   з   карток   особових   рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (для страхувальника - юридичної особи).

З Акту перевірки №10 від 29.01.2007 року вбачається, що незаявлене зобов'язання складає 64120,00грн. (829394,26грн. - 765273,27грн.) за період до 01.01.2004 року. Однак розділ ІІІ „Висновки” не містить посилання на наявність заборгованості в сумі, вказаній у вимозі. В цьому розділі вказана незаявлена платником сума 52 211,53грн., сума, що підлягає сплаті –11 909,46грн. та недоїмки на дату завершення перевірки –23 579,92грн.

За наслідками проведення перевірки складено Акт, вимога про сплату нарахованих позивачеві сум не була надана платнику страхових внесків.

Відповідно до п.8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного Фонду  України №21-1 19.03.2003 року Органи  Пенсійного  фонду   надсилають   страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів  діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Зазначена у спірній вимозі сума не визначена в акті перевірки як сума недоїмки. Відповідач зазначає, що сума 30 935,51грн. виникла після сплати позивачем 05.04.2007 року платник страхових внесків по 2 розділу в сумі 33185,48грн. (64120,99грн. –33185,48грн.), тому сума несплачених страхових внесків по 2 розділу станом на 05.04.2007 року складає 30 935,51грн.

Як вбачається з вищенаведеного сума заборгованості 30 935,51грн. виникла лише станом на 05.04.2007 року, станом на день складання Акту перевірки –29.01.2007 року недоїмка в такому розмірі була відсутня.

Таким чином, спірна вимога сформована не на підставі акту  документальної перевірки, проведеної 29.01.2007 року, не ґрунтується на висновках, зроблених в Акті №10, направлена з порушенням вимог діючого законодавства та є такою, що підлягає скасуванню.

Крім того, задовольняючи вимогу про скасування вимоги №Ю-932У від 05.04.2007 року суд враховує наступне.

Згідно ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески –кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно з законодавством, що діяло раніше, кошти сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Порядок стягнення заборгованості за страховими внесками визначається Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який набрав чинності з 01.01.2004 року, а тому поширює свою дію на суми боргу по страхових внесках, який виник після 01.01.2004 року, в тому числі й щодо строків давності, які застосовуються при стягненні сум заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України  закони та інші нормативно-правові  акти  не  мають зворотної дії в часі, крім випадків,  коли  вони  пом'якшують  або скасовують відповідальність особи.

За загальновизнаним   принципом   права   закони   та    інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті  58  Конституції  України,  за якою  дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так,  що вона  починається  з  моменту  набрання  цим  актом   чинності   і припиняється  з  втратою   ним  чинності,  тобто  до  події,  факту застосовується той закон або інший  нормативно-правовий  акт,  під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України  у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів, м. Київ, 9 лютого 1999 року Справа N 1-7/99  N 1-рп/99 vd990209 vn1-рп/99).

Враховуючи те, що заборгованість, яка зазначена у вимозі, як вбачається з розрахунку наданого відповідачем,  виникла до 01.01.2004 року, а Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»набрав чинності з 01.01.2004 року та зворотної сили не має, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

До заборгованості позивача щодо строків давності та їх застосування застосовується законодавство, що діяло станом на день її виникнення.

          Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, яким встановлено строк давності – 1095 днів для нарахування зобов'язань платників збору на державне пенсійне страхування, є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків та зборів (обов'язкових платежів).          

Відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003 року та Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та зареєстрованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за №64/8663, ст.ст. 87,94,98,161-163, розділом VІІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати вимогу №Ю-932 від 05.04.2007 року про стягнення боргу у розмірі 30 935,51грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, ( 49051, м. Дніпропетровськ, вул.. Б.Хмельницького,14-а, ЄДРПОУ 21928864) на користь Закритого акціонерного товариства Швейно-торгівельна фірма „Дніпро” (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів,1, ЄДРПОУ 00308809) судовий збір у розмірі 1,70грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до господарського суду Дніпропетровської області заяви на протязі 10 днів із дня складання постанови у повному обсязі або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили у відповідності до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                    Н.М. Євстигнеєва

(Дата складання постанови у повному обсязі відповідно до

вимог статті 163 КАС України, - 01.08.2007 року)