Рішення

від 27.05.2020 по справі 754/14532/19

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/2461/20 Справа №754/14532/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

27 травня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

судді Саламон О.Б.

з участю секретаря судового засідання Крутікової-Вільховченко І.І.

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Комфорт сервіс плюс про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулась позивач ОСОБА_1 до відповідача ТОВ Комфорт сервіс плюс про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації за невикористану відпустку в розмірі 5 136, 6 грн.

Вимоги позову мотивує тим, що з 03.09.2019 по 04.07.2019 перебувала з відповідачем в трудових відносинах. 04.07.2019 позивач була звільнена за власним бажанням на підставі наказу. Проте, в день звільнення відповідач не повідомив її про нараховані суми, належні їй при звільненні та не здійснив їх виплату, у зв`язку з чим вона вимушена звертатись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 04.10.2019 ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

20.11.2019 до суду зі сторони відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким вказують на те, що позивач обіймала посаду головного бухгалтера в товаристві, у зв`язку з чим в день звільнення зобов`язана була самостійно здійснити повний розрахунок та виплатити всі суми, які їй належні. Вказує на те, що відповідач не знав та не міг знати про порушення прав позивача на виплату грошових коштів. При цьому, зазначає, що товариство готове врегулювати спір мирним шляхом та здійснити позивачу виплату компенсації за невикористану відпустку.

04.12.2019 ухвалою суду постановлено здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

12.05.2020 до суду зі сторони позивача надійшла уточнена позовна заява, у відповідності до якої просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 37 485, 12 грн., а також закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення компенсації за невикористану відпустку в розмірі 5 136, 6 грн. Посилається на те, що відповідачем здійснено виплату компенсації в розмірі 5 136, 6 грн. 20.11.2019.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 27.05.2020 провадження справі в частині вимог про стягнення компенсації за невикористану відпустку в розмірі 5 136, 56 грн. закрито.

В судове засідання від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, вимоги позову підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо розгляду справи в порядку заочного провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, при цьому відзиву на уточнену позовну заяву до суду не направив.

Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на уточнену позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, а також те, що сторона позивача не заперечувала щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без участі сторін по справі.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились,відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Встановлено, 03.09.2018 між сторонами укладено трудовий договір

03.09.2018 відповідач була прийнята на посаду головного бухгалтера ТОВ Комфорт сервіс плюс , про що свідчить наказ №3-к від 03.09.2018.

04.07.2019 позивач звільнена з посади головного бухгалтера за власним бажанням, про що свідчить наказ №7-к від 04.07.2019.

У відповідності до довідки про нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_1 від 13.11.2019 №5 компенсацію за невикористану відпустку при звільненні в розмірі 5136, 6 грн. позивачу не виплачено.

З доданих стороною відповідача доказів, вбачається, що компенсація за невикористану відпустку при звільненні в розмірі 5136, 6 грн. позивачу виплачено 20.11.2019.

Отже, з наданих до суду матеріалів вбачається, що позивачу в день звільнення не було проведено виплату всіх сум, що належать їй. При цьому, відповідачем не надано доказів, що саме дії позивача призвели до зазначеного.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться у день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимог про розрахунок.

Положеннями ч. 1 ст. 117 КЗпП України передбачений прямий обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

Отже, не проведення розрахунку з працівником у зазначені строки в свою чергу є підставою для відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Статтею 27 Закону України Про оплату праці передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з п. 21 Постанови Пленуму ВСУ N 13 від 24.12.1999 року при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (з наступними змінами і доповненнями), далі - Порядок. Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.

Згідно з п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів(годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до наведеного позивачем розрахунку заборгованості, який не спростований стороною відповідача, загальний розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.07.2019 по 20.11.20199 складає 37 485, 12 грн.

Згідно з ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, також достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача. Зокрема, відповідачем не надано до суду доказів на спростування викладених в позові обставин.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позивачем повністю доведені позовні вимоги, а відповідачем ці доводи та розрахунки позивача не спростовані, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та законними, у зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,8 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України , ст.ст. 94, 97, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 2, 21, 24, 27 Закону України Про оплату праці , -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Комфорт сервіс плюс про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комфорт сервіс плюс на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 37 485, 12 грн. та судовий збір в розмірі 840, 8 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Позивач ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Комфорт сервіс плюс - код ЄДРПОУ 42403158, м. Київ, Київська область, м. Бровари, вул. Анатолія Луценка, 27, оф. 29.

Повний текст рішення суду складено 27.05.2020.

Суддя