Рішення

від 08.05.2020 по справі 755/284/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа №:755/284/20

Провадження №: 2/755/497/20

"08" травня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Міроненко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Капітал Ріелті ЛТД , треті особи: Товариства з обмеженою відповідальністю Еверест Плюс , Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Сіті груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Капітал Ріелті , про визнання майнових прав на об`єкт інвестування, -

у с т а н о в и в:

08.01.2020 року позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача про визнання майнових прав на об`єкт інвестування, у якому просить суд визнати за нею майнові права на об`єкт будівництва - нежитлове приміщення в„– 3/ 1 на 1-му поверсі, загальною площею 33,53 кв.м., секція в„–2 за будівельною адресою: АДРЕСА_4 , а також покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 16.06.2015 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу майнових прав (Інвестиційний договір) №КР/7/630-ПН на будівництво житлового комплексу АДРЕСА_7. Предметом договору є інвестиційна діяльність, згідно якої позивач, як інвестор фінансує будівництво 33,53 кв.м. загальної площі нежитлового приміщення, загальною вартістю 502950,00 грн., що зазначено у п. 4.2. вказаного договору, а відповідач здійснює будівництво житлового комплексу та надає позивачу, як інвестору, всі необхідні документи для оформлення права власності на об`єкт інвестування. Позивачка вказує, що свої зобов`язання за договором виконала в повному обсязі, сплатила кошти у сумі 502950,00 грн., про що свідчать квитанції про перерахування коштів на рахунок відповідача, в результаті чого позивачці було видано довідку про фінансування 100% майнових прав об`єкта нерухомості по договору №КР/7/630-ПН від 16.06.2015 року. Відповідно до умов договору позивачка мала забезпечити фінансування будівництва нежитлового приміщення і сплатити вартість об`єкту інвестування, а відповідач за актом прийому-передачі передати позивачу об`єкт інвестування. Позивачка вказує, що виконала свої зобов`язання за договором в повному обсязі, натомість відповідач не передав їй майнові права на об`єкт інвестування. Згідно п. 2.7. договору запланована дата введення будинку в експлуатацію - 4 квартал 2014 року. За наявною у позивача інформацією отриманою з реєстру судових рішень, 18.04.2016 року було накладено арешт на земельну ділянку та об`єкт будівництва ЖК Флагман (АДРЕСА_12) у зв`язку з розслідуванням злочинних дій службових осіб ТОВ Еверест плюс . Будівництво ЖК Родинний затишок по АДРЕСА_7 є самочинним. По сьогоднішній день об`єкт інвестування позивача не введений в експлуатацію, будівництво не завершене та на даний час не ведеться, а забудовник шляхом обману, зловживаючи довірою заволодів коштами позивачки. Позивачка вказує, що цей факт порушує її права як добросовісного інвестора, адже вона вчасно не отримала те, на що розраховувала укладаючи договір. Окрім того, у позивача немає впевненості в тому, що на об`єкт інвестування не претендує будь-яка інша особа, оскільки на державному рівні права позивача як інвестора ніде не відображено та не зареєстровано. Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України Про інвестиційну діяльність інвестор має право володіти, користуватись і розпоряджатися об`єктами інвестицій відповідно до законодавчих актів України. Відповідно до положень ст. 19 Закону України Про інвестиційну діяльність , захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілей внесення інвестицій, ефективності діяльності об`єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій. З метою забезпечення сприятливого та стабільного інвестиційного режиму держава встановлює державні гарантії захисту інвестицій. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частина 1 ст. 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В ч. 1 ст. 190 ЦК України вказується, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен громадянин має право на житло, держава створює умови, за яких кожен громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, а також право власності є непорушним. Згідно із ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Одним із способів захисту порушених прав стаття 16 ЦК України називає визнання права, тому позивачка просить суд визнати за нею майнові права на об`єкт інвестування.

Ухвалою суду від 14.01.2020 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання та залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою суду від 28.02.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засідання.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, в матеріалах справи наявне клопотання позивача про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, направлена на адресу місцезнаходження відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судова кореспонденція неодноразово поверталась до суду без вручення адресату. Виклик представника відповідача в судове засідання також здійснювався шляхом розміщення оголошення на офіційному Інтернет-сайті судової влади. Своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання ; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не викладав жодних заперечень проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, направлена на адресу місцезнаходження третіх осіб згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судова кореспонденція неодноразово поверталась до суду без вручення адресатам. Виклик представників третіх осіб в судове засідання також здійснювався шляхом розміщення оголошення на офіційному Інтернет-сайті судової влади. Своїм правом на подання пояснень стосовно поданої позовної заяви треті особи не скористались.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 16.06.2015 року між позивачкою, як покупцем, та відповідачем, як продавцем, був укладений договір купівлі-продажу майнових прав №КР/7/630-НП.

Відповідно до змісту даного договору:

1. Об`єкт капітального будівництва - житловий будинок з нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_4 , рекомендована поштова адреса - АДРЕСА_5 право на спорудження якого виникло у продавця на підставі договору №20-03/2014 від 20.03.2014 року, укладеного між ТОВ Капітал Ріелті та ТОВ Капітал-Ріелті ЛТД ;

- Об`єкт нерухомості - складова та невід`ємна частина об`єкту капітального будівництва, яка виражена у вигляді нежитлового приміщення, спорудження якого здійснює продавець. Характеристика об`єкта нерухомості та інформація, яка його ідентифікує, надана в п. 2.2. цього договору;

- Майнові права - це всі права на об`єкт нерухомості, які належать ТОВ Капітал Ріелті ЛТД . Майнові права відчужуються покупцю, який у зв`язку з цим набуває у майбутньому право власності на об`єкт нерухомості;

- Довідка про оплату 100% майнових прав - підписується продавцем та підтверджує оплату 100% відсотків майнових прав на об`єкт нерухомості, що є предметом даного договору;

- Акт - Акт прийму-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості, який підписується сторонами на підтвердження набуття покупцем права власності на майнові права об`єкта нерухомості;

2.1. Продавець продає, а покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором, та у відповідності до норм ЦК України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж;

2.2. Сторони домовились, що об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є об`єкт нерухомості, розташований в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_4 (рекомендована поштова адреса: АДРЕСА_5 . Києва з наступними характеристиками: об`єкт - нежитлове приміщення; кількість кімнат - 1; загальна площа - 33,53 кв.м.; поверх - 1; секція - 2; примітка - дана площа проектна;

2.5. Загальна площа об`єкту нерухомості, вказана в п. 2.2. договору, є проектною та підлягає уточненню за даними технічного паспорту, оформленого БТІ згідно договору;

2.6. Плановий термін закінчення будівництва - ІV квартал 2015 року;

2.7. Плановий термін прийняття в експлуатацію - І квартал 2016 року;

3.1. Майнові права на об`єкт нерухомості за цим договором закріплюються за покупцем у момент видачі довідки про оплату 100% майнових прав. Довідка підписується продавцем не пізніше 3-х робочих днів з дати здійснення покупцем 100% оплати вартості майнових прав, що визначена у п. 4.2. цього договору;

3.2. Після отримання продавцем на об`єкт капітального будівництва сертифікату, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, продавець надсилає покупцю повідомлення із зазначенням дати (протягом 30 календарних днів з дня відправлення відповідного повідомлення), коли покупець повинен з`явитись та фізично прийняти закінчений будівництвом об`єкт нерухомості, підписавши акт прийому-передачі об`єкта нерухомості та договір на утримання та обслуговування об`єкта нерухомості;

3.3. Об`єкт нерухомості передається продавцем покупцю шляхом підписання акту прийому-передачі об`єкта нерухомості;

3.5. Оформлення на покупця права власності на об`єкт нерухомості шляхом отримання свідоцтва про право власності може здійснюватися одним із наступних шляхів на вибір покупця: продавець за рахунок покупця здійснює оформлення на покупця права власності на об`єкт нерухомості шляхом отримання свідоцтва про право власності; покупець самостійно та за власний рахунок здійснює реєстрацію свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомості у порядку, встановленому чинним законодавством України;

3.7. Після реєстрації свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомості, у порядку встановленому чинним законодавством України, покупець має право володіти, користуватись та розпоряджатись об`єктом нерухомості без обмежень;

4.1. В день підписання цього договору вартість майнових прав 1 кв.м. об`єкту нерухомості складає - 15000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 2500,00 грн.;

4.2. Орієнтовна загальна вартість майнових прав на об`єкт нерухомості в день складання цього договору складає - 502950,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 83825,00 грн.;

4.3. Покупець зобов`язаний перерахувати на поточний рахунок продавця 100% вартості майнових прав на об`єкт нерухомості, зазначеної у п. 4.2. договору до 19.06.2015 року включно;

4.4. У разі невиконання покупцем обов`язку, зазначеного у п. 4.3. договору, договір вважається неукладеним, зобов`язання для сторін, визначені даним договором, не виникають;

4.5. Обов`язок покупця по здійсненню розрахунків за цим договором вважається виконаним в день зарахування суми, визначеної п. 4.2. цього договору, на поточний рахунок продавця у банківській установі, зазначений у реквізитах до цього договору;

4.7. Після повної сплати покупцем вартості майнових прав на об`єкт нерухомості, визначений в п. 2.2. даного договору, продавець видає покупцю довідку про оплату 100% майнових прав на об`єкт нерухомості згідно цього договору;

5.2.4. Продавець зобов`язаний забезпечувати будівництво об`єкту капітального будівництва та введення його в експлуатацію;

5.2.5. Продавець зобов`язаний за рахунок покупця здійснити оформлення на покупця права власності на об`єкт нерухомості, шляхом отримання свідоцтва про право власності;

5.4.1. Покупець зобов`язаний здійснити оплату майнових прав в порядку та на умовах, передбачених даним договором;

5.4.3. Покупець зобов`язаний прийняти від продавця майнові права в порядку та на умовах, передбачених даним договором та отримати довідку про оплату 100% майнових прав;

5.4.6. Покупець зобов`язаний прийняти об`єкт нерухомості на підставі акту прийму-передачі об`єкта нерухомості в день, зазначений у відповідному повідомленні продавця;

5.5. Продавець гарантує, що від покупця не приховано обставин, які мають істотне значення для цього договору; до укладання цього договору, майнові права на об`єкт нерухомості будь-яким третім особам не відчужено; внаслідок укладення цього договору не будуть порушені права та законні інтереси третіх осіб;

8.1. Договір набуває чинності та вважається укладеним з моменту сплати покупцем суми вказаної у п. 4.2. договору у строк, вказаний у п. 4.3. договору, і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором, якщо він не буде припинений раніше у відповідності до положень даного договору та/або чинного законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи:

- 17.06.2015 року позивачка сплатила на користь відповідача на виконання умов договору купівлі-продажу майнових прав №КР/7/630-НП від 16.06.2015 року 148500,00 грн. (квитанція № 431661000724851434526327 );

- 17.06.2015 року позивачка сплатила на користь відповідача на виконання умов договору купівлі-продажу майнових прав №КР/7/630-НП від 16.06.2015 року 148500,00 грн. (квитанція № 431661000964441434530573 );

- 17.06.2015 року позивачка сплатила на користь відповідача на виконання умов договору купівлі-продажу майнових прав №КР/7/630-НП від 16.06.2015 року 148500,00 грн. (квитанція № 431661000903161434541757 );

- 18.06.2015 року позивачка сплатила на користь відповідача на виконання умов договору купівлі-продажу майнових прав №КР/7/630-НП від 16.06.2015 року 57000,00 грн. (квитанція № 431661000724851434612779 );

- 19.06.2015 року позивачка сплатила на користь відповідача на виконання умов договору купівлі-продажу майнових прав №КР/7/630-НП від 16.06.2015 року 450,00 грн. (квитанція № 4316610009514214346694915 ).

Загальна сума коштів сплачених позивачкою за договором купівлі-продажу майнових прав становить 502950,00 грн.

Отже, позивачка зі свого боку повністю виконала умови укладеного між сторонами договору сплативши зазначену у ньому суму коштів в повному обсязі та у встановлений договором строк.

22.06.2015 року відповідач за вихідним номером 275 видав позивачці довідку про фінансування 100% майнових прав об`єкта нерухомості до договору №КР/7/630-НП купівлі-продажу майнових прав від 16.06.2015 року, у якій зазначено, що позивачка відповідно до умов договору, сплатила продавцю грошові кошти у розмірі 502950,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 83825,00 грн., що складає 100% вартості майнових прав об`єкта нерухомості, що знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_8 ; Об`єкт - нежитлове приміщення 3/1, Загальна площі - 33,53 кв.м.; Секція - 2; Примітка - вказана площа проектна).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, при цьому вимога для захисту порушеного права має відповідати змісту цього права та характеру його порушення.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Одним зі способів захисту цивільних прав, з яким особа має право звернутися до суду, є вимога про визнання права, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року №761/5156/13-ц суд касаційної інстанції зазначив, що під майновим правом слід розуміти право очікування , що є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Тобто, майнове право - це обмежене речове право, за яким його власник наділений певними, але не всіма, правами щодо майна. Майновим правом на об`єкт незавершеного будівництва є обумовлене договором право набуття у майбутньому права власності на нерухоме майно, яке виникає тоді, коли настали певні, але не всі, юридичні передумови, необхідні та достатні для набуття речового права. Звертаючись до суду з позовною заявою, позивачка обрала такий спосіб захисту порушеного права, який, на її думку, є ефективним і не заборонений законом. Враховуючи характер спірних правовідносин, а також встановлені судами попередніх інстанцій обставини, Велика Палата Верховного Суду вважає, що обраний позивачкою спосіб захисту порушених прав не заборонений законом та у світлі цієї справи є ефективним, оскільки іншим шляхом захистити її права позивачка не могла. Тому необґрунтованими є доводи касаційної скарги щодо неналежності такого обраного позивачкою способу захисту її прав як визнання за нею майнових прав на квартиру як на частку в об`єкті незавершеного будівництва. Висновки судів щодо вимоги про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц та від 29 травня 2019 року у справі № 761/20844/13-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 року №761/32696/13-ц вказано, що захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства. Укладеним між сторонами договором встановлювалися строки виконання сторонами своїх договірних зобов`язань. Встановивши під час розгляду справи, що відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов`язання, а також що будинок не було введено в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про визнання за позивачем майнових прав на вищевказані спірні об`єкти.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року №761/20612/15-ц вказано, що встановивши під час розгляду справи, що позивачка повністю сплатила вартість пайового внеску за нерухоме майно, а також ту обставину, що введення об`єкта будівництва в експлуатацію не відбулось у встановлені договором строки, а товариство припинило діяльність, що ставить під сумнів можливість виконання ним своїх зобов`язань за договором, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про визнання майнових прав за позивачкою на об`єкт інвестування.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року, закріплено право на справедливий суд. З огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України, Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства. Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Концепція майна у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності , а відтак і майном (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини щодо прийнятності заяви у справі Броньовські проти Польщі (Broniowski v. Poland), заява № 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі Сук проти України , заява № 10972/05). У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути у тому числі легітимні очікування та майнові права (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява № 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84). Установивши під час розгляду справи, що відповідач не виконав належним чином узятих за договором зобов`язань, не визнає майнових прав позивачки на спірне нерухоме майно, хоч вона і сплатила пайові внески в повному обсязі, тобто вчинила дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об`єкт, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що є підстави для визнання за позивачкою майнових прав на спірну квартиру. При цьому суди правильно вважали, що обраний позивачкою спосіб захисту порушених прав є ефективним, не заборонений законом, оскільки іншим шляхом вона не може захистити свої права.

Такі правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі № 761/20844/13-ц.

16.06.2015 року позивачка уклала з відповідачем договір, згідно з яким сплатила відповідачеві 502950,00 грн. вартості майнових прав на об`єкт нерухомості, а відповідач в свою чергу у встановлені договором строки зобов`язався закінчити будівництво, здати об`єкт капітального будівництва в експлуатацію та за актом прийму-передачі об`єкта нерухомості, шляхом його підписання сторонами, передати позивачці об`єкт нерухомості.

Частинами 2, 3 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу та мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України)

Відповідно до положень ст.ст. 626-629, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 ЦК України.

За змістом ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно ст.ст. 655, 656 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Між позивачкою та відповідачем виникли відносини на підставі договору купівлі-продажу майнових прав і предметом договірного зобов`язання за цим договором є вчинення конкретних дій сторін зі сплати грошових коштів та передавання майнових прав, а після завершення будівництва передання об`єкту нерухомості. Матеріальними об`єктами договірних зобов`язань є наприкінці майно і гроші, що їх сторони мають передати одна одній, саме вони є предметом виконання за договором, з урахуванням інтересу кожної зі сторін та відповідної мети договору.

Верховний Суд у своїй практиці визначає майнове право як право очікування , яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно у майбутньому.

Отже, майнові права є самостійним об`єктом цивільних прав та підлягають захисту у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Майнові права визначаються як суб`єктивні права учасників цивільних правовідносин, пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням речами, а також майновими вимогами, що виникають між учасниками цивільного обороту з приводу цих речей та обміну речей, робіт, послуг.

Майнові права виникають з юридичних фактів, передбачених ЦК України, іншими актами законодавства. За будь-яким договором про передавання речі боржник має передати річ, а кредитор має право вимоги передавання такої речі, яке є майновим.

Як передбачено ст. 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (ст. 190 ЦК України).

Моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загальноприйнятий момент набуття права власності, визначений ст. 328 ЦК України на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом ст.ст. 334, 331, 392 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону. Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом ст.ст. 509, 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка виконала свої зобов`язання за договором у повному обсязі сплативши на користь відповідача повну суму вартості майнових прав у встановлений в договорі строк, що підтверджується довідкою про 100% оплату вартості майнових прав та копіями відповідних квитанцій, отже відповідний договір набув чинності, вважається укладеним та діє до повного виконання сторонами взятих за себе зобов`язань, як це передбачено п. 8.1. договору.

Виконання грошових зобов`язань за договором, а саме повна сплата вартості майнових прав об`єкта нерухомості, підтверджує вчинення позивачем дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимагати переходу майнових прав на цей об`єкт нерухомості, отримання від відповідача об`єкту нерухомості за актом прийому-передачі після завершення будівництва та після цього набуття можливості державної реєстрації свого права власності на об`єкт будівництва.

При цьому, за змістом укладеного між сторонами договору, підтвердженням набуття покупцем права власності на майнові права об`єкта нерухомості є акт прийому-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості, який підписується сторонами. Однак, копія такого акту в матеріалах справи відсутня і у позові позивачка стверджує, що відповідач не передав їй майнові права. Зворотного відповідач суду не довів.

Таким чином, фактично склалась ситуація за якої позивачка має підтвердження оплати нею 100% вартості майнових прав на об`єкт нерухомості, однак відсутнє належне підтвердження переходу цих прав від відповідача до позивачки та відповідно належне оформлення набуття останньою права власності на майнові права щодо об`єкту нерухомості.

Як стверджує позивачка, і відповідне не спростоване відповідачем, у вказаний в договорі строк об`єкт будівництва в експлуатацію введений не був, будівництво не завершене та на даний час не ведеться, приміщення у власність позивачці не передане, а дата введення об`єкту капітального будівництва в експлуатацію невідома.

Отже, відповідач порушив встановлений договором строк введення будинку в експлуатацію внаслідок чого позбавив позивачку того на що вона розраховувала укладаючи відповідний договір, а саме, що відповідач у встановлений термін здійснить введення будинку в експлуатацію і відповідно позивачка матиме можливість набути право власності на нежитлове приміщення після першого кварталу 2016 року.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором стало підставою для звернення позивачки до суду з позовом для визнання за нею майнових прав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідач умови договору порушив, будівництво не завершене, забудовник не дотримується взятих на себе зобов`язань щодо строків такого будівництва, у встановлений термін не ввів будинок в експлуатацію, об`єкт нерухомості за актом прийому-передачі позивачці не передав, а тому права позивачки підлягають захисту в судовому порядку.

Позивачка, сплативши всю суму вартості майнових прав на об`єкт нерухомості, виконала свої зобов`язання за договором, тож оскільки вона здійснила повну оплату встановленої договором ціни і при цьому відсутній підписаний між сторонами акт прийму-передачі майнових прав, існують юридичні підстави для визнання за нею майнових прав на нежитлове приміщення як на об`єкт цивільних прав.

Ухвалюючи відповідне рішення суд також ураховує відсутність на державному рівні будь-яких реєстрів, у яких би в повній мірі відображались та реєструвались майнові права, що сприяло би запобіганню порушенню таких прав, недопущенню реалізації недобросовісної поведінки відчужувачів майнових прав на користь декількох осіб, тому права позивача підлягають захисту в судовому порядку.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно пред`явлено вимоги до відповідача, оскільки в межах даного спору доведено факт порушення з боку відповідача договірних зобов`язань в частині передачі покупцю майнових прав на об`єкт нерухомості, що є предметом договору, при цьому суд враховує, що на даний час запланований термін будівництва та здачі об`єкту капітального будівництва в експлуатацію, який погоджений сторонами у п.п. 2.6., 2.7. Договору (4 квартал 2015 року, 1 квартал 2016 року), сплинув, додаткових угод, які передбачали зміну умов договору, в тому числі в частині визначення інших строків здачі будинку в експлуатацію, між сторонами не укладено, ці обставини не спростовано відповідачем ТОВ Капітал Ріелті ЛТД , який не скористався процесуальним правом подати відзив на позовну заяву та докази на спростування заявлених позовних вимог і підтвердження належного виконання зі свого боку договірних зобов`язань, суду не надав.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені останньою судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 19, 76-81, 89, 141, 178, 247, 259, 263-265, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 3, 6, 10, 11, 15, 16, 177, 190, 316, 317, 319, 328, 509, 526, 527, 530, 610, 611, 626-629, 638, 655, 656 ЦК України, ст.ст. 9, 41 Конституції України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Капітал Ріелті ЛТД , треті особи: Товариства з обмеженою відповідальністю Еверест Плюс , Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Сіті груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Капітал Ріелті , про визнання майнових прав на об`єкт інвестування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт будівництва - нежитлове приміщення № 3 /1 на 1-му поверсі, загальною проектною площею 33,53 кв.м., Секція №2 за будівельною адресою : АДРЕСА_4

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Капітал Ріелті ЛТД на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 5029 (п`ять тисяч двадцять дев`ять) грн. 50 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 29.05.2020 року.

Роз`яснюю учасникам справи, що відповідно до п. 3 Розділу 12 Прикінцеві положення ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції продовжуються на строк дії такого карантину.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_11 , РНОКПП НОМЕР_7 );

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Капітал Ріелті ЛТД (м. Київ, бульвар Ярослава Гашека, 24, код ЄДРПОУ 39123430);

Третя особа - Товариства з обмеженою відповідальністю Еверест Плюс (м. Київ, вул. Микильсько-Слобідська, 2б, код ЄДРПОУ 32853498);

Третя особа - Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Сіті груп (м. Київ, вул. Степана Руданського, 3а, код ЄДРПОУ 38061688);

Третя особа - Товариства з обмеженою відповідальністю Капітал Ріелті (м. Київ, вул. Шалетт, 1, код ЄДРПОУ 35030788).

Суддя -