Постанова

від 21.05.2020 по справі 911/1934/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2020 р. Справа№ 911/1934/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Станіка С.Р.

Дикунської С.Я.

за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 21.05.2020

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської регіональної спілки споживчої кооперації на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.03.2020 (повний текс ухвали підписано 24.03.2020)

у справі №911/1934/19 (суддя Шевчук Н.Г.)

за позовом Київської регіональної спілки споживчої кооперації

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Ванда

2) Вишгородської міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення Вишгородської міської ради №37/26 від 05.04.2018; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 24.04.2018; скасування запису

1.Зміст позовних вимог та заперечень

Київська регіональна спілка споживчої кооперації (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ванда (надалі - відповідач-1, ТОВ Ванда ) та Вишгородської міської ради (надалі - відповідач-2) в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Вишгородської міської ради №37/26 від 05.04.2018 Про продовження (поновлення) дії договору оренди ТОВ Ванда ;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 24.04.2018, що укладений між Вишгородською міською радою та ТОВ Ванда та посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А. зареєстровано в реєстрі за № 675;

- скасувати запис про інше речове право в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 2480241 про державну реєстрацію за ТОВ Ванда права оренди земельної ділянки площею 0,3940 га з кадастровим номером 3221810100:01:192:0169, яка розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденка.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Київська регіональна спілка споживчої кооперації є власником майнового комплексу Вишгородського ринку, що розташований за адресою: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 15 та складається з: Ринок, А , загальною площею 1379,4 кв.м., Убиральня, Б , Площадки, 1-2, Огорожа, 3-7, Водопровід, каналізація, 8-9. Вишгородська міська рада приймаючи рішення № 37/26 від 05.04.2018, порушила права позивача, оскільки вищевказаний об`єкт нерухомого майна розміщений на земельній ділянці площею 0,3940 га з кадастровим номером 3221810100:01:192:0169, яка відповідно до оспорюваного рішення передана в оренду ТОВ Ванда .

Позивач неодноразово звертався до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову у справі №911/1934/19.

Так, 16.03.2020 року від Київської регіональної спілки споживчої кооперації повторно надійшла заява №12/03/20 від 12.03.2020 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №911/1934/19 шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Ванда та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення будівельних робіт, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних і вишукувальних робіт, а також дії із будівництва новобудови на земельній ділянці площею 0,3940 га з кадастровим номером 3221810100:01:192:0169, яка розташована за адресою: вул. Шолуденка у м. Вишгород.

В обґрунтування заяви Київська регіональна спілка споживчої кооперації посилається на те, що існування у ТОВ Ванда станом на день звернення з даною заявою прав на спірну земельну ділянку за оскаржуваним договором свідчить про виникнення у останнього повноцінних правомочностей щодо користування нею з визначеною метою, в тому числі можливості її забудови. Заявнику стало відомо, що відділом архітектурно-будівельної контролю виконавчого комітету Вишгородської міської ради в червні 2017 року було зареєстровано декларацію про початок будівельних робіт за №КС083171580127. Вказаною декларацією передбачається будівництво торгівельного комплексу на земельній ділянці з кадастровим номером 3221810100:01:192:0169, яка розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденка, замовником будівництва є ТОВ Ванда .

2. Фактичні обставини, встановлені місцевим та апеляційним судом

Предметом розгляду у даній справі є визнання незаконним та скасування рішення Вишгородської міської ради №37/26 від 05.04.2018 Про продовження (поновлення) дії договору оренди ТОВ Ванда , а також визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 24.04.2018 площею 0,3940 га з кадастровим номером 3221810100:01:192:0169, яка розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р- н , м. Вишгород, вул. Шолуденка.

Станом на 24.03.2020 у даній справі ухвалою суду від 14.11.2019 призначено судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: чи знаходиться (повністю або частково) належне Київській регіональній спілці споживчих товариств на праві власності нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20532218), а саме: Ринок, літ. А , загальною площею 1379,4 кв. м, Убиральня, літ. Б , Площадки, 1-2, Огорожа, 3-7, Водопровід, каналізація, 8-9, яке розташоване за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Шолоуденка, 15, в межах земельної ділянки кадастровий номер 3221810100:01:92:0169 площею 0,3940 за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, яка є об`єктом оренди по договору оренди земельної ділянки від 24.04.2018, укладеному Вишгородською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Ванда на підставі рішення тридцять сьомої сесії VІІ скликання Вишгородської міської ради Київської області від 05.04.2018 №37/26 Про продовження (поновлення) дії договору оренди ТОВ Ванда ? Якщо так, то в якій частині?

Разом з тим, позивач звернувся з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у справі №911/1934/19 шляхом заборони ТОВ Ванда та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення будівельних робіт, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних і вишукувальних робіт, а також дії із будівництва новобудови на спірній земельній ділянці.

3. Короткий зміст рішення місцевого суду

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.03.2020 відмовлено Київській регіональній спілці споживчої кооперації у заяві про вжиття заходів забезпечення позову № 12/03/20 від 12.03.2020 у справі №911/1934/19.

Відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у справі №911/1934/19, місцевий господарський суд виходив з того, що на час розгляду вказаної заяви, суду невідомо ступінь законності прийнятого Вишгородською міською радою рішення №37/26 від 05.04.2018 Про продовження (поновлення) дії договору оренди ТОВ Ванда , відповідно до якого вирішено продовжити (поновити) на п`ять років укладений між Вишгородською міською радою та ТОВ Ванда (для розміщення міського ринку) договір оренди земельної ділянки від 01.03.2016 з кадастровим номером 3221810100:01:192:0169, на якій знаходиться, як стверджує позивач, належне йому на праві власності майно, адже зазначені обставини мають з`ясовуватися під час судового розгляду справи.

Суд першої інстанції вказав, що незалежно від правомірності заявленого позову та вірогідності його задоволення суд має лише керуватися власним уявленням про те, чи може невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, у разі задоволення позову.

Отже, на час розгляду заяви про забезпечення позову питання щодо наявності/відсутності на земельній ділянці з кадастровим номером 3221810100:01:192:0169 належного позивачу на праві власності нерухомого майна є спірним.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Київська регіональна спілка споживчої кооперації звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 24.03.2020 у справі №911/1934/19 про відмову у забезпеченні позову у даній справі та прийняти нове рішення, яким заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, така ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Скаржник зазначає, що на земельній ділянці, яка надана в оренду відповідачу-1 міститься частина нерухомого майна, що належить на праві власності позивачу, а тому, позивач має законодавчо визначене право на земельну ділянку на якій розташовані належні йому будівлі. При цьому, заявнику стало відомо, що відділом архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Вишгородської міської ради 07.06.2017 було зареєстровано декларацію про початок будівельних робіт за №КС083171580127. Вказаною декларацією передбачається будівництво торгівельного комплексу на земельній ділянці з кадастровим номером 3221810100:01:192:0169. За генеральним планом майбутнього будівництва передбачено демонтаж існуючого нерухомого майна позивача.

За вказаних обставин, позивач вважає, що у ТОВ Ванда існує реальна можливість вчинення дій спрямованих на забудову спірної земельної ділянки.

На думку скаржника, декларація про початок виконання будівельних робіт, акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та роздруківки фотофіксації проведення будівельних робіт на спірній земельній ділянці є належними доказами щодо вчинення ТОВ Ванда дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Крім того, скаржник звертає увагу суду на те, що місцевим господарським судом не було взято до уваги, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.01.2020 було внесено відомості про відкриття кримінального провадження №12020110150000102 за ознаками ч.1 ст. 382 Кримінального кодексу України (щодо факту невиконання ухвали Господарського суду Київської області від 19.08.2019 про вжиття заходів забезпечення позову, яка ще не була скасована судом апеляційної інстанції). До того ж, 15.01.2020 державним виконавцем Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Картошкіною М.М. було відкрито виконавче провадження №6098155 з виконання вказаної ухвали Господарського суду Київської області від 19.08.2019.

5. Доводи учасників справи щодо апеляційної скарги

У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ Ванда проти задоволення скарги заперечило, мотивуючи тим, що доводи, викладені у апеляційній скарзі, не відповідають фактичним обставинам, суперечать вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на припущеннях відповідача, а ухвала місцевого суду від 24.03.2020 прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з чим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду про відмову у заяві про вжиття заходів забезпечення позову без змін.

Відповідач-1 звертає увагу суду, що ухвалою Господарського суду Київської області від 19.08.2019 було задоволено заяву позивача та вжито заходи забезпечення позову у даній справі № 911/1934/19. При цьому, постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2020 вказану ухвалу суду скасовано.

Разом з тим, позивач повторно звернувся до суду першої інстанції з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі № 911/1934/19.

Відмовляючи у задоволенні повторно поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову, на думку ТОВ Ванда , суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що надані позивачем Декларація про початок виконання будівельних робіт, яка видана Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради Київської області 06.06.2017, та складений посадовими особами цього відділу 26.03.2018 акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно- будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій про недопущення директором ТОВ Ванда на об`єкті Будівництво торгівельного комплексу по вул.Шолуденка в м.Вишгород Київської області не містять інформації щодо вчинення ТОВ Ванда дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, у разі задоволення позову, а тому не є належними доказами.

При цьому, відповідач-1 звертає увагу суду на те, що на підставі вказаного акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва від 26.03.2018 відповідними посадовими особами було складено припис відділу ДАБК Вишгородської міської ради від 26.03.2018 № 07-11/5 та постанову № 07-13/4 про накладення штрафу від 05.04.2018. При цьому, правомірність вказаних рішень суб`єкта владних повноважень була предметом розгляду Київського окружного адміністративного суду у справі № 810/2528/18. Рішенням суду від 04 лютого 2019 року припис відділу ДАБК Вишгородської міської ради від 26.03.2018 № 07-11/5 та постанова № 07-13/4 про накладення штрафу від 05.04.2018 визнані протиправними та скасовані. Рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.

Щодо доводів скаржника, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.01.2020 було внесено відомості про відкриття кримінального провадження №12020110150000102 за ознаками ч.1 ст. 382 Кримінального кодексу України (щодо факту невиконання ухвали Господарського суду Київської області від 19.08.2019) та 15.01.2020 державним виконавцем Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Картошкіною М.М. було відкрито виконавче провадження №6098155 з виконання вказаної ухвали Господарського суду Київської області від 19.08.2019, ТОВ Ванда зазначило, що виконавче провадження № 60981550 було закінчено ще 31.01.2020, про що є відповідна постанова старшого державного виконавця Вишгородського РВДВС ЦМУМЮ Картошкіної М.М., а кримінальне провадження № 12020110150000102 від 25.01.2020 закрито, про що є відповідна постанова слідчого Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області Тимошенко В.Ю. від 06.04.2020.

Безпідставними на думку відповідача-1 є доводи скаржника, що ТОВ Ванда вже здійснює демонтаж нерухомого майна, яке належить позивачу. Позивачем не подано жодного доказу на підтвердження зазначеного та взагалі не доведено, яка частина майна чи майно в цілому зазнало демонтажу.

На переконання відповідача-1 не заслуговують на увагу і подані позивачем паперові копії електронних доказів (фотографії) без зазначення про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Вказані роздруківки фото фіксації не можуть вважатися належним та достатнім доказом фіксування подій, оскільки не містять необхідних реквізитів електронного доказу, як то фіксації дати та часу зйомки, місця події тощо.

Крім того, ТОВ Ванда звертає увагу суду на те, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 у справі №320/2859/20 за позовом Київської регіональної спілки споживчої кооперації до Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради, Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації, третя особа ТОВ Ванда , про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, відмовлено у задоволенні заяви Київської регіональної спілки споживчої кооперації про забезпечення позову щодо:

- заборони ТОВ Ванда та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення будівельних робіт, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних і вишукувальних робіт, а також дії із будівництва новобудови на земельній ділянці площею 0,3940 га з кадастровим номером 3221810100:01:92:0169, що розташована за адресою: вул. Шолуденка у м. Вишгороді ;

- зупинення дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вулиці Шолуденка, м. Вишгород, Вишгородський район, Київська область, виданих Відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації від 27.01.2017 № 01-22/04.

6. Надходження апеляційної скарги та її розгляд апеляційним судом

30.03.2020 позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.03.2020 у справі №911/1934/19.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №911/1934/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Станік С.Р., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської регіональної спілки споживчої кооперації на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.03.2020, справу №911/1934/19 призначено до розгляду на 21.05.2020.

19.05.2020 до Північного апеляційного господарського суду від представника Вишгородської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності міської ради. При вирішенні справи покладається на розсуд суду.

У судове засідання 21.05.2020 з`явився представник Київської регіональної спілки споживчої кооперації.

Представники ТОВ Ванда та Вишгородської міської ради у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, сторони повідомлялися належним чином. ТОВ Ванда про причини неявки суд не повідомило. Вишгородська міська рада просила розглядати дану справу без участі її представника.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники сторін, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Представник Київської регіональної спілки споживчої кооперації у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги на підставі доводів, зазначених у ній, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 24.03.2020 у справі №911/1934/19 про відмову у забезпеченні позову у даній справі та прийняти нове рішення, яким заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

7. Джерела права й акти їх застосування

Господарський процесуальний кодекс України

Згідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За приписами частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У відповідності до ч. 1, 2, 4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

У відповідності до ч.ч.3-5 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Практика Європейського суду з прав людини як джерело права

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Згідно з ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьев проти України від 05.04.2005). При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

8. Позиція апеляційного суду

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Київської регіональної спілки споживчої кооперації не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

На підтвердження наявності підстав для забезпечення позову заявник послався на те, що відділом архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Вишгородської міської ради в червні 2017 року було зареєстровано декларацію про початок будівельних робіт за №КС083171580127. Вказаною декларацією передбачається будівництво торгівельного комплексу на земельній ділянці з кадастровим номером 3221810100:01:192:0169, яка розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденка, замовником будівництва є ТОВ Ванда .

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як вірно вказав суд першої інстанції, предметом розгляду у даній справі є визнання незаконним та скасування рішення Вишгородської міської ради №37/26 від 05.04.2018 Про продовження (поновлення) дії договору оренди ТОВ Ванда , а також визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 24.04.2018 площею 0,3940 га з кадастровим номером 3221810100:01:192:0169, яка розташована за адресою: Київська обл., Випшгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденка.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що суду наразі невідомо ступінь законності прийнятого Вишгородською міською радою рішення №37/26 від 05.04.2018 Про продовження (поновлення) дії договору оренди ТОВ Ванда , відповідно до якого вирішено продовжити (поновити) на п`ять років укладений між Вишгородською міською радою та ТОВ Ванда (для розміщення міського ринку) договір оренди земельної ділянки від 01.03.2016 з кадастровим номером 3221810100:01:192:0169, на якій знаходиться, як стверджує позивач, належне йому на праві власності майно, адже зазначені обставини мають з`ясовуватися під час судового розгляду справи по суті.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, станом на 24.03.2020 у даній справі ухвалою суду першої інстанції від 14.11.2019 призначено судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: чи знаходиться (повністю або частково) належне Київській регіональній спілці споживчих товариств на праві власності нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20532218), а саме: Ринок, літ. А , загальною площею 1379,4 кв.м, Убиральня, літ. Б , Площадки, 1-2, Огорожа, 3-7, Водопровід, каналізація, 8-9, яке розташоване за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Шолоуденка, 15, в межах земельної ділянки кадастровий номер 3221810100:01:92:0169 площею 0,3940 за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, яка є об`єктом оренди по договору оренди земельної ділянки від 24.04.2018, укладеному Вишгородською міською радою Київської області та ТОВ Ванда на підставі рішення тридцять сьомої сесії VІІ скликання Вишгородської міської ради Київської області від 05.04.2018 №37/26 Про продовження (поновлення) дії договору оренди ТОВ Ванда ? Якщо так, то в якій частині?

Тобто, не вдаючись до оцінки правомірності заявленого позову та вірогідності його задоволення, суд має лише керуватися власним уявленням про те, чи може невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, у разі задоволення позову.

Отже, на момент розгляду судом заяви про забезпечення позову питання щодо наявності/відсутності на земельній ділянці з кадастровим номером 3221810100:01:192:0169 належного позивачу на праві власності нерухомого майна є спірним.

Щодо вчинення ТОВ Ванда дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, у разі задоволення позову, то як вірно вказав суду першої інстанції, надані позивачем Декларація про початок виконання будівельних робіт, яка видана Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради Київської області 06.06.2017, та складений посадовими особами цього Відділу 26.03.2018 Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій про недопущення директором ТОВ Ванда на об`єкті Будівництво торгівельного комплексу по вул.Шолуденка в м.Вишгород Київської області не містять такої інформації, а тому не є належними доказами.

До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що на підставі вказаного акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва від 26.03.2018 відповідними посадовими особами було складено припис відділу ДАБК Вишгородської міської ради від 26.03.2018 № 07-11/5 та постанову № 07-13/4 про накладення штрафу від 05.04.2018. Правомірність вказаних рішень суб`єкта владних повноважень була предметом розгляду Київського окружного адміністративного суду у справі № 810/2528/18. Рішенням суду від 04.02.2019 припис відділу ДАБК Вишгородської міської ради від 26.03.2018 № 07-11/5 та постанова № 07-13/4 про накладення штрафу від 05.04.2018 визнані протиправними та скасовані. Рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що факт реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт не свідчить про сам факт будівництва.

Надані позивачем постанова старшого державного виконавця Вишгородського районного відділу ДВС про відкриття виконавчого провадження по виконанню ухвали Господарського суду Київської області від 19.08.2019 у справі №911/1934/19 про вжиття заходів забезпечення позову, яка була скасована постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2020, та заяви Київської регіональної спілки споживчої кооперації до Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області про вчинене ТОВ Ванда кримінальне правопорушення від 20.12.2019 і від 23.01.2020, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.01.2020 про внесення відомостей про заяву Київської регіональної спілки споживчої кооперації по факту невиконання вказаної ухвали, а також фотографії місцевості та будівель не приймаються судом до уваги, оскільки не стосуються предмету розгляду даної заяви.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що виконавче провадження № 60981550 було закінчено 31.01.2020, про що свідчить постанова старшого державного виконавця Вишгородського РВДВС ЦМУМЮ Картошкіної М.М., а кримінальне провадження № 12020110150000102 від 25.01.2020 закрито (постанова слідчого Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області Тимошенко В.Ю. від 06.04.2020).

Крім того, подані позивачем паперові копії електронних доказів (фотографії) без зазначення про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Вказані роздруківки фото фіксації не можуть вважатися належним та достатнім доказом фіксування подій, оскільки не містять необхідних реквізитів електронного доказу, як то фіксації дати та часу зйомки, місця події тощо.

Доводи скаржника, що ТОВ Ванда вже здійснює демонтаж нерухомого майна, яке належить позивачу на переконання колегії суддів є безпідставними, оскільки, позивачем, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було подано жодного доказу на підтвердження зазначеного та взагалі не доведено, яка частина майна чи майно в цілому зазнало демонтажу.

Таким чином, звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивачем не наведено достатніх підстав, які б унеможливили захист прав, свобод та інтересів позивача без вжиття відповідних заходів, не надано належних доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у даній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Судом першої інстанції, з чим погоджується апеляційний господарський суд, не встановлено очевидних ознак небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, і, як наслідок, не знайдено підстав для задоволення заяви.

Більш того, задоволення заяви про забезпечення позову, могло мати наслідком порушення прав невстановленого кола осіб, яким позивач просив суд заборонити здійснювати будівельні роботи.

9. Висновки апеляційного суду

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що місцевим господарським судом правомірно відмовлено Київській регіональній спілці споживчої кооперації у заяві про вжиття заходів забезпечення позову № 12/03/20 від 12.03.2020 у справі №911/1934/19.

Ухвала суду першої інстанції від 24.03.2020 прийнята у відповідності до норм закону, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської регіональної спілки споживчої кооперації на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.03.2020 у справі №911/1934/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 24.03.2020 у справі №911/1934/19 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 24.03.2020 у справі №911/1934/19 повернути до Господарського суду Київської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 28.05.2020

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Р. Станік

С.Я. Дикунська