Постанова

від 26.05.2020 по справі 922/1254/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2020 р. Справа №922/1254/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.,

при секретарі Довбиш А.Ю.,

за участю представників:

прокуратури - Здоровик М.М., посвідчення №050110 від 25.06.2018 року;

позивача - Ткачов В.А., директор (наказ №1-к від 11.12.2017 року);

відповідача - Волков І.М., свідоцтво серія ХВ№002415 від 08.04.2020 року, довіреність від 23.05.2019 року;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Приватне акціонерне товариство Трест Житлобуд-1 - Кіндрич О.В., посвідчення №001577 від 11.04.2018 року, свідоцтво ХВ№001577 від 11.04.2018 року, довіреність №01/25 від 14.01.2020 року;

2. Товариство з обмеженою відповідальністю АВС-Контакт - не з'явився;

3. Товариство з обмеженою відповідальністю Канкорд-АРТ - не з'явився;

4. Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестбуд регіон сервіс - не з'явився;

5. Міністерство оборони України - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Східбудкомплект , м.Харків, (вх.№942Х/1-40) на рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2020 року по справі №922/1254/19,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Східбудкомплект , м.Харків,

за участю прокурора Військової прокуратури Харківського гарнізону, м.Харків,

до Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, м.Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Приватне акціонерне товариство Трест Житлобуд-1 , м.Харків,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю АВС-Контакт , м.Полтава,

3. Товариство з обмеженою відповідальністю Канкорд-АРТ , м.Харків,

4. Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестбуд регіон сервіс , м.Чугуїв,

5. Міністерство оборони України, м.Київ,

про визнання недійсними результатів конкурсу,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2019 року ТОВ Східбудкомплект звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, в якій просило визнати недійсними результати конкурсу, проведеного відповідачем, на укладення договору Спільної діяльності забудови багатоповерхових житлових будинків за адресою: м.Харків, вул.Семінарська,46, та договір про спільне будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою: м.Харків, вул.Семінарська, 46, що укладений 06.12.2018 року за результатом його проведення з ПрАТ Трест Житлобуд-1 .

Також, позивач просив зобов'язати відповідача виконати свої зобов'язання за договором №303/39/21 УКБ від 28.02.2018 року в натурі, шляхом передачі позивачу будівельного майданчика, у стані визначеному у договорі, і належну земельну, технічну, дозвільну документацію, містобудівні умови та обмеження щодо забудови, дозвіл на будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м.Харків, вул.Семінарська, 46, та покласти на відповідача суму судового збору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.02.2020 року у справі №922/1254/19 (повний текст складено 04.03.2020 року, суддя Аріт К.В.) у позові відмовлено повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю Східбудкомплект з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2020 року та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про розірвання договору в односторонньому порядку. При цьому, на думку скаржника, місцевий господарський суд, надаючи оцінку умовам договору та порядку його виконання, не в повній мірі дослідив обставини і не надав оцінки діям відповідача, а точніше його бездіяльності щодо виконання умов договору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 року відкрито апеляційне провадження за скаргою позивача; встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати відзив на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого вони мають право подати до суду клопотання, заяви та документи в обґрунтування своєї позиції по справі та призначено справу до розгляду в судове засідання.

Від третьої особи - Приватного акціонерного товариства Трест Житлобуд-1 , 24.04.2020 року надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3817), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Східне управління капітального будівництва Міністерства оборони України також надало відзив на апеляційну скаргу (вх.№4115 від 30.04.2020 року), в якому проти позиції апелянта заперечує та просить залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідач наполягає на тому, що договір, який було укладено з позивачем є розірваним у зв'язку з невиконанням позивачем умов такого договору. Крім того, відповідач вказує, що договір укладений між відповідачем та ПАТ Трест Житлобуд-1 і договір між відповідачем та ТОВ Східбудкомплект стосуються будівництва різних об'єктів нерухомого майна, а позивачем не доведено та не обґрунтовано, яким чином договір укладений з ПАТ Трест Житлобуд-1 заважав би чи створював перешкоди у виконанні обов'язків позивача, як і не надано доказів наявності правових підстав для скасування такого договору.

Ухвалами суду у даній справі розгляд справи неодноразово відкладався, а також оголошувались перерви.

У судове засідання 26.05.2020 року представники третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю АВС-Контакт , Товариства з обмеженою відповідальністю Канкорд-АРТ , Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестбуд регіон сервіс та Міністерства оборони України не з'явились, про час та місце судового засідання належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, рекомендованими зворотніми повідомленнями про вручення поштової кореспонденції суду (ухвал).

Відповідно до ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи в даному судовому засіданні за відсутності третіх осіб.

У судовому засіданні 26.05.2020 року представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Представники прокуратури, відповідача та першої третьої особи проти позиції апелянта заперечували з підстав викладених у відзивах, які наявні в матеріалах справи.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзивах на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників учасників справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Східним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (Відповідач) був оголошений конкурс щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку за системою безригільного каркасу для військовослужбовців Міністерства оборони України та членів їх сімей по вул. Семінарській, 46 у м.Харкові, на земельній ділянці (кадастровий номер 6310137900:07:001:0001).

За результатами проведеного конкурсу листом №303/39/7 від 06.02.2018 року оголошено переможця - ТОВ Східбудкомплект (позивач у справі).

28.02.2018 року між позивачем та відповідачем укладено договір №303/39/21 УКБ про спільне будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м.Харків, вул.Семінарська, 46 (далі - договір).

Предметом цього договору є пайова участь сторін у будівництві багатоповерхових житлових будинків по вул. Семінарській, 46 у м.Харкові, надалі Об'єкт , передача стороною 1 стороні 2 передбачених цим договором функцій щодо будівництва, реалізації майнових прав на об'єкти нерухомого майна, що будуть створені в майбутньому, введення в експлуатацію, оформлення права власності.

У розділі 2 договору Об'єкт будівництва та земельна ділянка передбачено, що проектна загальна площа квартир об'єкта будівництва складає 12350 кв.м. з можливістю збільшення площі відповідно до скоригованого проекту. Також погоджено, що об'єкт буде розміщено на земельній ділянці площею 0,9336 га, що розташована по вул. Семінарській, 46 у м.Харкові, Харківській області (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.10.2016 року НВ - 6303212892016 та за кадастровим номером 6310137900:07:001:0001).

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статей 638, 639 Цивільного кодексу України та ст. 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Матеріали справи свідчать та не заперечується сторонами, що під час укладення договору №303/39/21 УКБ про спільне будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м.Харків, вул.Семінарська, 46 від 28.02.2018 року сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, а отже він набув чинності.

У подальшому, як свідчать матеріали справи, 06.12.2018 року між Східним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (відповідач) та Приватним акціонерним товариством Трест Житлобуд-1 (перша третя особа у справі) за результатом проведеного конкурсу щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку укладено договір №303/39/22УКБ про спільне будівництво багатоповерхових житлових будинків шляхом пайової участі за адресою: м.Харків, вул. Семінарська, 46.

Предметом вказаного договору є пайова участь сторін у будівництві багатоповерхових житлових будинків по вул. Семінарській, 46 у м.Харкові, надалі Об'єкт або Об'єкти , передача стороною 1 стороні 2 передбачених цим договором функцій щодо будівництва, реалізації сторонами, незалежно одна від одної, майнових прав на об'єкти нерухомого майна, що будуть створені в майбутньому та розподілені згідно додаткової угоди №1 до цього договору, що буде укладено у майбутньому, введення в експлуатацію, оформлення права власності.

У розділі 2 договору Об'єкт будівництва та земельна ділянка передбачено, що проектна площа об'єкта будівництва складає 9690,0 кв.м., загальна житлова площа квартир 4803,0 кв.м. з можливістю збільшення площі відповідно до скоригованого проекту. Також погоджено, що об'єкт буде розміщено на земельній ділянці площею 0,9336 га, що розташована по вул. Семінарській, 46 у м.Харкові, Харківській області (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.05.2018 року ЗВ - 6306001592018 та за кадастровим номером 6310137900:07:001:0001).

Відповідач зазначив, що під час укладення договору №303/39/22 УКБ про спільне будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м.Харків, вул.Семінарська, 46 від 28.02.2018 року сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, наразі такий договір чинний і виконується.

Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою вказував, що незважаючи на дійсний і діючий договір №303/39/21 УКБ, відповідач провів повторно конкурс і за результатом якого уклав тотожний договір №303/39/22 УКБ від 06.12.2018 року з іншою особою і це є порушенням прав позивача.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку, що договір №303/39/21 УКБ від 28.02.2018 року було правомірно розірвано відповідачем, у зв'язку з чим, не має жодних правових підстав вважати договір №303/39/21 УКБ від 28.02.2018 року діючим, а права позивача порушеними укладенням відповідачем договору з іншим підрядником після розірвання договору.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Так, у розділі 5 договору №303/39/21 УКБ від 28.02.2018 року Відповідальність сторін. Припинення договору сторони передбачили у пункті 5.4, що договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою сторони 1, якщо сторона 2 не виконує чи неналежно виконує взяті на себе зобов'язання.

При цьому, сторони визначили, що одностороннє розірвання договору стороною 1 здійснюється шляхом надсилання стороні 2 листа із зазначенням причин такої відмови та договору про розірвання даного договору. Договір вважатиметься таким, що припинив свою дію з дати вказаної в договорі про розірвання даного договору (п. 5.4.3. договору).

У випадках, передбачених пунктами 5.3, 5.4 цього договору, сторона, що ініціює розірвання договору, письмово інформує іншу сторону за десять календарних днів до дати розірвання договору.

Відповідачем було направлено на адресу позивача лист за вих.№303/39/13 Про відмову від договору від 29.08.2018 року, в якому відповідач повідомив про розірвання договору №303/39/21 УКБ від 28.02.2018 року в односторонньому порядку з 09.09.2018 року, посилаючись на п. 5.4.1. цього договору.

Позивач, у свою чергу, направив на адресу відповідача лист вих.№17 від 05.09.2018 року, в якому зазначив про свою незгоду щодо відмови від договору №303/39/21 УКБ від 28.02.2018 року.

Однак, вчинення відповідних дій не свідчить, в силу погоджених сторонами умов та порядку, що договір є розірваним. Так, у матеріалах справи відсутній договір про розірвання договору. Крім того, у матеріалах справи відсутнє будь-яке судове рішення про розірвання договору.

Колегія суддів відмічає, що наявність права та реалізація права не є тотожними поняттями. При цьому, важливою обставиною є факт належного реалізація права, тобто у спосіб та порядку, що передбачені чинним законодавством та сторонами.

Натомість, матеріали справи свідчать, що відповідач маючи право на розірвання договору таке право у належний спосіб не реалізував і станом на момент укладення договору №303/39/22 УКБ від 06.12.2018 року, договір №303/39/21 УКБ від 28.02.2018 року не розірваний, тобто є діючим і правовідносини за ним не припинені.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення на вищевказані обставини уваги не звернув та дійшов помилкового висновку, яке було зазначено як встановлений факт, що договір є розірваним.

Аналізуючи умови договору №303/39/21 УКБ від 28.02.2018 року та договору №303/39/22 УКБ від 06.12.2018 року колегія суддів відзначає, що їх умови є тотожними у розрізі істотних умов, а саме предмету.

Можливо стверджувати, що права позивача є порушеними через укладення відповідачем тотожного договору з третьою особою - ПАТ Трест Житлобуд-1 .

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1764 Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва , яка передбачає можливість укладення договорів підряду з кількома підрядниками. Також, відповідач наполягає на тому, що укладення договору з ПАТ Трест Житлобуд-1 на будівництво не обмежує прав позивача та не створює перешкод у виконанні позивачем своїх обов'язків за договором, що було укладено з ним.

Однак, дослідивши умови договорів №303/39/22 УКБ від 06.12.2018 року та №303/39/21 УКБ від 28.02.2018 року, колегія суддів з такими запереченнями відповідача не погоджується.

Так, предметом договорів є забудова земельної ділянки, яка наразі є одним неподільним об'єктом і за умовами договорів передається підряднику в повному обсязі як майданчик для забудови. Таким чином, логічним є ствердження позивача, щодо неможливості здіснення забудови двома підрядниками за двома різними проектами одного неподільного майданчика будівництва. Дійсно, постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1764 Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва передбачає можливість укладення договорів підряду з кількома підрядниками, однак це стосується певних робіт, які провадяться в межах однієї забудови. Проте, з огляду на умови договорів передбачається не проведення певних робіт з межах однієї забудови, а дві забудови по одному об'єкту, проведення яких за двома договорами без перешкоди один одному неможливо.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1).

З огляду на обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що проведений конкурс на укладення договору Спільної діяльності забудови багатоповерхових житлових будинків за адресою: м.Харків, вул.Семінарська,46, та укладений за його результатами договір вчинені всупереч ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки суперечать моральним засадам. Фактично, відповідачем здійснено реалізацію одного і того ж права двічі та різним суб'єктам господарювання. При цьому, одночасне проведення дії в межах наданого права двома різними суб'єктами господарювання є неможливим і призводить до колізії суб'єктивного цивільного права таких суб'єктів господарювання. Неприпустимим є проведення повторного конкурсу і укладення тотожного договору щодо ідентичного предмету та об'єкта без врегулювання правовідносин за первісним правочином.

Таким чином колегія суддів вважає позовні вимоги про визнання недійсними результату конкурсу, проведеного відповідачем, на укладення договору Спільної діяльності забудови багатоповерхових житлових будинків за адресою: м.Харків, вул.Семінарська,46, та договір про спільне будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою: м.Харків, вул.Семінарська, 46, що укладений 06.12.2018 року за результатом його проведення з ПрАТ Трест Житлобуд-1 обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати свої зобов'язання за договором №303/39/21 УКБ від 28.02.2018 року в натурі, шляхом передачі позивачу будівельного майданчика, у стані визначеному у договорі, і належну земельну, технічну, дозвільну документацію, містобудівні умови та обмеження щодо забудови, дозвіл на будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м.Харків, вул.Семінарська, 46, та покласти на відповідача суму судового збору, то колегія суддів їх відхиляє з огляду на наступне.

По-перше, відповідачем після укладення договору №303/39/21УКБ від 28.02.2018 року була передана вся наявна земельна, технічна документація, містобудівні умови та обмеження, що підтверджується актом приймання-передачі технічної документації від 07.08.2018 року, який сам позивач і надає до позовної заяви. Будь-яких зауважень до вказаного акту між сторонами складено не було. Отже, позивач заявляє вимогу яка фактично відповідачем вже є виконаною, що виключає можливість задоволення таких позовних вимог.

По-друге, з огляду на умови договору передання такого документу як дозвіл на будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м.Харків, вул.Семінарська, 46 не належить до повноважень відповідача, що також виключає можливість задоволення такої позовної вимоги.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів вважає, що твердження позивача щодо суті спору, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, доведені належними, допустимими та достатніми доказами, тоді як господарським судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи і це призвело до прийняття частково невірного рішення.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Східбудкомплект підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду від 24.02.2020 року у справі №922/1254/19 частковому скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог у відповідній частині.

Щодо судових витрат, які складаються з судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, то колегія суддів дійшла висновку про їх розподіл у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, п.2, ч.1 ст.275, п.1 ст. 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Східбудкомплект задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2020 року по справі №922/1254/19 скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання недійсними результату конкурсу, проведеного Східним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України на укладення договору Спільної діяльності забудови багатоповерхових житлових будинків за адресою: м.Харків, вул.Семінарська,46, та договору про спільне будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою: м.Харків, вул.Семінарська, 46, що укладений 06.12.2018 року за результатом його проведення з Приватним акціонерним товариством Трест Житлобуд-1 .

Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю Східбудкомплект задовольнити.

Визнати недійсними результати конкурсу, проведеного Східним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України на укладення договору Спільної діяльності забудови багатоповерхових житлових будинків за адресою: м.Харків, вул.Семінарська, 46, та договір про спільне будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою: м.Харків, вул.Семінарська, 46, що укладений 06.12.2018 року за результатом його проведення з Приватним акціонерним товариством Трест Житлобуд-1 .

В решті рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2020 року по справі №922/1254/19 залишити без змін.

Стягнути з Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (61017, м.Харків, вул. Клочківська, 228, код ЄДРПОУ 24980204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Східбудкомплект (61004, м.Харків, вул. Москалівська, 24, код ЄДРПОУ 41721234) 3842,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 5763,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01 червня 2020 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя О.В. Ільїн

Суддя В.В. Россолов