Постанова

від 28.05.2020 по справі 918/594/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2020 року Справа № 918/594/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Коломис В.В. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Котюбіна А.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Черниш О.М.,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промрекультпроект" на рішення Господарського суду Рівненської області, ухвалене 22.10.2019 року суддею Пашкевич І.О. у м. Рівне (повний текст рішення складено 01.11.2019 року) у справі № 918/594/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бальзак"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промрекультпроект"

про стягнення 1 797 600, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ "Бальзак" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до ТзОВ "Промрекультпроект" про стягнення 1797600 грн. попередньої оплати за договором постачання карбаміду на внутрішній ринок України № 06/3 від 28.08.2018 року.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 22.10.2019 року у справі № 918/594/19 позов задоволено. Стягнуто з ТзОВ "Промрекультпроект" на користь ТзОВ "Бальзак" заборгованість в сумі 1797600 грн. та 26964 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся із апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просив останнє скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаржник вважає рішення суду першої інстанції прийнятим на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права. Зокрема, основним з порушень на яке звертає увагу апелянт є те, що судом належним чином не було повідомлено останнього про розгляд справи, чим позбавлено скаржника права на участь в судових засіданнях з метою всебічного і об`єктивного розгляду справи.

Від позивача на адресу суду надійшов письмовий відзив, відповідно до якого Товариство апеляційну скаргу відповідача просило залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін. Звертає увагу, що суд першої інстанції направляв ухвали на відомі адреси місцезнаходження відповідача в тому числі з врахуванням інформації згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців чи громадських формувань. Відповідно процесуальні наслідки відсутності відповідача за визначеними адресами покладаються на нього.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечив повністю, просив останню залишити без задоволення.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Судом апеляційної інстанції відмічається, що ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду направлялися на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 35000, Рівненська область, м. Костопіль, вул. Степанська, буд. 20, офіс 76, а також на вказану в апеляційній скарзі адресу для листування, а саме: пров. Тбіліський, 4/10, м. Київ, 03055.

Однак, ухвали апеляційного господарського суду повернулися до суду не врученими адресату, з відміткою поштового відділення "По закінченню терміну зберігання".

Крім того, 08.04.2020 року на офіційному сайті Північно-західного апеляційного господарського суду було розміщено оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме. Вказаним оголошенням було здійснено виклик ТзОВ "Промрекультпроект", а також попереджено про наслідки неявки в судове засідання особи, передбачені ст. ст. 148, 149, 205, 206, 313 Кодексу адміністративного судочинства України. Також, вказано про те, що у разі неявки в судове засідання особи, що викликається, така особа зобов`язана повідомити суд про причини неявки.

Разом з тим, суд відзначає, що ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду додатково направлялись на адресу керівника (засновника) ТзОВ "Промрекультпроект" ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

З огляду на викладене, судом було вчинено усі можливі заходи для повідомлення ТзОВ "Промрекультпроект" про час та дати судових засідань.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції було вчинено усі можливі заходи для повідомлення відповідача про час та дату судових засідань у даній справі, керуючись статтею 202 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника ТзОВ "Промрекультпроект".

Враховуючи обставини, які спричинили неможливість проведення судових засідань 19.03.2020 та 23.04.2020 року, з метою повного і об`єктивного розгляду спору, а також належного повідомлення осіб про слухання справи, судом проведено розгляд справи поза межами визначеного ст. 273 ГПК України строку виходячи з положень статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, згідно яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що між ТзОВ "Промрекультпроект" (продавець) та ТзОВ "Бальзак" (покупець) було укладено договір поставки карбаміду на внутрішній ринок України № 06/3 від 28.08.2018 року, згідно п. п. 1.1. якого продавець зобов`язався передати у власність покупця карбамід, а покупець оплатити продукцію на умовах DAP-залізнична станція-Овруч, Овруцького району Житомирської області, згідно "ІНКОТЕРМС-2010". Згідно п.п. 2.1. договору, кількість продукції, переданої продавцем покупцю за цим договором становить 168 (сто шістдесят вісім) тон. Покупець має право на додаткові обсяги поставки, в межах можливостей продавця, на умовах окремо укладених сторонами додаткових угод, які будуть вважатися невід`ємними частинами договору. Згідно п. п. 3.1., 3.2. та 3.4. договору, продавець передає, а покупець приймає продукцію (власним або орендованим транспортом) відповідно до погодженого графіка поставок на умова DAP з місцем поставки за наступною адресою: станція овруч, овруцького району Житомирської області, починаючи з 28.08.2018 року. Загальний об`єм товару, що має бути доставлений визначений у наступній кількості: 168 тон. Строк поставки всієї партії товару - до 15.02.2019 року.

Відповідно до п. п. 4.1., 4.2.,4.3. та 4.4. договору, ціна 1 тони карбаміду в упаковці на момент укладення договору становить 9900 грн. Так, ціна однієї тони товару із вартістю доставки складає: 10700 грн/тонна. Загальна сума договору 1797600 грн. з ПДВ. Умова оплати - 50% передплати за продукцію. Оплата має бути здійснена протягом п`яти банківських днів з дня підписання договору. На підставі рахунку виставленого продавцем оплата здійснюється шляхом прямого банківського переказу на поточний рахунок продавця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок продавця.

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє по 31.12.2019 року. Договір підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений печатками сторін.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено 100% попередньої оплати продукції в сумі 1797600 грн. Вказане підтверджується копіями платіжних доручень: № 560 від 03.09.2018 року, № 606 від 13.09.2018 року, № 1272 від 21.02.2019 року, № 1279 від 25.02.2019 року, та виписками по рахунку НОМЕР_1 .

Однак, відповідач своїх зобов`язань по договору, а саме поставку продукції на суму 1797600 грн. чи повернення суми попередньої оплати, не виконав.

Позивачем 04.04.2019 року було надіслано відповідачу вимогу № 107 від 04.04.2019 року про повернення попередньої оплати за договором, у відповідь на яку відповідачем було надано позивачу гарантійний лист про сплату боргу до 19.04.2019 року.

З огляду на викладене, судами встановлено, що попередня оплата вартості продукції проведена позивачем відповідно до умов укладеного між сторонами договору та чинного законодавства, що підтверджуються вищезазначеним платіжними дорученнями та виписками з рахунку, проте, відповідачем було порушено умови договору, поставку продукції на суму 1797600 грн. не здійснено, попередню оплату на вимогу позивача не повернуто.

У зв`язку із вказаними обставинами, ТзОВ "Бальзак" звернулося до суду з позовом до ТзОВ "Промрекультпроект" про стягнення 1797600 грн. попередньої оплати за договором постачання карбаміду на внутрішній ринок України № 06/3 від 28.08.2018 року.

В силу ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, сторонами спору було укладено договір поставки карбаміду на внутрішній ринок України № 06/3 від 28.08.2018 року.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 693 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Вимога про "повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні" означає, що у разі припинення зобов`язання через неможливість його виконання, яке виникло внаслідок обставин, за які жодна із сторін не відповідає, або у зв`язку із добровільною відмовою від зобов`язання обох сторін, сторона, що виконала своє зобов`язання повністю або частково, має право вимагати повернення виконаного.

В силу ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на все вищевикладене, враховуючи той факт, що докази виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки у строк встановлений договором чи повернення суми попередньої оплати в матеріалах справи відсутні, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність доводів позивача про стягнення з відповідача 1797600 грн. попередньої оплати.

Стосовно доводів скаржника, якими останній обґрунтовує апеляційну скаргу, то вони зводяться виключно до того, що, на думку скаржника, суд першої інстанції не повідомив його про час, місце та дату розгляду справи у зв`язку з чим було порушено право відповідача на участь у судовому процесі в якому вирішувалося питання щодо його прав та обов`язків.

Частиною 3 ст. 120 ГПК України встановлено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З матеріалів справи вбачається, що до суду першої інстанції повернулися ухвали суду від 29.08.2019 року, 19.09.2019 року та 01.10.2019 року, які направлялася на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 35000, Рівненська область, м. Костопіль, вул. Степанська, буд. 20, офіс 76, з відміткою поштового відділення "за адресою фірми не існує".

Той факт, що відповідач не знаходиться за місцем реєстрації місцезнаходження є порушенням з боку останнього ст. 93 ЦК України, відповідно до якої місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. І наслідки такого порушення з боку відповідача повністю покладаються саме на нього. Процесуальними нормами ГПК України не визначено обов`язку суду здійснювати розшук юридичної особи-учасника справи, а тому посилання апелянта на наявність в мережі "Інтернет" номеру його контакного телефону, чим на думку скаржника не скористався суд першої інстанції, є безпідставним.

Посилання скаржника на практику Європейського суду та рішення суддів касаційної інстанції не можуть бути застосовані до спірних правовідносин так як правовідносини, які були предметом розгляду при винесенні відповідних рішень судів касаційної інстанції та Європейського суду відрізняються за суб`єктним складом та змістом.

Зважаючи, що апелянт жодними доказами не спростував позовних вимог в процесі розгляду справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів вважає рішення місцевого господарського суду законним і обгрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 22.10.2019 року у справі № 918/594/19 ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані, а відтак, не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Понесені скаржником судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України залишаються за ним.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промрекультпроект" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 22 жовтня 2019 року у справі № 918/594/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 918/594/19 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складено "29" травня 2020 року.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Юрчук М.І.