Рішення

від 25.05.2020 по справі 910/2712/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.05.2020Справа № 910/2712/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Сонячний"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія біометричних систем"

про стягнення 165 000 грн.

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія біометричних систем"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Сонячний"

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом Приватне підприємство "Науково-виробниче підприємство "Джерело Плюс"

про стягнення заборгованості у розмірі 172 626,16 грн.

Представники учасників справи:

від позивача за первісним позовом: Остапенко Є.С., ордер серія ДП № 1414/000044;

від відповідача за первісним позовом: Гаврилюк Т.В., ордер серія КС № 452134;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Санаторій Сонячний звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Лабораторія біометричних систем про стягнення 165 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором на впровадження автоматизованої системи Aquarius № 009-18 від 25.09.2018, в частині впровадження автоматизованої системи Aquarius у строк встановлений Договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2019 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

21.03.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 06.03.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

19.04.2019 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

19.04.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю Лабораторія біометричних систем подано зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій Сонячний про стягнення заборгованості у розмірі 172 626,16 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором на впровадження автоматизованої системи Aquarius № 009-18 від 25.09.2018, в частині здійснення розрахунків за впровадження автоматизованої системи Aquarius .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Лабораторія біометричних систем до Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій Сонячний про стягнення заборгованості у розмірі 172 626,16 грн. до розгляду з первісним позовом у справі № 910/2712/19, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, постановлено здійснювати розгляд справи №910/2712/19 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 20.05.2019.

23.04.2019 представником відповідача за первісним позовом подано доповнення до відзиву.

10.05.2019 представником позивача за первісним позовом подано відповідь на відзив.

16.05.2019 представником відповідача за первісним позовом подано заперечення на відповідь на відзив.

17.05.2019 представником відповідача за зустрічним позовом подано відзив на зустрічну позовну заяву.

У судове засідання 20.05.2019 представники сторін з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 залучено Приватне підприємство "Науково-виробниче підприємство "Джерело Плюс" в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом та відкладено підготовче засідання на 10.06.2019.

23.05.2019 представником позивача за первісним позовом подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

30.05.2019 представником позивача за зустрічним позовом подано відповідь на відзив та клопотання про долучення доказів.

03.06.2019 представником позивача за зустрічним позовом подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

06.06.2019 представником позивача за первісним позовом подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

07.06.2019 представником третьої особи подано письмові пояснення.

У судове засідання 10.06.2019 представники учасників справи з`явились.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 21.06.2019.

13.06.2019 представником позивача за зустрічним позовом подано відповідь на пояснення третьої особи, клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та клопотання про виклик і допит у якості свідка керівника позивача за зустрічним позовом.

20.06.2019 представником третьої особи подано відповіді на питання, поставлені позивачем за зустрічним позовом.

У судове засідання 21.06.2019 представники учасників судового процесу з`явились.

За наслідками розгляду клопотання представника позивача за зустрічним позовом про виклик і допит у якості свідка керівника позивача за зустрічним позовом, суд відмовив у задоволенні поданого клопотання, постановивши протокольну ухвалу з наступних підстав.

Відповідно до ст. 89 ГПК України, свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. При цьому, ч. 4 ст.88 ГПК України визначено, що заява свідка, у якій за змістом ч. 1 ст. 88 ГПК України, викладаються показання свідка, має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Проте, матеріали справи не містять жодної заяви свідка, що в свою чергу унеможливлює допит відповідної особи без викладення останньою обставин у заяві.

При цьому, суд враховує, що керівник позивача за зустрічним позовом з`являється у судові засідання та не позбавлений можливості надати усні пояснення при розгляді справи по суті, як представник позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом), що зокрема, узгоджується з приписами ст. 56 ГПК України.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд: вирішує питання про призначення експертизи.

З огляду на наведене, у судовому засіданні 21.06.2019 судом постановлено на обговорення питання щодо необхідності призначення судової експертизи з метою встановлення обставин справи, у зв`язку з чим сторонам надано час для можливості викласти свої пропозиції та міркування з даного питання, в зв`язку з чим у судовому засіданні 21.06.2019 оголошено перерву до 24.06.2019.

У судове засідання 24.06.2019 представники сторін з`явились, представник третьої особи не з`явився.

У судовому засідання 24.06.2019 представник позивача за первісним позовом подав письмові пояснення призначення судової експертизи.

Представники позивача за зустрічним позовом, проти призначення експертизи заперечили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 призначено у даній справі комплексну судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження по справі № 910/2712/19 зупинено до одержання результатів експертиз.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія біометричних систем" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24 червня 2019 року у справі №910/2712/19 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 24 червня 2019 року у справі №910/2712/19 залишено без змін.

22.10.2019 до Господарського суду міста Києва з Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/2712/19 з повідомленням про відсутність в інституті фахівців відповідної галузі знань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 провадження у справі поновлено, підготовче судове засідання призначено на 11.11.2019.

07.11.2019 представником відповідача за первісним позовом подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

11.11.2019 представником відповідача за первісним позовом подано письмові пояснення.

У судове засідання 11.11.2019 представник відповідача за первісним позовом з`явився, представники позивача за первісним позовом та третьої особи не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 призначено у даній справі комплексну судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.

12.03.2020 до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/2712/19 з повідомленням про відсутність в інституті фахівців відповідної галузі знань, в межах якої можливе виконання зазначеної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 30.03.2020.

27.03.2020 представником відповідача за первісним позовом подано клопотання про проведення підготовчого судового засідання без участі представника останнього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2020 підготовче судове засідання призначено 27.04.2020.

У судове засідання 27.04.2020 представник позивача за первісним позовом з`явився, представника відповідача за первісним позовом та третьої особи не з`явились.

Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, у підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, та позивачем за первісним позовом у судовому засіданні, а відповідачем за первісним позовом у поданій заяві, було заявлено про подання суду всіх наявних у них доказів і пояснень по справі, в зв`язку з чим відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.05.2020.

У судове засідання 25.05.2020 представники сторін з`явились, представник третьої особи не з`явився.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що неявка представника третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні первісний позов підтримав у повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечив.

Представник відповідача за первісним позовом не визнав заявлені первісні позовні вимоги у повному обсязі та просив суд відмовити у задоволенні первісного позову повністю та задовольнити зустрічний позов, підтриманий позивачем за зустрічним позовом у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 25.05.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Санаторій Сонячний (далі - замовник, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лабораторія Біометричних Систем (далі - підрядник, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) укладено Договір на впровадження автоматизованої системи Aquarius № 009-18 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати впровадження автоматизованої системи Aquarius (далі - АС).

Склад обладнання, конфігурація налаштувань, інші технологічні особливості, що мають суттєве значення погоджуються сторонами в Додатку № 1 до цього Договору, який після підписання сторонами стає невід`ємною частиною цього Договору. У разі суперечностей між змістом Договору та конкретним Додатком, перевага надається такому Додатку (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору виконавець зобов`язаний провести постачання та впровадження АС.

Згідно з п. 2.2 Договору замовник зобов`язаний прийняти та оплатити послугу з впровадження АС відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 2.3 Договору узгоджено, що під терміном послуги та надання послуг тут і надалі мається на увазі як надання послуг (які споживаються замовником у ході надання послуг виконавця), так і виконання робіт (матеріальний результат робіт передається виконавцем замовнику).

У відповідності до п. 3.1 Договору договірна вартість впровадження одного комплексу АС за цим Договором становить 330 000 грн., без ПДВ, ПДВ не сплачується.

Пунктом 3.2 Договору узгоджено, що протягом 15 днів з моменту підписання Договору замовник перераховує попередню оплату в розмірі 165 000 грн. без ПДВ.

Виконавець розпочинає роботи за Договором після перерахування оплати зазначеної в п. 3.2 Договору (п. 3.3 Договору).

Згідно з п. 3.4 Договору термін виконання робіт - два місяці з моменту отримання попередньої оплати.

За умовами п. 3.5 Договору остаточний розрахунок у сумі 165 000 грн. виконується замовником на протязі двох місяців, після підписання Акту прийому-здачі робіт.

Відповідно до п. 4.1 Договору впровадження АС здійснюється виконавцем за адресою: АДРЕСА_1, (санаторій Сонячний ).

Передача обладнання, програмного забезпечення та документації до них здійснюється за супровідними документами виконавця (п. 6.1 Договору).

Згідно з п. 6.2 Договору після завершення робіт виконавець подає замовнику Акт здачі-приймання виконаних робіт, підписаний виконавцем.

Пунктом 6.3 Договору узгоджено, що замовник протягом п`яти днів з дня отримання Акта здачі-приймання робіт повинен надати виконавцю підписаний Акт здачі-приймання робіт, або вмотивовану відмову у прийманні робіт.

У разі мотивованої відмови замовника сторонами складається двосторонній Акт з переліком необхідних доробок та строків їх виконання (п. 6.4 Договору).

У відповідності до п. 6.5 Договору якщо впродовж зазначеного строку замовник не підпише Акт і не заявить претензію, послуги вважаються прийнятими замовником, а Акт підписаним.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України умови Договору застосовуються до відносин, які виникли до його укладення та набирають чинності з моменту його підписання сторонами, та діють до 31.12.2018, а в частині розрахунків, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 8.1 Договору).

На виконання пункту 3.2 Договору замовником перераховано виконавцю аванс в розмірі 165 000 грн. згідно платіжного доручення № 800 від 28.09.2018 на суму 165 000 грн.

Замовник звернувся до виконавця із Претензією вих. № 1528 від 10.12.2018 у якій зазначив, що оскільки до 28.11.2018 виконавець не розпочав виконання робіт, що виключило можливість впровадження автоматизованої системи у строки, встановлені Договором, замовник на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України заявляє про розірвання Договору та вимагає повернути попередню оплату у розмірі 165 000 грн.

В свою чергу, виконавець звернувся до замовника із Листом № 0070 від 10.12.2018 до якого долучив Претензію та Акт приймання-передачі послуг на суму 330 000 грн.

У направленій Претензії виконавець зазначив, що станом на п`ятницю, 07.12.2018, роботи, що виконував замовник завершені не були, окрім того, у виконаній частині робіт були помічені суттєві недоліки, що унеможливлювали запуск обладнання Aquarius і становили небезпеку для персоналу замовника і відпочивальників санаторію, навівши наступний перелік недоліків:

- неналежне кріплення важкого обладнання АС Aquarius (3 модулі по 150 кг.) до легкої стіни будівлі замовника, що виконана з піно блоку. Технічні працівники замовника, виконуючи вказівки керівництва чітко усвідомлювали, що порушують технологію, але не виправили недолік, а спробували посилити конструкцію, для чого виготовили підпірку з легкої меблевої труби. У випадку зриву зі стіни обладнання (вагою 150 кг., з яких 100 літрів кип`ятку під тиском до 6 атмосфер), людина, що знаходиться в технічному приміщенні кювету неминуче отримає травми;

- оскільки бювет знаходиться в приміщенні басейну санаторію, на нього поширюються вимоги ПУЕ щодо додаткового захисту приміщень з підвищеною небезпекою, а саме встановлення захисних диференційних вимикачів або УЗО, що миттєво відключають напругу, якщо під струм потрапляє людина. Вказане обладнання відсутнє;

- насосна станція мінеральної води виконана із чорного металу. В результаті дії агресивного середовища мінеральної води, гідроксид заліза неминуче буде потрапляти в питні стаканчики відпочивальників. Вірогідно ця обставина не вплине на роботу АС Aquarius , і тому не є критичною.

За наведених обставин, виконавець у Претензії зазначив, що виконавцем прийнято рішення про відтермінування здачі в експлуатацію об`єкту АС Aquarius через неналежне виконання замовником взятих на себе обов`язків до моменту їх усунення.

При цьому, виконавець зазначив, що обладнання АС Aquarius було розроблено згідно технічного завдання, поставлене та встановлене в повному обсязі, а отже свої зобов`язання виконавцем виконані в повному обсязі, в зв`язку з чим замовнику направляється Акт приймання-передачі послуг.

У відповідь на Претензію виконавця, замовник Листом вих. 1539 від 18.12.2018 зазначив, що претензія замовника була викликана тим, що автоматизована система Aquarius не була впроваджена, система не була встановлена, не була підключена та не почала працювати, а метою договору є саме проведення постачання та впровадження АС. Замовник зазначив, що про недоліки заявлені у Претензії виконавець не повідомляв до моменту направлення Акті прийому-передачі та претензії, а заявив про ці рекомендації лише тоді коли став вимагати повної оплати за Договором. Замовник зазначив, що під час складання технічного завдання до Договору виконавець не заявляв будь-яких претензій до приміщення розташування обладнання та не висловлював побажання до електричного обладнання приміщень та вузлів замовника.

Відтак, замовник зазначив, що автоматизована система не була впроваджена, як це було передбачено умовами Договору, в зв`язку з чим дані обставини унеможливлюють підписання Акту прийому-передачі послуг за Договором та повторно вимагав повернути кошти у розмірі 165 000 грн.

В свою чергу у відповідь на Претензію замовника, виконавець Листом № 00732 від 04.01.2019 повідомив про необхідність розрахуватись згідно надісланим раніше Актом.

В зв`язку з викладеним, оскільки кошти у розмірі 165 000 грн. повернуті виконавцем не були, позивач за первісним позовом звернувся із позовною заявою про стягнення суми у розмірі 165 000 грн. сплаченою у якості попередньої оплати за Договором, у зв`язку з його розірванням на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України.

В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю Лабораторія біометричних систем подано зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій Сонячний про стягнення заборгованості у розмірі 172 626,16 грн. з огляду на порушенням відповідачем зобов`язань за Договором на впровадження автоматизованої системи Aquarius № 009-18 від 25.09.2018, в частині здійснення розрахунків за впроваджену автоматизовану систему Aquarius .

Відповідач за первісним позовом, заперечуючи проти позову, зазначає, що протягом жовтня-листопада 2018 року між сторонами здійснювалась комунікація електронними засобами обміну інформації, за результатами якої позивач за первісним позовом погодив дизайнерське рішення щодо АС Aquarius , при цьому, відповідач за первісним позовом зазначає, що відповідач гальмував процес виконання Договору, що виразилось у довгому процесі погодження ним дизайнерських рішень.

Також, відповідач зазначає, що у означений період відповідачем за первісним позовом здійснювався збір усього обладнання для створення АС Aquarius , за результатами чого, відповідачем за первісним позовом поставлено бойлери в кількості три штуки за місцем перебування учасника позивача - ОСОБА_1 .

Виконавець зазначає, що 26.11.2018 виконавцем повідомлено замовнику, що орієнтовним днем приїзду його працівника буде четвер - 29.11.2018, та було зазначено, що остаточне налаштування АС проводитиметься протягом одного дня і для цього необхідна присутність інженерно-технічного персоналу замовника. 28.11.2018 виконавцем повідомлено замовника про перенесення кінцевого налаштування (остаточного впровадження) АС на вівторок 04.12.2018, оскільки останні комплектуючі АС були отримані тільки напередодні.

Виконавець зазначає, що 03.12.2018 виконавець попередив замовника про свій приїзд 04.12.2018 для остаточного впровадження АС та 04.12.2018 прибув за місцезнаходженням замовника, що підтверджується проїзними документами та впровадив АС, що підтверджується фото таблицею.

З огляду на викладене, виконавець зазначає, що на момент подання позивачем за первісним позовом позову, відповідач за первісним позовом виконав умови Договору, а позивач за первісним позовом розрахунки за Договором не здійснив.

Також, відповідач за первісним позовом зазначає, що Договір є змішаним і містить ознаки договору підряду, договору про надання послуг та договору про виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт, а відтак відносини сторін за Договором мають регулюватись не тільки положеннями законодавства про підряд.

Відповідач за первісним позовом також зазначає, що на момент направлення позивачем відповідачу претензії з односторонньою відмовою від Договору на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України, для такої відмови були відсутні правові підстави, оскільки відповідач виконав умови Договору у повному обсязі, а позивач безпідставно відмовився від підписання Акту приймання-передачі. При цьому, виконавець зазначає, що навіть у разі якщо б відповідач дійсно не виконувалися роботи, положення ч. 2 ст. 849 ЦК України могли бути застосовані лише до закінчення строку виконання робіт, однак позивачем за первісним позовом таке повідомлення здійснено 10.12.2018, а роботи були здійснені позивачем 07.12.2018.

У зв`язку з викладеним, виконавець зазначає, що вимоги ст. 1212 ЦК України не можуть бути застосовані, оскільки Договір є чинним, і передоплата за Договором була здійснена позивачем за первісним позовом за наявності правових підстав, дія яких не відпала.

Відповідач за зустрічним позовом в свою чергу, у відзиві на позовну заяву зазначає, що надані виконавцем копії товарних чехів про придбання товарі не містять ідентифікуючих ознак, які дають підстави віднести їх до відносин сторін за Договором. Відповідач за зустрічним позовом зазначає, що бойлери були придбані у ОСОБА_2 та жодних доказів передачі їх саме замовнику виконавцем матеріали справи не містять, при цьому, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що умови Договору не містять жодних умов щодо купівлі бойлерів.

Також, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що виконавцем про недоліки було заявлено після його розірвання.

Відповідач за зустрічним позовом зазначає, що обставина щодо прибуття пана ОСОБА_2 до санаторію 04.12.2018 та перебування його там 4 дні відповідачем за зустрічним позовом не заперечується, однак, залучений відповідачем за зустрічним позовом технік, якого ОСОБА_2 демонструє на фото таблицях пояснив, що дійсно працював із влаштуванням бойлерів та трубопроводів, однак над чим працював ОСОБА_2 він не знає.

Крім того, у відповіді на відзив на первісний позов, позивач за первісним позовом зазначає, що у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору та відмовою подальшого вирішення спірного питання у позасудовому порядку, замовник був змушений звернутись до Товариства з обмеженою відповідальністю Джерело Плюс (далі - третя особа), яка на підставі укладеного Договору № 0102/2019 від 01.02.2019 виконала роботи з встановлення обладнання трьох модульного автоматичного електронного бювету для питного лікування, що підтверджується Актом передавання-приймання виконаних робіт від 04.03.2019, що як зазначає позивач за первісним позовом, додатково підтверджує невиконання відповідачем за первісним позовом робіт щодо впровадження АС Aquarius .

Третя особа у поданих письмових поясненнях зазначила, що відповідно до укладеного між нею та позивачем за первісним позовом виконала роботи щодо встановлення, монтування та введення в експлуатацію обладнання трьох модульного автоматичного електронного бювету для питного лікування в повному обсязі за рахунок власних ресурсів, в тому числі обладнання та програмного обладнання.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За умовами Договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати впровадження автоматизованої системи Aquarius (далі - АС ).

Склад обладнання, конфігурація налаштувань, інші технологічні особливості, що мають суттєве значення погоджуються сторонами в Додатку № 1 до цього Договору, який після підписання сторонами стає невід`ємною частиною цього Договору. У разі суперечностей між змістом Договору та конкретним Додатком, перевага надається такому Додатку (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору виконавець зобов`язаний провести постачання та впровадження АС.

Згідно з п. 2.2 Договору замовник зобов`язаний прийняти та оплатити послугу з впровадження АС відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 2.3 Договору узгоджено, що під терміном послуги та надання послуг тут і надалі мається на увазі як надання послуг (які споживаються замовником у ході надання послуг виконавця), так і виконання робіт (матеріальний результат робіт передається виконавцем замовнику).

Таким чином, з умов Договору вбачається, що за результатами виконання виконавцем комплексу робіт у замовника має бути впроваджена автоматизована система Aquarius , а отже Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Посилання позивача за зустрічним позовом на те, що укладений сторонами Договір є змішаним і містить ознаки договору підряду, договору про надання послуг та договору про виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт, судом відхиляються, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому, згідно з договором про надання послуг важливим є не сам результат, а дії, які до нього призвели. З урахуванням наведених особливостей слід зазначити, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об`єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об`єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.

Натомість у даному випадку, важливим є кінцевий результат майнового характеру - впроваджена автоматизована система Aquarius , в зв`язку з чим, означений Договір не може бути кваліфікований як договір про надання послуг.

В свою чергу, статтею 892 ЦК України визначено, що за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов`язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Таким чином, Договори на виконання науково-дослідних робіт; дослідно-конструкторських та технологічних робіт є самостійними видами договорів, які у сукупності складають єдиний договірний тип з опосередкування відносин у сфері створення та передання результатів наукових досліджень.

Предметом договору на виконання науково-дослідних робіт є одержані в процесі проведення фундаментальних або прикладних наукових досліджень наукові результати, зокрема: нові знання, відкриття, винаходи, які можуть бути як очікуваними, так і прямо протилежними тим, на які розраховував замовник.

В свою чергу предметом договору на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт є одержані в процесі доведення наукових і науково-технічних знань до стадії практичного використання науково-прикладні результати: нове конструктивне чи технологічне рішення, експериментальний зразок тощо.

Проте з Додатку № 1 до Договору яким сторонами узгоджено технічне завдання на впровадження автоматизованої системи Aquarius , не вбачається наявність завдання замовника на наукові дослідження, розроблення зразку нового виробу та конструкторської документації на нього, нової технології тощо, оскільки за своєю суттю означений Додаток до Договору є фактично погодженою інструкцією автоматизованої системи Aquarius , яка визначає її опис, складові частини та призначення, а не завдання замовника в розумінні ст. 892 ЦК України.

Як зазначає замовник, автоматизована система у визначений сторонами у Договорі строк не була впроваджена, в зв`язку з чим замовник звернувся до виконавця із Претензією вих. № 1528 від 10.12.2018 у якій зазначив, що оскільки до 28.11.2018 виконавець не розпочав виконання робіт, що виключило можливість впровадження автоматизованої системи у строки, встановлені Договором, замовник на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України заявляє про розірвання Договору та вимагає повернути попередню оплату у розмірі 165 000 грн.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Частиною 2 ст. 598 ЦК України визначено, що припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч. 2 ст. 849 ЦК України).

Згідно зі ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Виконавець розпочинає роботи за Договором після перерахування оплати зазначеної в п. 3.2 Договору (п. 3.3 Договору).

Згідно з п. 3.4 Договору термін виконання робіт - два місяці з моменту отримання попередньої оплати.

В свою чергу, пунктом 3.2 Договору узгоджено, що протягом 15 днів з моменту підписання Договору замовник перераховує попередню оплату в розмірі 165 000 грн. без ПДВ.

На виконання пункту 3.2 Договору замовником перераховано виконавцю аванс в розмірі 165 000 грн. згідно платіжного доручення № 800 від 28.09.2018 на суму 165 000 грн.

Таким чином, кінцевим строком виконання робіт за Договором - впровадження автоматизованої системи Aquarius є 28.11.2018.

Водночас, з обставин справи вбачається та визнається обома сторонами, що 04.12.2018 керівник позивача за первісним позовом прибув до санаторію з метою виконання умов Договором та перебував у санаторії 4 днів.

При цьому, відповідач за первісним позовом зазначає, що з листування сторін вбачається перенесення строків впровадження системи, про що відповідач за первісним позовом повідомляв позивача за первісним позовом через електронне листування.

Разом з тим, з умов Договору не вбачається узгодження сторонами електронних адрес, через які може відбуватись листування між сторонами,

При цьому, надане позивачем за зустрічним позовом роздруковане електронне листування, яке як зазначає відповідач за первісним позовом, є листуванням між сторонами, також не може вважатись належним доказом, а саме електронним документом (копіями електронних документів) з огляду на наступне.

Частина перша статті 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг визначає, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, яка використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершує створення електронного документа.

В свою чергу, надане позивачем роздруковане електронне листування, означених ознак не містить, що зокрема унеможливлює встановлення осіб такого листування та належність їх до сторін Договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18, від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18, від 28.12.2019 у справі № 922/788/19.

Водночас сам по собі факт приїзду керівника відповідача за первісним позовом після узгодженої кінцевої дати для виконання робіт на об`єкт для впровадження автоматизованої системи та допуск замовником такого керівника до об`єкту, не свідчить про автоматичне узгодження сторонами інших кінцевих строків.

В той же час суд зазначає, що відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У даному випадку, жодних додаткових угод до Договору, у яких би сторонами було узгоджене відтермінування кінцевої дати виконання робіт, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що відповідач гальмував процес виконання Договору, що виразилось у довгому процесі погодження ним дизайнерських рішень, а отже має місце прострочення кредитора, судом відхиляються, з огляду на наступне.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов`язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Частиною 4 статті 612 Цивільного кодексу України установлено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч. 3 ст. 220 Господарського кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Аналіз зазначених норм закону дає підстави стверджувати, що термін "кредитор" у ст. 613 ЦК України використовується умовно як сторона, що у зобов`язальних правовідносинах протистоїть особі, яка є боржником. Виходячи з чого, зазначені в ч. 4 ст. 612 ЦК України умови настають, зокрема, у разі невиконання кредитором свого зобов`язання за договором шляхом належного прийняття або неприйняття виконаного боржником зобов`язання за договором, внаслідок чого прострочення боржника не може настати до виконання кредитором свого обов`язку.

Однак ані з умов Договору, ані з технічного завдання, що є Додатком № 1 до Договору не вбачається узгодження сторонами обов`язкового погодження замовником дизайнерського рішення карток, як і наявність будь-яких строків такого погодження та перебування їх у причинно-наслідковому зв`язку із впровадженням всієї автоматизованої системи.

Разом з тим, суд враховує, що відповідач за первісним позовом зазначає, що 28.11.2018 виконавцем повідомлено замовника про перенесення кінцевого налаштування (остаточного впровадження) АС на вівторок 04.12.2018, оскільки останні комплектуючі АС були отримані тільки напередодні.

Таким чином, оскільки у встановлений сторонами у Договорі строк - 28.11.2018, виконавець не розпочав роботи, а позивач за первісним позовом на підставі частини другої статті 849 ЦК України відмовився від Договору, надіславши відповідачу Лист про розірвання Договору, то Договір є розірваним.

Як вбачається з матеріалів справи, у Листі про розірвання Договору, замовник вимагав повернути сплачені на виконання умов Договору кошти у розмірі 165 000 грн.

Частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, за приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов`язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

В свою чергу, виконавець звернувся до замовника із Листом № 0070 від 10.12.2018 до якого долучив Претензію та Акт приймання-передачі послуг на суму 330 000 грн.

У направленій Претензії виконавець зазначив, що станом на п`ятницю, 07.12.2018, роботи, що виконував замовник завершені не були, окрім того, в виконаній частині робіт були помічені суттєві недоліки, що унеможливлювали запуск обладнання Aquarius і становили небезпеку для персоналу замовника і відпочивальників санаторію, навівши наступний перелік недоліків:

- неналежне кріплення важкого обладнання АС Aquarius (3 модулі по 150 кг.) до легкої стіни будівлі замовника, що виконана з піно блоку. Технічні працівники замовника, виконуючи вказівки керівництва чітко усвідомлювали, що порушують технологію, але не виправили недолік, а спробували посилити конструкцію, для чого виготовили підпірку з легкої меблевої труби. У випадку зриву зі стіни обладнання (вагою 150 кг., з яких 100 літрів кип`ятку під тиском до 6 атмосфер), людина, що знаходиться в технічному приміщенні кювету неминуче отримає травми;

- оскільки бювет знаходиться в приміщенні басейну санаторію, на нього поширюються вимоги ПУЕ щодо додаткового захисту приміщень з підвищеною небезпекою, а саме встановлення захисних диференційних вимикачів або УЗО, що миттєво відключають напругу, якщо під струм потрапляє людина. Вказане обладнання відсутнє;

- насосна станція мінеральної води виконана із чорного металу. В результаті дії агресивного середовища мінеральної води, гідроксид заліза неминуче буде потрапляти в питні стаканчики відпочивальників. Вірогідно ця обставина не вплине на роботу АС Aquarius , і тому не є критичною.

За наведених обставин, виконавець у Претензії зазначив, що виконавцем прийнято рішення про відтермінування здачі в експлуатацію об`єкту АС Aquarius через неналежне виконання замовником взятих на себе обов`язків до моменту їх усунення.

При цьому, виконавець зазначив, що обладнання АС Aquarius було розроблено згідно технічного завдання, поставлене та встановлене в повному обсязі, а отже свої зобов`язання виконавцем виконані в повному обсязі, в зв`язку з чим замовнику направляється Акт приймання-передачі послуг.

У відповідь на Претензію виконавця, замовник Листом вих. 1539 від 18.12.2018 зазначив, що претензія замовника була викликана тим, що автоматизована система Aquarius не була впроваджена, система не була встановлена, не була підключена та не почала працювати, а метою договору є саме проведення постачання та впровадження АС. Замовник зазначив, що про недоліки заявлені у Претензії виконавець не повідомляв до моменту направлення Акті прийому-передачі та претензії, а заявив про ці рекомендації лише тоді коли став вимагати повної оплати за Договором. Замовник зазначив, що під час складання технічного завдання до Договору виконавець не заявляв будь-яких претензій до приміщення розташування обладнання та не висловлював побажання до електричного обладнання приміщень та вузлів замовника.

Відтак, замовник зазначив, що автоматизована система не була впроваджена, як це було передбачено умовами Договору, в зв`язку з чим дані обставини унеможливлюють підписання Акту прийому-передачі послуг за Договором та повторно вимагав повернути кошти у розмірі 165 000 грн.

В свою чергу у відповідь на Претензію замовника, виконавець Листом № 00732 від 04.01.2019 повідомив про необхідність розрахуватись згідно з надісланим раніше Актом.

Стаття 853 ЦК України визначає, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Норми статті 853 ЦК України регламентують обов`язок замовника прийняти виконані роботи в період дії Договору, та не нівелюють обов`язок замовника розрахуватись за виконані роботи в разі подальшого розірвання Договору в односторонньому порядку, оскільки такі роботи бути виконані в період дії Договору та на виконання такого Договору, хоча і з порушенням строку їх виконання.

Як вбачається з фактичних обставин справи, виконавцем було виконано певний обсяг робіт за Договором, проте остаточний результат - впровадження автоматизованої системи Aquarius завершений не був, означена система не була введена в експлуатацію та прийнята на гарантійне обслуговування.

При цьому, третя особа у поданих письмових поясненнях зазначила, що відповідно до укладеного між нею та позивачем за первісним позовом, виконала роботи щодо встановлення, монтування та введення в експлуатацію обладнання трьох модульного автоматичного електронного бювету для питного лікування в повному обсязі за рахунок власних ресурсів, в тому числі обладнання та програмного обладнання.

У відповідності до п. 3.1 Договору договірна вартість впровадження одного комплексу АС за цим Договором становить 330 000 грн., без ПДВ, ПДВ не сплачується.

Жодних розрахунків означеної системи та її розрахунку як по роботам, так і по комплектуючим, сторонами не узгоджувалось.

Натомість звертаючись з позовом до суду, позивач за первісним позовом визначив розмір позовних вимог виходячи із сплаченої суми попередньої оплати, а позивач за зустрічним позовом визначив суму позовних вимог, як різниця між вартістю впровадженої системи, узгодженою сторонами у Договорі, та сумою, сплаченою замовником.

Жодних власних розрахунків, які б давали можливість ідентифікувати вартість виконаних та невиконаних виконавцем робіт, її складових, у відповідності до Договору, сторонами до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

У даному випадку, позивачем за первісним позовом не надано жодного доказу, який би підтверджував повне невиконання виконавцем робіт за Договором, як і позивачем за зустрічним позовом, не надано жодного доказу, який би підтверджував виконання виконавцем робіт за Договором у повному обсязі.

В свою чергу, надані позивачем за зустрічним позовом документи в підтвердження закупівлі певних видів товарів у третіх осіб, як і проїзні документи, в підтвердження витрат на проїзд керівника виконавця для виконання робіт за Договором, так і документи щодо поставки акціонеру замовника товару, які за доводами позивача за зустрічним позовом підтверджують вартість виконаних робіт, судом до уваги не приймаються, оскільки не містять посилань на укладений між сторонами Договір, не є документами, складеними між сторонами спору та з огляду на відсутність у Договорі або додатках до нього розрахунку ціни Договору за складовими такої ціни.

Відтак, виходячи з того, що в предмет доказування входять обставини щодо того, чи виконувались відповідачем за первісним позовом роботи за Договором, у яких обсягах та на яку суму, з огляду на те, що позивач за первісним позовом зазначає про повне невиконання відповідачем за первісним позовом робіт за Договором, а позивачем за зустрічним позовом зазначається про повне виконання робіт за Договором, в підтвердження чого, позивач за зустрічним позовом посилається на купівлю у третіх осіб товарів необхідних для виконання Договору та фактичну присутність за адресою виконання робіт та здійсненну фото фіксацію виконаних робіт, а третя особа зазначає про встановлення власної автоматизованої системи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 призначено у даній справі комплексну судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення експерта поставлено наступні питання:

1) Який перелік та обсяги фактично виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Лабораторія біометричних систем" робіт за Договором на впровадження автоматизованої системи "Aquarius" № 009-18 від 25.09.2018?

2) Яка вартість фактично виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Лабораторія біометричних систем" робіт за Договором на впровадження автоматизованої системи "Aquarius" № 009-18 від 25.09.2018, з урахуванням використаних матеріалів?

Однак, 22.10.2019 до Господарського суду міста Києва з Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/2712/19 з повідомленням про відсутність в інституті фахівців відповідної галузі знань.

Таким чином, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2019, призначено у даній справі комплексну судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, як найближчій установі до об`єкту дослідження, від якого надійшло повідомлення про відсутність відповідних експертів у необхідній галузі знань, що не нівелює необхідність у проведенні експертизи, доказів наявності згоди між сторонами щодо визначення експерта або експертної установи, сторонами не надано, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 призначено у даній справі комплексну судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення експерта поставлено наступні питання:

1) Який перелік та обсяги фактично виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Лабораторія біометричних систем" робіт за Договором на впровадження автоматизованої системи "Aquarius" № 009-18 від 25.09.2018?

2) Яка вартість фактично виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Лабораторія біометричних систем" робіт за Договором на впровадження автоматизованої системи "Aquarius" № 009-18 від 25.09.2018, з урахуванням використаних матеріалів?

12.03.2020 до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/2712/19 з повідомленням про неможливість виконання зазначеної експертизи, яке за своєю суттю аналогічне повідомленню Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/2712/19.

Жодних пояснень, як і пропозицій щодо експертних установ, які б могли провести відповідну експертизу, сторонами не надано.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Частиною 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Таким чином, оскільки позивачем за первісним позовом не надано жодного доказу, який би підтверджував саме повне невиконання виконавцем робіт за Договором, як і позивачем за зустрічним позовом, не надано жодного доказу, який би підтверджував виконання виконавцем робіт за Договором у повному обсязі, а з матеріалів справи неможливо встановити фактичний обсяг виконаних виконавцем робіт, первісні вимоги про стягнення передоплати у розмірі 165 000 грн. та зустрічні вимоги про стягнення 165 000 грн. за виконані роботи, задоволенню не підлягають.

Оскільки вимоги про стягнення заборгованості за виконані роботи в розмірі 165 000 грн. залишаються без задоволення, похідні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат залишаються судом без задоволення.

При цьому, оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовів, з покладенням судового збору на позивачів в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову покласти на позивача за первісним позовом.

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покласти на позивача за зустрічним позовом.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 01.06.2020

Суддя О.А. Грєхова