Рішення

від 01.06.2020 по справі 120/642/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 червня 2020 р. Справа № 120/642/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:

за позовом: Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради (код ЄДРПОУ: 41042555, адреса: вул. Театральна, 29, м. Вінниця, Вінницька область, 21050)

до: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство власників гаражів "Зв`язківець" (код ЄДРПОУ: 23056894, адреса: АДРЕСА_2)

про: зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради (код ЄДРПОУ: 41042555, адреса: вул. Театральна, 29, м. Вінниця, Вінницька область, 21050) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача посилається на те, що 21.04.2015 року Департаментом архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області здійснено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм та правил відповідачем по АДРЕСА_2 . За результатами позапланової перевірки встановлено, що відповідач самочинно збудував гараж за вищевказаною адресою без розробленої проектної документації, у зв`язку із чим його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 850,00 грн. Крім того, відповідачу надано припис про усунення порушень вимог законодавства з вимогою привести зазначений об`єкт до вимог чинного законодавства строком до 21.12.2015 року. Дані вимоги відповідачем не виконані, у результаті чого на останнього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн. Так, на думку представника позивача, ОСОБА_1 систематично порушує законодавство у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм та правил, що стало підставою для звернення останнього до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

09.04.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що на виконання приписів Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради ним підготовлено звіт про проведення технічного обстеження, згідно з яким будівля гаража НОМЕР_2 між будинками АДРЕСА_2 готова до надійної експлуатації. Таким чином, на думку відповідача, ним виконані вимоги архітектурно-будівельного контролю про підготовку технічної документації.

12.11.2019 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи, зокрема, листа Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради № К-01-24055/01-37 від 08.04.2019 року.

11.05.2019 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі Товариство власників гаражів "Зв`язківець" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 13.05.2019 року, задоволено клопотання представника позивача, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство власників гаражів "Зв`язківець", відкладено розгляд справи та призначено наступне судове засідання.

У додаткових поясненнях, що надійшли до суду 13.05.2019 року, представник Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради посилається на Порядок проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.07.2018 року № 158, згідно з яким визначено перелік документів, які необхідні для прийняття в експлуатацію. Так, замовник (або уповноважена особа) подає з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративні послуги" до органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта або через електронний кабінет замовника заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта, до якої додаються: один примірник заповненої декларації; звіт (крім випадків, передбачених пунктом 5 розділу ІІ цього Порядку); засвідчені в установленому порядку копії: документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення, на якій розміщено об`єкт; технічного паспорта (з відміткою у випадках, передбачених пунктом 5 розділу II цього Порядку).

Таким чином, на думку представника позивача, виготовлення звіту про проведення технічного обстеження свідчить про початок підготовки відповідачем необхідних документів, а не виконання вимог припису.

При цьому, представник Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради звертає увагу на постанову Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 807/62/16 (провадження К/9901/4180/17) у якій зазначено, що реалізуючи повноваження належно, добросовісно та з метою, для якої вони надані, орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі настання умов, передбачених частиною 1 статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", має обов`язок звернутись до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

10.06.2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволено та призначено наступне судове засідання.

05.07.2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі, яке обґрунтоване тим, що представник третьої особи - ОСОБА_2 не має можливості належним чином ознайомитися з матеріалами справи та з`явитися у судове засідання, у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні за кордоном України принаймні до 07.10.2019 року.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 08.07.2019 року провадження у даній адміністративній справі зупинено до одужання ОСОБА_2 .

З урахуванням спливу строків, визначених у клопотанні про зупинення провадження, та з метою з`ясування можливості поновлення провадження в адміністративній справі, сторонам було надіслано лист нагадування № 120/642/19-а/3267/19 від 25.11.2019 року.

12.12.2019 року через відділ документального забезпечення (канцелярії) суду відповідачем надано копію виписки з реєстрації актів про смерть, відповідно до якої представник третьої особи - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з протоколом засідання правління Товариства власників гаражів "Зв`язківець" № 1 від 24.09.2019 року головою правління обрано ОСОБА_3

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року провадження у даній адміністративній справі поновлено та призначено справу до судового розгляду.

17.03.2020 року від представника Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задоволено та призначено наступне судове засідання.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.04.2020 року, враховуючи рекомендації уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з метою забезпечення процесуальної рівності прав учасників даного судового процесу та у зв`язку з необхідністю заслухати в судовому засіданні пояснення всіх сторін щодо обставин, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, судовий розгляд справи відкладено.

Даною ухвалою звернено увагу учасників справи на тимчасовий характер вжитих судом процесуальних заходів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, серед учасників відкритих судових засідань.

Судове засідання у даній адміністративній справі призначено на 27.05.2020 року.

У судове засідання представник Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради не прибув, про дату, час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Разом із тим подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач та представник Товариства власників гаражів "Зв`язківець" у судове засідання також не з`явились, натомість подали клопотання про відкладення розгляду справи, які мотивовані запровадженням комплексу обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Визначаючись щодо наявності підстав для відкладення судового розгляду справи, суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 13.03.2020 року № 87/2020 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239) та Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2020року № 338-р "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" введено відповідні обмежувальні заходи, проте не зупинено (призупинено) функціонування органів державної влади, у тому числі судів, котрі наразі продовжують здійснювати правосуддя, однак з дотриманням певних норм, попереджуючих розповсюдження інфекції.

У той же час, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року № 540-ІХ внесено зміни до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якими передбачена можливість учасників справи, під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність законодавчо передбачених підстав для задоволення клопотань про відкладення розгляду справи.

Зокрема, передбачена можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 року № 196.

Частиною першою статті 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 9 вказаної статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

21.04.2015 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо будівництва гаражів біля житлових будинків АДРЕСА_2 . За результатами перевірки складено акт № 375-ПП перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Під час перевірки встановлено, що на території в лісовій зоні знаходяться гаражі, які відповідно до довідок, виданих Товариством власників гаражів "Зв`язківець", були збудовані забудовниками: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у період з 2008 року по 2010 рік. Дані роботи є порушенням статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність". Також виявлено, що з моменту проведення попередньої перевірки Департаменту (акт № 184-ПП від 13.03.2015 року) забудовниками гаражів розпочалися виконання будівельних робіт з будівництва другого поверху гаражів, про що свідчить відповідна фото фіксація.

За наслідками перевірки Державною архітектурно-будівельною інспекцією відповідачу винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 17 від 21.04.2015 року, яким проінформовано відповідача, щодо порушення ним статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність". Також, за матеріалами перевірки по факту вчиненого правопорушення, постановою по справі про адміністративне правопорушення № 138 від 28.04.2015 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

10.02.2016 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення та повторно накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 5100,00 грн., який він сплатив у добровільному порядку.

Згідно з листом Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради № Х-01-26571/01-37 від 04.05.2018 року ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до рішення міської ради № 288 від 27.05.2016 року Товариству власників гаражів "Зв`язківець" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (у власність), розташованих по АДРЕСА_2, ділянка в„– 1 - орієнтовною площею 0,5138 га, ділянка № 2 - орієнтовною площею 0,0493 га, ділянка № 3 - орієнтовною площею 0,0322 га та ділянка № 4 - орієнтовною площею 0,0318 га, для колективного гаражного будівництва. Крім того, відповідача повідомлено, що станом на 27.04.2018 року на адресу Департаменту земельних ресурсів не надходило звернення від Товариства власників гаражів "Зв`язківець" про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (у власність).

ОСОБА_1 , заперечуючи щодо задоволення адміністративного позову, зазначив, що представник Товариства власників гаражів "Зв`язківець" звернувся з відповідним клопотанням до Вінницької міської ради щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення відповідних земельних ділянок. На підтвердження зазначених обставин, відповідачем надано суду лист Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради № К-01-24055/01-37 від 08.04.2019 року. Разом із тим, на виконання вимог, викладених у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 17 від 21.04.2015 року, відповідач уклав договір на проведення технічного обстеження будівлі гаража з Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІНБУД-ТЕХНАГЛЯД". Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження 2-12-17-О будівлі гаража НОМЕР_2 недоліків (дефектів, пошкоджень) не виявлено та встановлено готовність до експлуатації.

Листом Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради № Х-01-16321/01-20 від 27.03.2018 року відповідача повідомлено, що земельні ділянки в гаражних кооперативах окремо для кожного гаража не передаються у власність. Відповідно до статті 41 Земельного кодексу України гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів місцевого самоврядування земельні ділянки для гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

На думку представника позивача, ОСОБА_1 систематично ігнорує та порушує законодавство в сфері містобудування, будівельних стандартів, норм і правил, а тому Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Факт самочинного зведення відповідачем гаражу по АДРЕСА_2 ідентифікованого за НОМЕР_2 , підтверджується матеріалами справи, а також не заперечується відповідачем та третьою особою.

Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Як передбачено частиною 2 вказаної статті особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частиною сьомою статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до пункту 3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабіну Міністрів України від 09.07.2014 року № 294 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Порядок реалізації повноважень Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо знесення самочинного будівництва визначено у спеціальному законі.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" за рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Отже, частиною 1 статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: 1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; 3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).

Пунктом п`ятим вказаного Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно з пунктом 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Підставою для звернення до суду Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради став виявлений перевіркою факт, що відповідач без розробленої чинним законодавством проектної документації, здійснив роботи з будівництва гаражу. Крім того, згідно зі статтею 376 Цивільного кодексу України знесення самочинного будівництва за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у разі істотного відхилення від проекту, істотного порушення будівельних норм і правил є способом захисту як суспільних інтересів, так і прав інших осіб.

У свою чергу позивачем складався акт № 375-ПП від 21.04.2015 року, виносився припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 17 від 21.04.2015 року, неодноразово складались протоколи про адміністративне правопорушення та постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, пунктом 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)", під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про будівельні норми" застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для усіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність.

Як зазначалось вище, згідно зі статтею 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього і воно за рішенням суду підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Разом із тим, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Враховуючи вказане вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого гаража знайшли своє підтвердження, а тому позов підлягає задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що при ухвалені даного рішення судом береться до уваги позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду, викладена у постанові від 13.02.2019 року у справі № 127/9912/18.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований гараж по АДРЕСА_2 ідентифікованого за НОМЕР_2 .

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради (код ЄДРПОУ: 41042555, адреса: вул. Театральна, 29, м. Вінниця, Вінницька область, 21050);

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство власників гаражів "Зв`язківець" (код ЄДРПОУ: 23056894, адреса: АДРЕСА_2).

Рішення у повному обсязі виготовлене: 01.06.2020 року

Суддя Чернюк Алла Юріївна